Виступ Арсенія Яценюка на Раді безпеки ООН в Нью-Йорку

опубліковано 13 березня 2014 року о 22:38

Для мене велика честь звернутися до головної організації, відповідальної за мир, стабільність і безпеку у світі. Наскільки мені відомо, це шосте надзвичайне зібрання Ради Безпеки ООН. Ми всі знаємо, що на порядку денному. Та дозвольте додатково проінформувати вас про останні події в Україні. Моя країна стикнулася з військовою агресією країни-сусіда, яка є членом Р-5.

Ця агресія не має жодних причин і передумов. Це абсолютно неприпустимо у 21 столітті розв’язувати будь-які конфлікти з танками, артилерією та армією на території.

Російська Федерація порушила низку двосторонніх та багатосторонніх міжнародних угод, підписаних Україною та Росією.

Ми переконані, що ніким не ставиться під сумнів стаття 2 Статуту ООН, яка каже, що всі члени ООН утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і якимось іншим чином, несумісним із цілями Об’єднаних Націй.

Ми досі переконані, що в нас є шанс вирішити цей конфлікт мирним шляхом. Висловлюємо шану українським військовим, які утримуються від будь-якого застосування сили.

Хочемо зазначити, що військова присутність чітко ідентифікована. Це російська військова присутність, із російськими номерними знаками на машинах.

Ми закликаємо Російську Федерацію відвести її війська, розміщені в Криму, до бараків, і почати реальні розмови і переговори, аби подолати цей конфлікт.

Це не регіональний конфлікт, цей конфлікт виходить за українські кордони. Дозвольте нагадати, що 1994 року Україна відмовилася від атомної зброї, ми відмовилися від третього в світі за розміром арсеналу атомної зброї. І згідно з Будапештським меморандумом його підписанти гарантували територіальну цілісність, суверенність і незалежність української держави.

Те, як діють наші російські партнери – і, переконаний, якщо ми почнемо реальні переговори з Росією, то вони зможуть стати справжніми партнерами, - підриває глобальну безпеку та програму ядерного роззброєння. Адже після цих дій буде дуже складно переконати будь-кого в світі не мати ядерної зброї.

Хочу ще раз підкреслити, що українська влада абсолютно відкрита. Ми хочемо реальних переговорів. Ми не хочемо жодної військової агресії.

Дозвольте звернутися до Російської федерації: хотят ли русские войны? Уверен как премьер-министр Украины, которая на протяжении десятилетий имела теплые и дружественные отношения с Россией, - русские не хотят войны. И надеюсь, что российское правительство и российский президент прислушаются к своему народу, мы вернемся за стол переговоров и немедленно решим этот конфликт.

Заключне слово

 

Пане Президенте, вельмишановні члени Ради Безпеки ООН. Дозвольте подякувати за вашу безумовну підтримку територіальної цілісності, суверенності та незалежності моєї країни. Це справді чудово, і я донесу це українському народу, який підтримує незалежність і територіальну цілісність України.

Ми досі переконані, що зможемо знайти мирне вирішення. Мій Уряд відданий тому, аби виконати всі міжнародні зобов’язання, і ми дотримуємося всіх двосторонніх та багатосторонніх угод, які Україна підписала і ратифікувала.

Крим був, є і буде невіддільною частиною України. Ми ніколи не визнаємо жодного штучно організованого і фальсифікованого так званого референдуму.

Ми готові до загальнонаціонального діалогу для розширення повноважень Автономної Республіки Крим – в українському Парламенті конституційним шляхом.

Ми будемо захищати й відстоювати кожну меншину в Україні. Ми керуємося принципом української Конституції. Єдина мова, окрім української, яка згадана в статті 10 Конституції України, - це російська.

Ми захищатимемо кожного громадянина України.

Хочемо чітко заявити, що Уряд готовий до відкритого діалогу. Ми простягнули Росії свою руку, але у відповідь отримали приціл автомата.

Проте ми досі віримо, що Росія готова вести переговори і мирним шляхом подолати цей драматичний конфлікт – не лише в наших двосторонніх відносинах, а й у всій Європі.

Чого ми просимо? Ми просимо правди. Історія нас розсудить. Ми маємо шанс зробити цю історію. Ми зробимо все можливе, щоб зберегти мир та стабільність і зберегти мою країну.