Cтенограма вступної частини засідання Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року

ЯЦЕНЮК А.П. – Шановні колеги, розпочинаємо засідання Кабінету Міністрів України. Без політичних заяв хотів би перейти виключно до питань життєдіяльності країни і до економічних питань.

Парламент України вчора, на превеликий жаль, не зміг проголосувати за закон, який дає можливість українській правоохоронній системі провести конфіскацію 1 млрд. 520 млн. дол. США, які були заарештовані урядовим органом – це Державна служба фінансового моніторингу України – ще в 2014 році. Саме в цьому залі більше, ніж рік тому, я демонстрував матеріали, які чітко вказували на те, що урядовий орган – Державна служба фінансового моніторингу – провела арешт 1,5 млрд. американських доларів, які зараз знаходяться в українських банках, в банках, у тому числі і за кордоном. Власниками цих коштів є 42 компанії – нерезиденти, зареєстровані на Кіпрі, Сейшелах, Панамі, Великобританії, Белізі, і власники цих компаній напряму пов’язані з Януковичем та його найближчим оточенням.

Тут у мене знаходяться всі матеріали, графіки і схеми, за якими виводились кошти, за якими зазначено, що оточення Януковича і сам він безпосередньо є прямими або опосередкованими власниками цих компаній-нерезидентів, за якими було розпочато розслідування. 1,5 млрд. дол. повинні бути конфісковані. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет" частина з цих коштів відправляється на Міноборони для виконання державного оборонного замовлення. Інша частина коштів повинна піти на соціальний і економічний розвиток держави.

Зараз я звертаюсь до всіх політичних партій демократичної коаліції: чому вчора не був підтриманий закон? Хто стоїть з демократичних партій за тим, щоб захистити оточення Януковича і не дати можливості конфіскувати вкрадені у народу України кошти? Треба подивитися вчора результати голосування і дати відповідь на це питання.

Це була й є ключова вимога Майдану та українського народу – відновлення справедливості. Це не тисяча доларів, це 1,5 млрд. дол., що за сумою може зрівнюватися з обсягом допомоги від Уряду США. Так хто ж нам буде допомагати, якщо кошти, які ми арештували, протягом року не конфісковані і не завершено розслідування?

Тому я звертаюся до членів парламенту з тим, щоб невідкладно повернутися до голосування за цей закон, дати процесуальну можливість українській правоохоронній системі провести процедуру конфіскації і стягнути в дохід української держави вкрадені в українського народу гроші – 1,5 млрд. дол. Це вже не політика. Це покривання злочинів колишнього режиму.

Окремо я прошу Міністра внутрішніх справ України – я йому передаю всі ці матеріали – зв'язатися з нашими західними партнерами з тим, щоб правоохоронні органи іноземних держав допомогли нам у розкритті остаточних власників цих компаній, щоб правоохоронні органи іноземних держав не дали можливості зараз переписати власників компаній за кордоном, тому що, я так розумію, про це зараз іде розмова. Вони очікують або на зміну Уряду, або на зміну політики та позиції, а потім скажуть, що не вийшло конфіскувати ці 1,5 млрд. дол., є якесь правосудне рішення українського суду, тому це були чесно вкрадені 1,5 млрд. оточенням Януковича.

Невідкладно як прийняти закон, так і щоб правоохоронні органи прокуратури завершили розслідування і, відповідно до закону, конфіскували ці кошти. І щоб наші західні партнери допомогли українській правоохоронній системі і українському народу в питанні як конфіскації коштів, так і неможливості переведення права власності на ці 42 компанії-нерезидента на когось іншого, які потім через судову систему України відіб’ють ці гроші й поділять. Тільки не в державному бюджеті, а між іншими корумпованими чиновниками.

Арсене Борисовичу (Аваков – Ред.), тобі всі ці матеріали.

Другий блок по боротьбі з корупцією, я б його назвав – це блок по ефективності роботи державних компаній. Сьогодні під час урядової наради було піднято питання про одну з енергетичних компаній – “Енергоатом”.

