Стенограма вступної частини засідання Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року

ЯЦЕНЮК А.П. – Шановні члени Кабінету Міністрів України! Шановні запрошені, представники засобів масової інформації!

У нас три ключових питання порядку денного. Сьогодні будуть виступати члени Уряду з приводу забезпечення соціальної, матеріальної допомоги, психологічної реабілітації для учасників антитерористичної операції, в тому числі й питання видачі посвідчень учасника АТО, допомоги тим людям, які захищають Україну проти російських терористів.

Другий блок питань – автомобільні дороги. Міністр інфраструктури розпочав активну роботу по тому, щоб у нас було менше дурнів і більше доріг, причому якісних. Тому я хотів би також, щоб Міністр сьогодні оприлюднив плани з відновлення дорожнього покриття і в цілому щодо реформи галузі, яка запланована Міністерством.

Третє питання – це те, що Уряд сьогодні вносить пакет законів, які напередодні відзначення завершення Другої Світової війни і святкування 9 травня Уряд просить Парламент прийняти, у тому числі  Закон України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні" і ще додатково три закони, які Кириленко В.А. буде сьогодні презентувати.

Окремо по законах хотів би відзначити, що Уряд також підготував проект Закону "Про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів в Україні" та заборону їхньої пропаганди. Ми підготували цей законопроект, і я звертаюся до членів парламентської коаліції: для того, щоб він швидко пройшов у Парламенті, ми підготовлений законопроект відправимо безпосередньо членам парламентської коаліції, щоб усі фракції підписали і швидко та невідкладно його проголосували.

Тому, власне, такий порядок денний.

Я просив би першого виступаючого – будь ласка, Артуре Валентиновичу (Артур Дерев’яненко, Голова Державної служби у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції – ред.), Ваша доповідь. Доповідь коротка і змістовна, до 5 хвилин.

Пункт 1. Про заходи щодо забезпечення медичної, психологічної, професійної реабілітації та соціальної адаптації учасників антитерористичної операції

ДЕРЕВ'ЯНКО А.В. – З початку проведення АТО на Сході нашої країни задіяно десятки тисяч людей. Тисячі бійців отримали поранення, але практично всі з них потребують соціальної допомоги. Вони потребують психологічної реабілітації, соціальної, професійної адаптації, а перш за все – соціальний статус учасника бойових дій.

Нашою службою за 7 місяців цього року налагоджена робота міжвідомчої комісії щодо надання статусу учасника бойових дій. Проведено 28 засідань цієї комісії, розглянуто 22 тис. 657 справ, 22 тис. 397 особам присвоєно статус учасника бойових дій, 233 справи відправлені на доопрацювання з технічних причин, відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій 27-ми особах.

З метою спрощення процедури надання статусу учасника бойових дій розроблено нашою службою і введено в дію постанову Уряду № 104 від 4 лютого щодо надання можливості відомчим комісіям силових відомств надавати статус учасника бойових дій.

На теперішній час відомчі комісії, на розгляді в них знаходиться більше 5 тис. справ. Це надасть змогу учасникам бойових дій на Сході нашої країни силовим відомствам майже на місяць або й вдвічі скоротити процедуру отримання статусу учасника бойових дій.

Цією ж постановою надано змогу рішенням міжвідомчої комісії позбавляти статусу учасника бойових дій особам, які надали неправдиві відомості, сфальсифікували або підробили ці документи. Також якщо людина відмовляється від статусу, міжвідомча комісія може позбавити його цього статусу.

Кожна служба веде щоденний моніторинг бійців, які отримали не тільки поранення, а втратили кінцівки: що верхні, що нижні. На теперішній час під нашим наглядом, навіть з перших часів перебування в шпиталю, знаходиться 224 поранених бійців, які потребують протезування. 104 особи потребують протезування, але ще знаходяться на лікуванні, поки не є змоги залікувати рани, а потім вже працювати щодо протезу. 5 осіб у нас потребують протезування за кордоном.

Нами, Службою, разом з Кабінетом Міністрів було вдосконалено постанову № 518, яка дає змогу без тендерної процедури рішенням міжвідомчої, міжгалузевої комісії відправляти цих людей за кордон, щоб вони могли отримати протез підвищеної функціональності, на що держава виділяє 500 неоподаткованих мінімумів. На теперішній час один боєць вже готовий їхати за спонсорські кошти і за кошти держави у зв`язку з тим, що курс долара та євро підвищився і підвищився на значну кількість одиниць.

Наступне – 57-ми особам вже здійснено протезування незалежно від того, надано їм статус учасника бойових дій чи не надано. Ми протезуємо всіх, а потім займаємося документами щодо надання статусу цим особам.

Розроблена низка законопроектів, які подані до розгляду у Верховній Раді, а також розроблений проект нашою Службою разом з Міністерством соціальної політики щодо добровольців і тих осіб, які були в добровольчих батальйонах до моменту їх входження до силових структур. Цей законопроект проходить погодження в силових відомствах і я думаю, що буде винесений у найкоротші терміни для розгляду у Верховній Раді.

