Вступне слово Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана на засіданні Уряду від 22 липня 2016 року

ГРОЙСМАН В.Б. – Перше, що я хотів би сказати, це висловити свої співчуття, наші співчуття у зв’язку з жахливим вбивством відомого журналіста Павла Шеремета в центрі столиці. Ця новина сколихнула всіх. Жахливе вбивство! Людину, про яку за ці дні ніхто з нас не почув жодного поганого слова. Людина, яка була інтелегентом, інтелектуалом, прекрасним журналістом.

Я думаю, що це не тільки вбивство і посягання на життя прекрасної людини, а це намагання в тому числі і створити такий жахливий злочин проти нашої держави. Всі силові структури розуміють свою надзвичайну відповідальність, розуміють, що це є дуже непроста справа, що є серйозна організація всього того, що стосувалось цього жахливого вбивства. Але хотів би підтвердити, що дуже добре, коли створена зараз міжвідомча група силових структур, залучені іноземні правоохоронні структури. Я точно знаю, що правоохоронці сьогодні не сплять ночами для того, щоб розкрити це жахливе вбивство, і відчувають свою відповідальність за те, щоб це зробити якомога швидше.

Я б хотів тільки єдиного, щоб це розслідування, його результати були, коли це стане можливо, публічними, щоб інформували суспільство про те, що відбувається в цій справі. Це виклик всім українцям, всій нашій державі, правоохоронній системі. І тому вірю, що силовики докладуть всіх зусиль для розкриття цього злочину та покарання винних.

Сьогодні відбувається прощання з Павлом, я пропоную вшанувати його світлу пам'ять хвилиною мовчання.

Декілька слів, шановні колеги, у вступному слові.

Завтра виповнюється 100 днів роботи нашого Уряду. Це символічний рубіж нашої діяльності. Я думаю, що ці дні були не найбільш легкими в нашому з вами житті, досить складними, але й достатніми для того, щоб всеохоплююче розібратися зі станом справ.

Треба сказати про те, що ми з вами не чекали цих 100 днів, а одразу перейшли до формування плану дій. План дій затверджений. Найголовніше – те, що ми говорили на самому початку. 

У нас проблема в країні завжди була з чим? З тим, що планів багато, а виконувати не могли. Тому наше завдання – відповідально виконувати те, про що ми взяли на себе зобов’язання, те, що затверджено нашим Планом дій Уряду.

Ми буквально нещодавно звітували з вами за другий квартал. Ми будемо робити такі щоквартальні звіти абсолютно публічними, і я переконаний в тому, що ми маємо закласти абсолютно нову традицію: не просто формувати плани, давати обіцянки, а дуже відповідально ставитися до обіцянок, які ми даємо українському суспільству; відповідально ставитися до тих рішень, які ми приймаємо Урядом; відповідально ставитися до того, щоб кожне рішення, яке ми прийняли, було реалізовано якомога краще, тому що це є принципово важливим для українських громадян, для нашої держави. І я вважаю, що ця традиція є дуже важливою.

Ми закладемо зараз нову систему он-лайн моніторингу виконання програм по міністерствах. Вона буде доступною для кожного міністерства. Це означатиме, що фактично внутрішня система контролю, яка вже розроблена і буде впроваджена найближчими днями, дає можливість кожному міністру дивитися на хід виконання завдань, які покладені на міністерство, з одного боку. З іншого боку – нам дивитися на те, де хто або виконує, або в кого є проблеми з виконанням взятих на себе завдань.

Завдання тільки єдине – допомогти. Але я точно можу сказати, що персональна відповідальність кожного міністра полягає в тому, щоб у напрямку, який ви очолюєте, був порядок, було стратегічне бачення того, як ми маємо змінити систему і маємо теж робити все для того, щоб оперативні завдання вирішувалися швидко, і з високою дисципліною.

Хочу підкреслити, що завдання, які ми перед собою поставили, і той план, який є, не є популістичним. Він є абсолютно прагматичним і  антипопулістичним, тому що є абсолютно реальним. Тому нам потрібно зрозуміти тільки одну річ, і я про неї говорив кожного дня і буду говорити завжди і буду так діяти. Коли популісти виходять і починають розповідати про те, як потрібно змінювати життя людей в країні, але не пропонують жодних конкретних рухів, це є не що інше, як просто загравання на біль людей, на непрості складні ситуації.

А наше завдання інше – ми будемо говорити людям правду, ми будемо приймати правильні справедливі рішення, які дадуть можливість змінити країну достатньо системно. Ми маємо приймати ті рішення, які дають шанс - шанс країні вирватися з тієї складної ситуації, яка на сьогоднішній день у нас є.

