• In English
  • Вступна частина засідання Кабінету Міністрів України 2 грудня 2015 року
    опубліковано 02 грудня 2015 року о 16:51

    ЯЦЕНЮК А.П. – Шановні члени Кабінету Міністрів України, засоби масової інформації, присутні!

    Я хотів би проінформувати членів Уряду про бюджетний і податковий процес, яким Уряд займається вже протягом півроку, хочу підкреслити, тому що ми розпочали підготовку цих законопроектів півроку тому.

    Уряд сповідує проведення збалансованої з одного боку, з іншого боку економічно ефективної податкової реформи та внесення до українського Парламенту проекту Закону України "Про Державний бюджет" на наступний рік, який дасть можливість виконати всі соціальні зобов`язання України перед своїми громадянами, який буде відповідати найвищим критеріям фінансової стабільності, а саме дефіцит бюджету 3,7% від ВВП, і який отримає всецілу підтримку членів українського Парламенту.

    Ми розпочали консультації, починаючи з понеділка, з усіма парламентськими фракціями. На жаль, високої активності з боку депутатського корпусу в участі в обговореннях щодо бюджету і податкової реформи поки що немає. Приходить низка депутатів і ми сподіваємося, що не просто буде інтерес політичний, а що далі буде виключно прагматичний і обґрунтований інтерес в тому, щоб ми внесли до Парламенту законопроект, який всіма підтримується.

    Ми не маємо права політизувати цей процес, тому що бюджет, в першу чергу, – це державна політика. Це політика країни по відношенню до своїх громадян, це політика країни по відношенню до платників податків, це політика країни по забезпеченню економічної, соціально і фінансової стабільності. Міністерство фінансів України вже оприлюднило всі необхідні законопроекти. Це як нова редакція Податкового кодексу, так і проект Закону України "Про Державний бюджет".

    Щойно мені прийшов лист від шановної фракції блоку Петра Порошенка з проханням, щоб до 4-го числа ми продовжили роботу як над Законом України "Про Державний бюджет", так і над Податковим кодексом, оскільки найбільша фракція має свої пропозиції, і вона готова надати свої пропозиції до 4 грудня. Немає жодних питань, ми, звичайно, йдемо назустріч нашим колегам і партнерам по коаліції з тим, щоб це був узгоджений законопроект як по податковій реформі, так і узгоджений законопроект по проекту Закону України "Про Державний бюджет".

    Нагадаю, що один із основних критеріїв отримання третього траншу як МВФ, так і загальної підтримки від наших зовнішніх кредиторів в розмірі 4 млрд. дол. США полягає в тому, наскільки буде збалансована і економічно-ефективна як податкова реформа, так і Закон "Про Державний бюджет".

    Я хотів би коротко ще раз описати базові критерії того проекту Закону "Про Державний бюджет", який опрацьовується Урядом, і, який повинен бути прийнятий українським Парламентом.

    Перший критерій – це бюджетний дефіцит 3,7% ВВП. Ми пропонуємо провести радикальну податкову реформу, яка допоможе малому і середньому бізнесу розвиватися, створювати робочі місця, підвищити свою економічну активність, а відповідно, й збільшити надходження як у свій бізнес, так і до державного бюджету.

    Але для цього необхідне суттєве скорочення видатків державного бюджету. Уряд пішов на дуже адекватне зменшення видатків державного бюджету. Хочу підкреслити, що при прийнятті рішення про зменшення Уряд не піде на зменшення соціальних витрат. Саме тому в проекті закону про державний бюджет ми передбачаємо підвищення грошових доходів населення на 12%. Тобто соціальні стандарти в 2016 р. за урядовим проектом підвищуються на 12%.

    Базовий показник курсу – 24 грн. за долар. Також ще один з елементів бюджетів – це інфляція, ми прогнозуємо інфляцію на наступний рік на рівні 12%.

    Щодо основної статті витрат, яка лежить в площині національної безпеки та оборони. Російська агресія проти України і російська війна проти України не завершена. Саме тому Уряд пропонує підвищити розмір фінансування національної безпеки та оборони на 10 млрд. і загальний обсяг фінансування із загального спеціального фонду буде складати 100 млрд. грн.

    Окремо я хотів би зазначити про ще одне джерело, про яке протягом року ми, як Уряд, піднімаємо питання, але яке залишилося невикористаним. Урядом ще в 2014 р. через урядовий орган, який відповідає за боротьбу з відмиванням коштів, було заарештовано 1,5 млрд. дол. США активів, якими володіють Янукович і наближені до нього особи. Декілька разів я звертався до органів прокуратури і до всієї правоохоронної системи з тим, щоб кошти, які заарештовані урядовим органом, були конфісковані. Ідеться про 1,5 млрд. дол.