Я пропоную на п’ятницю так само у відкритому режимі запросити сюди на засідання Кабінету Міністрів керівників “Енергоатому”, “Центренерго”, “Укрінтеренерго”, “Об’єднана хімічна компанія”, “Укртрансаміак”.

Я прошу Міністерство економічного розвитку та торгівлі ще дати п'ять базових компаній, які є найбільшими по обсягах активів та, сподіваюся, по сплаті податків. Державну фінансову інспекцію, якій я дав доручення три місяці тому провести перевірку найбільших 20-ти компаній зі звітом, що перевірено. Державну фіскальну службу зі звітом, скільки сплачено податків. І профільні міністри, які відповідно до закону визначають політику державних компаній, так само з інформацією про те, що відбувається в цих державних компаніях.

За результатами заслухати звіт і прийняти відповідні рішення. Нагадую, що рішення Уряду було – провести прозорий конкурс на призначення найбільших 50-ти компаній, на призначення керівників у найбільших 50-ти компаній.

Чотири місяці тому Кабінет Міністрів України передав всі повноваження щодо призначення керівників державних компаній на номінаційний комітет, який незалежний від Уряду, і який знаходиться під Міністерством економічного розвитку та торгівлі. Моя позиція залишається незмінною, що на найбільших державних компаніях повинні бути призначені нові керівники.

До речі, я думаю, що було б добре, щоб ще і в п`ятницю запросити керівника компанії "Укрнафта". Я, до речі, вчора мав зустріч з ним і акціонерами компанії "Укрнафта". Акціонерами компанії є і приватні акціонери, і НАК „Нафтогаз України". Давайте запросимо. Це не державна компанія, тому що там держава є тільки акціонером, але  було б добре послухати ще і керівника компанії "Укрнафта".

Тому на п`ятницю, шановні представники засобів масової інформації, ми вас запрошуємо, тому що це так само буде в прямому ефірі, щоб вся країна побачила звіт керівників держкомпаній, звіт контролюючих органів і інформацію профільних міністрів.

Переходимо до наступного питання. Максиме, Ви зараз Державний портал адміністративних послуг будете презентувати.

НЕФЬОДОВ М.Є. – Арсенію Петровичу, шановні члени Уряду, журналісти!

Я дуже люблю виступати стосовно переведення чогось в електронний формат, оскільки я вважаю, що це одна з найбільш практичний речей, яку Уряд може зробити як для полегшення життя для громадян та бізнесу, так і для боротьби з корупцією.

В суспільстві існує дуже потужний запит на електронні послуги, оскільки, на жаль, ми всі часто стикаємося з тим, що спілкування з чиновників, як мінімум, є некомфортним, а, як максимум, це прямий шлях до корупції. Ми хочемо показати вам, що зараз представляє собою Єдиний державний портал адмінпослуг – poslugy.gov.ua. Це портал, який передбачений законодавством України.

Я хочу нагадати про те, що адміністративні послуги можуть надаватися органами влади одним із трьох способів. Перший з них через ЦНАПи, які активно розвиває Мін`юст. Друге – напряму цими ж самими органами, наприклад, міськими адміністраціями чи обладміністраціями. Нарешті третій варіант – централізовано через цей портал poslugy.gov.ua.

Що наразі є зараз на цьому порталі, оскільки ми працюємо над цим вже минулі півроку? По-перше, це впорядкована інформація про адмінпослуги. Навіть зараз будь-який громадянин України з будь-якого міста чи села може зайти туди і отримати абсолютно всю інформацію, посилання на нормативну базу, посилання на шаблони і т.д. для того, аби зрозуміти, як йому виконати ті чи інші дії. Власне, це знімає питання "як мені, які документи нести з собою, як прийти в державний орган", і після цього вам скажуть про те, що ви забули ще якусь довідку.

Звичайно, там є контактна інформація, там є перелік цих органі, де надаються послуги. Але це, звичайно, менш цікаво.

Більш цікаво, власне, переведення самих послуг в електронний формат, і тут Мінекономрозвитку, яке опікується цим питанням, ми, звичайно, починаємо з себе і показуємо як приклад того, як це мусить відбуватися. Отже, на сайті є особистий кабінет – це місце, куди будь-який громадянин чи будь-яка компанія може отримати доступ. Ми звертали особливу увагу на захист персональних даних користувача. Там існують всі сучасні системи ідентифікації, зручні для користувачів: електронний підпис, ідентифікаційні карти, BankID, Mobile ID тощо.