Насправді, за останні чотири-п'ять  місяців ми маємо непогані економічні тенденції в економічному зростанні. І це  може бути тільки позитивним сигналом того, що при правильному підході, в тому числі влади, при підтримці бізнесу, при дерегуляції, при створенні нормального інвестиційного клімату все буде абсолютно зростати. Переконаний в тому, що ті невеликі зростання, які ми маємо, – просто сигнали того, що ми можемо в рази збільшувати обсяги вироблення продукції, ВВП і так далі. Але для цього нам потрібно зробити абсолютно конкретні речі.

Що стосується індексу промислової продукції. Якщо ми будемо порівнювати до відповідного періоду минулого року, то з лютого цього року ми маємо абсолютно позитивні тенденції: січень-червень 2016 року порівняно з січнем-червнем 2015-го – 102%.

Індекс будівельної продукції: січень-червень 2016 року якщо порівняно з аналогічним періодом 2015 року – 109%. І фактично є позитивним теж.

Вантажообіг підприємств транспорту – 102,4%. Це все в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Нам потрібно далі укріплювати це зростання і зробити його сталим. Для цього я говорив про те, що маємо зробити багато речей, пов`язаних із створенням бізнес-клімату. Насправді всі наші зустрічі з інвесторами, з тими, хто хоче працювати в Україні, внутрішні інвестиції, зовнішні інвестиції – ми не бачимо жодних перешкод, вони не говорять про те, що вони не хочуть інвестувати в країну. Вони говорять: "Ми хочемо інвестувати в країну, але ми хочемо, щоб було прогнозоване податкове законодавство, щоб був справедливий суд, щоб ви дали можливість публічної і відкритої приватизації, щоб у нас не було ризиків щодо контрольних функцій держави". Йдеться про організації, які реально заважають сьогодні  працювати бізнесу.

Тому ті наші завдання щодо реорганізації контролюючих структур, зменшення їх кількості і підвищення якості їх роботи за прикладом європейських країн теж є одним з наших пріоритетів.

Ми почали змінювати менеджмент державних компаній, маємо дати менеджменту можливості себе зреалізувати. Але нам потрібно продовжувати подальші конкурси. Нам потрібно продовжувати конкурси, на які ми будемо залучати кращих з кращих. Потрібно, щоб в державному секторі ми мали можливість працювати з людьми, які можуть не просто управляти підприємствами, а виводити їх із складного економічного стану в лідери. Це є надзвичайно важливим. Тому ми будемо продовжувати це.

Вважаю, що нам інтенсивніше потрібно втручатися в роботу тих контролюючих органів, маю на увазі Уряду, які творять певні перепони і перешкоди на шляху розвитку підприємництва і бізнесу. І тут є над чим працювати. Тому я ще раз хотів би всіх закликати постійно моніторити ситуацію з вашими підпорядкованими структурами – що там відбувається. Тому що сигнали, які ми маємо, є достатньо неприємними. Але я ж не буду з ними миритися. Я думаю, що більшість присутніх в цій залі теж.

Зустрічі з бізнесом, які ми мали минулими тижнями, говорять про те, що є абсолютно нормальні можливості розвивати ринок, збільшувати промислове виробництво, експорт продукції, створювати нові робочі місця. Говорять тільки одне: "Дайте нам дихнути, щоб не було цього пресу, який є від контролюючих структур".

Я розумію, що певні позитивні сигнали в цьому питанні вже є, але їх недостатньо. Я хотів би, щоб контролюючі структури не зустрічалися з підприємцями, і працювали не своїми м`язами для того, щоб формувати якісь корупційні запити до бізнесу, а інтелектуально, і саме головне, щоб не заважали.

Тому я закликаю вас до щоденної роботи в цьому питанні.

Мені дуже подобається те, що сьогодні відбувається в боротьбі з корупцією, численні затримання за хабарі, схеми і т.д. Я вважаю, що зараз це прояв початку кінця корупції у Україні. Я не можу сказати, скільки часу буде тривати ця боротьба, тому що корупція закорінена в багато сфер життя. Але точно знаю те, що так, як було раніше, тепер не буде і всіляко вітаю роботу правоохоронної системи, нових органів, які утворені, які доводять сьогодні свою безкомпромісність з одного боку, а з іншого боку починають бити по реальних корупціонерах, не дивлячись на те, які в них прізвища. І ми маємо з вами теж виявляти всередині влади таких людей і просто вичищати їх. Це теж є принципово завданням кожного міністра. Я не буду терпіти, щоб хтось когось покривав у цих питаннях, тому я закликаю вас ефективно діяти.