Фінансування, яке виділено в цьому році, виділено в значних обсягах і на сьогоднішнє засідання Уряду винесено 5 нових програм, які розроблені Службою і також Міністерством соціальної політики. Всі ці програми погоджені всіма міністерствами і сьогодні будуть винесені рішення Уряду.

Розроблений план заходів щодо психологічної і професійної адаптації, соціально-психологічної адаптації військовослужбовців, які будуть звільнені в запас. Близько 35 тис. військовослужбовців прийдуть до своїх родин з поля бою.

Нами відпрацьовується низка заходів і багато з тих заходів, які сьогодні будуть винесені в програму, вже відпрацьовані, і сумісно з Міністерством соціальної політики та силовими відомствами втілюються в життя.

Основні напрямки, на яких я можу наголосити, це: перше – утворення координаційних центрів з соціальних питань для мобілізованих осіб; залучення членів сімей загиблих; залучення представників виконавчих органів державної влади на місцях, військових комісаріатів та об`єднань громадян; утворення територіальних органів служби. На сьогоднішньому засіданні Уряду винесено також проект постанови щодо утворення в областях секторів нашої служби, щоб вони могли і контролювати, і втілювати в життя в регіонах виконання всіх програм, які запропоновані Урядом.

Розроблення регіональних програм медичного, соціального забезпечення, адаптації, психологічної реабілітації, професійної підготовки учасників АТО. Одна з цих програм сьогодні знову ж таки винесена на Уряд, і ми хочемо, щоб кошти йшли з державного бюджету через Мінсоцполітики в обласні центри на місцях, тому що тільки там знають, які професії потрібні і кого необхідно перенавчати. Також запровадження надання учасникам АТО та членам їх сімей відповідних послуг за принципом "єдиного вікна".

Організація обов’язкового медичного обстеження стану здоров'я демобілізованих осіб, щоб люди могли отримати первинне медичне обстеження в підрозділах, потім комісіях військкоматів, щоб можна було визначитись, яку ступінь соціальної, психологічної реабілітації кожна людина може отримати. Тому що не кожна людина потребує однакової психологічної реабілітації. Нами проведена низка круглих столів та наукових конференцій із залученням фахівців-психологів нашої країни, з інших країн світу, щоб виробити критерії надання цих послуг, щоб можна було їх оцінити і надати те, що дійсно необхідно військовослужбовцям. Також забезпечення надання підтримки волонтерським групам з ініціативами розширення обсягу наявних послуг в процесі реінтеграції демобілізованих.

І останнє – це забезпечення науково-методичного супроводу закладів та установ соціального захисту та центрів психологічної реабілітації. Ми вже неодноразово казали, що від МНС ми отримали 5 центрів психологічної реабілітації. Вони на теперішній час ще не мають того оснащення, яке повинно було б бути, але ми разом з іноземними організаціями, з ООН, з трастовим фондом НАТО, ПРООН залучаємо також наші центри, щоб вони могли підготувати фахівців і спеціалістів із психологічної реабілітації. Це основні напрямки, які веде наша Служба і низка розпоряджень Уряду і використання порядків цих коштів сьогодні буде винесено на Уряд.

Я прошу членів Уряду і Вас особисто, Арсенію Петровичу, підтримати наші пропозиції.

ЯЦЕНЮК А.П. – Товариші, які є питання до Артура Валентиновича? Нагадаю, що Артур Валентинович – це Голова Державної служби у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції. Це служба, яка відповідальна, починаючи з видачі посвідчення реєстрації учасників АТО і закінчуючи реабілітацією та допомогою кожному учаснику АТО.

Члени Уряду, які є запитання?

У мене є пару прохань до Вас. Я почув Вашу доповідь і знаю те, що Ви робите максимум для того, щоб українські військовослужбовці, які повернулися з зони АТО, отримали допомогу держави. Але тут найосновніше – не йти шляхом стандартних формалістських підходів. Я чую, що будуть створені координаційні центри, а крім координаційних центрів, в кожній області ще створять підрозділи Служби. Дай Бог, щоб я помилився, але що вийде? Наймемо якихось чиновників, яким треба дати стіл і стілець, які не будуть займатися допомогою людям, а будуть ходити і "компостувати мізки" українським військовослужбовцям, які повернулися з зони діяльності АТО.

Що б я Вам запропонував? У нас широкий волонтерський рух. Давайте не витрачати гроші на чиновників. Воно нічого не дасть нам. Віддайте краще кошти безпосередньо тим волонтерам, які допомагали учасникам АТО, тим волонтерам, які брали активну участь і беруть активну участь в допомозі українським військовослужбовцям. Повірте мені, толку буде в 10 разів більше.

