• In English
  • Під гаслом #SaveOlegSentsov у Києві відбулися покази всесвітньо відомої вистави “Burning Doors”
    Міністерство культури України, опубліковано 08 листопада 2018 року о 12:29

    6 та 7 листопада  на сцені Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, за підтримки Українського культурного фонду, відбулися покази всесвітньо відомої вистави Білоруського вільного театру «Burning Doors» («Палаючі двері»). У виставі відображено історію українського кінорежисера Олега Сенцова, російської активістки Марії Альохіної та російського художника Петра Павленського, які протистоять державній тоталітарній системі, відстоюючи свої погляди.

    «Ця вистава справді є непересічною подією у мистецькому житті, це дуже чітко продумана робота-маніфест, яка демонструє оголений нерв великого протесту всередині особистості проти несправедливості та тиранії, відстоюючи просте бажання будь-якої людини спокійно висловлюватися, мати свою думку, говорити правду і творити. І коли у XXI столітті в одній з країн це забороняється, то люди, які є дуже чутливими до такої несправедливості – здатні на будь-які вчинки. І сьогодні говорилося про три такі персоналії, серед яких є наш кінорежисер Олег Сенцов. Його  ім’я на вустах не лише у Європі, а й в усьому світі через те, що він мав просте бажання – творити правдиве кіно та був за це запроторений на 20 років за грати, - говорить Міністр культури України Євген Нищук. - І те, що молода команда акторів на сцені робить це так щиро, драйвово і віддано, – дуже цінно. Це вчергове демонструє, що засобом мистецтва можна інфікувати правдою велику кількість інших людей. Примітно, що впродовж двох днів показу вистави більшість аудиторії – це молодь, яка дуже живо і природно сприймає цей матеріал. Я дуже радий, що експертна група Українського культурного фонду відзначила цей проект, що дало змогу представити його в Україні». 

    Покази вистави «Burning Doors» пройшли під гаслом #SaveOlegSentsov із вимогою звільнити незаконно засудженого в РФ українського режисера Олега Сенцова, якого арештували під час анексії Криму за фальсифікованими звинуваченнями у тероризмі.

    «Це ще одна можливість говорити  через спектакль про Олега Сенцова і доносити інформацію всьому світові.  Ми розуміємо, що цим  проектом впливаємо не тільки на мистецтво,  але й певним чином на політичні процеси, і це є для нас великим та серйозним досягненням», - говорить директор та співзасновник Білоруського вільного театру Наталія Коляда.

    Сюжет і гра акторів у виставі «Burning Doors» доведені до межі - фізичної та художньої. Тексти Фуко і Достоєвського перетинаються з побутовими діалогами героїв, тіла акторів живуть на сцені в екстремальних умовах: їх б'ють, підвішують вниз головою, топлять. Тиск і репресії репрезентуються як в метафоричній, так і в буквальній формі.

    «Перед нашими акторами стояло надзвичайне завдання дійти до фізичного краю і передати глядачам через театральну постановку, що таке тортури. Через художні рішення глядач відчуває, що у певній сцені кат програє жертві: він виснажується, катуючи бранця», - розповідає драматург і  режисер Микола Халєзін.

    Ініціатор показу вистави «Burning Doors» у Києві – вокаліст гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк, чия музика звучить у виставі, переконаний, що це ще одна хвиля боротьби за відстоювання реальності та правди. «Окрім того, що це дуже крута та талановита вистава, це ще одна надія на те, що ми дістанемо всіх наших бранців  із російських буцегарень», - каже він.

    Прибуток від продажу квитків буде передано родинам політв’язнів.

    Тема вистави близька і самому Білоруському вільному театру, який після президентських виборів 2010 року в Білорусі під страхом політичного переслідування був змушений перебратися до Великобританії. Сьогодні театр успішно виступає на різноманітних майданчиках по всьому світу, отримуючи схвальні відгуки від таких видань, як The New York Times, The Guardian, Daily Telegraph, The Observer тощо.

    Вистава «Burning Doors» понад два роки збирає аншлаги по всьому світу –  у Великій Британії, Італії, Німеччині,  США, Канаді, Австралії. Її головна мета – привернути увагу суспільства до політичних переслідувань у ХХІ столітті.