Вступне слово Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана на засіданні Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року
Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України, опубліковано 18 грудня 2018 року о 17:20

ГРОЙСМАН В.Б. – Доброго дня! Розпочинаємо засідання Уряду з визначених питань порядку денного. Але сьогодні я би хотів сказати від імені нашого Уряду і моїх колег про план на 2019 рік.

Як ви знаєте, з моменту затвердження нашого Уряду ми сформували абсолютно чітку програму наших дій, яка передбачена до 2020 року включно. Ми кожного року затверджуємо операційну програму, яка чітко визначає завдання, цілі, і кожного кварталу, півріччя, ми звітуємо про те, що нам вдалося зробити, які перед нами ще стоять завдання. Насправді дуже важливо, щоб будь-хто діяв абсолютно системно.

Ми 15 вересня внесли новий проект Держбюджету на 2019 рік і завдяки повній консолідації українського Парламенту нам вдалося 23 листопада бюджет затвердити. Це означає, що ми сьогодні заздалегідь готуємося до входження в новий, 2019 рік, і сьогодні я маю можливість презентувати вам план дій, який базується на п’яти ключових пріоритетах:

Пріоритет перший – це підсилення економічного зростання в 2019 році.

Пріоритет другий – ефективне врядування, державне управління.

Пріоритет третій, який є одним з ключових, – це розвиток людського капіталу.

Пріоритет четвертий – верховенство права і боротьба з корупцією.

Пріоритет п’ятий, один з найфундаментальніших, – питання безпеки і оборони нашої держави.

Про саме такі пріоритети на 2019 рік я сьогодні хотів би сказати декілька слів.

Пріоритет економічного зростання – це частина тих заходів, які ми будемо робити в 2019 році. Зрозуміло, що в презентації охопити весь план дій дуже важко, але ми чітко сфокусуємося на тих питаннях, які будуть одними з основних. Ми будемо і далі щоквартально проводити дерегуляційні Кабміни для того, щоб створювати належні умови ведення бізнесу в Україні.

Економічне зростання потребує інвестицій. Вони потребують чітких правил усередині країни та якісного регулювання. Цим кожного кварталу наступного року ми будемо займатися – спрощувати ведення бізнесу в Україні.

Ми з 1 січня повністю змінюємо систему перевірок бізнесу. Та каральна радянська система, яка була, коли перевіряли абсолютно формально, аби за щось тільки зачепитися, буде знищена.

Нова система з 1 січня передбачатиме, перше – заздалегідь будуть ухвалені плани перевірок, і вони будуть публічними. Всі будуть розуміти, хто до кого і в який час прийде. Більше того, ніякого самоуправства від чиновника. Чиновник приходить з дуже чітким чек-листом, по якому він перевіряє дотримання відповідних норм.

Нас цікавить безпека. Нас цікавить якісне функціонування підприємств і бізнесу в цілому, взагалі закладів. Тільки на це будуть орієнтуватися ці перевірки. Тобто стара система залишиться в минулому. І це теж позначиться достатньо добре на умовах ведення бізнесу.

Ми будемо запроваджувати єдині рахунки для сплати податків. І це фактично дасть теж певні зручності для ведення бізнесу в Україні.

Ми сьогодні приймемо рішення про початок справжньої реформи Державної фіскальної служби з розділенням на дві частини: це буде податковий напрямок і митний напрямок.

Що стосується митного напрямку. Фактично роботи вже ведуться. Але в наступному році вони будуть введені в експлуатацію. Це сім скануючих систем на кордонах нашої держави для того, щоб ефективніше боротися з контрабандою – з одного боку, з іншого боку – ідентифікувати товари, по яких має бути проведено розмитнення для того, щоб наповнювати бюджет.

Хочу нагадати, що ми десь щоденно додали після того, як ми посилили заходи боротьби з "тіньовими" схемами на митниці, ми взяли плюсом до бюджету 300-400 млн щоденно. Це достатньо серйозний результат, який уже на сьогодні є. Але на цьому зупинятися не потрібно.

