Стенограма вступної частини засідання Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року
опубліковано 26 серпня 2015 року о 18:02

ЯЦЕНЮК А.П. – Сьогодні у нас відбувається розширене засідання Кабінету Міністрів України. На цьому засіданні ми будемо обговорювати з вами питання регіонального розвитку кожної області.

Порядок денний передбачає декілька питань для обговорення. В першу чергу це соціально-економічний розвиток кожної території. Хотів би зазначити, що Урядом прийнято рішення про запровадження системи оцінювання кожної області: залежно від того, які соціальні, економічні показники в кожній області, таким чином й буде оцінюватися робота кожного голови облдержадміністрації, а ви, шановні керівники облдержадміністрацій, відповідно, зможете оцінювати роботу ваших підлеглих – керівників районних державних адміністрацій.

Під час розгляду питання про соціально-економічний розвиток регіонів необхідно чітко проаналізувати стан підготовки України і кожної, окремо взятої області до зимового сезону і необхідно чітко зрозуміти, які області готові, які області не готові, скільки об'єктів житлово-комунального господарства вже підготовлено до зимового сезону, які необхідні додаткові ресурси та фінансування.

Друге ключове питання – це, звичайно, субсидії, і тут вельмишановний міністр буде давати узагальнену інформацію про те, яким чином оформляються субсидії у відповідних областях України.

Об'єктивно, що проходження опалювального сезону безпосередньо пов'язано з енергоефективністю, і Віце-прем’єр-міністр та голова відповідного державного агентства також проінформують Кабінет Міністрів та голів облдержадміністрацій щодо програм енергоефективності в кожній з ваших областей.

Мене не може не турбувати питання погашення заборгованості із зарплати. Нагадаю, що Уряд давав доручення три місяці тому щодо обов’язкового проведення комісій по погашенню заборгованості із зарплати. Останні дані свідчать про те, що робота цих комісій викликає питання, і необхідно підвищити ефективність роботи комісій по погашенню зарплати і зменшити рівень заборгованості, який сьогодні існує.

Також я з головами облдержадміністрацій хотів би обговорити питання щодо нової структури облдержадміністрацій. Створено робочу групу, і нова структура кожної облдержадміністрації повинна відповідати тим викликам і тим потребам, які сьогодні є в країні. Вона повинна відповідати структурі центральної влади, і ефективність роботи кожної обласної державної адміністрації повинно полягати в тому, що не кількістю, а якістю. Якщо ви проводите оптимізацію обласної державної адміністрації, то фонд оплати праці залишається той, який у вас є, і це дає можливість вам преміювати фахових працівників і наймати тих людей, які здатні дійсно проводити зміни та реформи в кожній із ваших областей.

Тому по завершенню роботи цієї робочої групи Уряд прийме нову постанову "Про затвердження типового положення про структуру обласної державної адміністрації", яка повинна бути безпосередньо пов'язана  з тими цілями і завданнями, які сьогодні стоять перед країною в соціальному, економічному розвитку, в енергетичних реформах, в боротьбі з корупцією, в реформах в житлово-комунальному господарстві.

Тобто це буде блок, який зараз ми з вами будемо обговорювати, шановні керівники ОДА, який безпосередньо стосується життя кожної людини в кожній області, якою ви керуєте.

Після того, коли буде затверджена остаточна методика оцінки діяльності кожної області і відповідно кожного керівника області, будуть прийматися відповідні дисциплінарні рішення: когось преміюють, когось навпаки депреміюють, а когось і, напевно, відправлять на підвищення (у тому випадку, якщо робота в тій чи іншій області буде викликати запитання у Кабінету Міністрів України та у Президента України).

Загальноекономічна ситуація. Я хотів би, щоб керівники областей і країна знала про те, яка взагалі ситуація в країні та в цілому по економіці, в фінансовому секторі. Звичайно, що не може не викликати занепокоєння ситуація на світових ринках – це Китай, це Казахстан, це Росія. І тому Україна повинна бути готова відповідати на всі світові виклики, які зараз існують в фінансовій системі світу.

Ми, починаючи з початку поточного року, готувалися саме до складного розвитку ситуації. І саме тому Уряд дуже напружено та системно здійснював накопичення фінансового ресурсу для того, щоб ті виклики, які можуть постати перед Україною, мали адекватну відповідь.

Станом на сьогодні на рахунку, на єдиному казначейському рахунку є 30 млрд. грн. Окрім цього, на валютних рахунках Уряду є 35 млрд. грн. Золотовалютні резерви Національного банку вже сьогодні складають 12 млрд. дол. США.

Світовий банк вчора прийняв рішення щодо виділення Україні 500 млн. дол. США на проведення економічних реформ. І ми очікуємо отримання цих коштів до 9 вересня поточного року.

Крім цього, після прийняття рішення Світового банку це відкриває нам двері для додаткового фінансового ресурсу, який Україна зможе отримати від Японії та від інших міжнародних контрибуторів. Загальний обсяг коштів від Японії – це ще додатково 300 млн.

Також Світовий банк розглядає питання щодо подальшої підтримки України по FSL – це загалом ще також 500 млн. дол. США, які надійдуть на рахунки українського Уряду і які нам створять реальну "подушку" економічної стабільності.

Тобто фінансова ситуація, яка сьогодні є в Україні, є доволі стабільною, і всі заходи, які проводились Урядом, разом з нашими міжнародними кредиторами і нашими міжнародними партнерами, кажуть про те, що є достатня фінансова "подушка" і достатні ресурси для того, щоб утримувати стійкість.

З огляду на останні світові події я просив би Міністра фінансів провести разом з Головою Національного банку Раду фінансової стабільності, яка була затверджена на початку поточного року, і на рівні Кабінету Міністрів та Нацбанку ще раз проаналізувати всі світові виклики, які у нас є, і дати чіткі сценарії розвитку для української економіки.

Звичайно, позитивом є те, що ціна на нафту Brent вже складає 43 дол. Об'єктивно це потягнуло вниз курс російської національної валюти, і в Росії та на інших суміжних ринках дуже серйозні проблеми, пов'язані з фінансовою і банківською стабільністю.

Для України падіння цін на нафту є позитивом. Звертаюсь до Міністра енергетики та вугільної промисловості і до Мінекономіки перевірити разом з Антимонопольним комітетом безпосередню прив'язку падіння цін на світових ринках на нафту і зменшення вартості пального на українських автозаправних станціях.