Після того, як ви туди заходите, далі ви можете повністю пройти весь шлях отримання цих послуг, тобто це означає не просто «скачати» документи для того, аби заповнити, отримати якусь форму, яка потім передається в ЦНАПи, і вам треба кудись йти. Ви, фізично сидячи у себе на дивані, можете подати абсолютно всі документи, вам підтвердиться, що вони отримані, і після цього через певний час вам у той же самий кабінет прийде інформація про те, що ви отримали, наприклад, ліцензію, яку ви замовляли.

Отже, ми почали з себе та електронізували перші 12 послуг в Мінекономрозвитку. Зараз всього на порталі розміщено вже 16 послуг, які повністю переведені, і сподіваємося, що до кінця року вже їх перелік буде йти не на десятки, а на сотні.

Отже, як було до електронізації фізично? Ви приходили, наприклад, як заявник на 6-й під'їзд Кабінету Міністрів, можливо, хтось був, він бачив, що в кутку стоїть гарна жовто-блакитна "будочка", де ви чекали, якщо там є, сподіваюсь, що там завжди є якийсь представник Мінекономрозвитку, який чекає на документи. Він їх у вас приймає, після чого їх обробляють у деяких випадках три, в деяких – чотири, в деяких – п'ять департаментів.

Якщо у вас, не дай боже, в документах є помилка, що може зробити державний орган, навіть дуже клієнтоорієнтований? Він може лише відправити вам лист про те, що "вибачте, повертаємо вам пакет документів, на стор. 12 і 17 розбіжність", чи "ви не доклали якийсь документ", чи "якийсь документ оформлений невірно". Після чого ви отримуєте цього листа через 10-15 днів, напевно, подаєте новий пакет документів, проходите все це заново і так далі.

За нашими підрахунками, тільки прямі витрати на папір, на відрядження, на кур’єрів для того, аби подавати документи, складають приблизно 20 млн. грн. тільки по Міністерству економіки. Це можна сказати, такий податок на бізнес, на ефективність проведення процедур. Але, на жаль, це не найгірше.

Найгірше – це те, що вся така система прямо стимулює корупцію, вона стимулює ринок посередників, які чи то реально, чи то обіцяють про те, що, ви знаєте, нічого в державі не змінилося, ви ж все розумієте. Вони там починають блимати очима й казати, що без якоїсь додаткових посередницьких послуг нічого працювати не буде. Скільки ми не оголошуємо, ми не вивішуємо повідомлень, ми не працюємо з бізнес-асоціаціями, повідомляючи про те, що ми ніколи не працюємо з посередниками, що ми не приймаємо документів у невідомих осіб, які їх приносять і так далі.

На жаль, відновити довіру суспільства дуже важко. І ось такі корупційні чи непотрібні посередницькі послуги на подання та правильне заповнення документів, за нашими підрахунками, знову-таки тільки по Міністерству економіки це складає приблизно 0,2% від вартості тих контрактів, які проводяться через нас, це близько 500 млн. грн. на рік.

Я ще раз підтверджую, 500 млн. грн. на рік бізнес витрачає на процес отримання адміністративних послуг. Звичайно, така ситуація аж ніяк не сприяє приємному і зручному бізнес-клімату. Як стало тепер? Тобто я знову-таки, повторюючись, ми розповідаємо не про те, як буде, а про те, що кожен із вас може зайти на сайт poslugy.gov.ua, і якщо ви працюєте в цій сфері, прямо отримати, наприклад, індивідуальну ліцензію чи висновок про продовження термінів повернення валютної виручки чи інші послуги для бізнесу, які надає Міністерство економіки.

Отже, ви заходите в свій кабінет, ви завантажуєте туди всі документи. Причому ці документи одразу завантажуються в машино-читабельному вигляді, таким чином, аби працівнику Мінекономіки так само було легше з ними працювати, він не мав роздивлятися написані від руки якісь тексти.