"Єдине вікно", яке буде запроваджено відповідно до закону, який було прийнято для спрощення процедур ведення відповідно експортно-імпортних операцій.

Управління держактивами та публічні закупівлі – це те, що впливає на економічне зростання, в тому числі державний сектор.

Ми запроваджуємо абсолютно нові стандарти корпоративного управління в державних компаніях: ми запроваджуємо незалежні наглядові ради, ми запроваджуємо конкурсний відбір якісних менеджерів для того, щоб ці підприємства стали успішними, доходними для державного бюджету. Це є принципово важливим.

Ми будемо продовжувати малу приватизацію. І те, що ми зробили і запустили цьогоріч, мала приватизація дала можливість збільшувати вартість об'єктів, які продаються публічно через публічні аукціони, вдвічі-тричі від стартової ціни.

Це говорить про те, що ми створили рівні умови для всіх. Раніше це був "закритий клуб". Сьогодні – це відкриті можливості абсолютно для всіх для того, щоб інвестувати в розвиток національної економіки.

Буде створена мережа централізованих закупівельних організацій. Про що йдеться? Якщо державні компанії, держава закуповує ті самі товари дрібними партіями по всій країні, то в них може різнитися ціна. Гуртом купувати завжди дешевше. Тому таке об'єднання буде створено для того, щоб купувати те, що купує держава, дешевше, ніж ми купуємо це сьогодні. Це заощадження коштів держбюджету.

І, беззаперечно, великі підприємства, не стратегічні, мають отримати нові інвестиції, і тому відкрита конкурентна результативна приватизація великих підприємств дасть можливість створювати нові робочі місця та залучати інвестиції в розвиток національної економіки.

Що стосується промисловості й інновацій, ми будемо підтримувати як зростання промисловості у цілому через різноманітні програми, так і впровадження інновацій.

Перше – ми підтримуємо створення індустріальних парків в країні, хоча деякі елементи ми зробили, наприклад, як пільгове завезення обладнання для промисловості. Але ще є ряд завдань, які ми маємо вирішити, і ми сподіваємося на те, що Парламент прийме в другому читанні рішення і в цілому Закон України "Про індустріальні парки", і ми зможемо абсолютно чітко їх впроваджувати вже в регіонах, тому що конкуренція між регіонами теж зростає. Що це дає? Нові підприємства, нові робочі місця, нова зарплата, новий якісний український продукт, який має наситити і внутрішні, і зовнішні ринки нашої країни, зовнішні ринки наших країн-партнерів.

Буде впровадження енергоменеджменту на підприємствах, увага буде приділена в тому, щоб створити екосистему роботи з інноваціями. Як ви знаєте, ми створили відповідно до нового законодавства Міністерства освіти і науки Фонд наукових досліджень. Це абсолютно нова грантова система, в яку будуть входити кошти для того, щоб підтримувати науку.

З іншого боку, ми створили при Уряді, і він вже запускається в наступному році, Фонд підтримки інновацій. Нам потрібно підтримувати інновації, які створені в країні, і нам треба забезпечити трансферт цих технологічних рішень в реальний сектор економіки. І для цього, наприклад, коли є якийсь інноваційний продукт, який має сьогодні попит в реальному секторі економіки як в середині країни, так і в світі, ми маємо забезпечити, щоб від розробки до промислового виробництва проходило, цей період був якомога швидший і результативний.

Тому така екосистема буде створюватися, і під це буде створена ціла інфраструктура, мережа центрів підтримки інновацій.

Ми відкриваємо доступ до патентної інформації, яка раніше була закрита, і це є теж дуже важливим елементом. І створення центру трансферту технологій, ми створимо три пілотних центри в Україні, цим буде займатися Мінекономрозвитку, і ми хочемо побудувати цю єдину систему.

Беззаперечно, наш пріоритет – це запуск Експортно-кредитної агенції повномасштабно в наступному році. Український експорт має отримати підтримку у держави на ринках інших країн. Тобто якщо ми хочемо продавати сьогодні українську техніку, наприклад, в інших країнах, ми можемо дати кредитну лінію для наших виробників, щоб вони давали пільгові конкурентні умови в країнах, з якими ми сьогодні торгуємо.