Також хотів би нагадати, що ціна на газ має певну кореляцію з ціною на нафту, і в тому випадку якщо така цінова кон'юнктура на нафту буде зберігатися, це дасть можливість також Україні придбавати дешевше природний газ, що буде безпосередньо мати відношення, в тому числі і до остаточного рахунку в тарифі на природний газ.

Тому я просив би, щоб ми провели всі заходи, які стосуються утвердження фінансової стабільності країни, провести всі консультації, в тому числі консультації з нашими міжнародними партнерами, з приводу того, які сценарії розвитку подій є, і як Україна виглядає зараз на загальній мапі економічних викликів світу.

Окремо хотів би відзначити те, що той врожай, який є сьогодні в Україні, і ті прогнози, цінова кон'юнктура на світових ринках залишається дуже стабільною на аграрну продукцію. Тобто нафта падає, якщо нафта падає – це падає собівартість, це падає вартість добрив, це буде позитивно впливати на ціни на природний газ. Але при цьому цінова кон’юнктура на основні види аграрної продукції на світових біржах залишається стабільною.

Це означає, що до кінця поточного року ми повинні додатково отримати у вигляді виручки від реалізації продукції, валютної виручки, суму близько 4 млрд. дол. США. І тут важливо після нашої останньої зустрічі, пане Андрій, пане Олексій (це Міністр інфраструктури і Міністр аграрної політики та продовольства ), з представникам аграрного сектору забезпечити можливість для українських аграріїв реалізувати свою продукцію на зовнішніх ринках, забезпечити транспортом, тому що зараз той обсяг транспортування, який вами вже забезпечений, знаходиться практично на червоній лінії, тому що ті можливості, які є в української інфраструктури, використовуються в повному обсязі. Тому дуже важливо, щоб ви далі проводили діалог з нашими аграріями з приводу забезпечення реалізації їхньої аграрної продукції.

І вкотре нагадаю, при цьому одне з основних завдань – забезпечення продовольчого балансу всередині країни і забезпечення цінової стабільності на аграрну продукцію всередині України.

Не можу не прореагувати на вчорашнє антилюдське рішення так званого російського показушного суду, тому що це неможливо назвати судом. Це політична розправа над українцями, і така політична розправа не залишиться поза увагою не тільки міжнародної спільноти, оскільки вся міжнародна спільнота вже засудила незаконне і нелюдське рішення по відношенню до українських громадян, але така політична розправа вже зараз має відповідні наслідки з боку української сторони.

Уряд України прийняв рішення щодо подачі сьогодні четвертого позову до Європейського суду з прав людини проти Російської Федерації. Це позов "Україна проти Росії", і частиною цього позову є також порушення права на правосуддя, а саме порушення права пана Сенцова та інших українських громадян, які були незаконно засуджені російським судом. І Україна вимагає невідкладно прийняти цей позов і притягнути Російську Федерацію до відповідальності до порушення норм міжнародного права.

Міністерство юстиції після сьогоднішнього рішення Кабінету Міністрів відправляє до Європейського суду з прав людини четвертий позов. І я просив би після засідання Кабінету Міністрів України, Павло Дмитровичу (Петренко – ред.), проінформувати представників засобів масової інформації про конкретні звинувачення з боку України по відношенню до Російської Федерації, які норми міжнародного права порушені і що Україна вимагає від Росії.

Підкреслюю ще раз, це четвертий позов, який Україна подала проти Російської Федерації до Європейського суду з прав людини.

Вчора я мав зустріч з послом Нової Зеландії в Україні і в Польщі. Я знаю, що Міністр закордонних справ також вчора обдзвонював наших західних партнерів. Нагадаю, що Нова Зеландія є непостійним членом Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй. І наші західні партнери, постійні та непостійні члени Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, поставлять питання щодо незаконного засудження Сенцова та інших громадян України в Раді Безпеки ООН, тому що Росія, яка є постійним членом Ради Безпеки ООН (вона не є постійним членом, вона постійно порушує статут Організації Об’єднаних Націй і всі міжнародно-правові документи, які є основою взагалі глобальної архітектури безпеки, поваги до прав людини і громадянина).

Тому, Павле Дмитровичу, після засідання Кабінету Міністрів я просив би, щоб Ви невідкладно проінформували Україну про позов, який сьогодні подає Україна проти Росії, четвертий позов.

Пропоную перейти до розгляду питань порядку денного, що стосуються соціально-економічного розвитку регіонів.

Геннадій Григорович Зубко сфокусується: перше – на соціально-економічному розвитку регіонів і відповідно на місці кожного регіону по відповідному показнику; друге – це підготовка житлово-комунального господарства до осінньо-зимового періоду; третє – це видача субсидії; четвертий короткий блок – по енергоефективності.

Геннадію Григоровичу, будь ласка.

 

Пункт 1. Про стан соціально-економічного розвитку регіонів

 

ЗУБКО Г.Г. – Шановний Прем’єр-міністре! Шановні колеги!

У зв'язку зі стислим часом я би хотів вивести основні показники взагалі соціально-економічного стану, які стосуються конкретно наших регіонів, наших областей.

В першу чергу, цей слайд перший показати, де, на якому місці по рівню валового продукту на одну людину знаходиться кожна область, в якій є частка в загальному обліку реального ВВП. І подивитися, хто в нас сьогодні є лідируючими позиціями. Це Дніпропетровська, Запорізька та Полтавська області. Так само ви могли б визначити, що саме потрібно додатково зробити по наступних показниках.

В першу чергу, це обсяг виробництва, який стосується кожної області. Тут у нас є конкретика з приводу того, що є в одних областях додавання, в інших – падіння, але це той час, що стосується січня – липня, і ще до кінця року є багато можливостей з приводу багатьох чинників, і фонду регіонального розвитку, який спрямовується саме до регіонів, і з приводу заходів по енергоефективності ці показники покращити.

Що б я міг зазначити? Що практично у нас лідерами в негативному напрямку є Луганська і Донецька області. Це спрямовано суб'єктивними факторами: військовою агресією, втратою частини економіки. Найголовніше, сьогодні у нас є невідповідність конкретних територій, конкретних українців, які були переселені з окупованих територій, і сьогодні навантаження саме на ці області дуже велике.

Я не буду проголошувати по кожній області, хто є лідерами, хто сьогодні повинен покращити свою роботу. Кожен повинен побачити себе сам і зробити висновки, що потрібно зробити до кінця року.