Ви просто не зможете завершити процес, якщо ви не дозавантажите якісь документи або завантажите не ті документи. Протягом максимум 24-ти годин перевіряється комплексність цих документів, вам приходить повідомлення про те, що документи від вас прийняті, заявка прийнята, чекайте поки вона виконується.

На практиці зараз ми довели строки надання всіх цих послуг десь приблизно до 3-х днів, притому, що по більшості з них регламентні законодавчі строки – це мінімум 10 робочих днів. Тобто це суттєве пришвидшення. Знову-таки це пришвидшення не тільки від того, що ми якось намагаємось краще працювати, а ще і від того, що просто нам зручніше, нам легше, нам простіше, ефективніше працювати з цими документами.

Звичайно знижується ризик відмови через помилку, звичайно повністю прибираються корупційні бар'єри, які можуть існувати, адже коли існує прямий контакт з чиновником, є мотивація щось засунути в цей пакет документів, просити, щоб його поставили першим чи останнім, чи якийсь пакет конкурента притримати. Ці корупційні ризики повністю знімаються. Я дуже люблю вираз, що комп’ютер просто фізично не може брати хабарі. Тобто це суттєва економія для бізнесу, це полегшення процесу надання адміністративних послуг, це відновлення довіри між бізнесом і суспільством.

Зараз на відео фізично у прискореному режимі демонструється, як  само це відбувається. Ось є сайт poslugy.gov.ua, ви заходите, на ньому фізично заповнюються документи, бачите кнопку завантажити. Поки не ви не завантажите не з'являється кнопка "дані". Врешті все це завершується просто тим, що ви отримуєте повідомлення про те, що документи від вас прийняті. Ми дуже просимо і агітуємо всі органи державної влади максимально прискоритись для того аби перевести все в електронний вигляд. Мін’юст є в нас чемпіоном по цьому розпочатому процесу. Я думаю, що всім міністерствам треба, як мінімум, приєднуватись і наздоганяти. Я ще раз підкреслюю, що це те, що від нас очікує суспільство і це прямий позитивний результат нашої роботи.

ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто це ви зараз запустили в Мінекономіки?

НЕФЬОДОВ М.Є. – Це портал, який працює на всю країну, poslugy.gov.ua. Ми почали із себе, аби продемонструвати як це працює.

ЯЦЕНЮК А.П. – Запустили зараз Мінекономіки? Розкажіть мені, які послуги зараз в Мінекономіки можна в електронному вигляді (отримати)?

НЕФЬОДОВ М.Є. – Це всі послуги, які стосуються зовнішньоекономічної діяльності, тому що розпочав я власне із себе, чим особисто займаюсь. Це такі речі, наприклад, як отримання індивідуальної ліцензії на експорт чи імпорт, це заявка на продовження строків повернення валютної виручки, це ліцензії на експорт чи імпорт алкоголю та тютюну і т.д.

ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто зараз вже ніхто нікуди не ходить, просто зайшов, подав електронну заявку і так само в електронному режимі отримав?

НЕФЬОДОВ М.Є. –  Ми не можемо відмовити людині, якщо хтось привезе чи надішле поштою пакет документів, звичайно ми будемо його розглядати, але зараз немає ніякої необхідності це робити. Ви можете сидячи в Івано-Франківську чи Харкові, чи Одесі, не треба нікуди їхати, ви можете просто завантажувати їх на сайті і так само в кабінеті отримати цей документ, або, якщо він вам потрібен, бо деякі органи вже приймають електронні документи. Якщо в якомусь випадку, наприклад, по експорту/імпорту алкоголю його треба роздрукувати, повісити на стінку, аби представник ДФС розумів, що ви працюєте легально, в цьому випадку вам можуть їх надіслати поштою.

ЯЦЕНЮК А.П. – Сплата за отримання ліцензії. Він подає матеріали зразу по тому, що він сплатив чи ні?

НЕФЬОДОВ М.Є. – Так, він подає матеріали, що він сплатив, чи він може сплатити напряму через портал з банківської картки чи рахунку.

ЯЦЕНЮК А.П. – І ви отримали підтвердження і у вас нема тоді ніяких питань?

НЕФЬОДОВ М.Є. –  Так.

