Стенограма вступної частини засідання Кабінету Міністрів України 27 травня 2015 року

ЯЦЕНЮК А.П. – Шановні члени Кабінету Міністрів! Шановні запрошені! Шановні представники засобів масової інформації! Декілька питань, на які хотів би у присутності засобів масової інформації, щоб ми дали публічні відповіді.

Перше. Павле Валерійовичу (Міністр соціальної політики Павло Розенко – ред.), я просив би Вас проінформувати про рівень заборгованості із зарплати в країні і про те, як оформляються субсидії для населення у зв'язку зі зміною цін і тарифів.

Друге. Сандро  (Міністр охорони здоров'я Олександр Квіташвілі – ред.), Вас просив би дати відповідь на запитання по препаратах для ВІЛ-інфікованих людей, тому що надважливо, і чітко проінформувати, що Уряд зробив, що Уряд не зробив, хто й що не зробив і хто в цьому винний.

Третє. Сандро, Ви сьогодні робите презентацію реформи системи охорони здоров'я, тобто перший пакет законів, які по реформі системи охорони здоров'я.

Четверте. Айварасе (Міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус – ред.), Ви презентуєте нову редакцію Закону України "Про державні закупівлі".

Павле Валерійовичу, якщо можна, Вас послухати по заборгованості із зарплати.

 

РОЗЕНКО П.В. – За останніми даними, які надала офіційно, оприлюднила буквально декілька днів тому Державна служба статистики, ми отримали за останній місяць позитивну динаміку щодо скорочення заборгованості із зарплати в Україні.

Як ви пам'ятаєте, ми на рівні Уряду приймали цілий ряд рішень щодо адресного вирішення питання шахтарів, питань ВПК, окремих підприємств, що нам дало можливість частково вирішити питання заборгованості із зарплати.

В цілому по країні заборгованість із зарплати зменшилася майже на 125 млн. грн., або на 11%. Якщо взяти категорію економічно активних підприємств, без категорії банкрутів, де окрема ситуація, то заборгованість із зарплати скоротилася фактично на 12,8%.

Таким чином, хочу сказати, що, за оперативними даними, яке має Мінсоцполітики, вже за перші 20 днів травня іде подальше скорочення заборгованості із зарплати. У нас є дані про те, що лише за травень ще скоротилася заборгованість із зарплати на 190 млн. грн.

Але я хочу відразу звернутися до своїх колег-міністрів, глав облдержадміністрацій, що, безумовно, тенденція позитивна, але це не означає, що ми повинні скласти руки та сказати, що все у нас в порядку в цій ситуації, адже загальна заборгованість по заробітній платі у нас все-таки складає досить велику цифру. Лише по економічно активних підприємствах вона трохи перевищує 1 млрд. гривень.

Тому завтра в Міністерстві соціальної політики буде відбуватися міжвідомча комісія, засідання міжвідомчої комісії, куди запрошені представники міністерств і обласних адміністрацій, де ми ще раз проаналізуємо ситуації із заробітними платами.

І, Арсенію Петровичу, за результатами цієї комісії є пропозиція – одне із засідань Уряду, можливо, за участю глав обласних адміністрацій присвятити питанню заборгованості по заробітній платі, де б ми пройшлися і по кожному підприємству, яке належить міністерствам, і по підприємствам, які знаходяться в підпорядкуванні відповідних державних органів, і побачили, як реально буде і в подальшому не лише не зростати заборгованість по заробітній платі, але й зменшуватись.

Тому по цьому питанню є така пропозиція, щоб, власне, присвятити одне із засідань Уряду питанням заборгованості по заробітній платі.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Хотів Вас попросити, Павле Валерійовичу, давайте зробимо наступним чином.

Не тільки щодо заборгованості по зарплаті проведемо, але й проведемо по створенню нових робочих місць, це зв’язані речі. Нам треба змусити фактично працювати економіку, щоб у людей створювалися робочі місця. Ми таким чином дамо можливість людям заробляти, зменшувати заборгованості, створювати додатковий розвиток економіки країни.

І тут в рамках створення робочих місць у країні я просто розчарований тим, що Парламент вже в третій чи в четвертий раз не голосує два закони по покращенню рейтингу України Doing Business in Ukraine. Тобто ми фактично вже зараз через те, що Парламент не підтримав декілька раз наші ініціативи, втратили 30 пунктів в покращенні інвестиційної привабливості України. 30 пунктів!

