Інтерв’ю Голови Держспецзв’язку Юрія Щиголя для сайту Реформи державного управління, 9.05.2022
Поки російські військові руйнують наші будинки, лікарні, залізниці станції, школи, мережі звʼязку та іншу цивільну інфраструктуру, їхні “колеги” в кіберпросторі намагаються зробити те саме з інформаційними системами. Наприклад, зупинити за допомогою кібератак роботу державних установ, залізниці, пошти, рятувальників, банків тощо.
Держслужбовці є однією з основних цілей російських військових хакерів. Саме вони постійно отримують листи та повідомлення від ФСБшників та ГРУшників, їхні дані намагаються поцупити, щоб використати проти країни та її цивільного населення.
Голова Держспецзв'язку Юрій Щиголь розповідає про те, як держслужбовцям вистояти на кіберфронті проти російської навали, захистити себе та країну, чим небезпечні кібератаки та їх замовчування.
Які функції виконує Держспецзв'язку? Що змінилося в роботі служби після початку повномасштабного воєнного вторгнення росії в Україну?
Загалом за законом Держспецзв'язку виконує 93 функції. Але сьогодні наше головне завдання – бути цифровим щитом для України та українців у кіберпросторі, адже саме Держспецзв'язку забезпечує кіберзахист державних інформаційних ресурсів і критичної інформаційної інфраструктури. А також – забезпечувати зв'язком країну. Адже саме наш підрозділ – Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій – на воєнний час перебрав на себе управління мережами зв'язку, мобільного зв'язку та інтернету. Крім того, Держспецзв'язку забезпечує спеціальним зв'язком керівництво держави.
Отже, якщо вас атакують російські хакери або російські військові намагаються позбавити зв'язку – звертайтесь до нас. Наші офіцери вам допоможуть.
Які кіберзагрози постають сьогодні, в умовах повномасштабної війни, перед нашою країною? Яка мета хакерів, кого найчастіше атакують?
Російські військові хакери роблять у кіберпросторі те саме, що і їхні “колеги” на землі. Намагаються знищити все, до чого можуть дотягнутись, сіяти хаос, дестабілізувати владу, залякувати населення, створювати гуманітарну катастрофу, позбавляти людей доступу до життєвонеобхідних сервісів.
Тому атакують вони все: від органів влади та сектору безпеки й оборони – до локальних провайдерів і просто цивільних громадян. Найбільше атак зазнає критична інфраструктура. Наприклад, російські хакери, навіть не ховаючись, намагались атакувати енергетичну систему України напередодні підключення до європейської, а також чинили спроби відключити енергопостачання для цілого регіону.
Останнім часом ми фіксуємо надзвичайно багато кібератак, метою яких є створення гуманітарної катастрофи в Україні: атак зазнає сфера логістики, кілька днів не працювали сайт і пошта ДСНС.
Отже, росіяни намагаються використати будь-які можливості, щоб завдати шкоди Україні. І їхнім “провідником” на цьому шляху може стати кожен проти своєї волі, і потім ще постраждати від цього сам.
Які найпоширеніші види кібератак?
Два основних “інструменти” російських військових хакерів – це фішингові розсилання та розсилання шкідливого програмного забезпечення. Під час фішингових розсилань вони намагаються викрасти облікові дані та потім використати їх для атак, спрямованих на знищення інформаційних систем.
Причому російські хакери доволі пильно слідкують за новинами. Тільки-но зʼявляється щось нове, що може зацікавити людей, – відразу ж починаються розсилання листів на цю тему.
Наприклад, наша Урядова команда реагування на комп'ютерні надзвичайні події України CERT-UA фіксувала випадки розповсюдження небезпечних листів, де хакери спекулювали на темах військових на “Азовсталі”, вбивства працівників прокуратури, персональних даних росіян, які скоїли воєнні злочини в нашій країні, та інших.
Тобто в їхніх листах постійно використовуються гарячі й актуальні теми. В листах містяться вкладення, які начебто мають бути таблицями, архівами з цікавою інформацією. Але насправді це – файли, які запускають встановлення шкідливого програмного забезпечення.
