Шлапак: усі спекуляції про дефолт України походять з двох джерел

Україна на сьогодні не має потреби в реструктуризації програми кредитування з боку Міжнародного валютного фонду попри штучні спекуляції щодо можливого дефолту країни через високу заборгованість.

Це зазначив у понеділок під час зустрічі з журналістами в Вашингтоні Міністр фінансів України Олександр Шлапак, передає власний кореспондент Укрінформу.

«Від самого початку, як ми домовилися з МВФ по програмі кредитування та оцінили рівень боргового навантаження на Україну, ми вирішили, що ніякої реструктуризації боргу, навіть у найбільш м'якій її формі, не буде. Це принципова домовленість із МВФ, і я вважаю її абсолютно правильною», - зазначив Міністр.

Він навів прогнозовані розрахунки щодо виплати Україною боргів впродовж наступних кількох років.

«У 2014-му ми заплатимо більше $8 млрд. боргів, наступного року - $5,2 млрд., у 2016-му - близько $3 млрд., і в 2017-му приблизно $4,5 млрд. Це найбільше навантаження, яке матиме місце впродовж цього та наступних трьох років», - зауважив глава Мінфіну.

Він підкреслив, що «Україна має надійних партнерів, які допоможуть нам в обслуговуванні цих боргів, і немає необхідності сьогодні іти на їх реструктуризацію».

Міністр також висловив думку, що всі заяви про «неспроможність України оплатити борги» та заклики до рекапіталізації України виходять від двох зацікавлених джерел.

«Перше - це Росія, коли міністр Сілуанов дозволяє собі робити заяви про те, що Україна не обслуговуватиме борги РФ. Це маячня, і дуже образливо, що поважний економіст дозволяє собі такі речі», - зазначив український Міністр.

Друге джерело, за його словами, охоплює масу інвестиційних компаній, «які просто хочуть заробити на реструктуризації українських боргів».

Водночас Олександр Шлапак визнав, що потреба в додатковому ресурсі для України може виникнути через низку факторів. Зокрема, за його словами, виникла складна ситуація з платіжним балансом через зменшення надходжень валюти в країну. Це стало наслідком втрати 30% експортного потенціалу на сході країни, введення обмежень з боку РФ, а також виникненні не зовсім сприятливих умов на ринку експорту товарів. Паралельно, підкреслив він, зросли потреби у валюті для розрахунків за газ та вугілля, яке Україна тепер змушена купувати в Південній Африці.

«Виходячи з цього, з'явилася достатньо серйозна волатильність на валютному ринку. Тобто, якщо і виникне потреба в додатковому ресурсі, то йдеться про ресурс, який міг би піти в валютний резерв НБУ, щоб підтримати його в цій складній ситуації», - зауважив глава Мінфіну.

Він зазначив, що українська сторона отримала від міжнародних партнерів запевнення в тому, що в такому випадку всі необхідні ресурси будуть надані.

_________________________________________________________

Відновлення звільнених районів Донбасу потребує мінімум $2 млрд., – Шлапак

Українська сторона планує залучити щонайменше $2 мрлд. на відновлення зруйнованої інфраструктури на сході України тільки у звільнених від сепаратистів районах.

З цією метою в грудні буде скликана міжнародна донорська конференція, спрямована на пошук необхідних коштів.

Це зазначив у понеділок в Вашингтоні під час зустрічі з журналістами Міністр фінансів України Олександр Шлапак, передає власний кореспондент Укрінформу.

«На жаль, сьогодні маємо два «Донбаси». Якщо говорити про території, які контролює Україна, то за попередніми оцінками, для її відновлення потрібно близько $2 млрд. Перед проведенням донорської конференції, яку ми плануємо на грудень або в Києві, або в Брюсселі, українська сторона матиме вже проектну готовність», - зазначив Міністр.

Він зауважив, що йдеться, передусім, про відновлення інфраструктури водо-, енергопостачання, газопроводів, «покаліченого» житлового фонду. «У цьому сенсі ми швидко підготуємо всі проекти та зможемо запропонувати донорам допомогти нам відновити Донбас», - зазначив глава Мінфіну.

Водночас, зауважив він, гірше з тією частиною Донбасу, яка перебуває в непідконтрольній Україні зоні. «Туди немає можливості добратися та зробити навіть попередні оцінки. На мій погляд, стан справ у тій зоні є набагато гіршим», - підкреслив Міністр.