У минулому році ми покращили цей рейтинг на 16 пунктів, у цьому році у нас була можливість додатково покращити на 30 пунктів, але у зв'язку з тим, що аналіз буде проводитися станом на травень і Парламент не підтримав наші ініціативи, ми втратили цю можливість. І це просто неприйнятно.

І мотивації, чому це не проголосовано, немає жодної: ні економічної, ні політичної. Тому прошу, Павле Валерійовичу, щоб Ви зробили велику нараду з приводу як погашення заборгованості по заробітній платі – перше, друге – по створенню нових робочих місць, третє – по детінізації заробітних плат.

Ми двічі змінювали Закон "Про Єдиний соціальний внесок", на пропозицію, в тому числі наших політичних партнерів у Парламенті, тепер потрібно провести аналіз – працює цей закон чи не працює, дав він можливість вивести з тіні заробітні платні, чи він не має ефекту і потрібно вносити відповідні зміни до даного закону.

Друге – по субсидіях, якщо можна.

 

РОЗЕНКО П.В. – Друге – по субсидіях. Як ви знаєте, фактично з 1 травня цього року почала діяти абсолютно нова і реформована програма субсидій в Україні. Хочу вам сказати, що лише за ці три тижні, які минули після 1 травня, за допомогою до соціальних служб місцевих органів влади, які гарантують людям захист від підвищення цін на житлово-комунальні послуги, у нас лише за ці три тижні звернулося до органів влади біля 700 тис. родин.

Це означає фактично, що люди з великим сподіванням відчули про те, що є можливість захистити свої соціальні права внаслідок підвищення цін на житлово-комунальні послуги і газ для населення. Ми вже можемо сьогодні казати, хоч і не пройшло так  багато часу, що нова реформована система субсидій запрацювала, реально працює.

На сьогодні ми вже маємо інформацію, що порівняно з травнем попереднього року у нас оформлено субсидій на 400 тис. родин більше, ніж це було рік тому. Це означає, що реформою системи субсидій ми охопили ще більше людей, які відчувають на собі неможливість самостійно в повному обсязі сплачувати платіжки за житлово-комунальні послуги.

Я думаю, що на сьогодні, окрім цих цифр, про які я сказав, по двох програмах, перше – оформлення нових субсидій і друге – переоформлення тим людям, які вже отримували субсидії, сьогодні в цілому в управліннях соцзахисту у нас знаходиться на обробці біля 1,5 млн. справ родин. Тобто обсяг тих баз даних, з якими сьогодні працюють соціальні служби, безумовно, колосальний.

Я хочу відразу подякувати всім людям, які працюють в управліннях місцевих органів влади за те, що вони намагаються швидко і ефективно враховувати всі нюанси цього складного процесу і при невеликих зарплатах, при, можливо, невеликому комфорті оформлення своєї роботи, тим не менше, швидко і вчасно оформлювати систему субсидій.

Хоча, Арсенію Петровичу, безумовно, проблеми є. Проблеми полягають в першу чергу у нас щодо нових механізмів обміну даних між управліннями місцевих органів влади, Державною фіскальною службою і Пенсійним фондом. Ми зафіксували той факт, що для тих людей, які вже отримували субсидії, яким була нарахована субсидія півроку тому, вони не потребують додаткового звернення до управлінь соцзахисту. Ми робимо це автоматично в автоматичному режимі, обмінюючись інформацією з ДФС про доходи цих людей.

Безумовно, технічних проблем багато. Я хотів би також подякувати Державній фіскальній службі за те, що вони оперативно намагаються відповідати на наші запити. Встановлений термін 5 днів для того, щоб вони відповідали на запити соціальних служб. Є, правда, невеликі збої по деяких областях, що перестали останнім часом відповідати, тому я попросив би, щоб було відповідне доручення ДФС про те, щоб вчасно і в повному обсязі нам надавали інформацію, адже від цього залежить швидкість призначення субсидії.

Хочу відразу сказати, і ми розуміємо і бачимо, що є черги, є певна напруга в цих чергах, але ми звертаємося до всіх з проханням зрозуміти. 1,5 млн. родин сьогодні звернулося до нас – до системи місцевих органів влади. Очевидно, що є затримки. Але наша система субсидій, нагадую, побудована таким чином, що незважаючи від часу звернення, якщо це буде чи у травні, чи в кінцевий термін червня, людям все одно буде нарахована субсидія з 1 квітня 2015 року.

