Інтерв'ю Голови Державного космічного агентства України Любомира Сабадоша агентству "Інтерфакс-Україна"

Реформи в галузі покликані забезпечити створення нових розробок відповідно до пріоритетів держави - Любомир Сабадош

ІФ-У: Ваша оцінка закріпленого в основному фінансовому законі країни бюджету космічної галузі на 2016 рік, його плюси і ризики.

Л.С .: При оцінці бюджету галузі на 2016 рік, в першу чергу, ми виходимо з того, що його параметри повинні забезпечувати виконання нашими підприємствами затвердженої законом «Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2013-2017 роки», яку ми продовжуємо виконувати в 2016 році.

На жаль, в останні роки фактичне бюджетне фінансування заходів програми, в силу різних причин, було фактично зірвано: в 2013 році воно склало 25% від запланованого, в 2014 році - 30%, а в 2015 році - всього 15%. Це призвело до затримки в реалізації низки вітчизняних супутникових проектів в сфері досліджень навколоземного простору і дистанційного зондування Землі (ДЗЗ).

У 2016 році, вперше за останні шість-сім років, незважаючи на складну ситуацію в країні, фінансування національної космічної програми в держбюджеті передбачено в повному обсязі від запланованого на поточний рік: в розмірі 223 млн грн, що в 4,5 рази більше, ніж в 2015 році.

Передбачається, що бюджетне фінансування галузі буде посилено за рахунок залучення інвестиційних і кредитних ресурсів, а також за рахунок отримання коштів від участі наших підприємств у міжнародних космічних програмах.

На мій погляд, найбільші ризики бюджету на 2016 рік - це реальне і своєчасне виділення передбачених основним фінансовим законом засобів в повному обсязі. Будь-яка зміна в цій схемі ставить під загрозу навіть найуспішніший проект: можливі призупинення робіт, зростання витрат через зміни ринкової ситуації, втрата актуальності завдання.

ІФ-У: На вирішенні яких завдань буде сконцентровано фінансування галузі в 2016 році?

Л.С .: З огляду на ситуацію, що склалася в країні, пріоритетом для нас є створення нових ракетних технологій - це і нові двигуни, нові супутники, нові види ракет, і звичайно, забезпечення інтересів держави в сфері нацбезпеки і оборони.

Зокрема, ми плануємо створити вітчизняне угруповання супутників дистанційного зондування Землі "Січ", що включає створення і підготовку до запуску космічних апаратів і подальший розвиток наземної інфраструктури. Також розпочато підготовку до створення українського сегмента міжнародної системи використання даних аерокосмічного моніторингу, який в перспективі повинен стати частиною загального Європейського дослідницького простору в сфері ДЗЗ.

Особливо відзначу, що велика частина фінансування із загального фонду, - 1,85 млрд грн або 56% - буде спрямована на виконання боргових зобов'язань за залученими в попередні роки кредитами на реалізацію проектів РКК "Циклон-4" та створення Національної супутникової системи зв'язку. У бюджеті 2015 року на обслуговування боргових зобов'язань було передбачено 80% фінансування галузі, або 1,43 млрд грн, в 2014 - 87,8% або 2,08 млрд грн.

ІФ-У: Під час недавнього засідання РНБО, присвяченого питанням ДОЗ на 2016 рік, главою держави була поставлена задача при його плануванні забезпечити розробку і закупівлю в інтересах ЗСУ ракетного озброєння в рамках реалізованих за участю підприємств ДКАУ проектів. Чи відображають параметри ДОЗ, проект якого найближчим часом має бути винесений на затвердження уряду, потребу у фінансуванні для своєчасного забезпечення поставленого перед підприємствами галузі завдання? Які чинники, на Ваш погляд, впливатимуть на вирішення поставлених завдань?

Л.С. - Мені б не хотілося на даному етапі заглиблюватися в питання ДОЗ, враховуючи, що ДОЗ - це більшою мірою компетенція замовника. Як я вже говорив, в цьому році оборонні програми в нашому бюджеті складуть третину від загального фінансування, і їх фінансування передбачено зі спеціального фонду. Слід також зауважити, що ДКАУ не впливає на терміни завершення робіт за Держпрограми розвитку озброєнь на період до 2020 року.