    Ми звертаємося до Парламенту і до наших шановних правоохоронців, до судової системи: невідкладно прийняти додатковий закон, який дає можливість провести процедуру конфіскації цих коштів, і прийняти відповідні судові рішення, які дадуть можливість нам отримати додатково до бюджету більше 40 млрд. грн.

    Позиція Уряду полягає в тому, що цих 40 млрд. грн., які повинні бути конфісковані за всіма юридичними процедурами, сформують спеціальний фонд, і цей спеціальний фонд буде використовуватися як додатково, як на національну безпеку й оборону, так і на інші витрати, які необхідно Уряду покрити.

    Тому я сподіваюся на повне розуміння членів Парламенту й української судової системи в необхідності виконання юридичних процедур щодо конфіскації активів режиму Віктора Януковича. 40 млрд. грн. – це те, що повинно бути конфісковано та зараховано до державного бюджету України в 2016 році.

    Окремо також в проекті Закону України "Про Державний бюджет" ми передбачаємо суттєвий ріст фінансування капітальних витрат і регіонального розвитку, в тому числі й тих територіальних громад, які об’єдналися. Загальний обсяг фінансування з фонду регіонального розвитку буде складати 5,7 млрд. грн. Це гроші, які підуть на місця, це гроші, які йдуть на лікарні, на школи, на інфраструктуру, на будівництво доріг. Це те, що сьогодні потребують новообрані громади.

    Щодо податкової реформи, то вкотре наголошую, Міністерство фінансів напрацювало разом із нашими західними консультантами базову потужну й ефективну податкову реформу. Ми готові до повного діалогу з нашими партнерами по коаліції.

    Що стосується кращих ініціатив від народних депутатів України, які лежать в площині як адміністрування податків, як прозорої та ефективної системи відшкодування податку на додану вартість для того, щоб не було жодного ручного впливу на відшкодування ПДВ. Ми підтримуємо всі ці ініціативи, і вони будуть включені до проекту Податкового кодексу, який повинен бути підтриманий  членами українського Парламенту.

    Тому ми й далі продовжуємо роботу з нашими партнерами по коаліції. Ми вітаємо бажання партнерів по коаліції внести свої пропозиції. І я сподіваюся, що протягом цього тижня ми завершимо нарешті всі технічні консультації з народними депутатами України, що буде набагато вищий інтерес до реальної співпраці з Урядом, що ні в кого немає політичного інтересу в протистоянні податковій реформі, яку пропонує Уряд, яка необхідна країні, і бюджету, який відповідає як основам фінансової стабільності, так і соціальним критеріям, які повинні бути Урядом забезпечені, і ми проголосуємо відповідні законопроекти в стінах українського Парламенту злагоджено, активно і на благо українського народу.

    Щодо Російської Федерації. Вчора завершився тринадцятий раунд консультацій з Російською Федерацію щодо запровадження Угоди про зону вільної торгівлі. Підкреслюю, що частина була як технічні консультації, так і консультації на рівні міністерств. Це тристоронні консультації, де Україна і Євросоюз виступають разом, а Росія виступає як країна, яка не хоче, щоб Угода про зону вільної торгівлі набула чинності. І аргументація Росії не витримує жодної критики. Ми запропонували повну співпрацю в тому, щоб Російська Федерація усвідомила, що:

    1. Угода набуде чинності за будь-яких обставин 1 січня.

    2. Якщо в Росії є будь-які технічні питання, на які вони не зможуть знайти відповіді (напевно, труднощі перекладу Угоди про зону вільної торгівлі), ми готові їм ще раз перекласти цю угоду, ще раз інтерпретувати і далі провести ще одні зустрічі з приводу запровадження та імплементації цієї угоди.

    3. Російська Федерація висунула вчора умови щодо відтермінування на 10 років запровадження технічних і фітосанітарних стандартів Україною, які відповідають вимогам Угоди про зону вільної торгівлі. Я хочу чітко заявити: Україна не буде відтерміновувати запровадження технічних стандартів і фітосанітарних стандартів, які визначені Угодою про зону вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом.