Тому ми звертаємося за розумінням до суспільства. Разом з тим ми гарантуємо, що ті люди, які зараз звертаються чи в червні, не треба панікувати, всі оформлені субсидії будуть зроблені з 1 квітня 2015 року.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Дякую, Павле Валерійовичу! Ціную ту роботу, яку Ви робите по субсидіях, і дуже прошу, щоб у нас таке саме бажання запровадження субсидій і надання допомоги громадянам було не тільки на рівні Кабінету Міністрів, а щоб воно вниз спускалося. Тому що будь-яка гарна ідея, яка з'являється зверху, "вбивається" її виконанням знизу. І люди не сприймають. Те, що люди сприймають картинку про те, що ми тут говоримо, – ні. Вони сприймають те, як вони прийшли до служби соціального захисту, наприклад, чи в якийсь облгаз чи обленерго, і там їм розказали історію світу, починаючи з Адама і Єви, і відправили куди подалі. Оце таке сприйняття.

Тому нам треба заставити нашу державну службу і тих людей, які виконують функцію по допомозі малозабезпеченим, по призначенню субсидій, ставитися до людей по-людськи. В реформи ніхто не повірить, якщо її ніхто не відчує безпосередньо на собі.

Наша відповідь на ринковий рівень цін і тарифів в енергетиці – це субсидії, енергоефективність. Це дві відповіді, які ми повинні дати до кінця поточного року. Менше споживання енергетики і оплата тільки за ту послугу, яку ти отримуєш.

Міністра енергетики та вугільної промисловості немає. Я давав декілька разів різного роду доручення з приводу того, щоб, нарешті, облгази почали ставити лічильники за свої кошти, як це передбачено законодавством. Це відповідальність приватних облгазів. І вимагаю від НКРЕКП відбирати ліцензії і штрафувати ті обласні енергетичні компанії, облгази, які не виконують свою функцію і не забезпечують безкоштовно лічильниками громадян України.

 

РОЗЕНКО П.В. – Ще раз скажу про те, що ми уважно моніторимо ситуацію, намагаємося в робочому режимі виправити всі проблеми. Є системні питання, на які ми повинні реагувати, змінивши певну послідовність нарахування субсидії, внести відповідні зміни до рішень Кабінету Міністрів. Це стосується врахування певних доходів людини або неврахування їх, а також проблеми того, що люди звертаються сьогодні за призначенням субсидії, але у зв'язку з тим, що рівень їх доходів дозволяє поки платити, їм відмовляють. Ми будемо пропонувати рішення щодо того, що з жовтня, коли прийдуть нові платіжки, щоб вони ще раз не зверталися до управлінь соцзахисту і щоб їм нараховувалася автоматично по першому зверненню. Напрацьовані комплексні зміни, які випливають з тих проблем, які ми сьогодні бачимо.

Я просив би, щоб усі міністерства в найкоротший термін ці зміни погодили і щоб на найближчих засіданнях Кабінету Міністрів ми внесли зміни до постанови, яка регулює питання призначення субсидій, щоб ми адекватно і швидко реагували на ті проблеми, які ми зараз відчуваємо.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Дякую Вам! В рамках останніх тенденцій прошу Вас вирішити питання по призначенню пільг і субсидій відповідно до того, що вимагають українці.

Друге питання – по медицині. Давайте спочатку почнемо з ВІЛ-інфікованих. Сандро, что там происходит?

 

КВІТАШВІЛІ О. – Там происходит очень серьезная проблема. Это компания, которая заключила договор с МОЗом 19 декабря прошлого года, обязалась ввезти препараты по лечению ВИЛ/СПИДа на общую сумму 52 млн. грн. Эти деньги они получили в декабре, по Вашему поручению тогда казна сразу пропускала все эти договора.

К сожалению, у них еще время было дано возможность на 180 дней отсрочить ввоз этих препаратов. У нас есть запасы до конца июня. В последний день ввоза для компании – это 19 июня. Но хотя мы видим, что они не работают с поставщиком, с продюсером, какой-то индийской компанией, я общался и с послом, и с ассоциацией индийской компании, самой компании, которая была на контракте у этой фирмы, которая называется «Вектор-фарм», посредническая фирма. Исходя из того, что нет у них никакого договора по закупке, хотя препараты готовы, и они могут быть доставлены в течение 10 дней – максимум, мы просто уже, на нас не выходят на связь с нами фирма, которая заключала договор с МОЗом.

И просто такая ситуация сложилась сейчас. Мы просим как-то помочь. Может быть, правоохранительные органы займутся этим, и хотя бы узнаем, куда деньги делись и почему до сих пор не было оплачено то, что было по контракту.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Пару вопросов, Сандро. Первое. Правительство, министерство заплатило деньги за приобретение препаратов?

