Уряд схвалив законопроект, спрямований на підвищення позиції України в рейтингу Doing Business
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, опубліковано 14 березня 2018 року о 13:04

Сьогодні, 14 березня, Кабінет Міністрів України схвалив законопроект Мінекономрозвитку “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційного клімату в Україні”.

Цей проект Закону України вже зареєстровано у Верховній Раді (№ 6540 від 06.06.2017). Комітет з питань економічної політики та експерти висловили деякі зауваження до законопроекту, тому Мінекономрозвитку доопрацювало його, а Кабінет Міністрів ухвалив відповідні зміни.

Проект закону був розроблений за підтримки Офісу ефективного регулювання.

“Економіка України потребує капітальних інвесторів, український бізнес - полегшення умов діяльності. Саме цього ми намагаємося досягнути через зміни, які пропонує законопроект №6540. Щоб вони були максимально ефективними, ми прислухаємося до думки бізнесу, депутатів, і сподіваємося, що нову версію законопроекту комітет підтримає”, - прокоментував рішення Уряду Степан Кубів, Перший віце-прем’єр-міністр - Міністр економічного розвитку і торгівлі України.

Проект закону №6540 пропонує скасувати пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту.

“Пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту фактично виступає податком на інвестиційну діяльність, який встановлює істотні бар’єри для бізнес-діяльності. Крім того, кошти, сплачені у якості внеску, не обов’язково йдуть на інфраструктуру, а оплата вартості приєднання до інженерних мереж сплачується замовниками окремо від пайового внеску”, - прокоментував Максим Нефьодов.

За даними рейтингу Doing Business 2017, існування пайового внеску збільшує витрати на адміністративні процедури у будівництві в Україні (за умови будівництва промислового об’єкта) у середньому до 15,2%. За показником вартості регуляторних процедур Україна серед 185 країн світу займає 175 місце. Гірше, ніж у нас, ситуація склалася лише в Гвінеї-Бісау, на Гаїті, в Нігерії, Західному Березі та Газі, Боснії і Герцеговині, Зімбабве, Індії, Мадагаскарі та Афганістані.

Законопроект також пропонує підсилити захист прав міноритарних акціонерів шляхом встановлення обмежень та відповідальності мажоритарного акціонера за зловживання своїми правами.

У світовій практиці значна частина інвестицій здійснюється портфельними інвесторами, тобто інвесторами, які вкладають кошти у підприємства (зокрема, купуючи міноритарні пакети акцій) без наміру здійснювати управління підприємством або ж втручатися у його операційну діяльність. Перевагою портфельних інвестицій у акції є те, що вони можуть забезпечити підприємства надходженням коштів без збільшення заборгованості та необхідності сплати процентів з позикового капіталу.

Однак чинне українське законодавство у недостатній мірі забезпечує захист прав та законних інтересів міноритарних інвесторів. Нова редакція законопроекту #6540 містить положення про відповідальність осіб із заінтересованістю та посадових осіб акціонерного товариства за збитки, завдані правочином із заінтересованістю, згода на вчинення якого була надана мажоритарним акціонером або призначеними ним особами. Також проект закону розширює коло правочинів, які вважаються правочинами із заінтересованістю для того, щоб вони покривала більшу кількість відносин акціонерного товариства з його пов’язаними контрагентами.

Мінекономрозвитку пропонує запровадити новий механізм забезпечення виконання договірних зобов’язань – право довірчої власності.

“Часто банки не хочуть кредитувати бізнес, бо бояться, що не зможуть стягнути застави, що справи застрягнуть у судах. Ми хочемо надати інструмент, який дозволить банкам почуватися спокійно. Це довірча власність, коли право власності на конкретний об’єкт зберігається за позикодавцем. Тобто об’єкт юридично належатиме банку, поки позичальник не сплатить весь кредит”, - пояснює ініціативу Максим Нефьодов, перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Проект закону пропонує встановити вимогу щодо наявності вищої спеціалізованої освіти в осіб, розробляють містобудівну документацію, здійснюють архітектурне та інженерно-будівельне проектування, технічний нагляд, експертизи, обстеження та інжинірингову діяльність у будівництві. Норма зумовлена тим, що здійснення складної спеціалізованої діяльності у будівництві особами, які не мають відповідної вищої освіти, створює надмірні ризики для безпеки життя та здоров’я громадян, а також не відповідало кращим світовим практикам.

Нарешті Мінекономрозвитку ініціювало впорядкування порядку присвоєння будівельної адреси об’єкта будівництва та адреси закінченому будівництвом об'єкту. З аналізу практики присвоєння об’єктам адрес вбачається, що для присвоєння будівельної адреси об’єкта будівництва органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації вимагають в середньому 5-6 документів, а для присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна – 6-7 документів. Строк присвоєння будівельної адреси складає в середньому 10 робочих днів, а адреси об’єкту нерухомого майна – 10-18 робочих днів. Проект закону пропонує дозволити інвестору не чекати присвоєння поштової адреси місцю, на якому буде розташований майбутній завод, а вказувати в документах кадастровий номер і координати GPS.

Ухвалення цього законопроекту сприятиме спрощенню умов ведення бізнесу, покращенню інвестиційної привабливості країни, усуненню зайвих бюрократичних процедур і зменшенню рівня корупції.