По сільськогосподарському виробництву. Ті показники, які ви сьогодні бачите, йдуть до січня – липня. Я думаю, що зараз якраз в липні – серпні відбувається збір врожаю, і я можу зазначити, що, наприклад, Волинська область, яка у нас зараз є з падінням, але насправді те, що ми бачимо, то саме в цьому році йде збільшення практично збору зернових до 1 млн. тонн, що ніколи у Волинській області не відбувалося. Тому я думаю, що саме по цих областях, які є всередині, вони повинні ще піднятися за рахунок 3 кварталу.

Наступний слайд по зменшенню і зростанню будівництва. Ми бачимо, що саме капітальні інвестиції та збільшення будівництва відбувається практично в західних областях, є тут ще допомога Миколаївської області, яка також активно включається в цю роботу, і тут потрібно просто з'ясовувати ті чинники, які допомагають в цьому напрямку, – це залучення інвестицій, спрямування коштів саме на будівництво і в житловому секторі, і також в промисловому будівництві.

Те, що стосується по капітальних інвестиціях. Тут у нас немає ніякої взагалі відмінності від інвестицій в будівництво, капітальні інвестиції порівняно з інвестиціями в будівництво не пов'язані, і я хотів би зазначити, що тут саме є відмінність, на яку я хотів би звернути увагу голів адміністрацій. Саме там, де створені ради з інвестицій, де проводяться щомісячно або щоквартально "круглі столи" з тими керівниками підприємств, які можуть вкладати додаткові кошти, які можуть розвивати виробництво, саме там ці області показують взагалі позитивний ефект.

Тому я хотів би закликати голів адміністрацій негайно створити ради інвестицій, які зможуть в безпосередньому контакті з органами територіальної влади, які є на місці, починаючи з ДФС та інших дозвільних органів, безпосередньо брати під контроль будь-який інвестиційний проект, який стосується розвитку вашої області. Це у вас зазначено в стратегіях розвитку регіонів, підтримано державними регіональними програмами. Тому я просив би негайно в цю роботу включитися і забезпечити такий контакт з інвесторами.

Наступний слайд, сьомий, стосується роздрібного товарообігу. Скажу відверто, ніхто сьогодні не показав додавання до минулого року. Є певне падіння, і ми розуміємо, що це пов'язано і з тим, що є падіння взагалі з заборгованістю із зарплати, доходами населення. І тут потрібно взагалі дивитися, чим можна допомогти малому та середньому бізнесу, яким чином, допомагаючи їм, цей показник покращити.

Наступний           слайд. Стосовно рівня оплати населення в житлово-комунальних послугах. Можу сказати одну загальну цифру, що практично на сьогоднішній день падіння відбулося незначне, воно на рівні 0,5% до минулого року. Щоб було зрозуміло, в минулому році воно було більше ніж 100%. Практично ще населення розраховувалося з боргами, ще й додавало за минулі роки борги. В цьому році області, які ви бачите вверху таблиці, це ті, хто, крім того, щоб розрахуватися за цей рік, ще спромігся розрахуватися за борги й попередніх років.

Є певне відставання, але воно незначне. Ви бачите, що воно практично на межі – в когось 0,5%, в когось 2%. В основному це стосується Луганської, Донецької областей та Волинської області, яка потрапила до останніх. Я думаю, що тут м. Луцьк, Володимире Петровичу, дуже тягне назад, потрібно розібратися взагалі з боргами по газопостачанню, взагалі з роботою з населенням.

Те, що стосується загального агрегованого показника, про що говорив Прем’єр-міністр. Ми сьогодні свідомо не виводимо його на загальний рівень, тому що Прем’єр-міністр чітко зазначив: з 1 вересня буде затверджено перелік показників, згідно з яких ви будете конкретно звітуватися і буде визначатися агрегований показник, хто в нас де і на якому місці буде у вересні.

Тому ще є час подивитися, яким чином, що у вас зроблено, що потрібно підтягнути. Я не думаю, що ви дуже багато підтягнете або по будівництву, або по капітальних інвестиціях, але те, що потрібно пропрацювати з інвесторами на 4-й квартал і кінець 3-го кварталу, тут потрібно з'ясувати, що ще можна зробити.

Те що стосується взагалі по роботі і по соціально-економічному стану в областях, я думаю, що Павло Валерійович (Розенко –ред.) у своїй доповіді по субсидіях додасть питання по заборгованості, по зарплаті і тих питаннях, які стосуються соціальних показників областей. Але це питання безпосередньо впливає на показник роздрібного товарообігу. Тому вони пов’язані і я б хотів би, щоб коли ми будемо розглядати агрегований показник, я б хотів, щоб ви чітко розуміли, що саме впливає на показники, які сьогодні представлені.

Щоб я хотів, щоб голови ОДА за дорученням Уряду конкретно пропрацювали. В нас залишається практично 4 місяці до кінця року. 2,6 млрд. грн. виділені Урядом України  у Фонд регіонального розвитку. Практично 800 млн. капітальних видатків, які також спрямовуються в регіони. Ви сьогодні самостійно на рівні областей визначали, в які інвестиційні проекти спрямувати ці кошти. Ваше основне завдання ці кошти дійсно спрямувати, закінчити ці об’єкти і саме ті показники, які стосуються капітальних інвестицій, які стосуються закінчення інвестиційних проектів ще покращити до кінця року. Також я не виключав би питання енергоефективності, яке також сьогодні Уряд, спрямувавши 350 млн. і ще додаючи кредитних коштів від Ощадбанку 1 млрд. 200 можуть покращити суттєво інвестиційну взагалі програму по областях.

Те що стосується по роботі з бізнесом. Я б дуже хотів, щоб все ж таки тут відбувалась соціальна справедливість, тому що в нас багато підприємств, які платять практично легальну зарплату, і багато підприємств, які сьогодні знаходяться досі в тіні.  Власне сьогодні є середній рівень показника по середній зарплаті, я б хотів, щоб ви разом з підприємствами, з керівниками підприємств ще раз пропрацювали і подивились на реальні доходи тих людей, які працюють сьогодні на підприємствах у ваших областях і проводять таку роботу разом з керівниками держпідприємств, ДФС, а також з тими, хто на сьогодні не показує взагалі реальної зарплати на підприємствах.

