Інтерв’ю Голови Державної інспекції сільського господарства України Миколи Поєдинка журналу «Пропозиція», червень 2014 року

Микола Поєдинок: Сільгоспінспекції, як «рекетирсько-бігаючого» органу, вже не існує

Голова Держсільгоспінспекції України розповів про реформи, які відбуваються в очолюваній ним структурі.  

До Державної сільськогосподарської інспекції ставлення аграріїв неоднозначне. Дехто вважає її дуже потрібною структурою, інші переконані, що вона не лише заважає сільгоспвиробникам працювати, а і перетворилась на узаконений рекетирський орган. Імідж Держсільгоспінспекції настільки суперечливий, що минулого року її навіть збиралися ліквідувати. Але все-таки вирішили залишити. Однак, як стверджує новопризначений голова Держсільгоспінспекції Микола Поєдинок, сьогодні це вже не та сільгоспінспекція, яка була донедавна. Про це та інше – в інтерв’ю Миколи Сергійовича «Пропозиції».        

Миколо Сергійовичу, Вас, образно кажучи, можна назвати батьком Держсільгоспінспекції. Адже саме Ви її створили п’ять років тому. Чому тоді виникла така необхідність і як це відбувалося?  

-До 2009-ого р. в Україні контролюючих органів було дуже багато. Одна лише цифра: чисельність працівників інспекцій, які мали відношення до діяльності  агробізнесу, загалом складала 8260 осіб. Ця структура об`єднувала у собі 14 різних інспекцій, функції яких були дуже спорідненими і часто перетиналися. Тоді я очолював Інспекцію з контролю за якістю сільськогосподарської продукції. Виходячи з такої ситуації, в Мінагрополітики переді мною поставили завдання - оптимізувати функції інспекційних органів (споріднені – об`єднати),   скоротити штат і створити структуру, яка могла би комплексно та компетентно охопити всі галузі рослинництва. Скажу,перед тим, як створити сільгоспінспекцію, за досвідом я навіть їздив до країн Європи. В процесі реформування оптимізація структури відбулася серйозна: із 8 тис. інспекторів залишилося 5 тис. Тобто, їхня чисельність зменшилася на 40%. Це – і відчутна економія держбюджету, і зменшення тиску на бізнес.  

При формуванні Держсільгоспінспекції визначилася її основна функція - нагляд та контроль за вирощуванням, переробкою, реалізацією сільськогосподарської продукції, з тим аби гарантувати нашій державі продовольчу безпеку. Тоді тут не було ані корупційних оборудок, ані схем. Все це виникло пізніше.  

Як же Вам удавалося так організувати роботу? І чому з`явилися ці схеми та оборудки? Наведу один лише приклад: кажуть, що за видачу сертифіката якості чиновники Держсільгоспінспекції брали 1 дол з т при відвантаженні зерна з елеватора, потім ще 1 дол при завантаженні на корабель при експорті. У різні роки, залежно від урожаю і обсягу експорту, сума хабарів за рік могла потенційно досягати 60 млн. дол.    

-У кожній роботі багато чого залежить від керівника та  обставин, у яких доводиться працювати. В період формування інспекції одним із моїх основних завдань було – сформувати фаховий склад інспекторів. На жаль, таких не випускає жоден навчальний заклад України, кваліфікація контролера-ревізора  – результат практики та вміння. Також, що важливо, у той період розмір зарплати інспекторів був набагато вищим, ніж зараз. Адже, згідно із укладеними договорами, ми могли надати сільгоспвиробникам платні послуги, а зароблені таким чином кошти спрямовували на розвиток адміністративної системи, закупку сучасного обладнання для лабораторій та на оплату праці. Тому рівень зарплати тоді був достойним (у середньому близько 7 тис. грн., а сьогодні і до 3 тис. грн. не доходить). Іншими словами, того часу ми все зробили для того, аби для інспектора створити такі умови праці,  щоб він нікому не заглядав до кишені.

За той період, коли я пішов з інспекції і знову до неї повернувся, змінилося три керівники. Їхні дії я оцінювати не вправі. З того часу відмінили платні послуги, а відповідно – знизилася зарплатня працівників. Паралельно почали створюватися дозвільні центри, які дублювали функції нашої інспекції. Такою була ініціатива бізнесу, але чим вона викликана – незрозуміло, адже чим більше в державі дозвільних документів, тим тяжче працюється виробникам. 

А тепер давайте повернемося до того, що маємо зараз. Нині більшість аграріїв вважають Держсільгоспінспекцію корупційним органом, який, через необхідність аграріям отримувати силу-силенну дозволів і сертифікатів, гальмує процес виробництва сільгосппродукції.  То чи потрібна така структура взагалі?