 

КВІТАШВІЛІ О. – Абсолютно, 100%.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Сколько мы заплатили?

 

КВІТАШВІЛІ О. – 52 млн. 648 тис. грн.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – То есть с бюджета деньги ушли на закупку препаратов?

 

КВІТАШВІЛІ О. – Да.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Фирма, которая должна закупить препараты, как называется?

 

КВІТАШВІЛІ О. – «Вектор-фарм».

 

ЯЦЕНЮК А.П. – «Вектор-фарм». Договор у вас есть?

 

КВІТАШВІЛІ О. – Да.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Арсене Борисовичу (Міністр внутрішніх справ Арсен Борисович Аваков – ред.), є велике прохання допомогти фірмі невідкладно виконати цей контракт, допомогти нам невідкладно знайти директора цієї компанії і зробити все, щоб препарати, за які оплачено з державного бюджету, були поставлені.

Третье. До какого числа у вас есть препараты для ВИЧ-инфицированных людей?

 

КВІТАШВІЛІ О. – До конца июня. Мы точно знаем, что у нас есть. Мы работаем с гуманитарными организациями, попросить, чтобы они перекрыли дефицит, если такой будет. Надеемся, что не будет такой проблемы.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто ми зараз швидко допомагаємо фірмі виконати її зобов’язання.

Також я просив би, Арсене Борисовичу, підняти договір, хто і як його підписував. Там начебто заступник міністра підписував. Запитати у заступника міністра, в якому стані він був при підписанні цієї угоди.

І зробити план "Б", Сандро. То есть этих мы находим, и они выполняют обязательства, но план "Б" на случай чрезвычайной ситуации.

 

КВІТАШВІЛІ О. – Да, будет. Мы просим, чтобы завезли какое-то количество.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – То есть пока, минимум, есть месяц. На месяц у нас полностью есть обеспечение.

 

КВІТАШВІЛІ О. – Да. И потом обеспечение будет с сентября.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Но эти два месяца вы должны

 

КВІТАШВІЛІ О. – Перекрыть.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – У вас должен быть план "Б".

 

КВІТАШВІЛІ О. – Будет. Я Вам представлю на следующем заседании.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – По проектам законов.

 

КВІТАШВІЛІ О. – У меня короткая презентация. Это законопроекты, которые очень долго ждали. Это первый шаг к реформированию системы здравоохранения. Очень важный шаг, потому что это в корне меняет те подходы, которыми занимается государство, и как сегодня работает система здравоохранения.

Очень короткий экскурс, как сегодня это делается. Мы сегодня работаем по системе Семашко. Расчеты финансовые и трансферт из бюджета идут на местные больницы и другие медучреждения по расчету на койко-место и штатное расписание по месту. Это около 30% из всех затрат, которые, мы знаем, сегодня по медицине осуществляются в стране. Исходя из этого, все хорошо понимают, что уровень неформальных отношений в этом секторе – около 70%. Это деньги, которые не учтены, которые идет прямо из кармана пациента в карман доктора или по другим благотворительным схемам.

Что мы предлагаем сделать этими законопроектами?

Первое – изменить правовой статус учреждений здравоохранения и дать им возможность автономного управления.

В чем проблемы? Сегодня они получают все трансферы по расписанным схемам. Они не могут легально показать доходы, которые у них есть, включая те, которые они получают абсолютно легально. Сегодня учреждения не могут работать со страховыми компаниями, потому что нет механизма получения от страховых компаний. И это очень закрытая система. Мы хотим, чтобы система немного открылась, чтобы в учреждения была возможность заниматься абсолютно легально, не зарабатывать деньги, которые так сегодня зарабатывают, – это переход от бюджетного учреждения по форме государственного предприятия, коммунального предприятия, хозяйственного общества или других правовых форм, которые не противоречат законодательству Украины.

Самое главное – эти  решения будут приниматься на местном уровне. Это важно для нас, чтобы система здравоохранения – реформы, тоже шла параллельно по реформированию всей страны и децентрализации. Поэтому на местном уровне будут приниматься решения.

Сами учреждения будут управлять бюджетными самостоятельно, разрабатывать финансовые планы, конечно, они будут подотчетны министерству и закупщикам услуг, в этом плане это областные облздравы и местные органы власти. У учреждений появляется возможность работать с донорами, привлекать инвестиционные деньги, инвестиционные фонды, чтобы эти деньги помогали им развиваться, развить технологии и выстроить нормальную систему и вкладывать деньги в инфраструктуру, которая очень нужна. Она старая, советская и в принципе очень тяжело работает.

