20 серпня о 17:00 в арт-просторі Міністерства закордонних справ України відбудеться урочисте відкриття виставки Матвія Вайсберга «СТІНА. 28.01 – 8.03.2014» до Дня Незалежності України, яка експонуватиметься в МЗС до 1 вересня. У заході візьмуть участь представники акредитованого в Україні дипломатичного корпусу та арт-середовища.

Із вітальним словом до гостей звернуться Матвій Вайсберг та Міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Прес-служба МЗС України оголошує акредитацію представників ЗМІ на висвітлення заходу:

Акредитація за тел.: 238-15-76, 238-17-20.

Завершення акредитації: 20 серпня о 12:00.

Місце проведення: Михайлівська пл. 1,  МЗС України (3-ій під’їзд).

Увага! Прохання мати при собі паспорт громадянина України та журналістське посвідчення.

Матвій Вайсберг — один з найвідоміших та найвпливовіших художників української сучасності. Народився 1958 року в Києві. Закінчив РХСШ ім. Т. Г. Шевченка та Київський поліграфічний інститут, відділення книжкової графіки. З 1990 року провів понад 15 персональних виставок. Твори художника зберігаються у багатьох музейних збірках України, приватних колекціях різних країн світу, а також успішно продаються на вітчизняних та закордонних аукціонах, зокрема на торгах Phillips De Pury та Sotheby’s.

Цикл робіт «СТІНА. 28.01 – 8.03.2014» Матвій Вайсберг створив під впливом подій на Майдані», які сфокусували на Україні увагу світової спільноти й стали переломним етапом в історичній долі нашої країни. Багато хто з мостивих представників вітчизняного арт-простору так чи інакше брав участь у протестних акціях. Активним учасником Майдану був і Матвій Вайсберг, який вийшов на центральну площу Києва, в першу чергу як громадянин, разом із тисячами людей.

За два місяці після початку протистояння Вайсберг написав декілька робіт, присвячених Майдану. Саме тоді художник зрозумів, що хоче створити масштабний твір, який має бути скомпоновано із самостійних живописних полотен, котрі разом утворюють своєрідну «стіну».

В одному з інтерв’ю Вайсберг відзначив: «Майдан за відчуттям є фрагментарним. І ця фрагментарність пізніше складається, на кшталт пазлу, в якусь цільність. При цьому кожний фрагмент вартий того щоб його потім нескінченно фрагментувати…»