Одним з пріоритетів залишається розвиток аграрно-промислового комплексу. Ми хочемо довести частку невеликих фермерських господарств до 10%. Я вже про це говорив, ще раз хочу підкреслити – я буду одним з найбільш ярих лобістів фермерського руху в Україні. Я вважаю, що тільки фермерство в широкому понятті може забезпечити стабільність всередині держави. І тому частка фермерів має зростати. Ми вдосконалимо підтримку фермерів у 2019 році через бюджетну підтримку. Я думаю, що ми її зробимо більш таргетованою і справедливою.

Ми розраховуємо, що будуть створені нові тваринницькі комплекси, і ми теж будемо мотивувати будівництво. Також ми будемо допомагати технічно переоснащувати агропромислові комплекси, в тому числі буде діяти програма частки компенсації вартості сільгосптехніки, яка вироблена в Україні. Це робочі місця, розвиток нашого агропромислового комплексу.

Беззаперечно, ми будемо підтримувати особисті господарства, щоб на подвір'ях вигодовували велику рогату худобу, і ми на це будемо компенсовувати, як в цьому році, 2,5 тис. грн на кожну таку голову для того, щоб розвивати поголів'я в країні. Це теж дуже важливо і буде позитивно впливати на внутрішні ціни. Крім того, ми будемо підтримувати і молочне стадо. Тобто це дасть можливість нам нарощувати поголів'я і утримувати в тому числі ціни та добру якість всередині країни.

Стимули для садівників та виноградарів – ми будемо компенсувати вартість посадкового матеріалу для нових садів. Розраховуємо, що садів буде все більше і більше в Україні. До речі, садівництво України стає зараз дуже конкурентним і на європейських ринках.

Енергетична незалежність. Декілька важливих елементів.

Електронні торги з продажу спецдозволів на надра. Знову ж таки, це був закритий клуб. Ми зламали цю стару систему і побудували абсолютно нову – відкриті конкурентні аукціони на те, щоб видобувати газ, нафту в країні, інші природні копалини. Це дасть можливість абсолютно відкрито залучати інвестиції в цей сектор.

Наше завдання – стати енергонезалежною країною. Це можливо, коли ми будемо розвідувати наші корисні копалини і направляти їх на розвиток нашої безпеки і національної економіки. Наше завдання – розвивати повноцінний ринок газу і електроенергії. Але нам важливо увійти повноцінним гравцем в європейський ринок газу та електроенергії. Ми будемо забезпечувати зміни, які передбачені нашою Угодою про асоціацію з Європейським Союзом, у тому числі в енергетичному секторі, і будемо проводити ряд важливих речей.

Наше наступне завдання і до 2025 року в нас є чіткий план диверсифікації джерел постачання ядерного палива, щоб зменшити залежність України в цьому питанні. І буде введений запуск Фонду енергоефективності в наступному році. Ми закумулюємо там 3,1 млрд грн коштів державного бюджету і 100 млн євро (трошки більше 3 млрд) коштів Євросоюзу. Я вчора був у Брюсселі, ми підписали ряд угод (вісім угод по різних напрямках), але Фонд енергоефективності – це ті ресурси, які є доступними.

Тобто ми розраховуємо, що Фонд енергоефективності буде оперувати не менше 6-7 млрд. Так, я ще не сказав, що буде ще 20 млн євро від наших німецьких партнерів. Тобто фактично біля 7 млрд грошей, які будуть спрямовані на модернізацію житлового фонду, підтримку модернізації ОСББ. Плюс сюди ми залучаємо половину ресурсу. Це місцеві бюджети, самі позичальники. Тобто фактично інвестиції в наступному році в енергоефективність може сягати приблизно 14 млрд грн, сім з них вже гарантовані, але вона може зростати до 14 млрд за рахунок співфінансування з місцевими бюджетами. Я думаю, всі вони будуть у цьому зацікавлені, і це буде достатньо серйозний продукт. Думаю, перші десять пілотних проектів ми вже зможемо реалізувати в першому кварталі 2019 року.