ЯЦЕНЮК А.П. – У нас Мін’юст – № 1 в цьому питанні, в наданні електронних сервісів. Мінекономрозвитку разом з Мін’юстом ділить пальму першості.

Дорогі друзі, треба, щоб інші міністерства, які так само надають послуги, терміново це робили. Це Міносвіти, МОЗ.

ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – Питання є. Ми в нашому міністерстві перевели вже певні послуги, вони доступні в електронному вигляді на веб-сайті Мінінфраструктури. І це мама всіх послуг. Як нам тепер перевести ці послуги на даний веб-портал з нашого веб-сайту?

НЕФЬОДОВ М.Є. – Ми можемо просто банально розмістити там лінк у кабінеті, коли людина приходить і обирає, наприклад, послуги Мінінфраструктури і те, що стосується вас.

Що це дає додатково для тих послуг, які не переведені в електронний формат? Не треба вигадувати велосипед, тому що кожен державний орган стикається з однаковими завданнями. Наприклад, треба зробити модуль авторизації для користувача, модуль якоїсь інформації для нього і т.д. Це вже створено на державному рівні. Будь ласка, використовуйте, ви можете надавати на своєму сайті, на poslugy.gov.ua. Ми насправді пропонуємо це робити одночасно, тут немає ніякої крамоли, працює все достатньо інтегровано.

ПАВЛЕНКО О.М. – Просто про що ідеться? Мінагрополітики також частину вже перевело чи в електронний, чи в спрощений варіант. Якось привести до одного вигляду, щоб була якась централізована платформа, щоб вони рухалися паралельно.

НЕФЬОДОВ М.Є. – Саме для цього сайт poslugy.gov.ua і зроблений. Тут немає ніякої конкуренції між різними органами. Є багато послуг, які логічніше представляти через сайт конкретного міста.  Навряд чи житель якогось містечка в Чернівецькій області буде заходити на poslugy.gov.ua, якщо йому треба отримати довідку про народження дитини. Це нелогічно. Але, якщо він не знає, де це робити, він все одно може зайти сюди, побачить лінк, на нього натисне, потрапить туди, де йому це нададуть.

Більше того, якщо він не знає, якщо це людина, яка не довіряє інформаційним технологіям, хоче сходити в ЦНАП, це теж абсолютно можливо. Ми тут якраз виступаємо за демократію і за те, щоб поступово навчити людей ними користуватися, а не, як часто у нас буває з імплементацією, навіть гарних реформ "через коліно" і викликає певну недовіру суспільства.

ЯЦЕНЮК А.П. – Ще є питання до Максима? Дякую, Максиме. Тоді всі інші повинні фактично ті, які вже зробили, Андрію, так, як у вас, в link на основний сайт, тому що, якщо ми зараз будемо інтеграфовувати вашу систему в цю, це буде довго і нудно. Так, якщо у вас готова система, просто відразу через лінк будуть доходити до вашої послуги.

Ви, напевно б, на рівні заступників зібралися. Максиме, Ви якби зібрали основних заступників основних міністерств, які надають найбільші послуги, в якого які є питання. По-перше, залінкувати відразу на ваш портал, по-друге, щоб відразу кожен собі написав по ключових міністерствах план, як швидко вони зможуть надавати послуги в електронному сервісі. І так само нехай повісять плани на сайтах своїх міністерств, коли вони це зроблять.

НЕФЬОДОВ М.Є. – Арсенію Петровичу, насправді ще в кінці 2015 року Кабінет Міністрів затвердив більшість таких планів. Робота активно йде. І питання від Міністрів інфраструктури і сільського господарства – вони вже проробили дуже велику роботу. Просто зараз ми даємо додатковий інструмент, як це інтегрувати і, звичайно, ми готові відповідати на всі питання і допомагати. Це просто пришвидчення роботи.

ЯЦЕНЮК А.П. – Дякую. Геннадію Григоровичу, розкажіть, як ми 1 млрд. грн. роздамо об`єднаним територіальним громадам.

ЗУБКО Г.Г. – Я думаю, що сьогодні, однією з ключових реформ є реформа децентралізації, а це означає – повна руйнація тієї старої радянської системи, яка визначала в Києві, що, кому і де в територіальних робити.