Плюс в том, что система здравоохранения получит преимущества от легализации, скрытых платежей, о которых я говорил, которые составляют сегодня 60-70% от всех расходов на здравоохранение.

Что мы предлагаем изменить в финансировании системы? Надо обязательно уходить от финансирования койки-места. Это нас никуда не ведет. Это не дает нам возможности следить за качеством. У нас практически нет никакой ни стандартизированной, ни вообще единой системы собирания информации, статистики практически нет. Если вы у меня спросите, сколько, например, каких-то операций делается по стране? Я не смогу ответить – такой информации нет. Надо, чтобы это собрали вместе, чтобы это было законцентрировано, и перешли на оплату услуг. Но это невозможно сделать за один день или за один месяц.

Поэтому 2015 год  – будет переходным годом от перехода финансирования койки-места на финансирование услуг.

Какие будут основные изменения? Самое главное для медицинских учреждений – появляется такая форма консолидированного бюджета. Это государственные деньги, которые идут на их счета, плюс те деньги, которые они сами зарабатывают.

Главный принцип правильной работы системы здравоохранения – разделение функции заказчика услуг и представителя услуг. Сегодня государство Украины и заказывает услугу, и оплачивает эту услугу, и само же предоставляет услугу, и контролирует качество. Такая система не работает нигде. Это просто невозможно, не ориентировано на качество и не ориентировано на географический доступ населения к качественной медицине. Поэтому это разделение очень нужно.

Мы ведем расчеты стоимости всех услуг по тем протоколам лечения, которые приняты в Украине, которые работают в Европе, для этого у нас есть программа Всемирного банка – 214 млн. дол., которые они утвердили в марте, в этому году. И их техническая помощь нам поможет, финансовая группа, которая будет там работать, делать правильные расчеты и, конечно, делать коэффициенты по всей стране.

Что очень нужно и что мы будем делать? Это создать единую информационную систему. Сегодня в Украине не существует единой информационной системы управления системы здравоохранения. Невозможно работать без электронных данных: это и собирание информации, и оплата услуг и т.д. Поэтому создание этой системы – это есть один из самых главных компонентов проекта Всемирного банка.

Что изменится? Во-первых, изменится оплата услуг медработников. Сегодня они получают мизерную зарплату, по штатам, по расписанию которые получают деньги от Министерства здравоохранения. Они будут получать адекватное количество услуг, которое они сами и подают.

Контракты, на основе которых будут работать учреждения с заказчиками, а также с медработниками, будут типовые, МОЗ будет их разрабатывать и всем давать для пользования.

Органы местного управления становятся заказчиками услуг и, еще раз, стоимости эти будут делать по международным протоколам.

Что мы получим в конце концов, когда выйдем на вторую фазу реформы? Это, первое – пациенты, средства, деньги будут идти за процентами. Это значит то, что в любом месте страны гражданин Украины может получить адекватную качественную медицинскую услугу, несмотря, где он находится.

Государство будет оплачивать эти услуги, независимо, где они будут предоставлены. Схемы оплаты очень разные, и, естественно, хотим дойти до нашей цели и сделать универсальную страховку в Украине, где абсолютно каждый гражданин застрахован или через частную страховую компанию, или через социальные страховки, или через прямые оплаты услуг. Но чтобы дойти до этого, нам нужно вот этот первый шаг сделать, который мы сегодня предлагаем по этим законам.

Что будет для медиков? Медики не будут привязаны кабальными контрактами к тем учреждениям, где они сегодня работают. Появляется возможность для них, тот 33-й приказ, который каждый медик знает и каждый управленец, он просто не будет существовать, потому что это абсолютно советская форма управления, которая сегодня не работает. И понятия "штат", "полштата", "полтора штата" – это будет по мере услуг, которые они будут оказывать. Поэтому хорошие хирурги смогут, например, заключать контракты с некоторыми центрами и, естественно, они смогут легализовать свои доходы.

Что будет для государства? Государство, во-первых, будет ориентироваться на качество услуг и, что самое главное, расходовать государственные деньги намного эффективнее, чем сегодня.

Еще буквально один пример. Сегодня 46 млрд. грн., которые мы только по направлению МОЗ по субвенциям направляем в области, поддерживает инфраструктуру в 40 млн. кв. метров. Это инфраструктура, которая просто по-другому не будет функционировать. Это никак не идет на оплату услуг и помогает человеку получить нормальное здравоохранение.

