В Україні наявна сильна матеріально-технічна, організаційна та юридична база для реагування на випадки чи підозру на холеру. Про це розповів заступник Міністра охорони здоров’я – головний державний санітарний лікар Ігор Кузін.

«На щастя, в Україні досить сильна матеріально-технічна, організаційна і навіть юридична база. Є чіткі системи епідеміологічного нагляду і моніторингу за холерою. Є відповідні накази, які рейтингують регіони країни за трьома групами. Кожен випадок діареї з тяжким перебігом підлягає окремому лабораторному дослідженню. Такі дослідження розпочинаються щороку з 1 травня і закінчуються наприкінці літа, коли минає епідемічний сезон цієї хвороби», – зазначив головний державний санітарний лікар.

Наразі всі випадки, де б можна було запідозрити холеру, проходять через систему центрів контролю та профілактики хвороб.

Окрім того, з поверхневих водойм, місць рекреації, річок, водозабору збираються зразки для забезпечення епідеміологічного нагляду. Також досліджується питна вода. За весь час моніторингу не було зафіксовано випадків навіть із підозрою на холеру.

«Тобто робота ведеться щодня. На рівні кожної області є відповідні плани готовності з чітким переліком лікарень, які включаються в той чи інший процес; певним матеріально-технічним забезпеченням, у тому числі щодо незнижувального запасу лікарських засобів — антибіотиків, регідратаційних розчинів, дезінфектантів. Завдяки такій системі епідеміологічного нагляду навіть один випадок холери буде доволі швидко діагностований, і запуститься система реагування, яка дозволить його локалізувати», – підкреслив Ігор Кузін.

Головний державний санітарний лікар додав, що наразі для України не рекомендується використання протихолерної вакцини, адже нашій країні ця хвороба не притаманна. Здебільшого така вакцина використовується у країнах Африки.

Разом із тим Ігор Кузін наголосив, що на тимчасово окупованих територіях України дійсно критична ситуація. Адже відсутній навіть доступ до інформації, немає витратних матеріалів. Тобто на тих територіях з об’єктивних причин немає можливості проводити епідемічний нагляд, що несе значні ризики для здоров’я мешканців таких територій.