Посилення антитютюнової політики: фахівці обговорили регуляцію вмісту нікотину у паучах — нікотинових подушечках
Максимальний вміст нікотину в нікотинових подушечках (паучах) та регуляцію цієї норми на законодавчому рівні обговорили під час експертної дискусії представники профільного комітету Верховної Ради, Міністерства охорони здоров’я, Держпродспоживслужби, Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, міжнародні експерти, представники громадськості. Зокрема, серед змін, які обговорили під час дискусії, пропонується запровадити в законодавстві окрему категорію нікотинових паучів та встановити стандарти якості і вмісту нікотину, щоб зменшити негативний вплив продукту на здоров’я людини.
Протягом 2024 року Держпродспоживслужба отримала 8 ґрунтовних скарг щодо отруєння споживачів паучів через надмірний вміст нікотину у них (понад 100 мг, — ред.). Щоб законодавчо врегулювати цю норму, під час експертної дискусії фахівці обговорили зміни до Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення». На думку експертів, це дозволить закріпити на законодавчому рівні норми щодо вмісту нікотину в подібній продукції на рівні 20 мг на одиницю виробу, що відповідає практиці європейських країн. Крім того, дозволить посилити контроль з боку служб контролю за цими виробами на ринку.
Нагадаємо, 11 січня 2024 року в країні набули чинності нові норми щодо маркування пачок тютюнових виробів. Це важливий етап імплементації директиви Єврокомісії 2014/40/ЄС, яка передбачає комплекс заходів для захисту населення від шкоди тютюнових виробів та електронних сигарет. Міністерство юстиції України затвердило 14 наборів медичних попереджень (варіантів тексту та ілюстрацій), розроблених Міністерством охорони здоров’я, технічні вимоги до дизайну та форми маркування, а також порядок нанесення попереджень виробниками тютюнових виробів.
Загалом з 11 липня 2023 року в Україні діє комплексний антитютюновий Закон №1978, норми якого базуються на положеннях рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну та імплементують положення директиви 2014/40/ЄС, реалізація якої знизила поширеність куріння у Європейському Союзі.
Додатково
17 березня 2023 року МОЗ затвердило наказ «Перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду/контролю в сфері законодавства щодо попередження і зменшення тютюнових виробів на період воєнного стану». За зверненням громадян про порушення законодавства орган контролю може здійснити позапланову перевірку. Також 24 березня 2023 року Уряд ухвалив зміни до постанови «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення», щоб відповідні органи отримали законні важелі для посилення контролю за обігом тютюнових виробів.
Імунізація, епіднагляд та боротьба з антимікробною резистентністю: МОЗ та ВООЗ обговорили пріоритети співпраці у сфері громадського здоров’я
Про це йшлося під час спільної зустрічі представників МОЗ, ЦГЗ та Бюро ВООЗ. Зокрема, заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін, фахівці міністерства та Центру громадського здоров’я обговорили під час зустрічі з директором відділу інфекційних захворювань, довкілля та здоров’я Бюро ВООЗ Європейського регіону Робом Батлером, координатором програми охорони здоров’я Бюро ВООЗ в Україні Діном Кернсом та керівниками відділів Бюро ВООЗ в Україні пріоритетні напрями співпраці у сфері громадського здоров’я. Вони відповідають пріоритетам, визначеним у Стратегії розвитку системи охорони здоров’я на період до 2030 року, яку у січні 2025 схвалив Уряд.
Підтримка програми імунізації населення, відповідно до національної Стратегії розвитку імунопрофілактики до 2030 року, епіднагляд за інфекційними захворюваннями на рівні громад, адвокація вакцинації та взаємодія у питаннях безпеки навколишнього середовища з урахуванням міжсекторального підходу «Єдине здоров’я» – за цими напрямами Міністерство охорони здоров’я України співпрацюватиме із фахівцями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Зокрема, в контексті запропонованих змін до Національного календаря профілактичних щеплень з 2026 року фахівці обговорили ефективність щеплення проти ВПЛ, враховуючи досвід країн, де вона була впроваджена раніше. А також оцінку ризиків ймовірних спалахів інфекційних захворювань та планів реагування на рівні окремих громад з огляду на міжнародні стандарти. Йшлося також про посилення системи епіднагляду, раннього виявлення та розширення сервісів з тестування таких інфекційних захворювань як туберкульоз, ВІЛ-інфекція та вірусні гепатити на рівні закладів первинної медичної допомоги.
Окрему увагу учасники зустрічі приділили обговоренню проблеми стійкості до протимікробних препаратів. У 2015 році ВООЗ запустила глобальну систему нагляду за резистентністю та застосуванням антимікробних препаратів. Україна долучилася до неї кілька років тому і активно впроваджує необхідні для протистояння проблеми зміни. Зокрема, до стандарту «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою» було внесено зміни: цефтриаксон та левофлоксацин перенесли до антибіотиків групи резерву. Нововведення забороняє використання цих препаратів як засобів першого вибору, а тим паче з профілактичною метою, коли збудник не встановлено. Спершу лікар має провести письмове обґрунтування та погодження з клінічним фармацевтом призначення цих антибіотиків.
Нагадаємо, у грудні 2024 року Уряд ухвалив Державну стратегію боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів до 2030 року, яку розробило МОЗ. А також операційний план її реалізації на 2024-2026 роки. Стратегія включає розширення національної мережі мікробіологічних лабораторій, посилення системи інфекційного контролю на рівні закладів охорони здоров’я, епіднагляду за резистентними збудниками, із врахуванням міжсекторального підходу «Єдине здоров’я».