Якщо Ви приймете рішення (я дивлюся, Ви запропонували порядок з використання коштів), щоб ми все-таки нашими агентами в областях не обласні адміністрації, не районні і не якусь ще одну нову чиновничу структуру, а зробили б нашими агентами волонтерські організації разом з міжнародною допомогою – це є друге питання, яке я хотів до Вашого відома поставити, то побачите, що ефект від цього буде набагато кращий. Чого у нас не вистачає? У нас не вистачає в першу чергу людяності у спілкуванні з нашими військовослужбовцями, та й спілкуванням одним з одним.

Тому перше моє прохання – змініть структуру. Не потрібно плодити в кожній області велику адміністративну структуру, яка нічого не дасть нам позитивного.

Друге – це те, що стосується міжнародної допомоги. Я почув про те, що у Вас там трастовий фонд НАТО був, якщо мені не зраджує пам'ять, вони давали 400 млн. чи скільки, я вже зараз цифр не пам'ятаю. Крім НАТО, ми зверталися до наших американських партнерів, тому що у них найбільш не тільки розгалужена, а й найбільш досвідчена система. Вони мають дуже великий досвід.

Що ви отримали з іноземної допомоги, крім трастового фонду НАТО?

ДЕРЕВ'ЯНКО А.В. – Ми провели низку зустрічей з посольствами, це посольства Болгарії, Норвегії, посольство Австрії, зустрічалися і з посольством Ізраїлю. На квітень плануємо з 19-го по 21-ше проведення практичного семінару на базі Пуща-Водиця щодо практичних психологів, які мають досвід ведення бойових дій і реабілітації цих військовослужбовців, щоб вони надали триденний семінар для наших психологів. Ми над цим працюємо.

Була проведена зустріч з представниками української діаспори в США і Канаді. Також була проведена зустріч безпосередньо в посольстві США з представниками, ми працюємо зараз над меморандумом про співпрацю. Все, що від нас залежало, ми вже відправили в Міністерство of Veterans Affairs і чекаємо відповіді від них.

Ми активно співпрацюємо зі всіма колегами, хто хоче і може надати нам цю допомогу.

ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто поки що пообіцяли?

ДЕРЕВ'ЯНКО А.В. – Поки що пообіцяли.

ЯЦЕНЮК А.П. – Зрозуміло. Тепер я б вас що б попросив для того, щоб швидше обіцянки доїжджали до реального результату? Підготуйте міжнародну конференцію з нашими західними партнерами. Візьміть, наприклад, два місяці собі терміну. Поставте чіткі цілі, що ми хочемо отримати в якості допомоги від наших міжнародних партнерів. Підготуйте коротеньку міжнародну конференцію про допомогу українським військовослужбовцям і учасникам АТО з боку наших західних донорів і партнерів.

ДЕРЕВ'ЯНКО А.В. – Ця конференція,  пане Прем’єр-міністре, є в плані заходів на вересень.

ЯЦЕНЮК А.П. – До вересня…

ДЕРЕВ'ЯНКО А.В. – Може, змінити терміни, але воно в плані є.

ЯЦЕНЮК А.П. – Просив би вас, до вересня далеко, а хлопці вже повертаються з фронту, і доки вони будуть "чухатися" з конференцією у вересні, доки приймуть рішення, якраз рівно через рік ми отримаємо допомогу. Давайте трошки прискоримо цей процес.

ДЕРЕВ'ЯНКО А.В. – Я зрозумів.

ЯЦЕНЮК А.П. – Це друге питання.

Тепер третє – я почув цифри по хлопцях, яким необхідно протезування. Ви переконані в тому, що тільки п`ятьом особам потрібне протезування за кордоном? Я пам`ятаю, ми 70 млн. виділяли на протезування за кордоном. Тобто хто проводив безпосередню діагностику і хто може підтвердити цифри, що тільки п`ятьом?

ДЕРЕВ'ЯНКО А.В. – Діагностику проводив Харківський центр, представники Мінсоцполітики та фірми Otto Bock, яка у нас займається протезуванням, ми запрошували їх з Німеччини. І ми протезуємо. У нас по нижніх кінцівках питань практично не виникає. Ми можемо протезувати всіх запчастинами, які ми закуповуємо в Німеччині, за кордоном, а роботи виконуємо тут, сервісний центр у нас є, а протезування за кордоном – це тільки високотехнологічні протези, біо- та міоелектричні, це верхні кінцівки. Поки що в нас таких технологій немає. І ми по максимуму тих, кого можемо протезувати, протезуємо в Україні.

ЯЦЕНЮК А.П. – Ви самі були у госпіталі?

ДЕРЕВ'ЯНКО А.В. – Так, буваю у госпіталях, в протезних центрах, майстернях.

ЯЦЕНЮК А.П. – Я би Вас просив, щоб після нашого засідання Уряду Ви і керівництво Мінсоцполітики пройшлися по госпіталях, поговорили з хлопцями, в чому треба допомогти додатково, разом з Міноборони.

І що стосується сімей. Зараз в нас повернеться 35 тис. Тут треба підключати обласні та районні державні адміністрації. Максимум контактів з сім'ями. З людьми треба говорити, запитувати, що можемо допомогти. І дуже важливо – це те, що передбачено в законі про бюджет: ті виплати, які є, щоб дійшли до людини.