    Мета Росії – не дати можливості, щоб українська економіка розвивалася. Мета Росії – не дати можливості, щоб українські товари були конкурентними і легко завойовували інші ринки. Саме тому технічні стандарти і фітосанітарні стандарти запроваджуватимуться в терміни, визначені угодою, а саме з 1 січня наступного року.

    Ми усвідомлюємо те, що Росія буде запроваджувати проти України торговельні обмеження, ми до цього готові. Я, єдине, статистику тільки скажу. Це статистика за 9 міс. 2015 року.

    Основний торговельний партнер України сьогодні є Євросоюз: 32,9% - це наша торгівля з Євросоюзом. Протягом останніх трьох років нам вдалося втричі зменшити залежність від російського ринку. Сьогодні залежність від російського ринку складає всього 12,8%. За нашими попередніми оцінками, введення торгівельного ембарго Росією проти України принесе збитки українській економіці в розмірі до 600 млн. дол. США.

    Підкреслюю, що на кожне російське рішення український Уряд буде реагувати дзеркальними санкціями. Саме для цього сьогодні Уряд України вносить до Парламенту законопроект "Про внесення змін до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” з тією метою, щоб Кабінет Міністрів України отримав законні й конституційні повноваження щодо запровадження дзеркальних економічних санкцій проти Російської Федерації і будь-якої іншої країни, яка є країною-агресором, або яка не виконує свої двосторонні зобов’язання між Україною і такою іншою країною. І це дасть можливість Уряду невідкладно після введення відповідних торгівельних і економічних санкцій Росією прийняти аналогічні дзеркальні рішення. Ми, як завжди, готові до діалогу, але одностороннього діалогу не буде.

    Окремо також хотів би зазначити, що Росія проводить торгівельну війну й торгівельну агресію не тільки по відношенню до України, а фактично по відношенню до всіх країн, з якими вони колись раніше товаришували.

    Остання інформація щодо можливого запровадження Російською Федерацією торгівельного ембарго на постачання до Туреччини зернових і олії також в принципі лягає в загальну політику Російської Федерації.

    Ми як Україна чітко заявляємо: в тому випадку, якщо Росія заборонить постачання з Росії до Туреччини зернових і олії, Україна готова протягнути руку Туреччині, і ми забезпечимо продовольчу безпеку Туреччини. І Міністерство аграрної політики і продовольства вже отримало відповідні доручення й провели консультації з нашими турецькими партнерами.

    4-го числа наша урядова делегація відбуває на переговори до Світової організації торгівлі. Нагадаю, що Україна подала спір проти Росії до Світової організації торгівлі з приводу незаконних дій Росії по блокуванню постачання українських вагонів до Російської Федерації. Розпочинається розгляд спору, перші технічні консультації в рамках такого спору будуть проведені в Світовій організації торгівлі 4-го числа.

    І наостанок, шановні представники засобів масової інформації в першу чергу. 11-го числа буде рік, як була затверджена Програма дій Кабінету Міністрів України. Ця програма базувалася на коаліційній угоді. Тоді коаліційну угоду підписувало п'ять фракцій, зараз в коаліції залишилося чотири фракції.

    Не завжди підписи відповідали реальним діям. Але Уряд готовий до повного звіту перед українським народом і перед Парламентом за все, що було зроблено протягом останніх 12 місяців. Саме тому з понеділка кожен день о 12-й годині дня тут, в Кабінеті Міністрів України, міністри Уряду будуть звітувати про ту роботу, яка була проведена, про виконання Програми дій Уряду, про те, що виконано в коаліційній угоді, і про те, що необхідно зробити в 2016 році. Ми поділили цей звіт на 4 блоки – гуманітарний, безпековий, економічний і антикорупційний блоки. У п`ятницю я прийду до українського Парламенту звітувати і відповідати за діяльність всього українського Уряду.

    Дякую засобам масової інформації за увагу! Переходимо до технічних питань.

    Вибачте, стоп, у нас є ще одне геніальне рішення, яке Міністр інфраструктури вносить, це в рамках нашої реформи в цілому корпоративного сектору і всіх державних компаній. У нас проведена корпоратизація компанії "Укрзалізниця". Вкотре хочу наголосити на тому, що в новій структурі Кабінету Міністрів України я буду пропонувати членам Уряду вивести всі державні компанії з-під управління міністерств  і міністрів. Міністр не повинен управляти власністю. Міністр повинен визначати державну політику. Виведені компанії повинні сформувати 7 державних холдингів, які будуть управлятися незалежними директорами через призначення на відкритому конкурсі за участю наших міжнародних партнерів.