Сегодня эти законопроекты были обговорены и с министерствами, и с Международным валютным фондом, и со Всемирным банком, у нас есть их поддержка, с представителями фракций в Парламенте. Мы проводили селекторное совещание со всеми областями. Мы постарались учитывать абсолютно все замечания, которые были.

Пакет готов, и я прошу вас поддержать и принять.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Скажіть, по обговоренню цих законопроектів з профільними асоціаціями, пацієнтськими організаціями, з лікарями, ми з Вами мали нараду, Ви далі провели цю роботу?

 

КВІТАШВІЛІ О. – Да, с профсоюзами, работодателями. У них у всех есть пакет. Мы будем 2-го делать большую коллегию в МОЗ, куда Вы тоже приглашены. Там уже абсолютно всем медсообществом будем делать презентацию этого закона более детальную, чем на Кабмине, он больше будет обсуждаться.

Но группа, которая писала изменения в закон, включала практически всех, которых можно было привлечь: и общественные организации, и эксперты, и доктора, и международные эксперты. Там человек 20 очень интенсивно работало. И я хочу еще сказать, что компания Ernst & Young предоставила юридические услуги бесплатно, она это все расписала сама с их помощью.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Це є однією з ключових  реформ і змін у країні, тому що пострадянська система медицини фактично перестала існувати, а нової та якісної системи до сьогодні не збудовано. І це перший і реальний крок до того, щоб побудувати нову європейську та якісну систему надання медичних послуг, яка передбачає фінансування виключно конкретної послуги, медичної послуги. Держава платить тільки за те, за що треба платити: це якісна послуга, яка відповідає медичному протоколу, і ціна цієї послуги визначена відповідно до стандартів, які встановлюються міністерством.

Друге. Це дає можливість лікувальним закладам отримати додатковий ресурс, тому що без того, щоб, з одного боку, давати якісну послугу для пацієнта, а з іншого боку, давати нормальний рівень зарплати як для лікаря, так і для будь-якого працівника медичного та лікувального закладу, нічого не буде. Якщо всі думають, що лікарі будуть робити за 2 тис. грн., то вони або будуть отримувати додаткові гроші від пацієнтів, або вони просто будуть виїжджати в іншу країну.

 

КВІТАШВІЛІ О. – Так оно и случается.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Абсолютно. Як наші фахові люди просто або працюють і отримують тіньові доходи, тому що це фахові хірурги, фахові лікарі, яким треба платити великі гроші.

Ви якось мені давали цифру про те, скільки в нас іде в цілому на фінансування медицини, порівняно з іншими європейськими країнами, від ВВП.

 

КВІТАШВІЛІ О. – У нас 7% ВВП идет. Это огромная цифра. Это среднеевропейский уровень. Но эффективность этих денег катастрофически низкая.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – То есть тотальная неэффективность государевых издержек на систему охраны здоровья.

 

КВІТАШВІЛІ О. – Я могу привести такой пример: сегодня 46 млрд.  грн., если бы у нас работала система страховки, государство могло бы за эти деньги застраховать 15 млн. человек. Это треть населения. Просто застраховать и купить им хороший пакет. Это покрывает весь блок социально необеспеченных людей. Поэтому надо выстраивать эту систему. Это первый шаг к этому.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Треба обов’язково взяти на свою сторону Парламент у питанні цієї реформи, тому що знову почнуть спекулювати, знову почнуть розповідати про те, що у нас повністю вся медицина безкоштовна. Хтось бачив десь безкоштовну медицину в Україні, крім статті в Конституції? Хтось отримував її безкоштовно, десь якось вона виглядає? У нас за радянської влади не було безкоштовно. Треба, нарешті, навчитися людям говорити правду.

Повинен бути чітко мінімальний обсяг 100-відсоткових гарантованих послуг, які держава надає безкоштовно. Все інше – повинен бути державний страховий фонд для того, щоб людина знала, що у неї є страховка, і вона отримає ті послуги, які на 100% не гарантуються державою, за рахунок страховки.

Американці з цим справляються вже декілька десятків років. У когось це виходить ефективно, в когось - неефективно. Але це повинен бути перший суттєвий крок в цілому до зміни і реформування системи медицини до отримання пацієнтом якісної послуги і до отримання лікарем відповідного рівня заробітної платні.

Тому я вас прошу провести перше публічне обговорення.

Друге – робота з Парламентом.

Третє – ми як члени Кабінету Міністрів ваші перші помічники в тому, щоб це пройшло через Верховну Раду.