При цьому Олександр Шлапак наголосив також на важливості відновлення промисловості в східних регіонах. «Ми могли би почати відновлювати Єнакієвський завод, Алчевський завод, і навіть власники ладні долучитися до цього, але зараз просто немає доступу до цих підприємств, і коли така можливість з'явиться - відповіді поки немає», - зазначив урядовець.

Відповідаючи на запитання Укрінформу, у якому вигляді українська сторона очікує отримати фінансування на відновлення Донбасу, Міністр фінансів зазначив, що це можуть бути, в тому числі, кредити або гранти. «Якщо це будуть кредити в тому форматі, який ми отримуємо від міжнародних фінансових інститутів, вартість яких становить не більше 2% річних, на період до 10 років, то це ми можемо собі дозволити», - зазначив глава Мінфіну.

____________________________________________________

Уряд виділить 10 мільярдів у фонд гарантування вкладів

Уряд України планує найближчими днями виділити до 10 млрд. гривень для фінансування фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Про це зазначив у понеділок в Вашингтоні Міністр фінансів України Олександр Шлапак, передає власний кореспондент Укрінформу.

«Цього тижня Уряд спрямує близько 10 млрд. гривень до фонду гарантування вкладів, оскільки доводиться чистити «авгієві конюшні», виводити з ринку велику кількість банків, у тому числі банків-смітників, через які минулого року було відмито, за нашими оцінками, понад 300 млрд. гривень», - зазначив Міністр.

Він зауважив, що в цих банках «існують вкладники, яким треба повертати гроші (до 200 тис. грн), і Уряд робить це шляхом підтримки фонду гарантування вкладів».

За його словами, кошти на це Уряд виділить, у тому числі, за підтримки програм Світового банку.

Глава Мінфіну пояснив, що перед цим «був проведений стрес-тест групи 15 найбільших банків України, результати якого показали необхідність докапіталізувати близько 56 млрд. грн.».

Він зауважив, що ці банки можна розбити на три групи: державні, з іноземним капіталом, а також великі комерційні банки України.

Державні банки: «Ощадбанк», який зазнав великих втрат у Криму, «Укрексімбанк» та «Укргазбанк», зазначив Міністр, докапіталізує Уряд. Інша група - це банки з іноземним капіталом, у т.ч. російським. «Усі материнські банки цих установ готові самостійно докапіталізувати їх», - наголосив він.

Крім того, за його словами, існує кілька крупних українських банків, «по яких є запитання, і саме на це буде спрямована програма Світового банку з розвитку фінансового сектора».

___________________________________________________________  

Глава Мінфіну: торговельний тиск РФ неприємний, але й некритичний

 Спроби Росії чинити економічний тиск на Україну через введення експортних обмежень, так звані «торгівельні війни», є неприємними, але й некритичними.

Таку оцінку висловив у понеділок під час зустріч з журналістами в Вашингтоні міністр фінансів України Олександр Шлапак, передає власний кореспондент Укрінформу.

«Що стосується в цілому відносин України з РФ, вкрай неприємно, що ті обмеження, які ми отримуємо сьогодні, призводять до проблем в українсько-російських торговельних відносинах. Ми очікуємо, що до кінця року втрати України на російському експортному ринку становитимуть до 5 млрд. дол.», - зауважив урядовець.

Він визнав, що від таких кроків з боку Москви економіка України дещо страждає, «але російський споживач втрачає не менше», оскільки вимушений відмовитися від якісних товарів, які вже давно присутні на внутрішньому ринку РФ.

Коментуючи нещодавнє рішення російської сторони про заборону ввезення українських сирів, міністр зазначив, що цей крок не став сюрпризом. «Через те, що історія з сирами тягнеться вже кілька років, наші виробники або, на жаль, зменшили виробництво, або переорієнтувалися на інші ринки», - пояснив він.

Шлапак назвав негативним те, що проблеми з товарообігом створюються штучно, а не виникають внаслідок конкуренції. «Це політика Росії - задавити економічно, однак з цього нічого не вийде, витримаємо», - зазначив Міністр, підкресливши, що 5 млрд. дол.. - це лише кілька відсотків усієї суми товарообігу з РФ.