Розвиток житлово-комунального господарства. Ми провели децентралізацію. Сьогодні на місцях є свої ресурси, але ми через різні механізми допомагаємо містам вирішувати проблеми водопостачання, транспорту, теплопостачання, безпеки доріг усередині міст. У нас є ряд проектів (наприклад, розвитку міської інфраструктури), які ми підписали як Уряд спільно з місцевою владою, і в 11-ти містах це буде проходити в різних напрямках. І окремо буде питання безбар'єрності. Тобто фактично це питання сьогодні в руках місцевої влади, яка може створити безбар'єрне середовище в своїх містах, своїх громадах.

Розвиток транспортної інфраструктури. До 55 млрд, трошки менше  55 млрд, буде державний дорожній фонд. Ми будемо системно продовжувати будувати дороги. В наступному році ми ще більше побудуємо, ніж у 2018 році.  Я думаю, що всі українці вже бачать, що сьогодні дороги будуються по всій країні, і буде підсилено цей напрямок.

Це приклад нашого системного підходу до вирішення проблем. Є розвалені дороги – ми зробили стратегічний план розвитку доріг до 2022 року, ми визначили, скільки нам потрібно ресурсів, ми створили механізми залучення цих ресурсів, і кожен рік ми виконуємо зі своїм планом.

Чому я говорю про те, що системність дій дуже важлива? Не просто хаотичність, а системність? Цей план і є нашою "дорожньою картою" системних дій.

Також буде збережено підхід до безпеки дорожнього руху. Мене дуже турбує травматизм і смертність на дорогах. Це величезна проблема. Але ми технічними засобами через освітлення пішохідних переходів, через острівки безпеки, кругові рухи – ряд елементів, які є реальними бар’єрами для того, щоб перевищувати швидкість або порушувати правила. І це буде теж позитивно впливати на безпеку людей на дорогах.

Оновлення "Української залізниці". Ми отримаємо вже новий флот. Фактично потрібно модернізувати далі Залізницю, весь рухомий склад, нові закуповувати потяги і т.д. Але це передбачено відповідним планом Мінінфраструктури і "Української залізниці".

Що стосується ефективного урядування. Тобто дуже важливе питання: яку професійну команду ми маємо для управління процесами в державі?

І зрозуміло, що ми розпочали цю реформу перезавантаження цілої державної служби. Вона є дуже непростою. Іноді ми маємо багато безпрецедентних викликів з точки зору інституційної спроможності. Але ми йдемо до того, щоб створити якісну систему управління в державі.

Що важливо? Ми отримали підтримку Парламенту – перехід на трирічне бюджетне планування. Те, що було зроблено Оксаною Маркаровою (Міністр фінансів – ред.), Парламент підтримав. Це означає, що ми хочемо дивитися не сьогодні на сьогодні, а ми хочемо дивитися від сьогодні і будувати хоча б трирічну перспективу, щоб українці розуміли і всі в Україні, що ми робимо, умовно кажучи, в 2020 році, 2021 і 2022 роках.

Але ми маємо розуміти на початку періоду для того, щоб запланувати видатки таким чином, щоб усі проблеми, які ми хочемо вирішити, послідовно вирішували. І це можливо. Це елемент системного підходу.

Щоб ви розуміли, Європейський Союз сьогодні формує свій бюджет на 7 років. На 7 років! Ми переходимо вперше на трирічне планування. І вважаємо, що це є достатньо позитивним рішенням.

Ми завершимо реформи міністерств через кадрове підсилення реформаторських кадрів при підтримці Євросоюзу. Ми запровадимо електронну систему управління людськими ресурсами на державній службі. Це буде єдиний інформаційний електронний ресурс, в якому буде повністю передбачена інформація про кількість чиновників, про їхні зарплати, про вакансії, про абсолютно все, що стосується державної служби. Ця інформація зараз є не такою доступною, але ми зробимо її повністю доступною для того, щоб і управляти людськими ресурсами на державній службі, і робити службу публічною.