Що я чув з госпіталів? Кажуть, що не до всіх дійшли виплати. Десь якась бюрократія, десь хтось якийсь папірець не написав. А ми за цими папірцями забуваємо про людську долю. Тому я дуже Вас прошу, це зараз для держави одне з ключових завдань. Як держава ставиться до своїх захисників, так і народ ставиться до держави. І від Вас зараз залежить дуже багато. У Вашому розпорядженні всі: міністри, Прем’єр-міністр, всі обласні адміністрації. Тобто сьогодні Ваша найвища відповідальність – це продемонструвати те, що той, хто зі зброєю  в руках захищав Україну, отримає належну повагу й допомогу від української держави і від української влади. Це є наш з Вами обов’язок.

ДЕРЕВ'ЯНКО А.В. – По протезуванню: для всіх присутніх і для ЗМІ хочу сказати, що боєць батальйону "Айдар" В'ячеслав Буйновський, який ще не має статусу, вже ходить, в нього протез і руки, і ноги, ви можете з ним поспілкуватися і зробити репортаж, що Уряд і влада піклуються про всіх.

ЯЦЕНЮК А.П. – Це той боєць, який був на телебаченні, коли я телефонував Вам?

ДЕРЕВ'ЯНКО А.В. – Так.

ЯЦЕНЮК А.П. – Дякую.

Давайте до другого питання. Андрію Миколайовичу (Андрій Пивоварський, Міністр інфраструктури – ред.), коли всі будуть розумні і коли будуть автобани? Інтелектуали та автобани. Принаймні, до цього треба тягнутися.

Пункт 2. Про деякі питання реформування системи державного

управління автомобільними дорогами загального користування

ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – Тема презентації називається "Перший крок до європейських доріг".

Ми провели досить велику роботу всередині Міністерства, спільно з українськими, з міжнародними експертами проаналізували міжнародний досвід, врахували помилки минулого. І я з абсолютною впевненістю можу сказати, що те, що ви побачите за хвилину – це європейська концепція українських доріг.

Ми постійно говоримо, що Україна взяла курс на Європу, і в рамках нашого відомства дороги європейської якості – це той орієнтир і та ціль, на яку ми працюємо.

Умовно ми назвали цю презентацію “Перший крок до європейських доріг”. Ми почали створювати програму реформ з того, що проаналізували, що в існуючій системі працює не так і що саме потрібно змінити, щоб українці отримали європейські дороги. Отже, найголовніші моменти майбутньої реформи.

Перша проблема. Немає крайнього. Місцева влада начебто відповідає за комунальні дороги, проте усі претензії громадян адресує в Київ, який не виділив гроші, техніку, інших ресурсів тощо. Рішення – децентралізація існуючої системи управління. Укравтодор, який українці вважають чи не найкорумпованішою структурою в Україні, припинить існувати в тому вигляді, в якому ми його знаємо сьогодні.

Корупційні схеми будуть зруйновані. Ми передамо місцевій владі територіальні та місцеві дороги, гроші на їх утримання і експлуатаційні потужності, тобто техніку для обслуговування.

Що це означає? В кінці минулого року Уряд почав бюджетну децентралізацію, місцеві бюджети отримали більше грошей. Уряд децентралізує дорожнє господарство, і Уряд децентралізує експлуатаційні потужності, тобто Укравтодор.

Для українців це означає, що в місцевої влади з’явиться необхідне для вирішення будь-яких проблем місцевих доріг, ви зможете обирати чи переобирати депутатів в облраду залежно від того, чи виконали вони свої попередні обіцянки щодо доріг. Ви зможете впливати на те, де провести в першу чергу ремонт дороги. Укравтодор як центральний орган продовжить в урізаній формі відповідати виключно за дороги державного значення.

Проблема друга. До сьогодні Укравтодор уособлював у собі замовника, виконавця і контролера дорожніх робіт. Це створювало безліч можливостей для корупції. Рішення – ми перейдемо від монополії до здорової конкуренції. Укравтодор залишиться лише замовником робіт, інші функції виконуватимуть приватні компанії, які змагатимуться, щоб отримати замовлення.

Усі тендери на вибір підрядника відбуватимуться прозоро. Це дасть кращу ціну і кращі зобов’язання щодо якості робіт збоку виконавця і створить додаткові робочі місця.

Третя складова – контроль якості робіт. Укравтодор перестане контролювати сам себе, ми створимо систему незалежного контролю якості при будівництві, ремонті та експлуатації доріг й іноземні експерти, а також громадські активісти стануть частиною цієї системи. Зараз ми знаходимось в активному процесі пошуку іноземного сервейєра, європейця, який буде вже найближчим часом контролювати використання тих грошей, які були виділені Кабінетом Міністрів на наступні два місяці – це 1 млрд. грн. на Автодор та додаткові 700 млн. грн. на Закарпатський регіон. Вже зараз в Україні будуються магістралі із залученням іноземних компаній і іноземних експертів, які контролюють якісне виконання робіт. Ви власними колесами можете відчути, що така система працює.

