
Україна, Молдова та Грузія потребують тіснішої співпраці у форматі "ЄС+3", - Іванна Климпуш-Цинцадзе

Країни учасниці Східного партнерства мають заручитися
готовністю ЄС тримати двері відчиненими. Про це заявила Віце-прем`єр-міністр з
питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, виступаючи на відкритті щорічної
конференції Української національної платформи Форуму громадянського
суспільства Східного партнерства.
«Країни Східного партнерства потребують диференційованого
підходу і, можливо, започаткування додаткового формату взаємодії «ЄС+3»
(Україна, Молдова, Грузія), для того, щоб зосередитися на дуже конкретних
речах. Ідеться про нашу співпрацю в інфраструктурних проектах, зниження роумінгових тарифів, збільшення квот на навчання в
європейських вищих навчальних закладах, стажування державних службовців в
інституціях ЄС та держав-членів, створення спільного авіаційного простору,
уніфікацію послуг поштових доставок і поступову інтеграція до енергетичного
ринку ЄС», – сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона
зазначила, що Україна, Молдова та Грузія потребують тіснішої співпраці з ЄС
також у секторі безпеки й оборони, адже мають схожі виклики та спільного
агресора – Росію.
Тому, переконана Віце-прем`єр-міністр, потрібно виробити
більш адаптовану до потреб трьох країн політику. Водночас вона наголосила, що
модель співпраці «ЄС+3» має бути відкрита і для інших країн Східного
партнерства за умови їхньої готовності до посилених зобов`язань з ЄС. За її словами, нинішні реалії вимагають
більшої гнучкості інструментів ЄС в рамках Східного партнерства: «Інструменти,
які мали країни-кандидати на вступ, можна адаптувати до Східного партнерства,
але, очевидно, що говорити про таке рішення під час листопадового саміту
зарано».
Надзвичайний і Повноважний Посол Естонії в Україні Герт Антсу поінформував, що його
країна під час нинішнього головування в ЄС прагне якнайширше просувати ідею
Східного партнерства. Він погодився з думкою Іванни Климпуш-Цинцадзе
про те, що ми маємо думати про майбутнє з огляду на великі амбіції співпраці з
Європейським Союзом. Посол також підкреслив важливість співробітництва в галузі
безпеки й оборони, виокремивши роль стратегічних комунікацій у цьому контексті.
Герт Антсу сказав, що
захоплюється активністю громадянського суспільства в Україні під час
обговорення важливих ініціатив співпраці Україна-ЄС,
зазначивши, що 20 років тому Естонія не мала такої переваги.
Своєю чергою Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства
Швеція в Україні Мартін Хаґстрьом закликав і надалі
розширювати національні дебати в питаннях європейської інтеграції. «Східне
партнерство – це чудова нагода пропонувати позитивний порядок денний, а не лише
зосереджуватися на кризовому менеджменті», – підкреслив він.
«Ми всі прагнемо більшого, але це вже дуже гарний початок»,
– сказала про співпрацю в рамках Східного партнерства і перші результати Угод
про асоціацію партнерів ЄС на Сході Перший секретар політичного відділу
Представництва ЄС в Україні Евеліна Шульц. Переваги нинішньої співпраці стануть
помітними з часом, тому зараз, вважає вона, важливо доступно комунікувати процеси, що відбуваються. Говорячи про
європейські прагнення країн Східного партнерства, Евеліна Шульц згадала слова
колишнього міністра закордонних справ Польщі, яка разом зі Швецією є
ініціатором СхП, про те, що сусіди Європейського
Союзу – на Півдні, а на Сході – європейські партнери.
Директор Європейської програмної ініціативи Міжнародного
фонду «Відродження», керівник проекту «Громадська синергія» Дмитро Шульга
запропонував країнам, які підписали Угоди про асоціацію з ЄС, звернутися до
Брюсселя з проханням чіткіше прописати поняття «політична асоціація», а також
роз`яснити, що мається на увазі, коли йдеться про те, що країни поділяють
спільні цінності. Конкретика у визначенні критеріїв свободи, демократії,
верховенства права та прав людини, переконаний Дмитро Шульга, сприятиме
пришвидшенню євроінтеграційних процесів.