 

КВІТАШВІЛІ О. – Дякую.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Сергію Мироновичу (Міністр освіти і науки Сергій Миронович Квіт – ред.), хотів з Вами порадитися з приводу виплати відпускних для вчителів. Починаються відпустки. Мені прийшла інформація з областей про те, що у нас можуть бути затримки по виплатам відпускних для вчителів. Що будемо робити?

 

КВІТ С.М. – Це радше інформація, ніж, скажімо, виправлення ситуації, тому з цього року ми фінансуємо середню освіту через субвенцію. Ніяких затримок у нас немає. Можливо, є певна нервозність в областях, тому що ці стосунки фінансові в цьому році виглядають інакше, ніж вони виглядали раніше.

Тому я хочу просто підтвердити, що всі виплати будуть зроблені вчасно. І відпускні вчителі будуть отримувати, починаючи з 3 червня, тобто ніяких затримок не буде.

Принагідно хочу звернутися до керівників наших регіонів, тому що кошти є, і якщо створюється якась нервова ситуація в певному регіоні, в певній області, то з людьми потрібно працювати і зрештою можна було б заплатити комусь і раніше, якщо були такі вимоги, якщо складалася певна така ситуація.

Тобто кошти є. Регіони коштів мають більше. Наша субвенція виплачується вчасно. Тобто ніяких заборгованостей немає і не передбачається – це моя інформація.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Сергію Мироновичу, чи правильно я розумію, що відпускні повинні бути виплачені в установлені законом терміни?

 

КВІТ С.М. – Наперед.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Наперед – це до відпустки, а не після. І для цього ми прискоримо фінансування з бюджету. Це потрібно робити чи ні? Змінювати кошторис.

 

КВІТ С.М. – Можна зробити деяке наближення. Ми якраз сьогодні проговорили все з Мінфіном. Ми зробимо деяке наближення з серпня для того, щоб все було вчасно і наперед.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Тоді, В`ячеславе Анатолійовичу (Віце-прем'єр-міністр - Міністр культури України В'ячеслав Анатолійович Кириленко – ред.), скличте селекторну нараду, запросіть заступників голів обласних державних адміністрацій, запросіть міністра – дайте "наганяй" на те, щоб всі відпускні були виплачені освітянам до початку відпусток. Добре?

Айварасе, Ваш вихід – держзакупівлі.

 

АБРОМАВИЧУС А. – Хотелось бы отметить, во-первых, что госзакупки являются одними из пяти приоритетных направлений по реформам в Министерстве экономического развития и торговли. Но эта реформа, конечно, нужна не только для министерства, а для всей страны.

На последнем заседании Национальной рады реформ активно обсуждалась эта реформа, полностью всеми поддерживается. Когда я стал министром, у меня было глубокое убеждение, что это глубочайшая коррупционная схема масштабами всей страны, где в принципе будет очень много вредителей, которые будут мешать внедрению новых технологий, внедрению новых каких-то современных процессов по искажению коррупции и по улучшению конкурентности.

Этого не произошло, все ветви власти полностью согласны с направлениями этой реформы. Она полностью тоже согласована с нашими партнерами по Евросоюзу.

Реформа очень проста – больше конкурентности, больше прозрачности, меньше бюрократии, меньше коррупции и плюс экономия средств.

На данный момент в нашей стране госзакупки – это 250 млрд. грн. в год, это 1,5 млн. договоров в год. Возможна экономия около 20%, причем половина из этих – неэффективные закупки, половина из этого, скорее всего, коррупционная составляющая.

Каждая реформа, скорее всего, может быть только настолько прогрессивная, насколько люди, которые делают эту реформу.

Что касается департамента госзакупок в Министерстве экономического развития и торговли. В старой структуре – это было 45 людей, всех уволили, кроме 10-ти, набрали еще 15 молодых со свежим взглядом, неиспорченным подходом. Пригласили специалистов, которые общественники, разрабатывали портал прозоро. Подключили туда множество министерств, «Укроборонпром», «Энергоатом», и все это заработало, и уже есть реальные успехи в этом направлении. По ходу будем подключать больше министерств и других государственных компаний к этой инициативе.

Еще в декабре подавался законопроект о госзакупках в Парламент. На тот момент и госзакупки, и электронные госзакупки, эти два закона были в одном. Это было неправильное решение. В итоге мы отозвали этот законопроект, разделили два законопроекта. Сейчас речь идет о госзакупках. В июне мы подадим новый закон об электронных закупках.