Четвертий важливий момент – реформа фінансування. Зараз автомобілісти вже сплачують чималі кошти, які мають йти на утримання доріг, але направляються на інші потреби бюджету. Ми це змінимо. Ми запровадимо цільове використання цих коштів, щоб кожна сплачена копійка наближала нас до доріг європейського рівня, адже вони конче потрібні для розвитку всієї економіки країни. Наголошую, що мова не йде про нові збори, а про новий підхід до адміністрування коштів, що вже збираються. Для цього створимо спеціальний дорожній фонд, гроші з якого направлятимуться виключно на дороги.

П’яте питання – це питання технологій будівництва доріг і підходу до її експлуатації. Цементно-бетонні дороги – це в 2-3 рази довший строк служби, 20-25 років до капітального ремонту. Це також допомога українському виробнику, адже більшість складових для таких доріг є в Україні, на відміну від бітуму, що є продуктом переробки нафти. Більше того, ми запровадимо більш жорсткий контроль за ваговим контролем на транспорті, який сьогодні наряду з корупцією є одним із вбивць дорожнього покриття. Цей контроль буде повністю автоматичним, люди не братимуть участь у процесі зважування чи стягування штрафів, що виключає можливість домовитись. Ці гроші також підуть у фонд, з якого відновлюватимуться дороги.

Також ми започаткуємо практику концесійних та платних доріг. Я спілкувався з іноземними компаніями, вони готові будувати в Україні дороги європейського рівня навіть сьогодні в ці складні і важкі для України часи. Кожен автовласник, як і більшість європейців, зможе обрати: заплатити за більший комфорт, менший час подорожі, кращі умови чи скористатись альтернативною безкоштовною дорогою з меншою кількістю переваг. Це ключові моменти розпочатої нами реформи.

Звичайно, цей процес триватиме не місяць і навіть не рік. Наші дороги знищувалися десятиліттями. Проте вже зараз ми можемо сказати, що на відміну від сьогодні, коли 97% доріг у незадовільному стані, за цією програмою до 2020 року ця цифра скоротиться до 10% з 97, а українці, нарешті, відчуватимуть себе частиною Європи, подорожуючи власним авто чи громадським транспортом.

Наступним кроком у реалізації реформи стане питання прийняття сьогодні Урядом проекту розпорядження щодо деяких питань реформування системи державного управління автомобільними дорогами загального користування, яка дозволить нам повною мірою розпочати виконання програми.

Правовою базою для реалізації стане прийняття урядового законопроекту "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування системи управління автомобільних доріг загального користування". Це законопроект № 0954, який Міністерством разом з Укравтодором і профільним комітетом Верховної Ради з питань транспорту підготовлено до другого читання. Я звертаюся з цієї трибуни до всіх народних депутатів України прийняти на наступному пленарному засіданні закон у цілому в другому читанні.

Не менш важливим для дорожньої галузі є залучення коштів приватних інвесторів у будівництво нових доріг. З цією метою я пропоную членам Кабінету Міністрів сьогодні розглянути і прийняти протокольне рішення про погодження умов концесійного конкурсу на будівництво та експлуатацію нової автомобільної дороги Львів – Краковець.

Буду радий більш детально відповісти на всі запитання в четвер на моєму брифінгу, який відбудеться в прес-центрі Кабінету Міністрів. Завтра буде про це анонс.

ЯЦЕНЮК А.П. – Які є питання до Андрія Миколайовича?

Андрію Миколайовичу, я Вас хотів проінформувати. Я мав розмову з Прем’єр-міністром Польщі якраз у кінці минулого тижня. Польща виділила Україні 100 млн. дол. довгого кредиту. Про що ми домовилися з Євою Копач? Поділити ці 100 млн. на дві частини: 50 млн. відправити на будівництво доріг, у першу чергу тих доріг, які ідуть до пунктів пропуску, тому що в нас з боку Польщі – Європа, а з боку України дороги – ще Радянський Союз. Це перше.

Друге. Ви правильно підняли питання про звернення в тому числі до членів парламенту. Ми з Наталкою (Наталія Яресько, Міністр фінансів – ред.) вчора мали зустріч з директором Світового банку. Світовий банк дає 800 млн. дол. на будівництво Полтава – Харків. Але про що ми домовилися? Поділити цю суму так само 50 на 50. Половина піде на Полтаву – Харків, а половина піде на ремонт чинних доріг, тому що стан дорожнього покриття в країні просто жахливий.

Але тут важливо, щоб весь коаліційний Уряд, товариші, ви всі представляєте парламентські сили і парламентські фракції, треба підтримка парламенту, щоб на наступному пленарному тижні нарешті проголосували п'ять законів, які необхідні для того, щоб проект Світового банку запрацював. Для того, щоб він запрацював, ми вже все зробили, вже до другого читання передані закони.