До речі, заступник міністра доповідав по економіці, забув зазначити, що ЦНАПи – це один із основних інструментів надання послуг місцевими громадами. Саме наша  державна підтримка, яка визначена в Законі "Про добровільне об`єднання громад", яка визначена в концепції, яка була підтримана попереднім Урядом, парламентом, В. Гройсман провів всі закони, які були в минулому році те, що стосувалося підтримки об`єднаних територіальних громад, і на сьогодні, виконуючи державний бюджет, виконуючи Закон "Про добровільне об`єднання громад" держава, Уряд надає підтримку тим громадам, які дійсно об`єдналися.

За минулий рік у нас є 159 практично тих громад, які є лідерами, які на сьогодні з 1 січня отримали свої бюджети, які створили виконавчі комітети, які сьогодні мають пряму освітню, медичну субвенції, які вже не залежать від рішень області або району і виконують ті повноваження і вирішують базові проблеми на територій своїх громад.

Тому дуже проста система, яка повинна допомогти сформувати ту інфраструктуру, яка повинна забезпечити максимальне надання послуг і взагалі змінити якість життя українців безпосередньо в громадах, за рахунок підтримки держави сьогодні вже впроваджується.

Який підхід був в першу чергу запроваджений Урядом? Це перше питання – підтримати максимально ті громади, які максимально об'єднали кількість громадян, максимальні площі і, найголовніше, залучили до своїх територій максимальну кількість сільського населення.

Чому це дуже важливо? Тому що якщо громада в тому чи іншому населеному пункті об'єднується тільки в межах свого населеного пункту і не бачить, яким чином вона буде далі розвиватися, тому ми вважаємо, що інфраструктура там вже є і розвиватися громада повинна тільки за рахунок залучення територій.

Якщо громада залучила найбільшу кількість територій при об'єднанні, залучила кількість населення, яке проживає у сільській місцевості, і це дає можливість в принципі розвиватися громаді, розвиватися інфраструктурі, і це дійсно інші витрати, тому що потрібно будувати інфраструктуру, дороги, мости і потрібно взагалі надавати якісні послуги.

Тому ми підійшли саме з розрахунку того, що найбільша громада отримує найбільшу підтримку. Я можу навести два приклади по Україні – це Народицька громада в Житомирській області і Лиманська громада в Донецькій області. До речі, Лиманська громада – це одна з найперших, яка об'єдналася, яка об'єднала найбільшу територію і об'єднала 44 тис. громадян, і вона отримує на сьогодні найбільшу підтримку від держави. На рахунок чого? На рахунок того, щоб по тих напрямках, які визначені постановою Кабінету Міністрів, а напрямки визначаються дуже просто для того, щоб надати дійсно якісні послуги, це і те питання, яке піднімалося Максимом, це питання створення ЦНАПів (центрів надання адміністративних послуг), і щоб людина чітко розуміла, що вона може отримати всі ці послуги в своїй громаді.

До речі, в цю структуру будуть імплементовані і старости, які будуть як віддалені сервіси надавати безпосередньо в своїх невеличких населених пунктах ті послуги, які вони можуть надати, або надавати запит в центр адміністративних послуг.

Також це питання ремонту і переобладнання соціальних об'єктів – школи, дитячі садочки, комунальні установи, які знаходяться на території, тому що зменшуючи експлуатаційні витрати, ми зменшуємо взагалі навантаження на бюджет кожної громади.

Це питання формування інфраструктури, тому що ми розуміємо, що сільську територію ми приєднаємо, але місцеві дороги потрібно ремонтувати для того, щоб владнати питання і опорних шкіл, і початкових шкіл, і амбулаторії та ФАПів, які знаходяться на цій території. Це питання транспортних засобів, це питання придбання шкільних автобусів, придбання комунальної техніки, а також тих пожежних машин, якщо громада дійсно може або замовити цю послугу пожежної безпеки у сусідньої громади або безпосередньо організувати таку послугу на своїй території.