Пріоритетні електроні послуги. Ми сьогодні маємо приблизно сотні електронних послуг, в наступному році ми розробимо ще 50 електронних послуг, які впровадимо для громадян. Взагалі мета наступна, щоб не входити людині в безпосередній контакт з чиновником. При використанні телефона, комп'ютера, планшета людина має основні завдання вирішувати дистанційно. І тому послуги будуть розвиватися.

Але дуже важливо, щоб ми почали задіювати систему електронної ідентифікації при використанні, в тому числі, і мобільного телефона. Є такий портал, id.gov.ua, якщо ви зайдете на нього, ви побачите там можливості ідентифікації для того, щоб при використанні електронного ключа можливо було отримати будь-яку послугу держави. Тобто ми будемо зміщуватися в бік електронних послуг абсолютно  для всіх.

Децентралізація. Я вже говорив про те, що ми пройшли перший етап децентралізації, вже є ОТГ, вже є нові бюджетні відносини, але цього є недостатньо, щоб завершити процес децентралізації і захистити децентралізацію.

Тому ми оголошуємо другий етап – новий етап децентралізації, який буде передбачати, що в 2020 році ми маємо завершити все об’єднання в державі. Ми маємо привести у відповідність єдину систему адміністративно-територіального устрою, щоб, в тому числі, всі державні органи влади були уніфіковані під нові об’єднання, а не так, що є і ОТГ, яка виконує функції, і точно такі ж функції виконує держава, утримує чиновників, які взагалі нічим не займаються, але платить їм зарплату. Це є неефективно і неправильно.

Тому наше завдання – новий адміністративно-територіальний устрій на основі об’єднання має бути забезпечено.

Що важливо? Захистити реформу по децентралізації, це є абсолютно  принципово. Йдеться про зміни до Конституції, і ми будемо ініціювати зміни до Конституції в частині місцевого самоврядування, я вважаю, що в 2019 році це можливо буде закріпити відповідними параметрами, що місцеве самоврядування є в Україні повсюдне, місцеве самоврядування має спроможність – це означає, що є фінанси і повноваження, і місцеве самоврядування захищено Конституцією. Ці базові речі ми будемо пропонувати у змінах до Конституції, будемо вести дискусії. Я думаю, що ми зможемо об'єднати депутатів для того, щоб отримати більшість для голосування в Парламенті.

Ми також будемо створювати 50 нових центрів надання адміністративних послуг в Україні в наступному році. Це нова система надання послуг.

Найбільш важливе і цінне, що у нас з вами є – це люди. Нічого більш ціннішого немає: ні заводи, ні фабрики, ні пароходи – нічого. Люди. Це найбільш головне. І тут ми розуміємо, що дуже багато треба зробити, щоб люди отримали можливість жити гідним життям і найголовніше – мати впевненість у майбутньому.

Зрозуміло, що це завдання за один рік, навіть за п'ять років будь-яким планом вирішити дуже складно. Але те, що треба рухатися в напрямку розвитку людини в Україні і забезпечення якості життя – тут немає ні в кого заперечень. Але все це залежить від розвитку національної економіки – це перша базова позиція.

Якісна освіта. Ніхто не буде заперечувати, що ми природно дуже талановиті, але нам потрібні умови, де ми здобудемо якісну освіту. Ми розпочали новий проект Нової української школи. Він буде розвиватися далі, і в бюджеті 2019 року на це передбачені ресурси – 1,3 млрд для того, щоб забезпечити наших дітей абсолютно новими підходами до навчання у школі.

Насправді вже Нова українська школа переходить до другого класу, тому що наші діти перейшли в другий клас. Це вже другий клас, а в першому класі ми будемо запроваджувати далі систему для першокласників.

