Огляд торговельної політики Японії

У Світовій організації торгівлі (далі – СОТ) 27 та 29 травня 2026 року було проведено засідання, присвячене шістнадцятому Огляду торговельної політики Японії. Члени СОТ отримали можливість поглибити своє розуміння основних змін у торговельній, економічній та інвестиційній політиці Японії, що відбулися з часу проведення попереднього Огляду в 2023 році.

Розглядалися два основні документи – звіти, підготовлені Урядом Японії (WT/TPR/G/485 ) та Секретаріатом СОТ (WT/TPR/S/485), а також письмові запитання членів СОТ. Загалом до Японії було направлено 475 письмових запитань від членів СОТ, що свідчить про значний інтерес до торговельної політики країни.

Учасники засідання відзначали, що Японія залишається однією з провідних економік світу та важливим прихильником відкритої, прозорої та заснованої на правилах багатосторонньої торговельної системи. Значна кількість делегацій наголошувала на стійкості японської економіки в умовах глобальної економічної невизначеності та геополітичних викликів, а також на її здатності підтримувати високий рівень інноваційності, технологічного розвитку та конкурентоспроможності.

Як і під час попередніх Оглядів, члени СОТ високо оцінили активну роль Японії в діяльності організації. Зокрема, позитивно відзначалася її участь у дискусіях щодо реформування СОТ, врегулювання спорів, електронної комерції, субсидій у галузі рибальства, цифрової торгівлі та зміцнення стійкості глобальних ланцюгів постачання. Члени СОТ підкреслювали конструктивний внесок Японії у розвиток багатосторонньої торговельної системи.

Окрему увагу було приділено досягненням Японії у сферах цифрової трансформації, інновацій та екологічного переходу. Делегації позитивно відзначали зусилля Японії щодо розвитку цифрової інфраструктури, підтримки інновацій, впровадження штучного інтелекту, декарбонізації економіки та розвитку відновлюваної енергетики. Також схвально оцінювалися заходи, спрямовані на забезпечення економічної безпеки та зміцнення стійкості ланцюгів постачання.

Члени СОТ вітали активну участь Японії у переговорах щодо електронної комерції та цифрової торгівлі. Багато делегацій наголошували на важливій ролі Японії у просуванні міжнародних правил електронної комерції та формуванні сучасних підходів до регулювання цифрової економіки.

Водночас низка членів СОТ звернула увагу на заходи, запроваджені в рамках політики економічної безпеки, включаючи механізми перевірки іноземних інвестицій та деякі обмеження щодо доступу іноземних інвесторів до певних секторів економіки. Висловлювалися очікування щодо забезпечення прозорого, передбачуваного та недискримінаційного застосування таких механізмів.

Предметом обговорення також стали заходи державної підтримки певних галузей промисловості, зокрема виробництва акумуляторів та інших стратегічно важливих технологій. На думку окремих членів СОТ, відповідні програми підтримки мають реалізовуватися таким чином, щоб уникати потенційного викривлення умов конкуренції та дискримінації іноземних постачальників.

Деякі делегації звертали увагу на збереження порівняно високого рівня тарифного захисту щодо окремих сільськогосподарських товарів, а також на суворі санітарні та фітосанітарні вимоги, та закликали Японію продовжувати роботу з лібералізації торгівлі сільськогосподарською продукцією й активніше долучатися до обговорень у Комітеті СОТ з питань сільського господарства.

Деякі питання також стосувалися сертифікаційних процедур, захисту прав інтелектуальної власності, розвитку сектору критично важливих мінералів, заходів щодо боротьби із забрудненням пластиком, субсидій у галузі рибальства, а також торговельних аспектів екологічної та кліматичної політики.

Під час засідання Україна висловила вдячність Японії за її непохитну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, а також за значну гуманітарну, фінансову, технічну та відбудовчу допомогу, що надається у відповідь на триваючу збройну агресію Російської Федерації проти України.

Україна також відзначила вагомий внесок Японії в процес економічного відновлення та реконструкції України, зокрема через підтримку проєктів, що реалізуються Міжнародним торговельним центром (далі – МТЦ) для внутрішньо переміщених осіб та релокованих малих і середніх підприємств, що постраждали від російської агресії. Також було позитивно відзначено розвиток двостороннього співробітництва у сфері сільського господарства, включаючи діяльність Спільної українсько-японської робочої групи з відновлення аграрного сектору.

Незважаючи на негативний вплив російської агресії на українську економіку, двостороння торгівля між Україною та Японією продовжує відновлюватися. У 2024 році товарообіг між країнами збільшився на 4,5 відсотка та досяг 986,1 млн доларів США, а у 2025 році зріс ще на 13,4 відсотка – до 1,12 млрд доларів США. Обсяг торгівлі послугами у 2025 році становив 35,4 млн доларів США, що на 45 відсотків перевищує показник попереднього року.

Завчасно направлені запитання України до Японії стосувалися подальших кроків щодо японської ініціативи з обмеження експортних заборон у сільському господарстві, підтримки України через проєкти МТЦ, пріоритетів Японії щодо реформування СОТ, а також підходів до регулювання цифрової торгівлі та транскордонних потоків даних.

У своєму виступі Україна також відзначила стійкість японської економіки, прихильність країни принципам відкритої та прозорої торгівлі, активну роль у реформуванні СОТ, розвитку електронної комерції та цифрової торгівлі, а також висловила готовність до подальшого зміцнення двостороннього торговельно-економічного співробітництва у сферах сільського господарства, цифрових технологій, інновацій, критично важливих мінералів, промислової модернізації та відбудови інфраструктури.

Довідково: за даними Національного банку України, станом на 30 вересня 2025 року обсяг прямих японських інвестицій в економіку України становив 316,1 млн доларів США.

З більш детальною інформацією щодо проведення шістнадцятого Огляду торговельної політики Японії можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ.