• In English
  • Мінекономрозвитку: У 2018 році в рамках реформи дерегуляції переглянуто 1298 нормативних актів

    Мінекономрозвитку опублікувало огляд основних досягнень реформи дерегуляції у 2018 році.

    У 2018 році за ініціативи Мінекономрозвитку Уряд України провів три засідання, присвячених питанням реформи дерегуляції бізнесу. В рамках цих засідань було ухвалено 26 нормативно-правових актів: 5 розпоряджень КМУ, 20 постанов КМУ, 1 проект Указу Президента, що значно покращують умови діяльності суб’єктів господарювання.

    Результатами проведення дерегуляційних засідань Кабінету Міністрів стали:

    • визначення стратегічних напрямів розвитку українського авіабудування, що матиме своїм ефектом збільшення обсягу виробництва авіаційної техніки до 2022 року на суму понад 100 млрд грн і дозволить спрямувати до бюджетів різних рівнів 30-35 млрд грн;
    • скасування печатки в окремих видах торгівлі, що спрощує діяльність для близько 100 тисяч суб'єктів бізнесу, що задіяні в торгівлі алкогольними виробами, для близько 1000 компаній та близько 7000 АЗС, що займаються роздрібною торгівлею нафтопроуктами, а також для близько 1000 компаній та для понад 10 тис. ФОП, що здійснюють ремонт побутової техніки;
    • скасування атестації виконавців проектних, будівельно-монтажних робіт, інжинірингових та інших послуг, що значно спрощує діяльність більш ніж 6700 компаній;
    • встановлення загального порядку забезпечення доступу до інфраструктури об’єктів електроенергетики (передусім електроопор) для розташування технічних засобів телекомунікацій. Це гарантує демонополізацію ринку та прозорі правила використання електроопор для більш ніж 6300 провайдерів, а також якісніші та дешевші послуги широкосмугового інтернету для 5 млн користувачів (у тому числі 0,5 млн у сільські місцевості та 1,5 млн у багатоповерхових будинках) і спрощення доступу до широкосмугового інтернету для 14 млн нових користувачів (у тому числі 12,5 млн у сільській місцевості);
    • скасування обов’язку ведення трудових книжок представництвами іноземних юридичних осіб, позитивним ефектом від чого є зменшення витрат на ведення трудових книжок співробітників для більш ніж 3000 суб'єктів - зменшення витрат на $2-3 млн на рік, з розрахунку $300 за кожну операцію з трудовою книжкою;
    • іноземці зможуть отримати посвідку на тимчасове проживання в Україні після отримання дозволу без виїзду з України, позитивним ефектом від чого стане те, що компанії при працевлаштуванні іноземних громадян не втрачатимуть кошти через відсутність високооплачуваних співробітників на робочому місці (економія 4800 днів, або 11,4 млн грн на рік), а самі працівники-іноземці не змушені робити зайвий для них виїзд/в’їзд та витрачати час (близько 2 днів) та кошти (близько 5000 грн).

    Крім того, протягом 2018 року Мінекономрозвитку спільно з іншими органами виконавчої влади в рамках реформи дерегуляції переглянули 1298 (загалом починаючи з 2016 року - 3215) регуляторних нормативно-правових актів для виявлення та подальшого скасування застарілих або тих, що створюють надмірний адміністративний тиск на бізнес.

    Також з метою запровадження ризик-орієнтованого підходу до державного нагляду (контролю) в 2018 році за ініціативи Мінекономрозвитку Уряд затвердив новий підхід до розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також чек-листів з переліком питань.

    Протягом 2018 року Уряд затвердив критерії здійснення державних перевірок в 29 сферах. Це дозволить більш ефективно здійснювати оцінку діяльності суб’єктів господарювання завдяки встановленню чітких вимог для неї та визначення ступеня ризику від провадження такої діяльності, що забезпечить оптимальний перерозподіл уваги органів державного нагляду з менш ризикових суб’єктів господарювання на більш ризикові.

    У 2018 році введено в дію пілотний модуль інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) - inspections.gov.ua, яка забезпечує збір, накопичення та систематизацію інформації про перевірки, робить контроль більш прозорими. Зокрема в інтегрованій системі розміщено план проведення комплексних перевірок, який доступний для всіх суб’єктів господарювання.

    Прогрес в політиці покращення бізнес-клімату в Україні зафіксований в у світовому рейтингу легкості ведення бізнесу Світового Банку. У Doing Business 2019 Україна посіла 71 місце, піднявшись на 5 позицій. Загалом з 2014 року по 2018 рік Україна піднялась на 41 позицію. За результатами 2018 року країна піднялась за компонентом “міжнародна торгівля” на 41 позицію (зі 119 на 78) та “забезпечення виконання контрактів” - на 25 (з 82 на 57). Також відбулося зростання на 9 позицій за напрямком “захист інвесторів”, на 5 - за напрямом “отримання дозволів на будівництво”, на 4 - “врегулювання питання щодо неплатоспроможності”, на 1 - “реєстрація власності” та інші.

    Проаналізувавши отримані у 2018 році пропозиції від бізнесу, Мінекономрозвитку планує подальше спрощення регулювання бізнес-клімату у наступних сферах господарської діяльності: морські, автомобільні та залізничні перевезення вантажів; надрокористування; будівництво; сільське господарство та харчові продукти; екологія та захист природного середовища; фіскальна політика; зовнішньоекономічна діяльність; енергетика; телекомунікації та інші.