Торговельна агресія Росії є неприпустимим прикладом безчесної гри на своїх логістичних перевагах, - Степан Кубів на форумі у Пекіні

Для прискорення всеохоплюючого економічного зростання важливо встановити для всіх партнерів проекту «Один пояс і шлях» чесні правила для торгівлі, вільні від протекціонізму та проявів надмірного захисту власних ринків. На цьому наголосив Перший віце-прем‘єр-міністр України – Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів у своєму виступі у рамках участі в Діалозі високого рівня Форуму міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях», який проходить у Пекіні (Китайcька Народна Республіка), 14 травня.

“Наявним прикладом безчесної гри на своїх логістичних перевагах та територіальній винятковості є заборона Росією руху товарів, зокрема українських, через свою територію. Це завдає не тільки шкоди нам, але й інтересам Китаю та інших учасників ініціативи і фактично знищує дух чесної і взаємовигідної торгівлі, який закладено Китаєм і його партнерами в цей геоекономічний проект”, - наголосив Степан Кубів у своїй промові.

Степан Кубів нагадав учасникам Форуму “Один пояс, один шлях”, що незаконні дії Росії негативно впливають на торгівлю та транзитний потенціал України та є прикладом необґрунтованої економічної агресії, яка порушує загальноприйняті світові правила та норми торгівлі.

“Вважаю, що ми всі разом повинні послідовно протидіяти тим абсолютно нелогічним з економічної точки зору та вкрай заполітизованим викликам, які штучно виникають на шляхах сполучень між країнами”, - додав Степан Кубів.

Довідково

Проект “Один пояс, один шлях” є головним напрямом зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної політики Китаю. У глобальному вимірі проект передбачає торгове, інвестиційне та економічне співробітництво, зростання економічних показників, посилення економічних зв'язків і безперешкодної торгівлі між країнами-учасницями для збільшення переваг і вигоди  від економічної глобалізації.

Ключовими напрямками взаємодії у проекті є логістика і створення нових транспортних коридорів; валютно-фінансова сфера (зовнішнє кредитування та інвестиції); поєднання виробничих потужностей Китаю із зовнішнім попитом відповідних країн; оновлення моделі індустріального співробітництва; туризм; гуманітарна сфера.