Шляхи зменшення енергоспоживання у промисловості, можливі стимули та міжнародний досвід у цій сфері обговорив Голова Держенергоефективності Сергій Савчук спільно з парламентарями та представниками Українсько-данського енергетичного центру на нараді в Комітеті ВРУ з питань ПЕК, що відбулася під головуванням народного депутата України, в.о. голови Комітету Олександра Домбровського.

«Промисловість – один з найбільш енергоємних секторів економіки. Наразі на нього припадає майже 33% кінцевого енергоспоживання. Водночас цей сектор має достатньо великий потенціал до енергозбереження. Відповідно до Національного плану дій з енергоефективності до 2020 року в Україні використання енергоресурсів у цій сфері потрібно зменшити на 25%», - пояснив Сергій Савчук.

За його словами, Держенергоефективності спільно з Українсько-данським енергетичним центром розробило механізм стимулювання промислових підприємств до енергоефективності. Його суть полягає у спрямуванні коштів від вуглецевого податку на заходи з енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії на підприємствах.

Під час розробки механізму взято за основу кращий досвід 18 країн світу. Інструмент їхньої енергетичної та екологічної політики – висока ставка вуглецевого податку, що стимулює скорочувати енерговитрати та переходити на «чисті» джерела. Наприклад, у Данії укладено 750 угод між компаніями та Данським енергетичним агентством, відповідно до яких підприємства отримують пільговий податок та водночас впроваджують системи енергоменеджменту та проекти з енергоефективності.

Для України енергоефективність у виробничій сфері – оптимальний шлях комплексно вирішити енергетичні, екологічні та економічні питання. Для підприємств це нагода стати менш енергозалежними, скоротити викиди вуглецю, зменшити собівартість продукції, наростити обсяги виробництва та підвищити власну конкурентоспроможність. У результаті країна міцнітиме як економічно, так і енергетично.

За підсумками наради учасники дійшли згоди щодо необхідності створити робочі групи за участю урядовців та парламентарів для опрацювання зазначеного механізму стимулювання промисловості до енергоефективності, визначення його переваг та перспектив впровадження.