    Це одна з ключових реформ в системі управління державною власністю. Фактично взірцевою реформою в питанні корпоратизації є Укрзалізниця, взірцевою реформою в питанні управління об`єктами державної власності є новий статут НАК „Нафтогазу України" і реформа управління енергетичним сектором країни.

     

    ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – Дуже дякую. Шановні колеги, шановні присутні, журналісти!

    Вчора відбулася дуже добра подія – запрацювала вже новостворена ПАТ "Українська залізниця". Про це говорили і мріяли років десять мінімум. За 2015 рік за допомогою моїх колег в Кабінеті Міністрів команда Міністерства інфраструктури змогла корпоратизувати Укрзалізницю. Нагадаю, це 300 тис. чоловік – це одна з найбільших компаній України, це в принципі одна з найбільших корпоратизацій Європи, яка коли-небудь відбувалася.

    Непростий був процес, крапку поставили, компанія запрацювала, ще декілька днів можуть бути технічні певні перебої переходу з державного підприємства на ПАТ, але цього тижня буде повністю завершений процес переходу і працюватиме нова структура.

    Першу крапку в реформі цілої галузі поставили. Реформа на цьому не закінчується. Нам треба тепер європеїзувати наше залізничне законодавство. Більше 9 міс. команда Мінінфраструктури та Укрзалізниці працювали з великою групою експертів – європейці, Єврокомісія, проект Twinning, Європейська Бізнес Асоціація, Американська торгова палата, Міністерство транспорту Німеччини, Міністерство транспорту США. Дуже багато людей працювали над законопроектом, який я сьогодні буду просити своїх колег винести з Кабміну, внести до Верховної Ради.

    Які основні новели проекту закону? Дана презентація буде розміщена на веб-сайті, ви зможете більше потім прочитати. Вводиться абсолютно нова модель державного управління залізничним транспортом з урахуванням найкращих європейських і світових принципів. І один з принципів – це те, що казав Арсеній Петрович: міністерства, міністри не повинні керувати; міністри повинні займатися політикою та регуляторкою, професійні управлінці повинні займатися керівництвом державних підприємств.

    На сьогодні в Укрзалізниці створено нове правління, до нього увійшов навіть один іноземець. Я думаю, що найближчим часом більше іноземців з'явиться в новому правлінні.

    Запроваджується абсолютно новий підхід до організації перевезень пасажирів у соціальному сегменті залізничним транспортом, вводиться поняття соціального замовлення. Тобто економічно обґрунтований тариф на пасажирські перевезення підтримується соціальним замовленням. Місцеві органи влади можуть замовляти соціальні напрямки, за рахунок бюджетної децентралізації вони мають гроші для того, щоб оплачувати, компенсувати соціальну компоненту економічного тарифу.

    Вводяться такі терміни, як інфраструктура залізничного транспорту загального користування та оператор інфраструктури. Укрзалізниця володіє інфраструктурою. Вона є одним з операторів тяги і вагонів. У разі прийняття даного законопроекту через декілька років ми пропонуємо запровадити можливість створювати тяглові приватні операційні компанії. На сьогодні вагонні приватні оператори вже існують, вони перевозять вже більше 50% вантажів. Але ми створимо конкуренцію на ринку, що дозволить залучити суттєві інвестиції в оновлення тяглового стану взагалі всієї індустрії. Ми зараз не говоримо лише про залізницю – про всю індустрію разом взяту.

    Державні регульовані тарифи встановлюються на економічно обґрунтованому рівні і запроваджується принцип, за яким тарифи тепер буде формувати не Укрзалізниця, а НКРТ – незалежний орган, який абсолютно незалежно працює від Укрзалізниці і формує, ще раз пояснюю, економічно обґрунтований тариф.

    В економічно обґрунтований тариф ми вводимо нове поняття інвестиційної інфраструктурної компоненти. Ми чітко визначаємо, що Укрзалізниці треба гроші не лише для того, щоб експлуатувати існуючі активи. Нам треба розвивати Укрзалізницю, нам треба будувати нові шляхи, нові коридори. Ми вводимо поняття інвестиційної компоненти в тарифі.

    Закон складний, трошки важкий. Чому? Ми не просто переробили існуючий закон, перевели на нові рейки, більш зрозумілі для європейців з найкращою бізнес-практикою. Ми запровадили всі євроінтеграційні законодавчі ініціативи, які Україна взяла на себе зобов'язання запровадити, тобто все законодавство, всі норми та правила ЄС вже в цьому законі повністю є. Нам не треба буде потім з європейцями обговорювати зміни.

