Я прийняв рішення не йти до Парламенту, оскільки вважаю більш важливою боротьбу за горизонт 2020-2025 року в реформах, ніж нинішнє місце в списку до наступного Парламенту. Не потрібно сприймати балотування до Парламенту як останній хрестовий похід заради того, щоб тільки залишитися у політиці. Хіба політика має формуватися лише в Парламенті? Про це в інтерв’ю інтернет-виданню «Лівий берег» заявив Віце-прем’єр-міністр - Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко

«Верховна Рада - це не рубіж, пройшовши який ти отримуєш політичний запит на власну персону. Хоча, судячи зі списків партій, у цьому Парламенті буде серйозний дефіцит на людей, котрі розуміються на децентралізації», - зазначив Геннадій Зубко.

Урядовець переконаний, що інколи потрібно приймати складні рішення і залишатися над процесом. А ще продовжувати діяти, поки є час і можливість працювати в розпочатих проектах над досягненням мети.

«У моїй зоні відповідальності дві складні реформи: децентралізація та енергоефективність. Вони зараз знаходяться у цейтнот-режимі і нагально потребують низки вчасних рішень для успішного продовження. Твої ідеї, робота твоєї команди, робота багатьох тисяч людей, розрахований час і інструменти досягнення цілі - розвиток людського потенціалу - іноді стоять вище за власне «Я», коли за рахунок вчасних ефективних рішень можна досягти якісного результату», - підкреслив Геннадій Зубко.

«За п’ять років зроблено немало! І в пам`яті - 2014 рік, коли не тільки власна праця і безсонні ночі, а й твоїх колег, які йшли з бізнесу, науки, забували про спокійне сімейне життя і брали на себе відповідальність за проведення реформ. Ми ніби одночасно вивчали механіку сучасного байка PINARELLO DOGMA F10, переробляли його під умови наших доріг та обслуговування, перейменовували його з велосипеда на ровер. А потім лише вчилися тримати на ньому контроль на шосе, а вже брали участь в Тур де Франс», - розповів Геннадій Зубко.

За його словами, це вже тепер результати здаються звичайною справою. Ніби завжди існували і ресурси, і повноваження, і вільні кошти на депозитних рахунках місцевої влади, і велика кількість реалізованих інфраструктурних проектів для людей. Ніби й не було ніколи дефіциту бюджету. І хоча іноземні партнери в захваті від реформи, результат у короткому часі не завжди цінується високо. Для його осмислення потрібен час.

«Можливо, хтось не помітив, але під час останніх виборів відбулася soft-революція у двох смислах. М’яка - у вигляді протесту середнього класу на хвилі завжди існуючого патерналізму решти громадян. І soft-digital - коли українці можуть під час виборів в соцмережах об’єднуватись для протесту і захисту своїх поглядів без виходу на майдан. Загальна хвиля soft-революції показує - українці хочуть нових облич! Настав час, коли повинна відбутися зміна в політичному істеблішменті України. Це загальна хвиля, яка розплавить політичні монументи і приведе нових, ще не забронзовілих. Але нас чекають нові складні виклики, як і ту команду реформаторів, котра ще вчора була новою, рятувала країну і проводила кардинальні зміни. І я точно не монумент. Бо моє бачення розвитку країни і горизонту подій набагато далі парламентських виборів. А горизонти 2020, 2025, 2030 років пов’язані як з реформою децентралізації і виборами до місцевих рад, так і з наступними кроками країни до енергоефективної держави. Хто б що не казав, а політика завжди матиме запит на ефективні менеджерські рішення», - зазначив урядовець.