Інтерв'ю першого заступника Міністра освіти і науки Інни Совсун Українському національному інформаційному агентству "Укрінформ", 13 липня 2015 року

Система вступу до вишів має заслуговувати на довіру - Інна Совсун

Новий закон про вищу освіту вже викликав чимало дискусій, які не вщухають й після початку вступної кампанії до ВНЗ. Якими є нові умови для вступу, хто зможе вступати у виші поза конкурсом, а хто позбавлений такої можливості, а також про те, чому вишам потрібна автономія Укрінформу розповіла перший заступник міністра освіти та науки Інна Совсун.

- Цього року вступна кампанія відбувається за новим законом "Про вищу освіту ", основною її новацією є принцип пріоритетності. Що це означає?

- Пріоритетність - це дійсно основна новація, але не єдина. Є новація щодо розрахунку конкурсного балу. В цьому році університети можуть визначати коефіцієнт для кожного сертифікату ЗНО. Що це означає. Якщо, припустимо, для вступу на фізику в КПІ результат з фізики є важливішим ніж результат з української мови та літератури, то виш може встановити вищий коефіцієнт. Відповідно вага результату ЗНО з фізики при вступі на фізику буде мати більше значення, ніж зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури. Але це будуть розраховувати не абітурієнти.

Що стосується пріоритетності, то це ті зміни, які абітурієнти відчують в плані своїх кроків, які вони повинні зробити. Коли була запущена система зовнішнього незалежного оцінювання, система функціонувала таким чином: після подання заяв (а це останні роки 15 заяв - до 5 вишів, по 3 в кожний) розпочиналося оголошення результатів, рекомендацій до зарахування. Проблема полягала в тому, що зарахування проводилося трьома хвилями, кожний абітурієнт фігурував у всіх 15 списках. Люди з високими балами звичайно підуть у найпрестижніші виші, по факту їхні місця в інших університетах звільняються, і на них підтягуються наступні абітурієнти, у кого бали менше. З числа наступних також були люди, у яких було по декілька рекомендацій. Вони також робили свій вибір і так далі. Проблема виникала в кінці, коли завершувалася третя хвиля зарахування. В університетах звільнялась велика кількість місць, які не були заповнені.

БЕЗЛАД МИНУЛИХ РОКІВ ПІДРИВАВ ДОВІРУ ДО СИСТЕМИ ВСТУПУ

За дослідженням громадянської мережі "Опора" в окремих університетах до 80% місць держзамовлення залишалися незайнятими на момент завершення третьої хвилі зарахування. А після цього відбувався дуже дивний процес: або хто перший добіжить, або конкурс оригіналів документів. Ось подала людина сюди оригінали, її зарахували. І це був найкращий варіант. В минулі роки було дуже багато звернень до міністерства з приводу того, що до вишів зараховували людей з нижчими балами: "Зарахували людину, котра нижче мене йшла за списком, чому мені ніхто не подзвонив, не сказав що є вільне місце державного замовлення". І ось цей постійний безлад з дозарахуванням підривав довіру до системи вступу. Люди бачили, що масово зараховують абітурієнтів з нижчими балами, попри те, що начебто є система, відслідковуються всі бали. Насправді це фіктивна позиція. Абітурієнта цікавить тільки одне місце, наприклад університет Шевченка. Через це запроваджується система пріоритетності.

Що це означає? Припустимо, якийсь абітурієнт визначив свій пріоритет № 1 - вступити в Київський національний економічний університет на економічну теорію. Якщо він туди вступає, його не цікавлять інші виші, куди він подавав документи. За першим визначеним пріоритетом перевіряється, чи потрапляє людина в список рекомендованих до зарахування. Якщо так, то всі інші її заяви вже не враховуються, і це означає, що в списках інших вишів її заява не займає місце, і підтягується заява наступної людини.

Якщо людина не проходить за балами за першим пріоритетом, то система перевіряє заяви аж до 15 пріоритету. Програмне забезпечення побудовано таким чином, що в кінці ми можемо надати абітурієнту рекомендацію до зарахування на бюджет за найвищим з пріоритетів, на який йому дозволяють потрапити його бали.

Тобто абітурієнт, який має, припустимо, 180 балів, побачить, що у всіх вишах, куди він подавав документи, прохідний бал на держзамовлення становив, наприклад, 190. Тоді зрозуміло, чому він туди не потрапив. Саме тому і було впроваджено систему пріоритетності, щоб максимально справедливо розподілити місця державного замовлення між абітурієнтами.

- Планується, що абітурієнти зможуть подавати як паперові, так і електронні заяви?

- Умовами прийому передбачена можливість подавати заяви або в електронному, або в паперовому вигляді. Ми рекомендуємо скористатися електронною формою. З багатьох причин. Всі заяви, навіть паперові, потім вносяться в єдину державну електронну базу з питань освіти. Паперові заяви фіксуються працівниками приймальних комісій. Електронна заява автоматично реєструється в базі. І це простіше як для приймальних комісій, так і для абітурієнтів. Їм не потрібно приїжджати до вишів о 9 ранку, стояти в чергах, тим паче їхати в інше місто. Навіщо витрачати гроші й час, коли все можна зробити простіше.

- Кілька років назад повернули норму, за якою до балів ЗНО додається середній бал атестату. Ця норма залишається?

- Частково. В законі передбачено, що при вступі враховується середній бал атестату в обсязі до 10% від конкурсного балу. Він переводиться до 200-бальної системи. Виші самі визначають, яким чином вони будуть враховувати середній бал атестату. Це прописано в правилах прийому кожного конкретного університету. Але більшість, звичайно, враховує.

