У зв’язку з проведенням Російською Федерацією на тимчасово окупованій території України у м. Севастополь незаконних виборів так званого губернатора Севастополя 10 вересня 2017 року, Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України заявляє:

Україна є суверенною і незалежною державою, територія якої в межах існуючого міжнародно визнаного кордону є цілісною і недоторканною. У зв’язку з цим проведення так званих виборів Російською Федерацією на території м. Севастополь 10 вересня 2017 року не є легітимними, а їхні результати не матимуть юридичних наслідків.

Крім того, згідно з статтею 19 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність, передбачену законом. Таким чином, громадяни, які були залучені до організації незаконного виборчого процесу є порушниками норм міжнародного та національного права.

Нагадуємо, що Генеральна Асамблея ООН, в ухваленій 27 березня 2014 року Резолюції щодо територіальної цілісності України, підтвердила свою відданість суверенітету, політичній незалежності, єдності та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, а також закликала всі держави та міжнародні організації не визнавати будь-якої зміни статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополь і утримуватися від жодних дій або кроків, які могли б тлумачитися як визнання будь-яких змін цього статусу.

Відповідно до Статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Згідно з Гаазьким положенням, що є додатком до Гаазької конвенції про закони і звичаї сухопутної війни 1907 року, держава-агресор зобов’язана поважати закони країни, територію якої вона окупувала, забороняється примушувати населення окупованої території присягати на вірність державі-окупанту, а права громадян повинні дотримуватися.

Відповідно до Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни (12 серпня 1949 року) жодні міри примусу, ані морального, ані фізичного не повинні застосовуватися до осіб, які перебувають на окупованій території.