Те, що я сказав, що 9 грудня, коли є всесвітній День боротьби з корупцією, кожен вийде на цю трибуну і буде говорити про те, що вдалось зробити для подолання корупції в системі свого міністерства і взагалі в сфері свого впливу. Тому що без цього не буде руху.

Ми з вами ухвалили рішення про впровадження ринкових цін на газ. це надзвичайно важливе рішення з огляду на сьогодні і з огляду на майбутнє нашої держави. Ми маємо стати енергоефективною країною. Енергоефективна країна дорівнює нашій незалежності. Ми ж знаємо, що останнє десятиріччя була політика наступна: зменшувати власний видобуток газу і ставати більш залежними від купівлі газу у Газпрому, при тому, що всі експерти говорять - Україна може бути енергонезалежною країною.

Вибачте, але країна – це не склотара, яку потрібно піти і здати. Країна – це наше найвище надбання. Віками боролись за незалежність, у 90-х роках здобули цю незалежність і так просто варварськи здавати. Економіка не модернізована, бізнес ледве виживає, 3,5 тис. державних підприємств, на яких паразитують корупціонери, повна залежність по газу; знищено альтернативну енергетику, немає розвитку; шахти не реформовані; Збройні Сили завжди були на задвірках і по фінансуванню; у лікарів – мінімальні зарплати, що є просто неприпустимим, а більшість українців, які на пенсії, живуть за мінімальний кошт. Тому ці рішення важливі.

Перше. Ми подолали корупцію в ціноутворенні на газ. Весь світ про це говорить сьогодні, і це правда.

Ми сьогодні інвестуємо кошти в розвідку і видобуток українського газу. І ми маємо з імпортера перетворитися на експортера. Але це треба зробити сьогодні, щоб через 3-5 років ми могли досягти цього. Інакше це буде неправильний підхід.

Більше того, занижені ціни на газ постійно спонукали державний бюджет платити за багатих. Покажіть мені хоча б ще одну країну в світі, яка платить за багатих. І ми не будемо повертати ці старі схеми і ці старі підходи. Ми більше не будемо блокувати будь-які питання по енергоефективності. Ми будемо сприяти тому, щоб Україна стала енергоефективною країною, і такі інструменти в нас є, і ми їх закладаємо в тому числі в бюджетну політику 217 року.

Хотів би ще раз звернутися до українців. Що будуть робити популісти? Вони будуть лякати вас тим, що все пропало. Ми зараз з вами тут сидимо, працюємо в нормальній спокійній ситуації, я маю на увазі в робочій, і будемо приймати робочі рішення, які потрібні країні.  Уявіть собі, щоб я зараз зі своєї трибуни почав вам розповідати, що зараз стеля впаде, що все пропало, що армагедон, зараз ми всі загинемо. Тут була б паніка, був би жах, і всі почали б вибігати. Це те, що роблять популісти: вони починають лякати тим, що не відбудеться; починають створювати загрози, яких немає, для того, щоб людей налякати і змобілізувати людей проти влади.

Тому дуже важливо, щоб люди відрізнили об'єктивність від абсолютно популістської риторики, яка призвела до зубожіння нашу державу. А якщо потрібні ще додаткові аргументи до цього. То в мене питання: чи бачили ми з вами, замисліться, кожен українець, який зараз нас бачить, чи бачили ви хоч одного популіста, який зробив успішні реформи в нашій країні? Назвіть прізвище. Ви його не назвете, його немає.

І друге запитання: а чи бачили ми з вами хоч раз у житті бідного популіста? Назвіть мені прізвище, хто? Немає. Тому говорити про кохання та кохати – це дві різниці. Це дві різні речі, тому не вірте тим, хто говорить, – вірте тим, хто робить.

Окремо хотів би, шановні колеги, сказати ще одну річ щодо капітального ремонту країни. Фактично за ці роки, я би сказав, знову ж таки популістичні, ми маємо страшний стан інфраструктури в усіх сферах. Тому питання капітального ремонту, те, що ми з вами запровадили, в певних напрямках, те, що ми продовжуємо, те, що було започатковано, – це дуже важливий напрямок. Але сьогодні дивіться: по місцевих бюджетах – ми дали 3 млрд. ДФРР, автоматично розподілили; 2 млрд. майже – соцекономрозвиток; і 21 млрд. – це ті кошти, які були в місцевих бюджетах. 26 млрд. грн – це реконструкції, модернізації (це тільки державна підтримка), нові робочі місця та все інше. Ми почали масштабний ремонт доріг в країні, але дуже важливо, щоб “Укравтодор” дуже ефективно використовував кожну копійку.

