• In English
  • У 300 сучасних НОПах вже навчається понад 120 тис. українських дітей, – Геннадій Зубко
    Служба Віце-прем'єр-міністра України, опубліковано 24 січня 2019 року о 15:08

    Освітня послуга є однією з основних, і саме децентралізація дала можливість зробити її якісною. Ми запровадили абсолютно нові стандарти і підходи до створення у школах та дитсадках Нового освітнього простору (НОП). При цьому ми не втручаємося в освітній процес – це компетенція МОН, але ми сформували стандарт, який кардинально змінює шкільний простір. Про це заявив Віце-прем'єр-міністр - Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко на прес-конференції "Реформи NON-STOP. Масштаб змін".

    Він розповів, що при створенні сучасних НОПів враховуються обов'язкові 4 принципи: енергоефективність, сучасне обладнання, мотивуючий простір і комфорт, інклюзія та безбар’єрність.

    "У 2017 році нам вдалося створити 115 проектів з НОП, на кінець 2018 – наш результат 300 сучасних НОПів. Це яскраві сучасні заклади по всій Україні, в яких навчається понад 120 тисяч дітей. Беззаперечним лідером у розбудові НОПів є Дніпропетровська область.  Регіон задав високу планку, досягти якої мають прагнути всі. За останні 3,5 року в області були реконструйовані, капітально відремонтовані та побудовані з нуля 53 дитячі садки. Зараз ОДА реконструює більше 30 шкіл одночасно", – розповів Геннадій Зубко.

    Він наголосив, що в зоні особливої уваги Мінрегіону забезпечення безбар’єрності та принципів інклюзивності. Спільно з Фондом Петра Порошенка та Першою леді в регіонах створено інклюзивно-ресурсні центри (ІРЦ) та медіатеки для дітей з особливими потребами. Сьогодні в Україні діє 511 ІРЦ і 191 медіатека, більшість з яких було створено у 2018 році.

    "Лідерство у розбудові інклюзії має Запорізька, Житомирська, Дніпропетровська, Харківська та Чернігівська області. Але ми пішли далі, минулого року розробивши нові ДБН у частині "Інклюзивності будівель і споруд" для всіх маломобільних груп населення. Ця норма забезпечить фізичну доступність до будівель та інфраструктури. Також враховано потреби людей з вадами зору і слуху, чого раніше у ДБН не було передбачено. Головна його відмінність – він стане обов'язковим, раніше ДБН носили лише рекомендаційний характер", – зазначив Геннадій Зубко.