Тому це ті короткі завдання, які є перед вами, термін дуже стислий, показники дуже стислі. Чому? Тому що якщо раніше фактично ваша робота аналізувалась по 80 показниках, сьогодні вони будуть зведені саме на ті показники, на які ви можете вплинути, тому що це робота з органами місцевого самоврядування, робота з бізнесом, робота із інвестиціями, які спрямовує Уряд безпосередньо в області.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Маю до Вас прохання і до всіх голів облдержадміністрацій. Я подивився ті пропозиції, які зараз внесені щодо того, за якими показниками оцінювати. В принципі, воно, напевно, цікаво: будівництво, ВВП, промисловість. Але це нічого не говорить людині, яка живе безпосередньо на території вашої області.

Я думаю, що нам треба підійти, Геннадію Григоровичу, дуже змістовно до цього питання. Що конкретно в житті кожної людини змінилося? Це найкращий показник.

Давайте ми з вами визначимо в цьому агрегованому показнику, наприклад, перше – доступ до дитячих садків. Правильно? Це ж стосується людини. І це те, що кожен громадянин зрозуміє. Я можу свою дитину влаштувати в дитячий садок чи не можу. Якщо можу, то на яких умовах.

Друге – якість навчання в школі.

Третє – система охорони здоров'я. Сандро, треба, щоб Ви подумали, яким чином, як оцінити цей показник. Це не по кількості лікарень і точно не по кількості шкіл, а по якості. І точно не по кількості ліжкоднів (скільки лежати в лікарнях), від цього не лікуються – від кількості днів, які пролежав у лікарні.

Далі – дороги і транспорт. Тобто мережа комунального транспорту і якість доріг.

Далі – доступ до інформації і доступ до Інтернету. Це також опосередкований показник рівня розвитку кожного регіону.

Далі обов'язково треба ставити реальні доходи громадян, тобто скільки людина отримує.

Ключовий показник – зайнятість. Взагалі в будь-якій економічній моделі саме основне – це зайнятість населення, робота і зарплата.

Народжуваність. Питання народжуваності, тому що це також є опосередкованим, але ключовим індикатором того, як живеться в тому чи іншому місці в тій чи іншій області.

І обов'язково треба енергоефективність.

Тобто що я вас прошу? У нас же потім будуть дискусії з керівниками облдержадміністрацій. Кожен буде боротися за місце: хто перший, другий, хто останній. Тому це не повинна бути проста арифметика. Тим більше я не хочу, щоб рейтинг регіонів використовувався в політичних цілях.

Рейтинг регіонів повинен використовуватися виключно з однією метою – люди живуть краще на цій території чи гірше. І коли ми оцінюємо, як люди живуть, то ми оцінюємо ключовий параметр – якість життя. Щоб наші шановні голови адміністрацій потім не вели дискусію з приводу того, правильно чи ні побудована формула, я пропоную, щоб ми на відміну від всіх попередніх формул провели з ними публічну дискусію до 1-го числа.

Ви відправте головам адміністрацій ці ключові параметри, проведіть з ними селектор і скажіть: "Ми домовилися, що ми таким чином оцінюємо область, далі не міняємо коефіцієнти, цифри, не підрихтовуємо формулу під того, хто більше подобається Уряду чи Президенту, хто менше подобається Уряду чи Президенту. Вони повинні подобатися громадянами на території їхньої області, а ми повинні адекватно оцінити".

Прийнято таке рішення?

ЗУБКО Г.Г. – Абсолютно правильно прийнято.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Ви керуєте цим, Ви відправляєте головам адміністраціям попередні показники, голови адміністрацій зі своїм спілкуються, як воно має виглядати, ми від вас отримуємо, хлопці, повернення фіт-бек, тобто як ви на це дивитеся. Ви щось підкорегуєте, щось нам підкажете, і тоді Кабінет Міністрів затвердить, відповідно, це постановою, щоб це був наш спільний продукт.

 

ЗУБКО Г.Г. – Згоден. І дохід – основний з показників, який повинен бути на душу населення.

Пропоную зразу перейти до питання житлово-комунального господарства.

 

Пункт 1.1) Про стан підготовки до опалювального сезону 2015/16 року об'єктів

житлово-комунального господарства і соціальної сфери

 

ЗУБКО Г.Г. – Можу сказати, що на сьогоднішній день підготовка житлово-комунального господарства в першу чергу залежить від органів місцевого самоврядування, але безпосередньо робота голів адміністрацій також повинна бути активною, свідомою для того, щоб допомагати в цьому напрямку.

Я хочу показати перший слайд – загальний стан: на сьогоднішній день скільки в нас є домогосподарств, який обсяг робіт потрібно провести і найголовніше – де ми зараз знаходимося по енергоефективності.

Ви бачите, що сьогодні затрати на 1 кв. м житлового господарства складають більше ніж 200 кВт на 1 кв. м, і той показник, до якого нам потрібно прийти, - хоча б до 100 кВт на 1 кв. м за рахунок заходів енергоефективності. Про це ми поговоримо трошки пізніше.

Я хотів би сказати, що сьогодні працівників, які працюють в цій галузі, є 250 тис. людей. Якщо подивитися, яка кількість сімей задіяна в цьому напрямку, ви розумієте, що це великий обсяг людей. На жаль, середній вік цих людей, які працюють в цій галузі, складає 50 років. Це говорить про те, що сьогодні ми повинні звернути увагу на підготовку спеціалістів в органах місцевого самоврядування для роботи в цій галузі.

Наступний слайд – підготовка житлового фонду для осінньо-зимового періоду. Ми її оцінюємо з точки зору підготовки житлового фонду, соціальних об'єктів, а також теплогенеруючих підприємств, в якому стані вони знаходяться до зимового опалювального періоду.

У нас в середньому по країні 73,4%. Я спеціально провів червону лінію, щоб усі бачили, де знаходяться ті, хто перевищує середній показник по країні, і ті, хто взагалі не дотягують. Я хотів би сказати, що в принципі середній стан підготовки, і навіть якщо ми бачимо, що Київська область трошки не встигає, це не є таким серйозним фактором, щоб у нас викликало сьогодні занепокоєння.

Але, з іншого боку, я хочу наголосити, що з 15 вересня комісія з Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ проїде практично по всіх містах і подивиться той стан, який ви сьогодні доповідаєте, підготовки разом з органами місцевого самоврядування. І той стан, який є наявний, і буде заактовано і підтверджено саме на протязі вересня. Про жовтень ми не говоримо. На жовтень у нас на 15 жовтня повинно бути 100% готово до зими.