Відбудеться оновлення змісту базової середньої освіти і буде запроваджено новий стандарт. Будуть запроваджені нові освітні електронні ресурси для того, щоб можна було мати доступ до електронних освітніх продуктів. І також буде розвинута мережа інклюзивно-ресурсних центрів, на які ми вдвічі збільшуємо фінансування в цьому році. У 2018 році було 500 млн, в наступному буде 1 млрд для того, щоб формувати якісне середовище для інклюзивної освіти.

Професійні кваліфіковані кадри. Наше завдання – розвивати профтехосвіту. Навіть вчора ми в Брюсселі підписали угоду між Євросоюзом і Україною щодо підтримки профтехосвіту – 58 млн дол. Але йдеться про те, що ми концентруємо і внутрішні ресурси для того, щоб створити нормальні умови для отримання необхідних знань для наших молодих людей, які здобувають профтехосвіту. Вони мають прийти до професійно-технічного закладу, отримати доступ до нових технологій, нових знань, завершити це навчання і працювати в реальному секторі економіки.

Для цього ми з 2021 року запровадимо дуальну освіту, яка 100% буде поширюватися на все, що стосується професійно-технічної освіти. Це означає, що вони будуть працювати і отримувати свої знання в реальному секторі економіки. Але до цього часу ми будемо проводити оновлення навчальної бази для професійно-технічної освіти: нове обладнання, нові технології. Наші діти мають володіти цими технологіями для того, щоб по завершенню навчання прийти в реальний сектор відповідно підготовленими і одразу отримати нормальну роботу і зарплату.

Ще один важливий елемент – медична реформа. Ми будемо її продовжувати. Я не знаю, оцінки є різними, і я сам розумію, що проблем в охороні здоров'я дуже багато. Але коли ми побачимо, що ми вже зробили в певних елементах і що хочемо зробити, ми побачимо, що за кілька років ситуація в охороні здоров'я зміниться кардинально. І вона вже почалася змінюватися на первинному рівні.

Ми повністю запроваджуємо з 1 січня 2019 року на первинній ланці "Кошти ходять за пацієнтом". Що це означає? Це означає, що саме за кожну людину ми будемо платити лікарю за те, що він доглядає і консультую цю людину. Сьогодні більше 23 млн людей абсолютно відкрито підписали свої декларації, свій персональний контракт зі своїм персональним лікарем. І за цього пацієнта ми цьому лікарю сплачуємо через Національну службу здоров'я. Що це означає? Що зарплати лікарів і медсестер на первинній ланці зросли в  3-4 рази. Це не просто якесь разове підвищення. Це вже системне підвищення, яке відбулося, і це їхні кошти.

З 1 липня 2019 року ми переходимо на оплату досліджень, аналізів для українських громадян. Якщо ваш сімейний лікар вас направив до лікарні, то рентген, мамографія, УЗД, аналізи, які потрібно здати, будуть безкоштовними, тому що за це персонально за вас заплатить держава. Це означає, що буде відповідний прямий контракт.

Таких досліджень буде 54. Це дасть нам можливість повністю фінансувати цей напрямок.

Крім того, ми розпочинаємо реформу, я б навіть сказав, посилення системи екстреної медицини в п’яти областях і місті Києві.

Йдеться про те, що це будуть нові автомобілі, нові диспетчерські, нові програми навчання підвищення кваліфікації медичного персоналу і нова зарплата. Ми зробимо це в п’яти регіонах і столиці. І далі ми поширимо в 2020 році на всю територію України. Це буде якісна екстрена медична допомога в державі.

До речі, я не сказав, місто Київ теж бере в цьому участь. Але ми сьогодні також приймемо рішення про те, щоб підтримати один дуже важливий інфраструктурний проект для столиці, – це будівництво метро на Виноградар. Сьогодні ми приймемо рішення, і 2,5 млрд урядової підтримки будуть направлені на те, щоб столиця могла реалізувати цей важливий проект.

Що стосується медицини. Повернуся до медицини.

Ми здали 26 тис. квадратних метрів першої черги "ОХМАТДИТу", як планували. Ми завершимо цьогоріч другу частину "ОХМАТДИТу". Тобто наше завдання – щоб у цьому році завершити повністю будівництво лікарні "ОХМАТДИТ".