Я прошу всіх членів коаліційного Уряду зустрітися з усіма фракціями коаліції, також я в п'ятницю буду зустрічатися, Президент України запросив на зустріч, це питання буде піднято при Президенті, і протягом понеділка також я зустрінуся з основними фракціями з приводу підтримки законів. Причому там закони не про пенсійний вік, а закони про покращення прав інвесторів у країні, про ринок природного газу і т.д. Тому я сподіваюся, що це приймуть.

І третє питання по 1,7 млрд. Ми з Вами говорили, тобто ми накопили 1 млрд. грн. на те, щоб Ви швидко провели поточний ремонт доріг, його називають "ямковим", але мені не подобається це визначення, хоча він такий по суті і є.

Друга частина – це 700 млн. Нагадаю, що це йде на Івано-Франківськ, Чернівці, Львів, шмат Закарпаття. Там треба по-справедливості поділити ці 700 млн. грн. Хотів Вас запитати, коли ми зможемо з Вами приступити? Коли Ви будете тендери оголошувати на те, щоб вже приступати до вибору підрядника і до ремонтних та будівельних робіт?

ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – По ямкових ремонтах вже почалися процеси. По 700 млн. грн. у нас в найближчий час все почнеться.

ЯЦЕНЮК А.П. – Основне запитання, яке Ви підняли, і те завдання, яке я просив би, щоб Ви виконали, – це сервейєр, тобто той, хто буде наглядати як за якістю, так і за використанням коштів. Тому що відомі злодійські схеми в Укравтодорі, вони як побачать 1 млрд. 700, а ще 50 млн. дол., а ще 400 млн. дол., щоб у них там не було свято з цього приводу і щоб Арсен Борисович (Арсен Аваков, Міністр внутрішніх справ – ред.) не відволікав їх від роботи по ремонту доріг. Я б дуже Вас просив, щоб ми завершили цю історію – вибіркові перевірки щодо якості і використання.

Плюс по тендерах. Ви тендери оголосили публічно, як книжка пише?

ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – Робимо найпублічніші прозорі процедури. По сервейєрах ми зараз спілкуємося з британцями, австрійцями і німцями.

ЯЦЕНЮК А.П. – Тут якась є фірма в Україні, вона вже має тут представництво.

ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – Німецька фірма вже є тут. Вони одні з тих, з ким ми спілкуємося.

ЯЦЕНЮК А.П. – Добре. Я завтра до Меркель їду. Я думаю, що вони нам навіть готові будуть дати технічну допомогу на те, щоб сервейери попрацювати за рахунок якогось ще одного трастового фонду.

ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – У мене була зустріч з німецьким послом. У них є, дійсно, фонди, які можна використати.

ЯЦЕНЮК А.П. – Дайте мені технічне завдання, я передам це канцлеру. Добре?

ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – Добре.

Пункт 3. Про деякі заходи, спрямовані на відновлення і збереження національної пам’яті українського народу, формування у громадян України патріотизму, національної свідомості та активної позиції

ЯЦЕНЮК А.П. – В`ячеславе Анатолійовичу (В`ячеслав Кириленко, Віце-прем’єр-міністр – Міністр культури – ред.), 4 проекти законів, які ви напрацювали, просив би представити.

КИРИЛЕНКО В.А. – Це не я напрацював, це спільна праця Міністерства юстиції, Українського інституту національної пам`яті, Міністерства культури, багатьох експертів і ця праця триває не один рік. Але праця – це простіше, ніж ухвалення таких законопроектів.

Тому вперше за 25 років по суті української незалежності є Уряд, який може на своєму засіданні схвалити такі законопроекти, і вперше з третьої спроби буде пропозиція Парламенту ухвалити ці законопроекти. З третьої спроби, тому що було свого часу дві демократичні коаліції, але до таких складних питань підійти у них сил не було.

Зараз ми маємо дієздатну коаліцію і це дозволяє нам впевнено пропонувати нашим колегам по Парламенту низку законопроектів, які, можливо, не про економіку, не про матеріальні речі, але це, не дивлячись на технократичність нашого Кабінету Міністрів, абсолютно правильно "технократичність", законопроекти про надматеріальне, надекономічне, про національну пам`ять, про серце, про те, що створює стимули і мотиви для захисників нашої країни, в тому числі і зараз.

Ці чотири законопроекти такі.

Перший – "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні 1939-1945 років".

Другий – "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Третій – "Про правовий статус та вшанування пам`яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті".

Четвертий – "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Кожен з цих законопроектів – по суті революція у своєму напрямку, починаючи від погляду на Другу Світову війну і закінчуючи розсекреченням дотепер абсолютно закритих для простих громадян, в тому числі й тих, що постраждали, архівів.

Перший законопроект базується в тому числі і на ухваленому вже Указі Президента щодо відзначення перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні.

Я не буду передавати всі норми, це не має сенсу, але про три з основних цих речей треба сказати.