Наступний слайд – це соціальні об’єкти. Тут у нас є кращий рівень підготовки, але це й зрозуміло, тому що їх менше. Але, з іншого боку, соціальні об’єкти в нас найбільш є, так би мовити, вразливими. І якщо ви пам’ятаєте, то в першу чергу ми завжди запускаємо до опалювального сезону саме соціальні об’єкти: дитячі садки, школи, лікарні і все, що стосується забезпечення роботи цих установ.

Наступний слайд, це самий основний і головний ключовий показник: а хто саме буде давати тепло та водопостачання в об’єкти і соціальні, і житлово-комунального господарства.

Середній показник по країні – 75, але ми бачимо те, що є в нас лідери, і є, наприклад, Волинська область. Це також саме, Володимире Петровичу, це те, що стосується міста Луцька, який сьогодні і по боргах розрахунків за спожитий газ сьогодні гальмує, і по підготовці до зими. І я думаю, що якщо там пропрацювати все-таки з міським головою і з органами місцевого самоврядування, це потрібно ситуацію виправити.

Останній слайд, будь ласка, включіть. Я хочу, щоб просто продивилися по кожному напрямку, починаючи з житлових будинків, дитячих садків, шкіл, лікарень, скільки відсотків виконано. Але це все відбулося завдяки тому, що сьогодні в органи місцевого самоврядування практично спрямували 2 млрд. 533 млн. на підготовку.

Практично сьогодні ми очікуємо, що ще 500 млн. буде спрямовано в цей напрямок і для того, щоб виконати стовідсоткову підготовку.

Уряд в цьому році, Верховна Рада затвердила бюджетну децентралізацію, за рахунок якої це стало можливим, підготовка саме, в тому числі й до зими. Тому я хотів би, щоб ви ще раз подивилися на можливості місцевих бюджетів, яким чином додатково підсилити цю можливість. І саме головне, зараз я дам слово Міністру енергетики та вугільної промисловості, Володимиру Васильовичу Демчишину, – це стан розрахунків за спожиту енергію.

Чому? Тому що це важливо. Ми можемо бути готові і в школах, і в дитячих садочках, і в житловому секторі, і теплогенеруючі підприємства в нас будуть готові до зими. Питання в тому, щоб запустити вчасно газ, запустити вчасно ці підприємства, які зможуть дати енергію.

Тому я хотів би, щоб Ви пройшлися по конкретних розрахунках і дали інформацію головам ОДА, у кого є дійсно проблеми і де потрібно звернути увагу, а можливо, все-таки переговорити з органами місцевого самоврядування і в місцевих бюджетах знайти ті кошти, які були витрачені за минулі роки, і спрямувати в цьому році за розрахунки за спожиту енергію.

 

ДЕМЧИШИН В.В. – Хочу звернути вашу увагу на рівень розрахунків за електрику, газ і тепло. Насправді це дуже велика проблема і дуже важливе питання в рамках підготовки до опалювального сезону.

Ми всі прекрасно розуміємо, що підняття тарифів досить негативно сприймається всіма споживачами, незалежно, промисловими чи побутовими. Але більшою проблемою є наповнення цих тарифів. Рівень розрахунків, наприклад, за газ на сьогодні складає 81% в середньому за 2015 рік, за електроенергію – 92%. Тобто тариф, який оплачують певні споживачі на 100%, інші не оплачують його, тобто на 20% він не отримує свого наповнення. Тобто генеруючі компанії, чи це електрогенеруючі, чи це НАК „Нафтогаз України”, просто не отримують 20% чи 8% коштів, які вони повинні були б отримати за товар.

На жаль, з різних причин не вдається, наприклад, у випадку з електроенергією відключати певних споживачів. Наприклад, основними неплатниками є державні шахти, які, на жаль, не розраховуються, а також водоканали. Є випадки, наприклад, як Харківський і Київський водоканали, які хронічно не розраховуються.

 

ЗУБКО Г.Г. – Якщо можна, конкретно по областях, по рівню розрахунків.

 

ДЕМЧИШИН В.В. – Добре. Я вже сказав, що середній рівень розрахунків за електроенергію за сім місяців 2015 року складає 92% і 81% у випадку з природним газом.

Основними неплатниками по електроенергії є водоканали, основними неплатниками за газ є теплокомуненерго, в принципі, промисловість досить погано платить при тому всьому, що в основному вони отримують газ передоплатою, і є облгази, які на даний момент також НАК „Нафтогаз України” заборгували більше 3 млрд. грн. за газ.

По областях. Хотів би звернути увагу в частині споживання електроенергії. Є області, такі як Запоріжжя і Харків, які, на жаль, як мені здається, безпричинно накоплюють досить суттєві об’єми заборгованості перед енергоринком. Тобто місцеві обленерего не платять кошти за отриману електроенергію енергоринку, відповідно енергоринок не може з генерацією розрахуватись. Це досить великі суми, які накоплені протягом 2015 р., у випадку із Запоріжжям це 613 млн., тобто рівень розрахунків менше 90%, у випадку із Харковом це порядку 200 млн. грн., це рівень розрахунків 86% в порівнянні до середнього 92. Є і менші області такі як Одеса, Херсон, Житомир, Черкаси, які також мають середній рівень розрахунків нижче, ніж у середньому по Україні.

Тому в першу чергу хотів би звернути вашу увагу на ці області. Звичайно, є певні проблеми з Луганськом і Донецьком, але я про це навіть не говорю. Зусилля по збільшенню рівня розрахунків досить суттєві прикладає НКРЕ, змінюючи відповідно алгоритми розрахунків і інші заходи нетарифні проводить. Я сподіваюсь, що ці заходи будуть мати успіх, але з вашою підтримкою це звичайно буде відбуватись більш активно.

Стосовно газу. Середній рівень, як я вже сказав, 82%, основними неплатниками є, як мені здається дивним, що такі області, як Івано-Франківська при середній 82 у них розрахунок 63, Тернопільська 46. Там немає воєнних дій, незрозуміло, чому ці області не розраховуються.  Тому хотів би попросити однозначно звернути вашу увагу на рівень розрахунків. Тому що в першу чергу, ще раз кажу, це можливість підготуватись до опалювального сезону, закупити паливо і не тільки вугілля, це й ядерне паливо для "Енергоатому". Тому що "Енергоринок" чи "Нафтогаз" повинні закуповувати своє паливо. Ми зараз активно шукаємо кошти для закачування у сховища газу, звертаємось до європейських і американських партнерів. На даний момент тільки за 2015 р. ми розрахунки 8 млрд. грн. по газу, тобто 400 млн. це майже 1,8 млрд. куб. м, які можна було б купити за кошти, що не зібрані зі споживачів.