    Що відбувається в структурі ринку залізничних перевезень, в структурі управління? Філософія управління галуззю змінюється. На сьогодні Укрзалізниця і перевозить, і тарифи формує, і відповідає за безпеку, і контролює себе у разі, якщо щось трапилося в плані безпеки на залізниці. Всі ці функції розділяються. Укрзалізниця стає перевізником. Вона повинна робити те, що у всьому світі робить – возити вантажі і пасажирів безпечно. Контролювати безпеку буде новий орган – Державна служба безпеки на транспорті. Розслідувати випадки, не дай боже, щось трапиться, буде також незалежний орган, як це у всьому світі, спеціальний орган по розслідуванню нещасних випадків.

    Створюється НКРТ, як я вже сказав, яке буде відповідати за тарифоутворення. Створюється Держагентство залізничного транспорту, яке буде відповідати за регуляцію формування політики.

    Управління Укрзалізниці відбувається через правління. Міністерство стає акціонером фактично. І від імені держави є акціонер, який перевіряє на регулярній основі КРІ і показники, і не дає команди, що і як робити, як закуповувати, куди бігти, їхати і т.д.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Не втручається в господарську діяльність.

     

    ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – Абсолютно. Абсолютно не втручається в господарську діяльність. Таким чином в разі прийняття Закону нового "Про залізничний транспорт", в разі прийняття нового Закону "Про створення НКРТ", і ще важливо, нам необхідно внести сьогодні закон, який внесе зміни до Закону "Про стратегічні об`єкти, які не підлягають приватизації", тому що ДП "Укрзалізниця" не підлягає приватизації, нам потрібно зробити, щоб і ПАТ "УЗ" не підлягала приватизації, тому сьогодні я вношу цей законопроект також, він з усіма погоджений.

    В разі прийняття даного законопроекту Кабінетом Міністрів і потім Верховною Радою, ми змінимо абсолютно філософію управління індустрією і на наступні 10 років ми задамо шлях – вектор розвитку залізничного транспорту у всій країні, ми зробимо можливості для інвестування в залізницю, для розвитку інфраструктури. Більше не буде можливості казати експертам, що залізниця субсидує пасажирські перевезення.

    Пасажирські перевезення йдуть окремо – окремий функціонал. Вантажні перевезення – окремий функціонал. Більше не зможуть працівники залізниці казати пасажирам: "Вибачте, шановні, у нас немає кондиціювання у вагоні, тому що у нас не вистачає грошей для ремонту". Укрзалізниці буде достатньо ліквідності для того, щоб робити  оновлення рухомого складу. І все буде залежати виключно від якості керівництва компанією. Тепер насправді можна буде встановити КРІ так звані для керівництва і акціонер – держава зможе запитати: "Виконав? Молодець! Отримай цукерку. Не виконав? Вибачте, інший, як каже, Арсеній Петрович, на повітря.

    Дуже дякую.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Дякую, Андрію.

    Я знаю, що Ви правильно сформували і членів правління, у Вас в членах правління, Ви запропонували і Уряд підтримав Вашу позицію, навіть один з колишніх працівників “Дойче Банку” німецького. І тому та реформа, яку Ви проводите в Укрзалізниці, це перший крок по реальній корпоратизації однієї з найбільших державних монополій.

    Я вкотре хочу наголосити, й мені дуже приємно, що і міністри підтримують цю позицію: ні Президент, ні Прем’єр-міністр, ні міністри, ні члени Парламенту не повинні управляти державними компаніями, вони не повинні мати жодного відношення до державної власності; у кого що купувати, які контракти, за якою ціною. Тому, що це й є політична корупція. І прибрати цю політичну корупцію можна тільки одним шляхом – запровадження незалежного управління на кшталт того, яке запроваджується в Укрзалізниці і в НАК “Нафтогаз України”.

    А політичні фігури повинні займатися політикою держави. Міністерства повинні займатися виключно політикою у відповідній галузі, а регуляторні органи – приймати відповідні регуляції. Бізнес, який є державною власністю, повинен жити й працювати за найвищими корпоративними стандартами ОECD. Щоб нічиї політичні лапи туди не лізли, і тоді ми раз і назавжди. в тому числі й торги в Парламенті з приводу того, хто за що голосує і хто за кого голосує. Зразу інтерес до посад міністрів зменшиться.

    Дякую засобам масової інформації!