• In English
  • Сергій Шкарлет взяв участь у третьому засіданні Ради безбар’єрності
    Міністерство освіти і науки України, опубліковано 27 жовтня 2021 року о 18:05

    Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет взяв участь у третьому засіданні Ради безбар’єрності, під час якого, зокрема, повідомив про результати та плани реалізації флагманського проекту «Шкільна освіта для всіх». На засіданні, яке відбулося сьогодні, 27 жовтня 2021 року, було презентовано перший моніторинговий звіт Плану заходів на 2021-2022 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, розробленої в межах ініціативи Першої леді Олени Зеленської.

    «У 2021 році на виконання плану заходів флагманського проекту “Шкільна освіта для всіх” та з метою підвищення якості інклюзивного навчання ухвалено відповідні постанови Кабінету Міністрів, які регулюють організацію інклюзивного навчання, підготовлено та найближчими днями буде направлено до КМУ проект постанови “Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання в закладах фахової передвищої освіти”, оновлено Положення про інклюзивно-ресурсні центри та запроваджено нові підходи до визначення особливих освітніх потреб, які сприятимуть доступу до інклюзивної освіти більш широкого кола осіб», – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

    Крім того, протягом серпня-вересня проведено наради з усіма областями України, під час яких забезпечено прямий діалог представників МОН з директорами усіх діючих ІРЦ. Під час таких нарад було надано роз’яснення щодо впровадження нових підходів та очікуваних змін.

    Зокрема, 23 жовтня 2021 року за участі заступника Міністра Віри Рогової у Білій Церкві відбулася стратегічна сесія з керівниками ІРЦ Київської області, під час якої було обговорено практичні кроки з імплементації та застосування нового положення. Саме в Київській області нині функціонує найбільша кількість ІРЦ – 50 установ – та планується відкриття нових.

    «Вперше забезпечення інклюзивною освітою не пов’язано з діагнозами, а базується на категоріях особливих освітніх потреб. Це дозволить забезпечити підтримку в освітньому процесі для дітей, які раніше залишалися поза увагою, зокрема мали соціоадаптаційні або соціокультурні труднощі, труднощі у навчанні, не пов’язані з медичними діагнозами», – наголосив Міністр.

    Сергій Шкарлет зазначив, що важливість проекту «Шкільна освіта для всіх» пов’язана і зі статистичними показниками. Так, впродовж останніх п’яти років:

    • майже у 5 разів збільшилася кількість учнів, які навчаються в інклюзивних класах ЗЗСО – з 4 180 учнів у 2016/2017 н.р. до 25 078 учнів у 2020/2021 н.р.;
    • кількість таких класів зросла майже у 7 разів – з 2 715 класів у 2016/2017 н.р. до 18681 у 2020/2021 н.р.;
    • у 9 разів зросла кількість асистентів учителя у таких класах – із 1 825 асистентів у 2016/2017 н.р. до 17 215 асистентів у 2020/2021 н.р.

    «В межах проекту на наступний рік ми запланували впровадження нових підходів до визначення особливих освітніх потреб, зокрема забезпечення всіх ІРЦ сучасними методиками для проведення комплексної оцінки дітей раннього віку. У проекті бюджету на 2022-2024 роки ми подали пропозицію на забезпечення методиками раннього виявлення особливих освітніх потреб у дітей раннього віку у сумі 51 млн 979,2 тис. грн», – зазначив Міністр освіти і науки.

    Крім того, заплановано роботу над забезпеченням достатньої кількості фахівців та надання ними якісного інклюзивного навчання, психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг. Для цього, зокрема, заплановано розпочати діалог з ректорами закладів вищої освіти педагогічного напряму щодо реагування на вимоги ринку та збільшення попиту на зазначену спеціальність, а також можливості надання другої спеціальності при підготовці педагогічних працівників, що надасть можливість вже працюючим на інших посадах педагогам надавати психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги для дітей.

    Також планується підвищити кваліфікацію фахівців ІРЦ та їхню престижність і конкурентоспроможність на ринку праці. Зокрема, у проекті бюджету на 2022-2024 роки на ці цілі подано пропозицію у сумі 6,3 млн грн.

    «Надпріоритетним для нас є також питання забезпечення освітою дітей, які перебувають на довготривалому лікування. Ми вже підготували і направили до Кабінету Міністрів відповідну постанову щодо утворення державної установи “Школа Супергероїв”, яка абсолютно на нових та інноваційних засадах надаватиме освітні послуги дітям, що перебувають на довгостроковому лікуванні. В проекті держбюджету на 2022 рік ми запланували відповідні видатки на надання освіти дітям, які перебувають у закладах охорони здоров’я», – наголосив Міністр.

    Під час засідання Ради безбар’єрності радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна представила членам Ради «Довідник безбар’єрності» – гід з коректного спілкування, створення якого ініціювала Перша леді Олена Зеленська. Документ був рекомендований для використання органами влади в роботі.

    Довідково

    Рада безбар’єрності – консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів, членами якого є представники державної влади, громадянського суспільства, експертної спільноти та міжнародних організацій. Рада безбар’єрності проводить моніторинг та контроль виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. Перше засідання Ради безбар’єрності відбулося 24 червня 2021 року, друге – 12 липня.

    Стратегію було розроблено широким колом урядовців, експертів, представників громадських об’єднань та волонтерів в межах ініціативи Першої леді Олени Зеленської та на виконання указу Президента України.

    Затверджений Кабінетом Міністрів План заходів на 2021-2022 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні передбачає впровадження шести напрямів безбар’єрності – фізичної, інформаційної, цифрової, суспільної, економічної та освітньої.

    До реалізації заходів залучено 16 міністерств, з них 7 реалізують флагманські проекти з впровадження безбар’єрності. Зокрема, МОН реалізує флагманський проект «Шкільна освіта для всіх».

    Нагадаємо, Міністерство цифрової трансформації провело експертизу договорів на закупівлю ноутбуків для вчителів. У результаті експертизи вартість на ноутбуки у тендерах вдалося зменшити на 24,7 млн грн.