Дуже подібна ситуація з електроенергією.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Ми з вами про це вже не один раз говорили. У вас є в областях відповідні комісії щодо стану розрахунків за енергоносії. Кожен голова адміністрації – керівник цієї комісії. Міністр енергетики, Віце-прем’єр-міністр з регіонального розвитку проводять з вами відповідні щоденні розмови. Нам дуже важливо покращити стан розрахунків за енергоносії.

Сергію, скільки в нас зараз у газових сховищах станом на сьогоднішній ранок? 14,1? Скільки було в минулому році на таку саму дату? На скільки більше?

 

ДЕМЧИШИН В.В. – На 1,5 млрд.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто на мільярд десь більше було?

 

ДЕМЧИШИН В.В. – Так.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Я звертаюся до керівників адміністрацій: шановні колеги, нам необхідно покращити стан розрахунків, тому що нам необхідний додатковий фінансовий ресурс для закачування газу в сховища.

Все, що можна було зробити з боку Уряду, ми робимо, в тому числі й проводимо перемовини з нашими західними партнерами щодо отримання короткострокового фінансування для закачування газу в сховища. Але додатковим ресурсом є, звичайно, погашення заборгованості за енергоносії. Тому я прошу після засідання Уряду так само провести ваші засідання комісій щодо стану розрахунків за енергетичні носії в кожній області.

 

ЗУБКО Г.Г. – Я хотів би додати, що постанова № 809, яку було прийнято Урядом, визначає конкретні завдання для кожного глави адміністрації, що потрібно зробити. Крім стану розрахунків за електроенергію і спожитий газ, а також теплову енергію, яку ми повинні скоординувати і відпрацювати як з облгазами, обленерго, так і з органами місцевого самоврядування, ви повинні визначити до 15 вересня кількість необхідного запасу мазуту на 10 днів, отримати всі дозволи на те, щоб ті станції, які зможуть в обмежений період працювати на цьому, отримали дозволи на викиди.

Так само повинні відпрацювати із споживачами електроенергії та визначити конкретні пріоритети, можливі обмеження постачання електроенергії, а також подивитися можливість резервного забезпечення електропостачанням водоканалів, теплопостачальних організацій у зв'язку з можливостями обмеження постачання електроенергії. Ви пам'ятаєте минулий рік, коли в грудні практично було обмеження на енергоринку постачання електроенергії. Тоді ви як голови облдержадміністрацій працювали з обленерго для того, щоб чітко відпрацювати і режим підприємств, які найбільше споживають електричну енергію, і можливість виходу на третю зміну, і можливість взагалі приходу на роботу в вихідні дні. Тому це робота, яка пов'язана  безпосередньо з координацією, з керівниками підприємств на місця.

Тому, будь ласка, ще раз передивіться 809 постанову, там конкретні є зобов’язання, що ви повинні зробити, і в який час повинні пройти.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Ще раз наголошую. Ми 5 серпня, після засідання Енергетичного штабу, прийняли конкретний план заходів. Колеги, велосипед не треба придумувати, його вже до нас придумали. Там є 12 пунктів.

Будь ласка, центральні органи виконавчої влади, міністерства та голови обласних державних адміністрацій, все розписано детально, визначені конкретні терміни і 12 пунктів плану заходів з підготовки об'єктів паливно-енергетичного комплексу до осінньо-зимового періоду.

Вже по деяких пунктах терміни пройшли. До 15 серпня – це утворення міжвідомчої групи. Ми її утворили, положення затвердили.

По всіх інших пунктах, будь ласка, в оперативному режимі. То ж, хлопці, це надважливе завдання. Ви це повинні моніторити кожен місяць. А то у нас буде, як завжди: нежданно, негаданно пришла зима, никто ее не ожидал. Тому я прошу виконати розпорядження Уряду – в хатах має бути тепло.

 

ЗУБКО Г.Г. – Шановний Прем’єр-міністре, може, ми перейдемо зразу до енергоефективності?

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Давайте енергоефективність.

 

Пункт 1.3) Про стан реалізації заходів стимулювання населення до впровадження енергоефективних заходів

 

ЗУБКО Г.Г. – Вона зразу безпосередньо пов'язана з виконанням завдання про зменшення споживання природного газу, а також про ті речі, які нам допоможуть пройти опалювальний період.

Я попрошу, слайд включіть, будь ласка. Це питання взагалі обліку теплової енергії. Це питання, яке стоїть сьогодні, – номер один. Завдання, як НКРЕКП затвердити інвестпрограми для того, щоб можливість була збільшення обліку теплової енергії безпосередньо в будинкових лічильниках. Тому що практично в нас на сьогоднішній день, ви розумієте, що теплогенеруючі компанії стовідсотково забезпечені, вони рахують, скільки на виході. Але нам важливо порахувати, скільки дійсно отримують наші споживачі цієї теплової енергії.

Тому цей показник – 41,3% по країні, він, на жаль, досить різний, ви бачите по областях. Якщо включити наступний слайд, будь ласка, ви бачите, як змінилася ситуація по областях у цьому році, і хто, дійсно, додав і займався цим питанням.

Тут можна звернути увагу на місто Київ, на Львівську область, а також Рівненська область, яка суттєво взагалі додала в цьому питанні. І тих, хто на сьогоднішній день вкладає в це кошти – Запорізька область, Івано-Франківська. І ті, хто практично на сьогоднішній день або не займається, або не працює разом з теплогенеруючими компаніями, з органами місцевого самоврядування для того, щоб підсилити взагалі цю програму. Чому це важливо? Сьогодні у нас споживачі конкретно вимагають не просто справедливої ціни, а й справедливого обсягу споживаної енергії і за що конкретно вони платять.

Тому для того, щоб це зробити, потрібно просто порахувати. Для цього потрібно поставити 100% лічильників, і чітко й конкретно людина буде розуміти, як їй зекономити, тому що лічильник – це не просто порахувати ту енергію, яку виконали теплокомуненерго, а саме зекономити за рахунок того, щоб зменшити споживання теплової енергії за рахунок зменшення температури повітря на вулиці. І це те завдання, яке сьогодні проводиться разом з Державним агентством енергоефективності, разом з Урядом, який цього року спрямував кошти саме на компенсацію тіла кредиту, і останнє безпрецедентне рішення, яке було прийнято, – це 70% компенсації кредитних ресурсів, які сьогодні залучено на ці програми. Це повинно включити. Але я хотів би, щоб ви чітко розуміли, що це є ваш показник роботи: скільки лічильників стоїть, які так само можуть бути компенсовані 70% за рахунок цієї програми.