І це питання взагалі те, що стосується планування територій, тому що об’єднуючі громади, ми повинні розуміти, що ми повинні наближати якість сільського життя до міського. І тут питання взагалі інфраструктури і роботи комунальних підприємств, які надають послуги з водопостачання, теплопостачання, а також сміттяпереробки.

Тепер питання дуже важливе – яким чином приймається рішення. І одним із головних умов, коли ми взагалі готували цей проект постанови, - це прозорість прийняття рішень. Чому? Тому що ми багато чуємо зараз, що в об'єднананих територіальних громадах громада, отримавши кошти в рахунку державної субвенції від Уряду, буде спрямовувати їх тільки на обладнання адміністративного центру. Тому побудована дуже проста система, за якою саме виконавчий комітет об’єднаної територіальної громади, куди входять всі старости від кожної об’єднаної сільської або селищної ради, які були поряд, приймають рішення, куди саме спрямувати ці кошти за тими напрямками, які визначив Уряд, і виставивши ті пріоритети, які дійсно потрібні для кожної громади.

Після цього ця заявка подається на Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ. Ми розглядаємо, чи попадає воно в ті напрямки, які визначені Урядом. Повертаємо до громади, і вже виконавчий комітет виносить на раду об’єднаної територіальної громади для прийняття рішення. В цьому випадку кожен громадянин, кожен українець, який проживає на території об’єднаної територіальної громади, буде бачити яким чином приймається рішення і на який саме спрямовуються інвестиційний проект ці кошти.

Тому саме ефективність використання коштів підготовки таких інвестиційних проектів залежить тепер від тих лідерів громад, яких люди обрали 25 жовтня, і які повинні виконати свою функцію.

Я можу ще повідомити додатково, що в нас 27 березня і 24 квітня пройдуть додаткові вибори в нових 13-ти об’єднаних територіальних громад, які будуть рухатися саме в напрямку тому, щоб підготуватися, створитися свої виконавчі комітети, і готуватися до наступного бюджетного року для того, щоб визначити пріоритети свого розвитку.

Я також хотів би зазначити, що дуже серйозним і дуже важливим документом в цьому процесі є стратегія регіонального розвитку. Чому? Тому, що кожна об’єднана територіальна громада, визначаючи свої пріоритети розвиту, повинна враховувати і які пріоритети є в районі, які галузі розробляється, куди, дійсно, потрібно побудувати дороги і де потрібно запустити шкільні автобуси, де потрібно підтримати людський ресурс, який потім буде працювати і давати надходження у вигляді податків тій чи іншій громаді.

Тому я думаю, що це дуже серйозний крок, цього дуже довго чекали, тому що кожна громада, яка об’єдналась, вона розраховує на державну фінансову підтримку, але це робиться тільки для інституціональної підтримки, для того, щоб створити початкові умови і запустити процес, коли дійсно місцеве самоврядування буде брати не тільки гроші, не тільки повноваження, а ще й нести повну відповідальність за життя українців на території своєї громади.

Дякую за увагу!

ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто ми прийняли законодавство про добровільне об'єднання громадян, підкреслюю ще раз, добровільне. В результаті цієї роботи було об’єднано 159 територіальних громад. Держава чітко заявила, що добровільні об'єднання ми будемо стимулювати тільки економічними, а не  адміністративними чинниками. В бюджеті цього року ми передбачили 1 млрд. грн. на пряму фінансову допомогу об’єднаним територіальним громадам. Таким чином, ті, хто прийняв добровільне рішення об’єднатись і створити більш спроможну і сильнішу територіальну громаду, з бюджету отримують допомогу. Хтось 2 млн., хтось 20, залежно від розміру і кількості людей в цій територіальній громаді. Ці кошти повинні йти на те, щоб добровільні об'єднання територіальних громад стали спроможні, сильніші. Основне, щоб люди, які живуть у таких об’єднаних територіальних громадах отримували кращі послуги: краща освіта, краща медицина, краща інфраструктура.

Я коли в Івано-Франківську був минулого тижня, ми якраз обговорювали питання про подальше об’єднання територіальних громад. Перший етап пройшов і зараз він дещо зупинився. Я думаю, що треба, Геннадію Григоровичу, порадьтесь з Володимиром Борисовичем, покличе фахівців у цьому питанні, основне – треба послухати людей чому зупинився процес.