Часто для розсилань використовують наявні електронні адреси держслужбовців, доступ до яких було викрадено раніше. Ви нібито отримуєте важливий лист від колеги, намагаєтесь якнайшвидше його опрацювати, відреагувати, виконати інструкції – і самі потрапляєте в пастку.
Тому до будь-яких подібних листів потрібно ставитись із максимальною підозрою. Краще зайвий раз звернутись до фахівця з інформаційної безпеки у вашій установі, ніж відкрити небезпечний лист, через який мільйони людей залишаться без світла, водопостачання, медичних послуг або ще чогось важливого.
Фішингові листи можуть надходити навіть на особисті пошти людей – публічних діячів, військових. Хакери їх розсилають для того, щоб вкрасти доступ до акаунтів у соцмережах і від імені людини публікувати заклики скласти зброю або іншу російську пропаганду.
Окрім листів, фішингове посилання може бути надіслане в будь-якому месенджері – навіть як привітання зі святом. Зараз як ніколи важливо бути максимально пильними і дотримуватись основних правил кібергігієни.
Яка відповідальність лежить на держслужбовцях?
Кожен держслужбовець має усвідомлювати, що від надійності його пароля, від того, наскільки уважно він перевіряє посилачів листів, перш ніж завантажувати файл або переходити за посиланнями, від дотримання ним правил кібергігієни може залежати майбутнє країни. Життя сотень, тисяч людей у регіоні, робота інфраструктури. А також – його особиста безпека. Адже на тимчасово окупованих територіях людей можуть викрадати, катувати та навіть вбивати за їхню професійну діяльність і політичні погляди.
Зазначу також, що дедалі частіше російські хакери атакують і простих українців. Отже, держслужбовці – подвійно в зоні ризику.
Тому правилом для кожного має бути: побачив щось підозріле – повідом про це фахівця з інформаційної безпеки. Якщо не знаєте, кому повідомляти у вашому відомстві, пишіть листа одразу до CERT-UA: cert@cert.gov.ua – або у Facebook UACERT. Ми розберемося. Це – наше завдання. Соромитися не потрібно: це не той час і не ті обставини.
Жодних санкцій проти співробітника вжито не буде. А от проблеми можуть бути, якщо промовчати про потенційну загрозу. У всієї країни. Тож давайте не створювати зайвих проблем. У нас наразі є одна, і доволі значна, яка становить загрозу не тільки нам, нашим дітям, батькам, а й всьому цивілізованому світу, це – росія.
Як ви особисто оцінюєте стратегію рф у сфері кібератак? Наскільки можливо оперативно посилювати захист наших систем?
Стратегія росії як на полі бою, так і у кіберпросторі схожа: завдати якомога більше шкоди нашій країні. Для цього вона використовує і величезні ресурси, і всі можливі засоби. Але загалом сьогодні Україна успішно відбиває ворожі кібератаки.
Ми готувалися до ймовірних атак задовго до початку повномасштабної війни, протягом останніх місяців значно посилили заходи з кібербезпеки. Також після кібератак 14 січня було ухвалене рішення про істотні зміни до національного законодавства, які мають суттєво посилити всі складові системи національної безпеки та посилити відповідальність за їх недотримання.
У нас є достатньо кваліфікованих кадрів, щоб відбивати кібератаки. До нас долучились найкращі українські кадри, також нам допомагає вся міжнародна кіберспільнота. Такої підтримки і такого рівня кваліфікації в галузі кіберзахисту в України не було ніколи раніше.
Головне, що потрібно підсилювати сьогодні й постійно, – це взаємодія. Без обміну даними, своєчасних повідомлень до CERT-UA про всі кіберзагрози ми не зможемо перемогти.
Як можна захиститися від хакерів – що робити, щоб не зламали пошти чи акаунтів у соцмережах? Як убезпечити свої дані?
Насправді є кілька доволі простих правил, яких потрібно дотримуватись.