Якщо ми побачимо наступний слайд по заміні газових котлів і придбанню енергоефективного обладнання, ви бачите, що сьогодні є підвищення запиту. На сьогодні вже практично отримано 357 млн., ми розраховуємо, що це все-таки буде більш ніж 1,5 млрд. залучених ресурсів і спрямованих в цей напрямок. Але я хотів би, щоб ви подивилися, як це розкладається по областях.

Лідером тут у нас є Львівська область, яка прийняла рішення і компенсує частину відсотків. Також саме Київ і Київська область, яка включилася в цю роботу. Ви бачите, хто сьогодні знаходиться за межею середнього показника приблизно 900 кредитів по країні. Це важлива річ, тому що саме робота по підписанню меморандуму з органами місцевого самоврядування, виділення коштів з місцевих бюджетів на компенсацію відсотків, коли Уряд компенсує 70% тіла кредиту – це також ваша робота, яку ви можете підсилювати.

Тому яка допомога ще потрібна? Потрібно семінари проводити – три області ми вже проїхали. Потрібно підсилити роботу з ОСББ – Закон "Про спільну власність" вже прийнято. Тому давайте разом співпрацювати і те, що сьогодні Уряд виділяє кошти, їх потрібно просто реалізувати.

Я хотів би трошки перегорнути, щоб показали 8-й слайд – це те, що стосується вашої роботи з органами місцевого самоврядування. Тут конкретно показано, де є регіональні і міські програми, які в принципі заохотили компенсацію по енергоефективних заходах. Одеська, Львівська, Черкаська, я не буду перераховувати всіх, але хто що міг, він додав конкретних коштів на компенсацію відсотків. Відсотки сьогодні немалі, сьогодні Ощадбанк і "Укргазбанк" мінімум 25%, але ми розуміємо, що якщо компенсуємо тіло кредиту 70%, а це практично те, що може бути зекономлено за перший рік взагалі такого енергоефективного заходу, плюс компенсація відсотків, які йдуть від місцевих бюджетів, це дасть синергію того, що ми дійсно можемо зменшити споживання тієї енергії, за яку потрібно потім так дорого віддавати кошти "Нафтогазу",  а також "Енергоринку".

Я б хотів, щоб ви ще раз (включіть попередній слайд) подивились на карті, де дійсно прийняті вже місцеві програми, де в стадії розробки і погодження, а хто вже конкретно виділив кошти. У нас вересень місяць вже буквально завтра. В нас залишилось для енергоефективних заходів не так багато часу для того, щоб прийти і реально виконати цю програму.

Тому я знаю, що конкретно є по кожній області ще додаткові програми по заміні котлів на альтернативні в соціальних закладах, а також те, що це практично сьогодні за рахунок місцевих бюджетів відбувається. Але це питання номер 1, яке також, як сказав Прем’єр-міністр, буде включено до загальних показників, що конкретно сьогодні робить місцева влада для покращення ситуації і зменшення споживання природних ресурсів. Практично я стисло сказав. Можу ще дати слово Голові Енергоефектиності, який скаже, які ще в нього у попередньому є можливості для того, щоб збільшити співфінансування по меморандуму з органами місцевого самоврядування.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Перед словом Голові державного агентства я хотів би запитати голів Чернівецької і Тернопільської ОДА. Шановні колеги, чому ми не збираємось розробляти програму енергоефективності у Чернівцях і Тернополі.

 

– На сьогодні по цій програмі видано 671 кредит на 13 млн. грн., це на придбання обладнання для енергозберігання, і 107 кредитів видано на загальну суму 3 млн. на придбання котлів.

Ми це питання розглядаємо, зараз запропонували на чергову сесію облради виділення певного фінансового ресурсу на погашення того, що передбачається програмою, з обласного і місцевих бюджетів. Тому це питання на черговій сесії буде розглянуто.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Коли буде прийнято рішення про компенсацію з обласного бюджету для чернівчан і на яку суму?

 

 – Для чернівчан ми не будемо, це міська рада приймає. Але в обласному бюджеті буде прийнято цей фінансовий ресурс для всіх, хто бажає в Чернівецькій області. Це буде прийнято на черговій сесії як обласної, так і міської ради у вересні.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Візьміть це питання на контроль. Я прошу голову адміністрації меру міста великий привіт передати. Скажіть, що зимою програму енергоефективності трохи пізно буде запроваджувати. Я просив би, щоб ми швидко це зробили. Добре?

 

 – Добре.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Тернопіль. Де голова адміністрації?

 

 – Голова адміністрації перебуває у відрядженні.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – В якому?

 

 – В Одеській області.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Я йому відрядження не підписував. З'ясувати, хто підписував відрядження голові адміністрації. Голова адміністрації Одеської області знаходиться тут. Я так розумію, що тернопільський вирішив Одесою покерувати?

Я повний уваги.

 – В Тернопільський області видано близько 700 кредитів на загальну суму 13 млн. грн. по котлах, 13 заявок задоволено по ОСББ на загальну суму 6 млн. грн.

Розроблено план заходів, який затверджений головою, по енергоефективності.

Передбачено до кінця року більше 10 об'єктів по фондах регіонального розвитку профінансувати якраз в частині енергоефективності. Тобто робота проводиться по енергоефективності.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Рішення обласної та міської рад з приводу запровадження програми енергоефективності прийнято чи ні?

 

 – Рішення облради не прийнято.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Коли буде прийнято?

 

 – В нас через політичну ситуацію практично заблокована робота обласної ради, тому очікуємо ще одну сесію до виборів. Сподіваюсь, що все-таки депутати підтримають на цій сесії.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – А місто прийняло?

 

 – Місто прийняло, так, сесія була кілька днів тому.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Чому такий поганий стан розрахунків за енергоносії, про що щойно міністр заявив?

 

 – 44% у нас стан розрахунків по газу. Така ситуація склалася через те, що гаситься пріоритетна заборгованість за попередній рік, що ми нараховували штрафні санкції. Тобто основні туди скеровуються кошти. Але в нас є резерви, в нас загальна заборгованість – 65 млн. грн., є резерви  30 млн. – це відшкодування різниці тарифів, і 37 млн. – це заборгованість загальна по області, по якій ми працюємо, щоб її повернути. Це на 1 серпня.