Крім того, буде ще підтримка різних медичних проектів по країні. До речі, в тому числі мова буде йти про кардіоцентри. Ми в 2017 році придбали 13 ангіографів, у 2018 – 13, на 2019 запланували – 13. Це 39 центрів можна створити по всій країні.

Фактично закупівельні процедури пройшли. Зараз місцеві влади роблять ремонти в лікарнях, будують, ремонтують. Фактично 39 одиниць обладнання будуть встановлені. Це дасть можливість, я вважаю, що на (5-7) 20% зменшити інвалідність, зменшити смертність від інфарктів, інсультів. І це теж завдання, яке ми поставили.

До речі, що стосується медицини. Ми продовжуємо програму "Доступні ліки". Зараз буде новація з ІІ кварталу (по-моєму, з ІІ кварталу) – буде електронний рецепт. Це буде означати, що якщо людина має електронний рецепт, вона може в будь-якому місті України отримати в аптеці за "Доступними ліками" свій препарат. І за це держава повністю все заплатить.

Йдемо далі – соціальний захист людей. З 1 березня ми проведемо вперше системний перерахунок пенсій для майже 12 млн пенсіонерів. Це вперше відбудеться.

З 1 січня 2019 ми розпочинаємо в три етапи (але в 2019 і завершимо) монетизацію субсидій. Це теж ми робимо вперше в державі за всю історію.

Зрозуміло, будемо далі працювати над детінізацією зарплат, але перед нами є ще одне завдання – розробити пропозиції по врахуванню великого стажу при мінімальних зарплатах для людей, для перерахунку для них пенсій. Це завдання для нас є важливим, і ми будемо над ним працювати для того, щоб знаходити рішення.

Соціальний захист ветеранів. Я радий тому, що ми створили Міністерство у справах ветеранів України, яке очолила Ірина Фріз. Наше завдання – максимально ефективно запустити Міністерство, і зараз ми цим займаємося.

З 1 січня 2019 року відбудеться перерахунок – чергове підвищення пенсій для військових пенсіонерів, це вже заплановано. І також питання реабілітації, адаптації учасників АТО і формування нових програм – це буде якраз у сфері відповідальності Міністерства, але я глибоко переконаний, що там буде повний порядок. І оновлення законодавства щодо роботи і статусу ветеранів. У нас є багато законів, але їх всі потрібно оновити, осучаснити для того, щоб вони відповідали потребам часу.

Культура і спадщина. Я вважаю, дві речі є фундаментальними для будь-якої держави: перше – віра і культура. Це дві речі, які є фундаментом будь-якої держави. І все, що можливо робити, треба робити для того, щоб і культура, і духовність в країні розвивалися і підтримувалися.

Перше – підтримка вітчизняного кіно. Ми залишаємо підтримку на рівні 1 млрд і фактично будемо робити все для того, щоб кіноіндустрія далі розвивалася. Сьогодні вона демонструє дуже гарний ріст, я думаю, ви це бачите.

Програми підтримки творчої молоді, в тому числі формування програм підтримки креативних індустрій. Ми в цьому є достатньо сильними, я б сказав, навіть по світу, і це є так.

Важливий етап – створення української цифрової бібліотеки. У нас цього немає, і я вважаю, що це наше упущення. Нам потрібно її створювати. У 2019 році ми створимо такий ресурс.

І оновлення музейних фондів та створення єдиної системи управління цими фондами, тому що такої системи в Україні, на жаль, ефективної і прозорої, немає. Але це все треба створювати вперше.

Що стосується національної пам'яті. Є два дуже важливих проекти, які ми маємо реалізувати – Музей Революції Гідності і Меморіал Героїв Небесної Сотні. Фактично багато було проведено підготовчої роботи, кошти виділені, всі рішення прийняті. Треба зараз формальні процедури пройти для того, щоб розпочати це будівництво.

