«Норми Конституції-2004 неодноразово були предметом суттєвої критики з боку провідних європейських інституцій – Венеціанської комісії, ПАРЄ та окремих міжнародних експертів. На їхню думку, положення Закону були суперечливими, не відповідали меті «конституційної реформи», європейським стандартам у цій сфері, а також українським зобов’язанням, прийнятим при вступі в Раду Європи, визначались потенційними джерелами конфліктів між Президентом та Урядом», – звертаючись до тих, кому небайдужа думка Європи щодо Конституції-2004, заявила в авторській статті Міністр юстиції України Олена Лукаш, розміщеній в інформаційному агентстві Інтерфакс.

За її словами, експерти Венеціанської Комісії зауважували:

- на несумісності прив’язки мандата до членства в парламентській фракції, посилаючись на те, що члени Парламенту повинні представляти народ, а не свої партії;

- розширенні повноважень прокуратури, що суперечить європейським стандартам у цій сфері, а також українським зобов’язанням, прийнятим при вступі в Раду Європи;

- можливого накладення повноважень Президента та Уряду, що, в свою чергу, є загрозою політичних конфліктів між ними;

збереження за Президентом повноваження ініціювати процедуру висловлення недовіри Кабінету Міністрів, що суперечило меті «конституційної реформи»;

- загрози потенційної політичної кризи у разі нездатності Парламенту сформувати стабільну більшість для формування Уряду тощо.

«Венеціанська Комісія дійшла висновку, що конституційні зміни 2004 року не дозволяють досягти мети конституційної реформи – встановлення збалансованої та функціональної системи правління», – наголосила Олена Лукаш.

«Крім того, аналогічна критика змін до Конституції України 2004 року неодноразово висловлювалась Парламентською асамблеєю Ради Європи в низці своїх резолюцій протягом 2004 – 2010 років, присвячених, зокрема, функціонуванню демократичних інституцій в Україні та стану демократії в Європі. ПАРЄ неодноразово зазначало, що відносно прийнятих у 2004 році поправок до Конституції України гостро стоїть питання їх сумісності з європейськими стандартами», – йдеться у статті.

Зокрема, ПАРЄ:

- зазначала, що повністю  пропорційна  система  із  закритими партійними   списками не гарантує  виборів  до  Парламенту,  які  б представляли українське суспільство в усьому його розмаїтті;

- підкреслювала необхідність нейтральності посади Голови СБУ, призначення на посаду та звільнення з посади якого після Змін здійснювалось Парламентом за поданням Президента;

- критикувала зміни щодо функціонування судової влади та неможливості належного реформування судової системи відповідно до європейських стандартів та цінностей без чіткого розділення повноважень та належної системи стримувань і противаг.

«Також, – зазначається у статті, – ПАРЄ регулярно зверталась до питання імперативного мандату народного депутата, запровадженого конституційними  змінами  2004  року та закликала до їх перегляду, як такого, що не відповідає принципам демократії і верховенства права та є неприйнятним  у  демократичній  державі; акцентувала увагу на невідповідність прийнятих у 2004 році положень щодо прокуратури, взятих Україною при вступі до Ради Європи зобов’язанням та підкреслювала, що Конституцією 2004 року в реформі  прокуратури було зроблено крок назад».

З повним текстом статті Міністра юстиції України Олени Лукаш можна ознайомитись за посиланням:

http://interfax.com.ua/news/interview/189906.html.