Тому що були пропозиції адміністративного об'єднання територіальних громад, я думаю, що в нас вже є досвід 2005 р., не найкращий досвід, тому ми його повторювати не будемо. Але зараз треба перезапустити механізм добровільного об'єднання територіальних громад для того, щоб люди самостійно визначались, де в них адміністративний центр, яка в них мережа шкіл, яка в них мережа лікарень і що вони самі господарі на своїй території, в тому числі і по фінансовому ресурсу, який виділяємо ми і збирають вони.

Я думаю, що Вам треба подумати, як далі продовжити цей процес. Треба, в першу чергу, поговорити з людьми. Тому я там чув абсолютно різні думки у Франківську. Одні казали: давайте далі продовжувати об'єднання громад добровільно. Інші сказали, що вони цей процес вже завершили, треба, щоб тепер у Києві прийняли рішення, яким чином рухатися по об'єднанню територіальних громад.

Тут треба знайти спільне рішення для того, щоб цей процес продовжився, тому що це є частина нашої добровільної адміністративної реформи і в цілому бюджетної децентралізації країни. Не тільки бюджетної, а взагалі децентралізації, про що вже зазначалося. Ми передаємо ресурс, але ми передаємо й повноваження. І треба, щоб люди, які вирішили мати об'єднану територіальну громаду, отримали і гроші, і відповідальність за ці гроші, і відповідальність перед людьми, які об'єдналися.

ЗУБКО Г.Г. – Хотів би ще додати про питання адміністративного вирішення в Києві і добровільного об'єднання.

Ще раз наголошую: добровільне об'єднання дає можливість усвідомити громадянам, що дає, які переваги конкретно їх об'єднання. Будь-яке рішення, прийняте в Києві по об'єднанню тієї чи іншої громади, буде взагалі кимось не сприйнято. Тому це важливо.

Але я хотів би ще зазначити: прискорення руху об'єднання дає саме можливість фінансову. Це не тільки питання державної підтримки через 1 млрд., це не тільки питання 3 млрд. грн., які підуть через державний фонд регіонального розвитку, тому що об'єкти територіальних громад також беруть участь в конкурсі на найкращі проекти по регіональному розвитку, а це питання взагалі надходжень до бюджету.

Сьогодні об'єднана територіальна громада має такі ж повноваження по збору податків, як будь-яке обласне місто. Це 60% ПДФО, акцизний збір, це ті речі, які повинні бути ефективно зібрані і, найголовніше, ефективно використані.

Вже 59% громадян України згідно з соціологічним опитуванням підтримують таку реформу, і нам потрібна просто критична маса (це половина), і вже зараз більше 70% громад ведуть між собою переговори по об'єднанню, просто цей процес прискорити за рахунок ефективності роботи вже існуючих територіальних громад.

ЯЦЕНЮК А.П. – Ще раз по об'єднанню. В минулому році нам вдалося тільки… Не нам, люди прийняли рішення про об'єднання тільки 10% із запланованого показника по об'єднаним територіальним громадам. Якщо мені пам'ять не зраджує, орієнтир був 1 тис. 200. Зараз маємо 159.

ЗУБКО Г.Г. – Це ж добровільне.

ЯЦЕНЮК А.П. – Тому ще раз кажу: в кабінетах можна говорити багато про що. Коли безпосередньо люди в Івано-Франківську – там приїхало декілька керівників об'єднаних територіальних громад, займали протилежні позиції. Людей треба в цьому питанні слухати для того, щоб цей процес не зупинився, тому що цей процес є дуже правильним.

Арсене Борисовичу і Степане Тимофійовичу, я, по-перше, хочу всіх привітати з другою річницею створення батальйону Національної гвардії Кульчицького. Я прошу, щоб, Арсене Борисовичу, Ви, і Степан Тимофійович поїхали і зараз привітали добровольців, вручили їм нагороди від Кабінету Міністрів України і всіх вітаю з тим, що у нас і створена була Національна гвардія, і всіх вітаю із другою  річницею створення батальйону Нацгвардії. Так що ми вас делегуємо.