ІФ-У: Своїм окремим дорученням за підсумками РНБО президент також доручив провести аналіз і уточнення ряду затверджених раніше державних цільових оборонних програм, серед яких прийнята урядом у 2010 році держпрограма створення БФРК «Сапсан». Уточніть, будь ласка, позицію і пропозиції ДКАУ щодо уточнення програми, враховуючи, що в січні 2015 року розробник - ДП "КБ" Південне "допускало можливість відновлення робіт за програмою на основі ОТРК" Грім ", а також поставки нового комплексу на бойове чергування ЗСУ вже в 2018 році за умови забезпечення фінансування підготовки виробництва.

Л.С. - Дніпропетровське ДП "КБ" Південне ", яка створила легендарну балістичну ракету Р-36М, відому в світі також як МБР РС-20А, або SS-18 Satan, почало розробку нового багатофункціонального ракетного комплексу (БФРК) ще в 2006 році. Проект нового БФРК для знищення цілей на землі, у воді і в повітрі, дальньої дії отримав умовну назву "Сапсан".

В даний час роботи по проекту ведуться досить інтенсивно. Можна очікувати, що перші результати будуть вже найближчим часом, а Україна отримає власне сучасне високоточне озброєння неядерного стримування. Питання прийняття на озброєння і закупівлі нового ОТРК належить до компетенції військового відомства.

ІФ-У: Як відомо, в листопаді минулого року флагмани галузі, дніпропетровські ДП "КБ" Південне "і ДП" Південмаш "закріпили спеціальною угодою плани взаємодії в забезпеченні їх стабільного розвитку, що включають, зокрема, їх реформування шляхом виділення окремих активів з подальшим формуванням цілісного майнового комплексу. Чи залишаються актуальними ці плани, чи будуть вони підтримані ДКАУ?

Л.С. - Загальні підходи ДКАУ до реструктуризації наших підприємств коротко можна сформулювати наступним чином: інноваційний розвиток через корпоратизацію при обов'язковому стартовому збереженні 100% акцій в держвласності. В рамках підготовки структурних реформ ДКАУ на сьогоднішній день розроблені концепція реформування галузі до 2020 року, а також проект закону про особливості корпоратизації підприємств ДКАУ, який в даний час проходить узгодження у відомствах.

У числі переваг акціонерного товариства, я б назвав, в першу чергу, прозору фінансово-економічну політику і публічність фінансової звітності, а також поліпшену структуру менеджменту.

Хочу підкреслити, що одним із завдань, які ставляться нами для структурних реформ в галузі, - підвищення престижу професії в ракетобудуванні і залучення фахівців інженерно-технічних спеціальностей, розробників ракетної техніки. Проведені структурні зміни покликані забезпечити концентрацію управління на створенні нових розробок відповідно до пріоритетів, визначених державою.

Старі структури вже не відповідають вимогам часу - вони або недієздатні, або працюють не в інтересах держави. Чіткий розподіл функціональних обов'язків дозволить зосередити ключовий досвід і знання на реалізації стратегічних заходів розвитку космічної галузі і не розпорошуватися на операційний менеджмент.

ІФ-У: Чи можна очікувати будь-яких кадрових рішень на підприємствах галузі, які супроводжують, як правило, процес реформ? Критерії призначення нових менеджерів?

Л.С .: Як відомо, в 2015 році урядом України затверджено новий порядок відбору керівників державних підприємств, який передбачає призначення керівників стратегічних для економіки і обороноздатності держави держпідприємств виключно на конкурсних засадах.

В рамках цього нового порядку, в 2015 році ДКАУ проведені чотири кадрових конкурсу, два з них будуть проводитися повторно. Ця практика кадрового конкурсного відбору буде продовжена ДКАУ і надалі. Ми розраховуємо, що це дозволить нам відкрито і прозоро залучити на посади керівників більшості підприємств космічної галузі кращих фахівців.

Хочу окремо відзначити, що сьогодні в ДКАУ посилений контроль за порушенням на підприємствах галузі фінансового і бюджетного законодавства: за підсумками розгляду результатів роботи галузі за 9 міс. минулого року колегією відомства в грудні, до керівників окремих підприємств вжиті заходи впливу. У березні на колегії будуть розглянуті підсумки роботи галузі у 2015 році, і виявлення серйозних порушень фінансового і бюджетного законодавства може спричинити кадрові рішення.