ДІТИ-СИРОТИ ВСЕ ОДНО МОЖУТЬ НАВЧАТИСЯ БЕЗКОШТОВНО

- Цього року з'явилися ще пільгові категорії, які можуть вступати поза конкурсом.

- Зараз є дуже багато конфліктуючих норм. З одного боку в Конституції записано, що держава гарантує доступ до вищої освіти для своїх громадян на конкурсних засадах, тобто, вступ до ВНЗ відбувається на основі конкурсу, що в принципі є правильним. Щоб навчатися в ВНЗ, треба продемонструвати, що в тебе є необхідні знання для продовження навчання. З іншого боку, усталеною залишається традиція, що певним категоріям населення надається право на вступ поза конкурсом.

І тут є декілька проблем. Перша полягає в тому, що це суперечить Конституції. По-друге, це викликає багато соціальних непорозумінь. Особливо це проявилося, в перший рік, коли було запроваджено ЗНО. Були приклади, коли всі місця державного замовлення займали пільговики. Потім запровадили квоту для пільгових місць. Але в будь якому випадку це викликає незадоволення у інших абітурієнтів. Наразі кількість пільговиків не може перевищувати 20% від обсягу державного замовлення з кожної спеціальності, але проблема в тому, що вони подають заяви на популярні напрями підготовки, де високі конкурси. Звичайно тут є соціальне невдоволення.

Ми постійно отримуємо пропозиції щодо надання права вступати поза конкурсом тим, чи іншим категоріям. Але насправді державі дешевше в плані соціальної допомоги надати право на вступ поза конкурсом певним категоріям, які з тих чи інших причин постраждали. В рамках загального відведеного обсягу місць держзамовлення забирається якась частина від загального конкурсу і передається пільговикам.

З іншого боку, є випадки, коли університети скаржаться, що люди вступають на пільгових засадах, а потім не можуть навчатися. Це проблема. Тому міністерство виступає за те, щоб скасувати ці пільгові підходи у вигляді надання права на вступ поза конкурсом. Натомість люди, які потрапили до вишів, продемонстрували, що мають необхідні мінімальні знання для подальшого навчання та потребують додаткового захисту, - вони мають отримати підтримку держави. Це можуть бути підвищені стипендії, гарантовані місця в гуртожитках і так далі. Але не слід профанувати доступ до вищої освіти.

В законі про вищу освіту зазначено, що право на вступ поза конкурсом може встановлюватися тільки законом. А у нас є ряд категорій, яким таке право надавалося або постановами Кабміну, або указами Президента. І на жаль туди потрапила категорія, яка мабуть найбільше потребує захисту. Це - діти-сироти. Їх право було закріплене підзаконним нормативно-правовим актом. І тому вийшла ситуація, коли найбільш вразлива категорія пільговиків втратила право на вступ поза конкурсом. Але в законодавстві є і інша норма, відповідно до якої діти-сироти чи прирівняні до них категорії звільняються від плати за навчання. Тобто дитина-сирота може вступити на контракт, але вона буде звільнена від плати за навчання. Держава просто додатково виділить бюджетне місце на це.

Інші категорії, які вступають поза конкурсом, - це чорнобильці, інваліди, особи, яким відповідно до закону про підвищення престижності шахтарської праці надано таке право. Це, до речі, один з найпізніших законів щодо пільг, прийнятий ще при Януковичі.

Щодо дітей загиблих шахтарів взагалі була парадоксальна ситуація. Були діти, батьки яких є шахтарями та загинули на державних шахтах, і були ті, у яких батьки загинули на шахті ім. Засядька. Комусь надавалося право на вступ тільки на гірничі спеціальності, а комусь на будь-які. Звичайно це несправедлива ситуація.

- Чи передбачені якісь пільги для дітей загиблих в АТО та звільнених з військової служби?

- Так, ситуація в країні внесла свої корективи. Оскільки багато військових, які демобілізовані, не змогли зареєструватися на ЗНО, умови прийому було доповнено нормою про те, що особи, звільнені з військової служби в рік вступу до ВНЗ, беруть участь у конкурсі тільки за результатами вступних екзаменів з конкурсних предметів у самому ВНЗ. Також передбачено позаконкурсний вступ для осіб, у яких один з батьків був військовослужбовцем, який загинув чи визнаний судом безвісно відсутньою особою при виконанні ним обов'язків військової служби.

- Є ще якісь принципові зміни, з якими можуть стикнутися цього року абітурієнти?

- В 2015 році для вступу приймаються тільки цьогорічні сертифікати ЗНО. Чому? Тому що це результат рейтингу. Як бігуни, котрі прибігають з певним часом, а після їх розташовують на перше, друге, третє місце. 200 балів - це рейтингова оцінка, яка демонструє твої знання не в абсолютному вимірі, а в відносному. По відношенню до інших абітурієнтів. І вочевидь порівнювати місце "бігуна" в цьому році з місцем іншого "бігуна" в минулому році просто некоректно. Тим, хто не зміг в минулому році вступити до ВНЗ, ми одразу, ще в вересні, повідомили про те, що результати минулого року зараховуватися не будуть. І ми бачимо по кількості випускників минулих років, що зареєструвалися на проходження ЗНО, що люди це почули і зрозуміли.

(Продовження інтерв'ю Інни Совсун читайте невдовзі на стрічці Укрінформу)