Понад 30 тисяч осіб взяли участь в освітніх заходах на тему безбар’єрності в сфері охорони здоров’я за перший квартал 2026 року, – Віктор Ляшко

25 травня відбулося засідання Національної Ради безбар’єрності. У ньому взяли участь перша леді України Олена Зеленська, Прем’єр-міністр України Юлія Свіриденко, представники і представниці центральних органів виконавчої влади, обласних військових адміністрацій, міжнародних партнерів та експертного середовища.

Рада безбар’єрності відкрила відзначення Національного тижня безбар’єрності – 2026, який відзначають в Україні 25 – 31 травня.

Учасники засідання приділили увагу не лише підбиттю підсумків реалізації політики безбар’єрності в першому кварталі 2026 року, а й розвитку системних рішень у сфері безбар’єрного мовлення та навчання.

«На жаль, болючі штампи на кшталт “інвалід”, “даун”, “безхатько” досі живуть у заголовках, текстах, сюжетах, а значить, і мовленні читачів та слухачів. Це не означає, що суспільство не хоче змінюватися. Це не означає, що суспільство не хоче змінюватися. Знання вказують напрямок, але саме звичка веде нас щодня. Тому зміни стаються тоді, коли нові дії стають звичними. А для цього за словами треба побачити людину», – наголосила Олена Зеленська.

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко поінформував учасників Ради безбар’єрності про освітні програми для працівників сфери охорони здоров’я та надавачів медичних послуг. За його словами, формування безбар’єрної системи охорони здоров’я відбувається як комплексна трансформація – через освіту, професійний розвиток і інституційні зміни, що закладають нову культуру взаємодії з пацієнтом.

За перший квартал 2026 року освітніми заходами на тему безбар’єрності в сфері охорони здоров’я було охоплено понад 30 тисяч осіб.

«Медична система, як і система медичної освіти, є частиною процесу формування безбар’єрної держави. Це невід’ємна складова сучасної якості медичної допомоги та професійної культури. Принципи безбар’єрності уже інтегровані в усі рівні медичної освіти: додипломну підготовку за ключовими медичними спеціальностями, інтернатуру, лікарську резидентуру та програми спеціалізації, а також у систему безперервного професійного розвитку. Наразі ці підходи закріплюються і на рівні нових стандартів освіти, де безбар’єрність має стати обов’язковою професійною компетентністю для всіх спеціальностей у сфері охорони здоров’я», – наголосив Віктор Ляшко.

Навчання реалізується через мережу медичних університетів, Центр громадського здоров’я, Академію НСЗУ, провайдерів безперервного професійного розвитку, а також у партнерстві з національними та міжнародними інституціями, зокрема ПРООН, НАДС та Вищою школою публічного управління. Уже зараз воно охоплює широку аудиторію – студентів, інтернів, викладачів, керівників закладів охорони здоров’я та державних службовців у сфері охорони здоров’я. Таким чином формується єдиний професійний підхід до людиноцентричної, етичної та недискримінаційної комунікації.

Використовуються різні формати – від класичних освітніх програм до онлайн-курсів, циклів тематичного удосконалення, спеціалізацій і практичних майстер-класів. Це дозволяє охопити як академічну, так і практичну складову підготовки медичних фахівців.

Окремий фокус – на підготовці лікарів у найбільш чутливих напрямах: психіатрії, психотерапії, сімейній медицині, реабілітації, медичній психології та організації охорони здоров’я. У ці програми вже інтегровані питання людиноцентричної комунікації, психосоціальної підтримки, етичної взаємодії та травмочутливого підходу. Особлива увага приділяється роботі з ветеранами, людьми з інвалідністю та пацієнтами, постраждалими внаслідок війни.

Паралельно розширюється підготовка за іншими спеціальностями, зокрема, планується інтеграція цих підходів у лікарську резидентуру, включно з онкологічним напрямом.

У системі безперервного професійного розвитку вже залучено десятки тисяч фахівців до навчальних програм з інклюзії, етики та безбар’єрної комунікації. Це як онлайн-курси, так і тематичні цикли та майстер-класи, що охоплюють питання роботи з вразливими пацієнтами, подолання стигматизації та запобігання дискримінації.

Окремо слід відзначити участь фахівців у міжсекторальних освітніх ініціативах, зокрема програмах Вищої школи публічного управління, де питання безбар’єрності інтегруються у ширший контекст публічного управління та сервісної держави.

Також в Україні вже функціонує мережа з 7 мультидисциплінарних центрів досконалості з реабілітації, які не лише надають практичну підтримку, але й активно розвивають освітню складову – проводять навчання для команд реабілітаційних відділень та впроваджують навчання пацієнтів користуванню допоміжними засобами реабілітації.

Крім того, створено міжуніверситетський Центр досконалості «Інститут безбар’єрності», який забезпечує підготовку кадрів, методичну підтримку, розвиток інклюзивного середовища та міжвідомчу координацію у сферах освіти, охорони здоров’я та соціального захисту.

Віктор Ляшко зазначив, що завдяки ініціативі першої леді України, яка стала головним рушієм формування політики безбар’єрності на національному рівні, питання доступності, інклюзії та поваги до гідності людини послідовно інтегруються у різні сфери державної політики, включно з охороною здоров’я та освітою.

Це підтверджують і дослідження. Згідно з опитуванням ЮНІСЕФ, 63% українців говорять, що вже побачили приклади безбар’єрних рішень у своїх громадах.