Перше. Ми чітко зазначаємо в першій статті про шанобливе ставлення до пам’яті про перемогу над нацизмом у Другій Світовій війні, про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху та жертв нацизму, яка є священним обов’язком держави та громадян України. Це щоб уникати будь-який інсинуацій, в тому числі ворожої пропаганди.

З метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої Світової війни 1939-1945-го років в Україні встановлюється День пам’яті та примирення, який відзначається щорічно 8 травня. Після схвалення цього закону тепер це буде підтверджено і законодавчо.

Разом з тим, стаття 3: “В Україні щорічно 9 травня відзначається державне свято – День перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні (День Перемоги).

Порядок проведення меморіальних та святкових заходів, присвячених Дню пам’яті та примирення та Дню Перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні визначається Кабінетом Міністрів України. І тут це буде завжди продукт спільної праці, громадськості, експертів, волонтерів, урядовців і всіх зацікавлених людей.

Ще два моменти, вкрай важливі для кожного громадянина України, які є визначені частиною першою цієї статті, пам’ятники Другої Світової війни перебувають під охороною держави. Кожен пам’ятник, який розташований на території будь-якого міста, села, селища, охороняється державою. Буде створено єдиний реєстр, який додатково проведе інвентаризацію. Кожен пам’ятник бійцю, який воював за незалежність у Другій Світовій війні, буде взятий під охорону держави, тепер насправді.

І окрема стаття: “Наруга над пам’ятниками в Другій Світовій війні 1939-1945 років, їх руйнування або знищення карається відповідно до закону".

Отже, законопроект абсолютно захищає пам'ять про всіх бійців, які дарували нам свободу. Він не скерований на жодну деструкцію, а є просто вперше насправді європейським, насправді вільним і насправді об’єктивним поглядом, який пропонується країні на всі події Другої Світової війни і на участь України в цих подіях.

Другий законопроект, до якого Україна також йшла дуже багато років, – "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного режимів". Ми не винаходимо жодного велосипеду, ми виходимо в законопроекті із рішень, які були ухвалені Парламентською асамблеєю Ради Європи (перелік рішень у преамбулі), Парламентською асамблеєю ОБСЄ (перелік рішень надається у преамбулі), резолюції Європейського парламенту (перелік рішень надається), а також враховуючи ухвалені раніше в Україні Закон "Про реабілітацію жертв політичних репресій", яким було визнано, що політичні репресії 1917-1991 років, які здійснювались комуністичним тоталітарним режимом, були злочинними, а також враховуючи Закон України "Про голодомор 1932-1933 років", яким голодомор був визнаний геноцидом українського народу.

Враховуючи ці два основних послання, які запропоновані цим законом. Перше – комуністичний тоталітарний режим 1917-1991 років в Україні визнається злочинним та таким, що проводив політику державного терору з усіма витікаючими наслідками: комуністичної символіки, комуністичних гімнів, комуністичної пропаганди і т.д.

Разом з тим рівноцінно нацистський тоталітарний режим визнається в Україні злочинним та таким, що проводив політику державного терору. Вся символіка, вся пропаганда націонал-соціалізму, націонал-соціалістичних цінностей, будь-яка діяльність нацистських фашистських угруповань в Україні забороняється. Звідси стаття 3, яка чітко вказує на заборону пропаганди комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів та їх символіки і розшифровується по тексту всього законопроекту. Загалом цей закон містить не тільки базові норми, а також ним вносяться зміни до 14 законів України, в тому числі і до Кримінального та Адміністративного кодексів, в яких вводяться санкції за невиконання чи порушення норм цього закону.

Звичайно, це не на один день праця, це додатковий переворот свідомості до того, що відбувся, але це ті рішення, які давно в Україні на часі і дозволять нам рухатись до цінностей вільного світу, вже не озираючись назад, як це було всі останні 25 років.

Пане Прем’єр-міністре, оскільки Інститут національної пам'яті брав дуже активну участь у цій роботі, як і Мін’юст, Міністр П. Петренко, я б хотів, що ці два законопроекти доповів пан В.В'ятрович, він присутній якраз на засіданні.

ЯЦЕНЮК А.П. – Із задоволенням. Я знаю, що Ви були ініціатором і автором дуже багатьох речей. Прошу.

В'ЯТРОВИЧ В. – Я дуже радий, що в Уряді розглядається пакет законів з невідкладної декомунізації країни. Невідкладний, тому що, напевно, ці закони мали бути прийняті ще в 1991 році, і, можливо, тоді б нам не довелося робити ще одну революцію 2004 року і революцію 2013-2914 років. Але краще пізно, ніж ніколи.

Крім законів, які були представлені В'ячеславом Анатолійовичем (Кириленко – ред.), пропонуємо ще два надзвичайно важливих законопроекти. Один з них – законопроект "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного минулого 1917-1991 років". Такі закони діють практично на території всіх посткомуністичних країн, які зараз розвиваються як демократичні країни, які зараз є членами Євросоюзу. Прийняття такого закону є виконанням рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи, зокрема до України ще від 2000 року.

