ГРОЙСМАН В.Б. – Шановні колеги! Розпочинаємо засідання Уряду.

Вчора відбулося розширене засідання Ради регіонального розвитку країни, де були присутні керівники всіх областей, представники органів місцевого самоврядування, представники бізнесу. Я там ще раз наголосив на тому, що для нас надзвичайно важливим пріоритетом є розвиток національної економіки.

Насправді ми і в минулому році, і в цьому році демонструємо те, що економіка розпочала своє зростання, маємо зростання 2,3%, 3% плануємо зростання на наступний рік. Це означає, що ми плануємо виробити більше продукції і послуг, більше, ніж на 400 млрд грн, ніж у цьому році. Це плюсом по зарплаті буде в наступному році приблизно ще 176 млрд грн. Йдеться про створення нових робочих місць, у тому числі, і зростання зарплат.

Тобто, за великим рахунком, перед нами стоять два завдання: зробити так, щоб українці жили в благополуччі, і зробити так, щоб наша країна зайняла чинне місце в Європі і світі.

Але це можливо зробити тоді, коли у нас буде міцна і розвинута економіка. Я не один раз говорю про те, що ми можемо стати однією з найбільш успішних економік на континенті. Це абсолютно можливо, але для цього нам потрібен ріст не в 3%, а 5-7% і вище. Ми можемо його досягти. Для цього нам потрібні інвестиції в країну, нам потрібно створити умови, при яких підприємці будуть нормально себе відчувати і будуть на довгострокову перспективу інвестувати кошти в економіку нашої країни.

Що таке інвестиції в економіку? Знову ж таки, це робочі місця, це український продукт, це розвиток країни, інновації, зарплата і підвищення соціальних стандартів для наших громадян. Сильна економіка дає нам можливість швидко забезпечити якісну освіту, якісну охорону здоров’я,  побудувати якісні дороги, зробити середовище, в якому приємно жити.

Але наголошую на тому, що першочерговим є створення належних умов для розвитку підприємництва. Я вчора про це говорив, і хочу сьогодні ще раз підкреслити.

В робочих поїздках я завжди зустрічаюсь з представниками реального сектору, з підприємцями, бізнесменами, з тими, хто управляє великими заводами і невеликим бізнесом. І всі вони сьогодні нарікають на незрозумілі дозвільні процедури, хоча ми їх спрощуємо, на недоступність до отримання різноманітних погоджень, узгоджень і всього іншого. І коли ми дивимося на цю проблематику, то ми бачимо, що в деяких містах країни, наприклад, землю можна отримати за 90 і трошки більше днів, а в деяких це більше 220 днів при одній і тій самій законодавчій базі, одних і тих самих законах. Але ми розуміємо, що є міста чи області, де все відбувається прозоро, і ми маємо дуже добрий доступ до таких ресурсів, до погоджень місця розміщення, наприклад, нових заводів, підприємств, невеличких підприємців, а є ті, де це зробити неможливо.

Наступне. Підприємці скаржаться на тиск правоохоронної системи, який не витримує жодної критики, причому, в різних регіонах по-різному. Я не хочу сьогодні віддавати лігу першості, хто з правоохоронних органів чинить цей тиск більш зухвало, але я думаю, що всім можна сьогодні дорікнути, з одного боку, в неефективності роботи, з іншого боку – в неповазі до бізнесу. Я не збираюся цього терпіти, і я про це вчора сказав на Раді регіонального розвитку.

Нещодавно була зустріч з бізнес-асоціаціями, яку проводив Президент. На ній був присутній Генеральний прокурор, я як Прем’єр-міністр. Ми прийняли ряд важливих рішень. Перша ініціатива, яку я вніс, – маски-шоу, стоп! Я вчора наводив статистику про обшуки, я вважаю, абсолютно безпідставні. Заходять у помешкання до підприємців, на підприємства до підприємців, проводять обшуки – раптом щось знайдуть, щоб потім проти нього ще глибше порушити кримінальну справу. По одній і тій самій справі закривають справу, потім інший правоохоронний орган відкриває цю справу.

Хочу подякувати сьогодні Генеральному прокурору, який абсолютно жорстко прийняв усі необхідні рішення, щоб процедурно заборонити такі зловживання; Міністру внутрішніх справ, який заборонив запроваджувати маски-шоу при взаємовідносинах з бізнесом; ДФС – те саме.

