• In English
  • Міненерговугілля: Обговорено моделювання розвитку паливно-енергетичного комплексу України на середньо- та довгострокову перспективу

    Представлення та обговорення результатів моделювання різних сценаріїв розвитку паливно-енергетичного комплексу України на середньо- та довгострокову перспективу було основним завданням семінару, проведеного під головуванням Генерального директора Директорату енергетичних ринків, Голови  Українсько-данського енергетичного центру Ольги Буславець.

    Семінар був підсумком багатомісячної роботи команди українсько-данських експертів за активної участі фахівців Директорату енергетичних ринків Міненерговугілля, УДЕЦ та Данського енергетичного агентства. Захід зібрав переповнену конференц-залу представників різних ЦОВВ, Данського технічного університету, ДП «НЕК «Укренерго», Державної служби статистики, НАЕК "Енергоатом", Інституту економіки та прогнозування НАН України, профільних асоціацій відновлюваної енергетики, громадських організацій екологічного спрямування, фахівців та експертів галузі. Що й не дивно, враховуючи мету такого змістовного дослідження – визначення оптимального шляху розвитку паливно-енергетичного комплексу України з урахуванням динаміки соціально-економічних показників, Енергетичної та інших національних стратегій і планів, оцінки можливих альтернатив.

    За інструмент розрахунку було використано багатофакторну оптимізаційну математичну модель Times-Ukraine, доповнену масивом технологічної інформації щодо електроенергетичного комплексу України, фактичних і прогнозних показників соціально-економічного розвитку. Слід зазначити, що аналогічні моделі використовуються також у Данії для оцінки різних сценаріїв розвитку власного паливно-енергетичного комплексу. Така модель дозволяє розрахувати оптимальну технологічну структуру енергосистеми при заданих умовах та обмеженнях, використовуючи критерій мінімізації зведених витрат на її функціонування.

    Експертами, спільно з фахівцями Міненерговугілля, було підготовлено набір сценаріїв імовірного розвитку ПЕК, які потім були прораховані на основі зазначеної економіко-математичної моделі. Це, зокрема,

     - базовий сценарій, що ґрунтується на цільових показниках Енергетичної стратегії України до 2035 року;

    - альтернативні сценарії, які відрізняються від базового додатковими обмеженнями чи ймовірними припущеннями. Ці сценарії дають відповідь на низку питань. До прикладу, що доцільніше – будівництво нових високоманеврових потужностей для балансування генерації з ВДЕ чи модернізація і продовження експлуатації пиловугільних енергоблоків діючих ТЕС? Чи є необхідність у будівництві, а якщо так – то впродовж якого періоду, нових атомних енергоблоків? Яка динаміка розвитку відновлюваної енергетики є економічно оптимальною? Який позитивний ефект від впровадження якісної системи прогнозування генерації СЕС та ВЕС? Такий факторний аналіз насамперед дозволяє оцінити вплив тих чи інших рішень на функціонування енергетичної системи країни і сприятиме, таким чином, підвищенню якості державної політики в енергетиці України;

    - розширений сценарій, що додатково містить цільові показники інших національних стратегій та планів. Зокрема, стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 р., Національної транспортної стратегії до 2030 р., Концепції реалізації державної політики у сфері теплопостачання та інших;

    - сценарій низьковуглецевого суспільства, який передбачає скорочення викидів парникових газів на 80% від рівня 1990 року.

    Під час обговорення результатів Ольга Буславець підкреслила, що будь-якому моделюванню властиві похибки, пов’язані як з початковими припущеннями чи неточністю вихідних даних, так і з обмеженнями самої моделі. І Times-Україна не є винятком. Зокрема, модель не враховує мережеві обмеження ОЕС України, а процедура балансування враховується лише в спрощеному вигляді на макрорівні. Тому отримані результати є індикативними та дозволяють оцінити вплив тої чи іншої політики, насамперед на якісному рівні.

    Беручи участь у дискусії, Генеральний директор Директорату енергетичних ринків Віталій Кушніров прокоментував можливість використання отриманих сценарних розрахунків. Так після доопрацювання результати роботи можуть бути основою для уточнення цільових показників Енергетичної стратегії України, розроблення Плану заходів з її реалізації на період 2020 – 2025 р, інших Національних планів і стратегій, у тому числі – плану розвитку ВДЕ до 2030 року.

    Коментуючи можливості ОЕС України щодо інтеграції об’єктів відновлюваної енергетики в розрахованих моделлю обсягах, керівник експертної групи розвитку ВДЕ Директорату енергетичних ринків Олександр Мартинюк зазначив, що це буде економічно доцільно та технічно можливо лише за умови запровадження конкурентних ринкових механізмів стимулювання відновлюваної енергетики і активному розвитку сегменту високоманеврової генерації. Адже, на відміну від Данії, в Україні поки що відсутня можливість балансування за рахунок купівлі/продажу електроенергії на об’єднаному ринку країн ЄС через розвинену мережу інтерконекторів.

    Підсумовуючи дискусію, Ольга Буславець подякувала Oleksandr Diachuk та всій команді експертів за якісну і ґрунтовну роботу, а координатору Українсько-данського енергетичного центру Юлії Рибак - за чудову організацію заходу. Висловила вдячність присутнім за інтерес до галузі та цікаву і продуктивну дискусію. Озвучені конструктивні пропозиції надалі будуть використані Міненерговугілля при доопрацюванні результатів моделювання.

    З результатами моделювання можна ознайомитись за посиланням https://www.timesukraine.tokni.com/