-Донедавна існувала ціла система видачі адміністративних дозволів, сертифікатів відповідності та якості. Таких документів справді було дуже багато. Але подібний негатив існував не тільки в сільгоспінспекції, інакше взимку не відбулася би революція. Зараз ми робимо все для того, аби виправити ситуацію і змінити імідж нашого органу й на сьогодні в Держсільгоспінспекції майже не залишилося дозвільних документів чим і скасовано ланку корупційної схеми. Міністр аграрної політики та продовольства Ігор Швайка поставив переді мною завдання – ліквідувати корупцію і створити орган, який стимулюватиме виробників випускати якісну продукцію. Адже, на кону знаходиться здоров`я, а то і життя українців. Наприклад, хто сьогодні контролює використання землі? Хто знає, чи орендарі дотримуються сівозмін, чи не використовуються небезпечні засоби, які впливають на хімічний склад ґрунтів та якість і безпеку продукції розслинництва? На жаль, деякі сільгоспвиробники безжалісно експлуатують землю з метою отримання швидкого прибутку. А далі – хоч трава не рости. Нещодавно на одному із столичних ринків інспектори провели контрольну закупку ранньої капусти. Перевірили і виявили 20-ти кратне перевищення рівня нітратів. То для кого ж ми вирощуємо таку продукцію? Двох відповідей на поставлене запитання бути не може – інспекція однозначно потрібна.

Нещодавно в одному із своїх виступів міністр агрополітики Ігор Швайка зазначив, що Держсільгоспінспекція має стати аграрним ФБР. Що малося на увазі?

-Перетворитися із «бігаючого рекетирського» органу із величезним адміністративним впливом, у планово-організовану структуру, котра відслідковуватиме дотримання агробізнесом чинного законодавства при виробництві продукції. Ми повинні гарантувати населенню, що воно споживає якісний продукт. Адже, у нас є території із радіаційним забрудненням ще з 1986 р., є бізнесмени, котрі використовують засоби захисту рослин, заборонені в ЄС. І подібних проблем дуже багато.

Що робитися для того, аби отой «бігаючий» інспектор не був корупціонером?

-Тільки за перший тиждень моєї роботи у центральному апараті Держсільгоспінспекції  я звільнив з роботи 21 особу. Звісно не всі вони були задіяні в корупційних схемах, але також вплинув фактор недостатнього професіоналізму та необхідної кваліфікації. Відсторонено від виконання обов’язків керівництво 4 областей – Кіровоградської, Херсонської, Одеської, Рівненської. Сьогодні працює дуже багато комісій, які розслідують випадки зловживань. Вже є порушені прокуратурою, за нашою ініціативою, кримінальні справи. Також ми провели безліч перевірок на місцях починаючи із роботи рядового інспектора і закінчуючи керівництвом. Іншими словами, процес очищення триває.

Зараз вирішується питання і про повернення системи платних послуг, які надаватимуть бюджетні установи, в першу чергу лабораторії нашої інспекції. Тому незабаром зможемо суттєво підвищити зарплату працівникам. Це стане стимулом працювати чесно та заробляти кошти на розвиток.

Також, на мою думку, треба обмежити повноваження інспектора з тим, щоб позбавити його можливості адміністративного впливу на суб’єкт. Тобто, зробити так, аби його підпис не був вирішальним (наприклад, щоб останнє слово було за громадськими організаціями). У цьому плані, думаю, змін можна чекати вже з осені.   

А безпідставні візити контролерів з Держсільгоспінспецкії до господарюючих суб’єктів? Тільки за минулий рік лише у Львівській області місцевою прокуратурою було виявлено понад 40 таких випадків. Як збираєтеся з цим боротися?

-Подібні проблеми минулого року були не тільки у Львівській області і не тільки по нашій інспекції. Тому одним із перших своїх доручень я заборонив інспекторам безпідставно відвідувати суб’єкти господарювання і проводити заходи контролю. Сьогодні ми перейшли на планову роботу, у нас розроблені відповідні критерії – коли і кого можна перевіряти. Позапланово можемо виїжджати лише за зверненнями чи на скаргу.

Які, на Вашу думку, регуляторні акти вже віджили своє і їх необхідно відмінити, а що, навпаки, потребує додаткової уваги?