Але на цьому не потрібно зупинятися. Нам потрібно змінити правоохоронну систему країни, яка опікується саме економічними питаннями. Тому ми в Уряді напрацювали Закон "Про Службу фінансових розслідувань", який розробив Мінфін, направили його сьогодні на розгляд. У комітеті теж опрацьовується це питання. Нам байдуже, чиє буде авторство. Для нас важливо, щоб закон був прийнятий і епідемія тиску на бізнес була зупинена. Це є принципово важливим. І хочу просто сказати абсолютно всім: це буде фокус, на якому ми будемо зосереджувати свою увагу. Це питання, на якому будемо фокусувати свою увагу.

Саме підприємці – активні люди, і їхні працівники створюють національний продукт. У нас є бойові, контррозвідувальні підрозділи, які захищають нашу країну різних служб. Є карний розшук, є слідчі, які розслідують важкі злочини. Шана й повага! Є ті, хто розкривають економічні злочини, наприклад, минулого режиму, там, де десятки, сотні мільйонів і мільярдів доларів були вкрадені. Честь і хвала!

Але ті, хто приходять на підприємства, в кафе, ресторани, приходять на ІТ-підприємства, вилучають сервери, вилучають первинну документацію – це все є неприйнятним.

І я підкреслюю, що як Прем’єр-міністр буду захищати права чесного бізнесу в країні. І просив би, щоб усі сприймали ці слова абсолютно серйозно.

Також хочу підкреслити, що ряд рішень було прийнято Президентом країни щодо недопущення такого тиску на бізнес.

Ми піднялися в рейтингу Doing Business (легкість і ведення бізнесу) на чотири позиції. Якщо ми запитаємо себе, чи це добре? Добре. Але це недостатньо. Що таке чотири позиції? Там 76 позиція. Ми маємо бути в лідерах. І сьогодні те законодавство по дерегуляції, яке ми направили до Парламенту, яке було напрацьовано Мінекономрозвитку, дасть можливість нам увійти в ТОП-40.

І тому ми спільно з Парламентом, спільно з депутатами, комітетами та фракціями напрацюємо збалансоване рішення для остаточного голосування, щоб цього року питання дерегуляції теж було пріоритетним для нашої діяльності.

Вчора я пообіцяв, що, як реакцію на те, що я почув у залі, що я відсторонюю від роботи керівника Держгеокадастру. Я вважаю, що відсторонювати – це мало. Його треба звільнити.

І тому сьогодні я запропоную Уряду звільнити його з посади. Також доручення Мінагрополітики: відсторонити всіх керівників обласних управлінь, сформувати масштабні групи щодо перевірки. І я вимагаю відповідальності. Так просто це не має минути.

Але чи єдине сьогодні питання тільки в Держгеокадастрі? У мене питання. І бізнес тут абсолютно повністю говорить про те, що чиновники сіли на свої позиції на місцях і починають розповідати як кому жити. З цим я теж не буду миритися.

Тому я вимагаю від міністрів, колеги, у кожного з вас є ваші підконтрольні структури, і ці структури звучать як ті, які заважають швидко і якісно робити свою справу в країні бізнесу. Ми говорили про Держгеокадастр; є нарікання на Укртрансінспекцію від бізнесу (то дозволи якісь не видають, то вимагають щось за дозволи); є нарікання на Інспекцію по праці (замість того, щоб займатися питаннями безпеки праці реально і детінізацією, вони невідомо чим займаються, ходять і "доять бізнес"); екологи, по яких є сьогодні питання у бізнесу, по екологічних інспекціях, бізнес про це говорить, це не мої слова; ДАБК, Архбудінспекція.

Колеги, я ще раз наголошую: так справи йти далі не можуть. Або ви здатні мінімізувати будь-які процедури, зробити їх доступними і доброзичливими до підприємництва, щоб вони не стримували розвиток національної економіки, або розпишіться в своїй неспроможності і відходьте з посад. Але я закликаю побороти цю всю історію, у кожного з вас є сьогодні історична місія. Я наголошую на тому, що не збираюся з цим миритися.

Керівник Держгеокадастру – перший, але не останній. Тому я закликаю абсолютно всіх, щоб ви дуже серйозно віднеслися до питання, яке я сьогодні поставив, точніше, його поставив бізнес. Бо все те, що я зараз говорю, я говорю те, що почув від підприємців. Іноді вони навіть говорять, що так як зараз, вони не пам`ятають, коли було по деяких позиціях.