Те улучшения, которые мы предлагаем сейчас, касаются всех закупок – и электронных, и обычных.

Цель этого законопроекта – снижение коррупционных рисков, упрощение участия бизнеса в госзакупках, приведение национального законодательства в сфере госзакупок к международным стандартам и нормам директив ЕС.

Основные изменения. Здесь есть и антикоррупционные вещи, и дерегуляционные.

Что касается антикоррупционных. Введение антикоррупционной нормы. Участник обязан предоставить информацию о конечном бенефициаре.

Что касается дерегуляции. Ограничение полномочий Казначейства при проверке документов в период регистрации договоров, ликвидация функций мониторинга, процедур закупок Минэкономразвития (там люди зарабатывали деньги). Отказываемся от этого, потому что есть другие органы власти, которые этими проверками как раз и занимаются.

Справки предоставляет лишь потенциальный победитель торгов.

Информация из открытых реестров не требует документального подтверждения.

Также речь идет о повышении порогов для закупки товаров и услуг со 100 тыс. грн. до 200 тыс. грн.; для работ – с 1 млн. грн. до 1,2 млн. грн.

Что касается уровня прозрачности и открытости. Возможность ознакомиться с предложениями участников во время раскрытия и публикация протокола оценки предложений участников.

Как я и говорил, все, что мы делаем в Правительстве, сближает нас с законодательством Евросоюза, интегрируемся в эти структуры здесь, и это тоже очевидно.

Гармонизация законодательства с международными стандартами и директивами ЕС.

Приведение сроков проведения процедур закупок в соответствие с директивами ЕС и стандартами ВТО.

Дано право участникам обратиться за детальным разъяснением причин отклонения его предложения.

Обязательная публикация информации о закупках английским языком с установленных порогов директив ЕС.

Приведение норм Закона Украины "Об особенностях осуществления закупок в отдельных сферах хозяйственной деятельности" к положениям директив ЕС.

Таким образом, эти изменения будут способствовать росту уровня конкуренции, снижению коррупционных рисков, а также позволят выполнить первоочередные обязательства Украины в рамках Соглашения об ассоциации  до конца текущего года присоединиться к Соглашению ВТО о госзакупках, что также позволит нашим производителям участвовать в госзакупках других стран.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Я хочу нагадати про те, що ми в минулому році прийняли новий Закон "Про державні закупівлі", він був повністю схвалений всіма нашими західними партнерами, Єврокомісією, усіма. Але у нас виходить так: "хотели по-европейски, получилось по-украински". А я хочу, щоб у нас "хотіли по-європейськи і вийшло по-українськи за європейськими стандартами".

Новий закон повинен нарешті принести прозорість у питанні державних закупівель. Це мільярди грошей, які витрачаються.

Антимонопольный комитет, к сожалению, инструмент не расследований, а инструмент, как остановить торги, как сбить того, кто выиграл честно и засунуть фирму, которая занесет взятку, и в комитет, и в министерство и непосредственно заказчику.

Я Вас прошу, Ви зустріньтеся з новим керівником Антимонопольного комітету. На його представленні я це питання окремо підняв. Треба, щоб Антимонопольний комітет разом з міністерством виконували свою профільну функцію – забезпечення конкуренції. Я думаю, треба, щоб керівник Антимонопольного комітету приділив дуже багато уваги до кадрового складу – так само, як і Ви приділили увагу до кадрового складу саме того департаменту, який відповідає за державні закупівлі. Викидайте це все в прозорий простір. Максимально електронні закупівлі. Руки прибирати чиновників звідти.

Треба так само отримати підтримку Парламенту в цьому питанні, тому Вам треба буде з ними працювати і пояснювати необхідність невідкладного прийняття внесення змін до Закону "Про державні закупівлі".

Останнє доручення. Сьогодні оприлюднюється постанова "Про використання бюджетних коштів на закупівлю житла для військовослужбовців", а саме на закупівлю житла для наших учасників АТО. Відсьогодні Міноборони, МВС, СБУ та інші силові відомства отримають право отримати 1 млрд. грн. на закупівлю житла як для учасників АТО, так і для членів сімей, які загинули внаслідок проведення АТО проти російських терористів.

Звертаюсь до відповідних міністрів невідкладно оформити бюджетні програми, Мінфіну – профінансувати і швидко в прозорому режимі закуповувати житло, щоб ми до вересня вже забезпечили перший етап наших як сімей, так і військовослужбовців. Постанова зараз буде оприлюднена на сайті, тому прошу приступити до її виконання.

Дякую засобам масової інформації!