І я хочу зараз передати вітання всім дорожнім структурам з тим, що восени ми перевіримо абсолютно все. Ми виберемо 3, 5, 7 об'єктів. Ми перевіримо все те, що було реально фактично зроблено. Ми замовимо спеціальні експертизи, знайдемо всі фірми, куди ви перераховували кошти. І якщо ми знайдемо, що якісь кошти були переведені в готівку, вимиті, – будете сидіти. Тому краще працюйте – працюйте сумлінно, заробіть те, що належить вам, і покладіть те в дорогу, що належить українському народу. Зараз у нас липень, я вас попереджаю і ця інформація буде абсолютно публічною.

Тому я думаю, що капітальний ремонт країни – якраз і є тією ознакою, яка теж може додатково створювати умови виведення країни з економічної кризи. Але ефективність цього є надзвичайно важливою.

Окремо хотів би торкнутися питання реформи медицини – надважлива система для життя кожної людини. На превеликий жаль, за багато років була на узбіччі державних інтересів, але я обіцяв і говорив, що охорона здоров`я, як система, є одним із найбільш важливих наших пріоритетів. Я не відступаюся від своїх слів. Хочу сказати, що ми зробили певні кроки. Ми в цьому місяці ще проведемо урядове засідання, яке буде присвячене саме медичним питанням – питання медицини, реформи медицини.

Ми здолали з вами питання ліків, цін на ліки, розширили ринок, подолали там монополії. Це означає тільки одне – з кожним місяцем ситуація, стосовно якості і ціни ліків буде змінюватися в кращий бік. Це дуже важливо.

Далі ми маємо побудувати реальну систему референтного ціноутворення, щоб стримувати будь-яке несправедливе завищення цін на ліки, підкреслюю, у нас є багато ліків, які в сусідніх країнах коштують дешевше. Тому Закон "Про ліки", референтне ціноутворення дасть можливість справедливих цін на ліки в Україні.

Реімбурсація – справедлива система реімбурсації, коли хронічні хворі будуть отримувати ліки з компенсацією держави, але не закуповувати їх по корупції, а за кожну людину, яка потребує таких ліків, заплатить держава. Знову ж таки адресно, не за всіх (і за тих, і за інших), а адресно за тих, хто потребує.

Хочу сказати, що в експертному середовищі і в міністерстві є багато непоганих напрацювань стосовно зміни самої системи охорони здоров`я, її реформи. Тому що фактично попередні реформи, які я бачив і чув про них, в принципі були направлені на знищення самої системи охорони здоров`я. Я пам`ятаю, як розпочали реформу в 2011 році в 4-х пілотних регіонах (Дніпропетровськ, Донецька, Вінницька область і м. Київ), почали знищувати педіатричну службу, терапевтів, почали утворювати ПМСД, амбулаторії сімейного лікаря. Все, тих звільнити, тих вивести поза штати і т.д. Збирають селекторну нараду і урядовці питають на місцях: скажіть, які ще треба прийняти постанови, щоб реформа була успішна? Уявляєте, запустили реформу, навели безлад, а потім запитують: ну що, які ще постанови потрібно прийняти? Це говорить тільки про єдине – не було системного, глибинного бачення того, як зробити реформу. І почали просто розвалювати систему охорони здоров'я.

Тому наше завдання – експертне середовище спільно з парламентом, комітетом, спільно з міністерством, урядовцями затвердити політику щодо реформу охорони здоров'я і рухатись у тому, щоб її впроваджувати у життя. Охорона здоров'я більше чекати не може! Звісно, нам треба підсилювати команду МОЗ. І сьогодні після надзвичайно тривалих пошуків ми з вами розглянемо призначення на посаду заступника міністра людину, яка має дуже добрі характеристики, яку б ми хотіли бачити лідером реформ медицини – це українка Уляна Супрун, яка має українське походження, але ще зовсім недавно була громадянином США. Вона волонтер, вона прекрасний лікар, розуміється на організації охорони здоров'я. Я переконаний в тому, що з такими людьми ми зможемо зробити реальну реформу охорони здоров'я.

Ще хотів би торкнутись однієї надважливої теми – оборони нашої країни. Я був у Брюсселі, коли прийшла звістка про те, що було вбито 7 наших воїнів на нашій землі, багато було поранених. Я там сказав, що кожен день весь цивілізований світ на кожен обстріл має абсолютно чітко і консолідовано реагувати. Неможливо сьогодні закривати очі на те, що відбувається з боку агресора по відношенню до суверенної держави і народу суверенної держави.