Тому, якщо у нас з вами в центрі є повне розуміння того, що ми маємо по-справжньому стати захисниками бізнесу і не заважати їм, то внизу чи не чують, чи не розуміють… Чому два різних міста: в одному 90 днів, у другому 225? У мене питання.

Є міста, в яких 70, 80, 90% людей послуги отримують у прозорих центрах. А є міста, де 3% людей, великі міста, де 3, 5% в прозорих центрах. Це що означає? Що люди оббивають пороги під кабінетами. Це ж не державні службовці. Це паразити, які просто паразитують. Є багато шановних державних службовців у суспільстві, але є ті, які просто абсолютно все псують.

Звільняйте, наводьте порядок, робіть електронні послуги на відстані, щоб люди не зверталися, спрощуйте процедуру. Це ваша щоденна робота, причому всіх. Я закликаю це зробити і вимагаю це зробити.

Тому з сьогоднішнього дня він буде звільнений.

Знову ж таки, я хотів би, щоб була фахова, залучайте громадськість до таких перевірок, щоб ці перевірки в тому числі викликали довіру у людей. І це є принципово важливим.

Я наголошую на тому, що я дуже відповідально ставлюся до своїх слів. Якщо ми щось обіцяємо, то маємо виконувати. Це для мене є дуже принципово. І тому нам хтось буде заважати зробити країну успішною, ми з ними терпіти безлад, який вони намагаються нав'язати нам, не будемо.

Тепер я хотів би сказати про питання опалювального сезону. До мене доходять сигнали, що не всі ще зрозуміли, що розпочався опалювальний сезон на місцях. Наголошую, ще раз хочу підтвердити: сьогодні відповідальність за вчасний початок і в повному обсязі опалювальний сезон лежить на місцевій влади, на органах місцевого самоврядування, на обласних адміністраціях, на районній владі. У них є сьогодні все, щоб запустити вчасно котельні і запустити будинки.

Я б хотів розуміння тут громадян України. Я думаю, що ви розумієте, що Прем’єр-міністр не прийде до вашого багатоповерхового будинку для того, щоб перевірити тепловий вузол або провести інші роботи по запуску будинку. Це мають зробити комунальні служби міста, і це їх відповідальність. Те, що було потрібно зробити від Уряду, ми зробили. Запаси газу є, електроенергія є. Кошти виділили більше на підготовку до зими в рамках децентралізації – майже 10 млрд грн. У принципі багато було роботи зроблено в органах місцевого самоврядування. В абсолютній більшості всі розпочинають вчасно.

Але є й ті ще поодинокі випадки, де люди не розуміють на місцях, напевно, що людям холодно в квартирах, що треба подати теплу й гарячу воду, що треба забезпечити нормальну й комфортну температуру для дитини в дитячому садочку.

Я просив би місцевих керівників почути мене. Я просив би, Геннадію Григоровичу, це Ваша персональна відповідальність, проконтролювати вчасний пуск тепла по всій території країни. І якщо хтось цього не розуміє на місцях, то відповідно вносьте пропозиції, і по губернаторах у тому числі та головах адміністрацій.

Якщо потрібно, проведіть завтра селектор, запитайте який реальний стан справ. Я буду знімати інформацію з колцентрів. І тоді ми будемо робити висновки. У тому числі, я думаю, що настав час заслуховувати на окремих нарадах голів адміністрацій, міських голів про реальний стан справ на місцях.

Шановні колеги, вам роздано порядок денний, який напрацьовано міністерствами та комітетами.

Перше питання в нас є, як завжди, дуже важливе – питання стану виконання Угоди про асоціацію Україна – ЄС. Буде доповідати Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Потім я, по-перше, хочу привітати пана Посла, главу Представництва ЄС в Україні – Хьюга Мінгареллі. Дуже дякую, пане Посол, що берете участь у роботі нашого засідання Уряду. І пан Посол буде мати можливість висловитися.

Але дуже важливо, щоби план, який ми сьогодні затвердимо, документ, який ми затвердимо, став планом вашої роботи. Зрозуміло, що до вересня, поки не набрала чинності Угода, був процес не дуже динамічний. Але від сьогодні він має стати більш динамічним для того, щоб ми завершили вчасно імплементацію Угоди з ЄС.

І також другим питанням ми заслухаємо питання про забезпечення залізничних пасажирських перевезень у 2018 році. У нас є виконуючий обов'язки головний "Укрзалізниці". Ми заслухаємо теж реальний стан справ в УЗ.

Шановні колеги, по порядку денному є запитання?