Передусім – встановити складні та надійні паролі у всіх соцмережах, банківських акаунтах і на сайтах, де може бути ваша персональна інформація. Не використовуйте як пароль своїх імен і прізвищ, дати народження і будь-якої іншої інформації, яка лежить на поверхні.
Пароль має містити щонайменше десять знаків, складатися з літер, цифр і символів. Паролі потрібно періодично змінювати, адже хакери можуть намагатися їх підібрати. Можна користуватися спеціальними генераторами паролів, які, наприклад, є на сайті Кіберполіції України.
По-друге, потрібно налаштувати двоетапну перевірку при вході всюди, де це можливо. У такому разі при спробі входу з незнайомого пристрою ви отримаєте смс-повідомлення, у якому вас попросять підтвердження.
Використовуйте легальне програмне забезпечення, адже російські віруси зараз часто поширюються саме через “піратські” програми. Не лінуйтеся оновлювати застосунки на смартфонах і програмне забезпечення на компʼютері. Це потрібно робити, адже розробники постійно працюють над покращенням своїх безпекових протоколів.
Систематично перевіряйте ваш пристрій на наявність загроз за допомогою антивірусів.
Що робити, якщо хакери дістали доступ до облікового запису, до комп'ютера? Куди звертатися?
Якщо це відбувається на робочому місці – негайно звернутись до фахівця з інформаційної безпеки при виникненні першої підозри. Краще зайвий раз перестрахуватися, ніж пропустити кібератаку.
У разі такої підозри щодо особистого пристрою – перш за все потрібно перевірити систему комп’ютера або телефону антивірусними сканерами. Якщо можливо, всюди змінити паролі. Також можна змінити чи оновити операційну систему. Але краще – звернутися за допомогою до фахівців.
Підтримку з питань запобігання, виявлення та усунення наслідків кіберінцидентів пропонує Урядова команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події CERT-UA, яка діє при Держспецзв’язку. Повідомити про кіберінцидент, розсилання підозрілих листів тощо можна за посиланням cert.gov.ua/contact-us.
Чи може людина не здогадуватися, що хакери дістали доступ до її комп’ютера чи смартфону? Як розпізнати, що відбувся злом, які деталі можуть про це свідчити?
Звісно, користувач може не здогадуватися про злом. Але насторожити має будь-яка нетипова поведінка гаджета.
Серед ознак того, що пристрій був інфікований шкідливим програмним забезпеченням чи до нього мають доступ хакери, можуть бути, зокрема, поява програм чи додатків, яких ви особисто не встановлювали, зміна налаштувань без вашої участі, передання великих обсягів трафіку навіть тими програмами, які рідко використовуються. Також значне уповільнення роботи, поява спливних вікон зі сповіщеннями чи рекламою, самовільне включення Wi–Fi, геолокації навіть при відключенні опцій вручну.
Зараз чимало відомств переводять дані у хмарні сховища. Очевидно, це забезпечує швидкий та зручний доступ до них без прив'язки до місця. Чи не "полегшує" це доступу до даних і хакерам?
Хмарні сховища дійсно стають дедалі популярнішими. Це – сучасний спосіб надійного зберігання даних і обміну інформацією. Проте для України це також – вимога часу. Адже, окрім кіберзахисту, нам важливо забезпечити фізичний захист наших інформаційних систем.
Щодо захищеності “хмар” – Україні допомагають провідні світові компанії в галузі хмарних послуг. Це світові лідери, які мають найкращий рівень захисту. На 100% захищених систем не існує. Проте те, що ми маємо зараз, дозволяє нам бути впевненими у тому, що наші інформаційні системи перебувають під найкращим захистом.
Наскільки надійна система Starlink? Чи може вона бути ціллю для кібератак?
Ворожі хакери дійсно здійснюють спроби атакувати системи Starlink. Попри це, цей зв’язок залишається стабільним та надійним. Він передусім дає можливість забезпечувати комунікації між різними органами державної влади, на об’єктах критичної інфраструктури, в регіонах, звільнених від російської окупації, де був пошкоджений мобільний та інтернет-зв’язок.