Уряд ухвалив прогноз макроекономічних показників 2018-2020 рр.

31 травня на засіданні Кабінету Міністрів України затверджено Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2018-2020 роки.

Прогноз розроблений за трьома сценаріями та ґрунтується на аналізі розвитку економіки у 2016 та двох попередніх роках, поточної економічної ситуації, припущеннях, що враховують вплив зовнішніх та внутрішніх чинників і ризиків, та містить бачення перспективи розвитку економіки України у 2018-2020 роках (у цілому та за секторами економіки).

Відповідно до міжнародного досвіду, з метою мінімізації бюджетних ризиків до розрахунків бюджетних показників закладається поміркований сценарій, який передбачає вірогідний розвиток в руслі вже існуючих трендів з урахуванням наслідків основних запланованих реформ та затверджених урядових і міжнародних програм розвитку. Така парадигма закладена у прогноз за Сценарієм 1, який представлений у Прогнозі як базовий.

“Щодо сценарію 1 було досягнуто спільного розуміння з МВФ. Так, прогнозні макроекономічні орієнтири за сценарієм 1 є близькими до прогнозу МВФ”,  - пояснив Перший віце-прем’єр-міністр України Степан Кубів на засідання Уряду. 

Сценарії 1 передбачають активне впровадження економічних і соціальних реформ, визначених у Середньостроковому плані пріоритетних дій Уряду. Відповідно, за цим сценарієм у 2018 році прогнозується зростання ВВП на рівні 3%, у 2019 – на 3,6%, у 2020 – на 4%. Індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) у 2018 році прогнозується 107%, у 2019 - 105,9%, у 2020 - 105%.

Рівень безробіття за методологією Міжнародної організації праці у 2018 році прогнозується на рівні 9,1%, у 2019 - 8,9%, у 2020 - 8,5%.

Коментуючи макроекономічний прогноз, Степан Кубів пояснює: “Уряд задекларував свою мету здійснити трансформацію України з країни, що виробляє сировинні проміжні товари на країну, яка виробляє кінцеві товари з високою доданою вартістю. Наш шлях – це побудова інноваційно-інвестиційної моделі. Становлення такої моделі є затратним процесом. Він пов’язаний із зростанням витрат товаровиробників та держави в цілому на проведення модернізації виробництва та підвищення його інноваційної складової. Ці затрати у період трансформаційних процесів не дають можливості демонструвати високі темпи росту. Водночас після завершення ми отримаємо зростання продуктивності та фондовіддачі, підвищення на основі інноваційної складової виробництва конкурентоспроможної української продукції, а відтак перехід до стійких і високих темпів розвитку”.