-У нас відмінено - сертифікат якості зерна та продуктів його переробки при експорті зерна й сертифікат відповідності на надання послуг зберігання зерна. На мою думку, перший документ треба повернути. Адже тепер сферу експорту зерна наша держава не контролює взагалі. Також потрібно ввести обов’язковий контроль за якістю плодоовочевої продукції, продукції виноробства і виробництва коньячних спиртів, оскільки ринок фальсифікату у цій галузі виноробства дуже великий. Нещодавно ми перевіряли виноробну продукцію одного і того ж заводу, одної і тієї ж марки, тільки різних партій. Так в одній пляшці – виноградне вино, а в іншій – вода і різні хімічні добавки. Але за зовнішнім виглядом і смаковими якостями вміст пляшок майже не відрізняються. А ще, вважаю, слід підвищувати відповідальність бізнесу, надаючи йому можливість сертифікувати продукцію добровільно. У Європі державних  контролюючих органів мало і перевірки вони проводять рідко. Але якщо там у когось буде виявлена неякісна продукція, то це означає кінець його репутації і фактично крах бізнесу.

А у нас – жодної відповідальності. Адже чи можна того, хто займається контрабандою, налякати штрафом у розмірі 1700 грн? Наприклад, у Швеції, якщо у фермера на полі знаходять одну ГМО рослину, він має сплатити штраф 800 тис. євро. А у нас за ГМО нікого карати не будуть. У законі тільки вказано – «заборонено».  

А чого варта законодавча норма, де йдеться, що ми за 10 днів маємо попередити виробника про перевірку? Адже, за такого підходу, виявити порушення неможливо – за 10 днів можна навіть переобладнати технологічну лінію. З цих питань ми збираємося внести відповідні пропозиції до влади, однак, на жаль, українським парламентом законодавство часто приймається під впливом бізнесових груп, котрі лобіюють виключно власні інтереси. Використовуючи такі законодавчі ніші наш ринок заполонила неякісна продукція.

І останнє запитання. Чи важко простому фермеру потрапити до Вас на прийом?  

- Ще нікому відмовлено не було. Фермеру треба попередньо зателефонувати, записатися на прийом і я прийму його особисто. Є й приймальні дні, у які приймаємо я і мої заступники.     

Трохи про особисте.

Розкажіть про Вашу сім`ю. Де працює дружина, чим займаються діти?   

- Дружина – приватний підприємець. Маю двох синів. Одному – 14 років, він ще школяр, іншому – 20. Старший навчався в Академії банківської справи у Севастополі, але вже перевівся до аналогічного ВУЗу в Києві. Оскільки у Криму сьогодні дуже складна ситуація, українським студентам навчатися там непросто.  

Судячи із Вашої біографії, Ви прожили в Криму майже 20 років. Як туди потрапили?

-По закінченні інституту, за направленням поїхав на роботу до Севастополя. Там працював на комбінаті хлібопродуктів, де пройшов шлях від робітника до директора. У Севастополі прожив 17 років, тому це місто для мене є рідним. Але після окупації, Крим уже не той, їхати туди не дуже хочеться.

Де любите відпочивати?   

-Раніше відпочивав у Криму. А тепер не знаю, де буду. Поки що про відпочинок немає коли думати.

Біографічна довідка

Микола Поєдинок народився 16 травня 1967 р. в с. Кобринове, що на Черкащині,

Освіта

Одеський технологічний інститут харчової промисловості ім. М. Ломоносова, спеціальність «Машини і апарати харчових виробництв».

Кар'єра

З 1992 р. - апаратник борошномельного виробництва технологічного цеху, старший майстер, начальник транспортного цеху Севастопольського комбінату хлібопродуктів.

1999 р. - заступник директора з комерційних питань ДП ДАК «Хліб України» Севастопольського комбінату хлібопродуктів.

2000 р. - голова правління, заступник голови правління з економічної та фінансово-господарської діяльності, голова правління із виробництва ВАТ «Урожайненський комбінат хлібопродуктів» АР Крим .

2002 р. - директор «Об'єднання збуту і торгівлі ДП« Севастопольський хлібокомбінат ім. Кірова» .

2006 р. - директор ДП ДАК «Хліб України» Севастопольського комбінату хлібопродуктів. Цього ж року був призначений  першим заступником голови Державної інспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку.

2009 р. - заступник Голови Державної служби з охорони прав на сорти рослин.

З грудня 2010 р. по листопад 2011 р. - голова Державної інспекції сільського господарства України .

З січня 2012 р. - перший заступник голови Державної інспекції по цінах.

25 березня 2014 р. розпорядженням Кабміну № 247-р призначений керівником Державної інспекції сільського господарства України .

Корисна інформація

Прийомний день М.С. Поєдинка – вівторок – з 10.00 до 13.00

Записатися на прийом можна за телефоном: (44) 232 94 30

Якщо інспектор вимагає хабара, телефонуйте!