• In English
  • Сергій Ніколайчук: Мета НБУ досягнута - інфляція знизилася до 4,1%

    Колонка Сергія Ніколайчука, заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, видання Ліга.Фінанси, 10 січня 2020 року:

    Стрімке зниження інфляції в 4 кварталі 2019 року до 4,1% - нижньої межі цільового діапазону Національного банку України - стало сюрпризом для всіх аналітиків і експертів. Ще у жовтні мало хто вірив, включаючи НБУ, Уряд, МВФ і представників приватного сектору, що інфляція взагалі потрапить до цільового діапазону (консенсусний прогноз Focus Economics інфляції на кінець року був тоді 7,0%).

    Уже очевидно, що всі недооцінили міцність курсу гривні, і його перенесення на ціни.

    По-перше, портфельні вподобання економічних агентів змінились суттєво на користь гривні. І говорити, що це виключно вкладення нерезидентів у ОВДП, буде явною помилкою. У 4 кварталі НБУ викупив у свої резерви на ринку $4 млрд, тоді як вкладення нерезидентів у ОВДП за цей період зросли лише на $0,8 млрд.

    Лише частково можна пояснити такі обсяги викупу і відповідного тиску на зміцнення гривні операціями Нафтогазу, продажем рекордного врожаю зернових та іншими факторами з боку зовнішньої торгівлі.

    Ключовим фактором все-таки стало переосмислення економічними агентами курсових перспектив гривні, у результаті чого нарешті порушилася традиційна для останніх років сезонність, що однак взагалі не притаманна обмінним курсам.

    По-друге, нарешті зміцнення курсу стало серйозно відображатися на цінах. Ціни завжди більш інертні в бік зниження, ніж у бік підвищення. Тим більше в країні з історичним досвідом високої інфляції.

    Однак, навіть в умовах стійкого споживчого попиту та високих темпів зростання заробітних плат, є ліміти для утримання високої маржі, що врешті стало відображатися передусім на цінах імпортованих товарів, і, відповідно, - на базовій і загальній інфляції.

    У результаті маємо всі підстави для швидшої нормалізації монетарної політики, ніж прогнозувалося у жовтні НБУ та ринковими експертами, що зазвичай були ще більш інертними. З нетерпінням очікую на рішення Правління НБУ 30 січня.

    Але найголовніше навіть не це. Фактично, своєю реакцією на прискорення інфляції до локального максимуму 16% у середині 2017 року, НБУ довів свою націленість і спроможність знижувати інфляцію до встановлених цілей.

    Скоріш за все, протягом найближчого часу задача буде зворотною, - підвищити інфляцію до цілі. Не думаю, що на відміну від центральних банків розвинутих країн, з цим мають бути проблеми.

    Водночас, така реакція і результати мають переконати і населення, і бізнес, і інвесторів, що ми маємо інституційно сильний і спроможний центральний банк.

    У результаті очікую на зниження інфляційних очікувань і прив’язку їх до інфляційних цілей, а отже - і на зниження ринкових процентних ставок (зокрема, і за банківськими продуктами), причому не тільки номінальних, але й реальних. І це має стати вагомим імпульсом для стійкого економічного зростання.