Але друге, і я вважаю, що це наш обов'язок всіх – завершити будівництво Національного музею "Меморіал пам'яті жертв Голодоморів". Ми у 2018 році розпочали цю роботу і перший етап фактично провели. До кінця 2019 року я хочу цей музей повністю завершити і здати під ключ, щоб наповнювати його музейними фондами  і т.д. Я вважаю, що це наш обов’язок. Ми кошти забезпечили, роботи в ведуться, супроводжує Віце-прем’єр-міністр В.Кістіон. Весь проект, і перший, і другий, супроводжує Перший віце-прем’єр-міністр С.Кубів. Я вважаю, що ми зможемо до кінця року здати все під ключ і відповідним чином виконати це завдання.

Верховенство права і боротьба з корупцією. Ми тут дещо обмежені, тому що не впливаємо на судову гілку влади або на антикорупційні органи. Але ми забезпечуємо їх діяльність та матеріально-технічно. Тому наше завдання, щоб забезпечити роботу ДБР.

У першому кварталі 2019 року буде створений Антикорупційний суд. Ми забезпечили приміщення, фінансування. Це все те, що ми могли зробити.

Буде продовжено правову допомогу для людей. Ми будемо далі працювати над соціальним захистом різних категорій, які потребують юридичного, правового захисту. Також буде створено лабораторію кіберкриміналістики в рамках Агентства з розшуку активів (Національне агентство Укрaїни з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів – ред.).

Безпека та оборона – це один ключовий фундаментальний пріоритет. Які завдання стоять перед Міноборони і силовим блоком Уряду? Інтеграція до стандартів НАТО. І це буде продовжено в різноманітних напрямках, що стосується реформування Збройних Сил України. В тому числі будуть створені нові центри на базі військових комісаріатів, які будуть по-новому працювати з призовниками, надавати їм підтримку.

Матеріально-технічне забезпечення залишається важливим пріоритетом.

І також є певні інвестиції в розвиток і укріплення Національної гвардії України як важливого елемента безпеки країни всередині.

Наступне – безпека громадян. Я наведу кілька елементів.

Перше. У наступному році ми побудуємо нову систему порятунку із застосуванням авіації. Будуть створені підрозділи авіації, в тому числі ми підписали угоду з французькими партнерами для того, щоб і ДСНС, і медицина, і силові підрозділи могли дуже швидко реагувати на будь-які виклики на будь-якій території, і така рятувальна авіація буде створена на базі МВС і буде координувати діяльність.

Широкомасштабне запровадження фотофіксації порушень на дорогах. Ми будемо оновлювати далі пожежно-рятувальну техніку для ДСНС. Вважаємо, що комплектація з обладнанням технікою дає можливість рятувати людям життя, і це є надзвичайно важливим.

Підтримка наших громадян, які є бранцями Кремля, залишається нашим пріоритетом. Наше завдання – максимально все зробити для того, щоб їх підтримати, їхні родини, але найбільш головне – повернути їх додому.

І розпочинаємо таку програму, як психологічна підтримка мирного населення на Донбасі. Ми тільки можемо собі уявити, наскільки людям важко жити вже майже п'ятий рік в умовах російської агресії, це величезна рана і біль. Тому треба створювати механізми такої реабілітації підтримки цих людей, які живуть майже на передовій.

Це деякі пріоритети на 2019 рік, над якими працюють міністерства, і ми з колегами зараз сформували таку невелику презентацію для широкого розуміння того, куди ми йдемо, які перед нами стоять завдання і що ми будемо робити в 2019 році.

А для завершення можу сказати, що є, в принципі, глобальних декілька завдань. Перше – забезпечити стабільність, економічне зростання і продовження перетворень, які дадуть людям можливість відчути зміни ситуації в кращій бік і життя в країні.

Тому дякую, і будемо кожен квартал звітувати про те, що зробили на виконання цього плану.

Є пропозиція, щоб ми затвердили порядок денний, відповідно затвердили пріоритетний план дій, обговорення, я маю на увазі включили в порядок денний. Немає заперечень? Порядок денний тоді сформований.