Але наше з вами завдання – всебічно підтримувати оборону. Оборона країни – це питання № 1. Ми кожен Уряд приймаємо необхідні рішення для того, щоб оборонні питання вирішувалися швидко. Але нам треба враховувати й підходи до формування бюджету наступного року, щоб український воїн був забезпечений нормальною зарплатою, нормальним озброєнням, формою, харчуванням, нормальними умовами. Для цього ще дуже багато треба зробити, і я вважаю, що це питання має бути одним з наших головних пріоритетів.

Ще одна тема – державне управління. Я говорив про те, що нам дуже важливо, і я думаю, що ви всі це відчуваєте, щоб сьогодні у владі працювали достатньо професійні люди. Одна з найголовніших наших проблем – інституційна слабкість. Ви це відчуваєте і в центральних органах виконавчої влади, і я думаю, що й в міністерствах це відчуваєте, що є люди, які, на превеликий жаль, є не зовсім компетентними або адекватними по відношенню до тих викликів, які сьогодні є. Тому діє новий Закон "Про державну службу". І хоч дехто пророкував, що ми будемо тим Урядом, хто зупинить реформу державної служби, саме наш Уряд її розпочав з 1 травня. Вже затверджено комісію з вищого корпусу, зараз будемо затверджувати критерії відбору кандидатів і будемо запускати конкурси для публічного залучення на державну службу кращих з кращих. І я закликаю всіх українців, які хочуть послужити своїй державі, зробити це не по блату, а публічно, професійно. Ми чекаємо, що всі, хто має таке бажання, прийдуть і будуть працювати на державу.

Хотів би, щоб ви зрозуміли, що один в полі не воїн. Потрібна критична маса людей, яка готова зробити зміни. Тим більше це дуже важливо, коли цим змінам намагаються протистояти. Ми будемо запроваджувати нові підходи щодо державного управління, державної служби. Ми будемо забезпечувати кар’єрне зростання тих, хто відданий і сумлінно працює по відношенню до держави і до своєї справи. Ми маємо закласти нові традиції – традиції нової, сучасної системи державного управління.

Сьогодні ми приймемо рішення про запровадження електронного документообігу в Уряді. Я думаю, що це сприятиме швидкому проходження всіх необхідних процедур. Я переконаний в тому, що сприятиме й підвищенню відповідальності тих, хто працює в Уряді.

І головне – глибоко переконаний в тому, що ми розпочнемо такі глибинні системні зміни, позитивні зміни саме з Секретаріату Кабінету Міністрів. І Міністр Кабінету Міністрів системно над цим питанням працює для того, щоб ми створили систему, яка буде ефективною та результативною.

В цілому хотів би підкреслити, що я завжди так звик з людьми говорити відверто, чесно. І я не збираюся нічого приховувати. Тому ми маємо достатньо непросту ситуацію в нашій країні. Я думаю, що всі це відчувають. Але ми маємо надзвичайно серйозні можливості і надзвичайно серйозні перспективи. Треба просто в це вірити і над цим працювати. І ця перспектива не через 10 років.

Я підкреслюю, за декілька років системної роботи, за підтримки парламенту, Україна вирветься з того складного економічного та соціального становище, в якому ми сьогодні знаходимося. Але для цього треба дуже важко працювати. І не словами, а реальними справами, реальними кроками та реальною відповідальністю.

Тому, підсумовуючи цих 100 днів, можливо сказати, що сьогодні є всі можливості говорити кожному міністру не про те, що зроблено. Зроблено – й добре. А про те, що не зроблено і про те, що ще потрібно зробити. Я завжди казав: що б ми не робили, збудували нову дорогу, лікарню, школу, садочок – це вже історія, це було вчора. Треба думати, що зробити сьогодні і що треба робити завтра, а ще краще – післязавтра. Тоді ми будемо системно рухатися.

Тому наше завдання – щоб закріпити, зробити сталим економічне зростання. Не просто сигнали, а стале економічне зростання – успіх нашої держави. І ще раз хочу підкреслити, що сама по собі влада нічого ніколи не зробить, тільки спільно: суспільство, влада, експертне середовище, публічно, чесно, відкрито рухатися вперед, і буде результат. Тому що багато є країн у світі, які доводили, що з такими підходами можливо добиватися успіху. І я переконаний, що ми маємо  в сучасному світі продемонструвати наш спільний успіх. А успіх – це стандарти життя людини. Інших успіхів країна не має.