Закон передбачає, що документи репресивних органів Радянського Союзу мають особливий статус і доступ до них не може бути обмежений.

Закон передбачає, що ці документи врешті-решт мають бути передані з відання сучасних спецслужб в історичну установу – український Інститут національної пам'яті. Це згідно з тими положеннями, які відображені в законах більшості посткомуністичних країн Східної Європи.

І останній закон, який мені особливо дуже приємно представити особисто, - це законопроект "Про правовий статус та вшанування пам'яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті". Це законопроект, про який теж дуже багато говорять, починаючи з 1991 року. Це закон, який врешті-решт Україна віддасть належну шану всім тим, які в ХХ столітті зі зброєю в руках чи в ненасильницький спосіб боролися за створення незалежної України.

Я переконаний, що саме зараз, в той час, коли на сході воюють, відстоюючи незалежність України, надзвичайно важливо, щоб був прийнятий такий закон, щоб ті, хто зараз жертвує своїм здоров'ям чи життям, розуміли, що вони живуть в країні, яка пам'ятає тих героїв, які відстоювали незалежність у минулому.

Ми говоримо про визнання всіх тих організацій, які протягом ХХ століття боролися за незалежність України, зокрема і Українську повстанську армію.

Прошу підтримати ці законопроекти. Сподіваюся, їх підтримають і народні депутати.

Ці законопроекти історичні не тільки тому, що вони стосуються минулого. Я переконаний, що вони історичні тому, що вони будуть міняти й наше майбутнє.

ЯЦЕНЮК А.П. – Дякую щиро. Перед 8 травня, тобто перед Днем пам'яті та примирення, та перед 9 травня, перед Днем перемоги, які будуть відзначатися в Україні, ми звертаємося до Парламенту прийняти ці чотири закони, врешті-решт заборонити комуністичну та нацистську ідеології як брати-близнюки, які є ідеологією проти людяності.

Ще раз хотів би зазначити, що Росія, яка намагається здійснювати ревізіонізм і перегляд історії, яка заявляє про те, що Росія перемогла б у Великій Вітчизняній війні без України, не має права на приватизацію спільної боротьби проти нацистської Німеччини. 40% втрат загалом від всіх втрат колишнього Радянського Союзу – це втрати народу України.

Ми вимагаємо поважати і вшановувати тоді нашу спільну боротьбу проти нацизму. Правда, зараз Росія бореться проти України.

Тому звертаюся до Парламенту для того, щоб ці закони швидко пройшли. Уряд їх підготував, і ми готові, щоб всі фракції поставили свої підписи, щоб це було за авторством фракцій і за допомоги Кабінету Міністрів, і прийняти ці закони за основу і в цілому до 8 і 9 травня.

Арсене Борисовичу (Аваков – ред.), Ви внесли сьогодні проект постанови про збільшення зарплати для слідчих з особливо важливих справ. Я прошу членів Уряду оперативно розглянути, Наталко (Яресько – ред.), в першу чергу Ви, щоб ми її на невідкладному засіданні Уряду прийняли і підвищили зарплату для 63-х слідчих Головного слідчого управління як перший етап боротьби з корупцією.

Також сьогодні у мене була нарада по енергетиці. Міністерство енергетики та вугільної промисловості в шостий раз просить продовжити надзвичайний стан в енергетиці. Я вкрай незадоволений тим, що відбувається в енергетичному секторі, тому що я так дивлюся, що продовження надзвичайного стану відображає реальний стан в енергетичному секторі. Вже 2,5 млрд. неплатежів, повний бардак в розрахунках з підприємствами електроенергетики. Вугілля знову, як завжди, немає.

Уряд сьогодні продовжить ще на один місяць, а за Міністром виконання 4-х пунктів як звітування і передумови для того, щоб ми завершили нарешті надзвичайний стан. Перше – Міністерству разом з НКРЕ подати прогнозний баланс в електроенергетиці. Друге – погашення заборгованості по зарплаті перед шахтарями, Уряд виділив 200 млн., 250 млн., я знаю, ринок віддав кудись, ці 250 млн. пішли на якийсь банк, який вже збанкрутував.

Робота з НКРЕ по справедливому тарифу – три.

І четверте – це в парламенті прийняття двох законів. Тут вже у нас так само спільна відповідальність.

Нарешті треба вирішити питання по справедливому “зеленому тарифу”. А то він настільки “зелений”, що його прирівняли майже в зелені до долара Сполучених Штатів, тобто він повинен відповідати ринковим умовам, а не лобістським умовам.

І друге питання – Уряд нарешті повинен отримати повноваження щодо запровадження правил електроенергетичного ринку на тимчасово окупованих територіях, у тому числі в зоні діяльності антитерористичної операції.

Ось чотири передумови. Я вимагаю від міністерств вжиття адекватних заходів по стабілізації ринку енергетики. Тому що, Богу дякувати, зиму пройшли, тому вже треба готуватися до наступної зими.

Я дякую засобам масової інформації! Переходимо до практичних технічних питань.