Тобто наявні резерви дозволяють нам повністю десь перекрити заборгованість за газ. По цих резервах працюємо.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Ми різницю в тарифах позакривали чи не позакривали?

 

 – У нас  4 млн. отримала Тернопільська область.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Коли ми позакриваємо різницю в тарифах? До кінця серпня? Та вже скоро кінець серпня. Встигнете чи не встигнете? Так, реально.

 

ЗУБКО Г.Г. – Тут залежно від областей і обленерго, і також облгазів, які цю різницю повинні прийняти. Ці гроші вже спрямовані, вони затверджують договори, згідно з якими проводяться розрахунки.

І тут я б хотів би також, щоб голови адміністрацій подивилися взагалі на стан проведення цих взаєморозрахунків.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – О’кей, товариші, до кінця серпня – надто оптимістично. Реально – у вересні. Закрити всі розрахунки по різниці в тарифах у вересні, щоб очистити і бюджети місцеві, і очистити "Нафтогаз".

Геннадію Григоровичу, треба давати слово голові державного агентства?

 

ЗУБКО Г.Г. – Тільки хотів би запитати, чому не співпадає інформація по Чернівецькій області, тому що дійсно там готується сесія. Чому взагалі вона попала?

 

Із залу

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Дві хвилини, оперативно.

 

САВЧУК С.Д. – Шановний Арсенію Петровичу! Шановні члени Уряду, голови адміністрацій!

Власне, Геннадій Григорович абсолютно досить ефективно розповів по всіх наших програмах, які на сьогодні є. Єдине, що я хотів би від свого імені звернутися і прошу підтримки Арсенія Петровича.

Дійсно, програма, яку ми розробили, вона випереджає на сьогодні наші очікування. 360 млн. і 21 тис. кредитів – це говорить про те, що попит дійсно є.

Що я хотів би просити? Нещодавно ми, дійсно, прийняли постанову, яка дає можливість субсидіантам відшкодувати 70% на утеплення, чи це лічильник, чи це котел, чи це матеріали для утеплення. Я б хотів, щоб зараз ОДА, РДА підключились до цих районних семінарів, які теж проводить Держенергоефективності разом із банками. Це 473 райони, в яких ми беремо участь після того, як ми провели 23 семінари в областях. Будь ласка, долучіться. І цю постанову, яку ми прийняли і підписав Прем’єр-міністр, максимально доведіть до свідомості людей і, в першу чергу, до субсидіантів, адже це є стимулом для того, щоб субсидіант, по-перше, отримав субсидію і, по-друге, пішов взяв той лічильник, який він може взяти в кредит чи індивідуальний тепловий пункт або на рішення ОСББ було прийнято рішення щодо утеплення.

Якщо разом ми проведемо таку масову комунікаційну програму по 473 районам, яку ми запланували, то ми впевнені, що до кінця цього року наш показник на 1,5 млрд. грн. буде виконаний. Дякую за увагу.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Я ще раз хотів би звернути вашу увагу, програма енергоефективності – це реальна допомога людям, тобто ми запустили програму, яка передбачає компенсацію з державного бюджету від 20 до 70% за отриманий кредит залежно від того, чи ви купуєте котел, чи ви утеплюєте квартиру, чи ви утеплюєте будинок, чи особа, яка отримує субсидії, взагалі  отримує 70% компенсації. Це реальні кошти, які дадуть можливість людям менше платити по рахунках за житлово-комунальні послуги і зробити так, щоб у хаті було тепліше. Це взагалі один із критеріїв оцінки функціонування влади.

Неодноразово просив про те, щоб зайнятись цією роботою. Деякі області реально зайнялись, але цих областей тільки третина від загальної кількості. Те саме стосується лічильників. Лічильник встановлюється для того, щоб платити тільки за те, що ти отримав, а не для того, щоб підприємства теплокомуненерго списували на тебе всі витрати і вішали на тебе всі рахунки по всіх дірках, які опалюють атмосферу, а не опалюють квартиру кожного громадянина країни.

Тому ваше завдання – Ощадбанк видає кредити, Укргазбанк видає кредити, бюджет компенсує вартість цього кредиту, ви з місцевого бюджету приймаєте рішення щодо компенсації процентної ставки. У львів’ян запитайте, погляньте, яка в нього зразу пішла динаміка. Тобто це зменшення рахунку для громадянина країни, який він платить за житлово-комунальну послугу, це зменшення енергоспоживання країни. Це основні критерії взагалі ефективності влади як такої. Незалежність країни передбачає енергетичну незалежність, і це в ваших силах. Якщо б не було що… Але ми ж дали інструменти!

Тому я дуже прошу, регіональний Віце-прем’єр-міністр, агентство і голови адміністрацій, доведіть це до пуття. Ще є два місяці на те, щоб прискорити програму енергоефективності в кожній з ваших областей. Це стосується як програми енергоефективності для громадян країни, так і об'єктів соціальної та бюджетної сфери.

Геннадію Григоровичу, скільки ми грошей дали по фонду регіонального розвитку і по капітальних видатках в цілому на області? 4,1 млрд.?

 

ЗУБКО Г.Г. – 4,1, так. 2,6 – по фонду регіонального розвитку, але він ще не до кінця доопрацьований саме за рахунок відсутності інвестиційних програм. Я думаю, що області його доопрацюють. Капвидатки – 800 млн.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Друге питання, про яке ми з вами говорили під час зустрічі на кущових нарадах в Харкові, нагадаю – освоєння коштів державного фонду регіонального розвитку і капітальні витрати. Це реальні гроші на те, щоб поремонтувати школу, лікарню, шмат дороги і поміняти котли та вікна. Також у вас є 2-3 місяці на це. Гроші  в Державному казначействі є. Будь ласка, завершіть підготовку інвестиційних проектів і подавайте платіжні доручення на освоєння цих коштів.

Шановні голови облдержадміністрацій, є питання до регіонального Віце-прем’єр-міністра? Чернігівський голова адміністрації.

 

 – Є питання пільговиків. Взагалі на сьогодні тенденція – вони відмовляються від безкоштовного встановлення лічильників. Їм на сьогодні невигідно платити по лічильнику, їм вигідно платити фіксовані ставки, тому що ціна на газ для населення – 7180, для промисловості – менше 6 тис. грн. Не регулюється. Їм на сьогодні відмовляються і будинки, ОСББ, в основному "хрущовки" так звані, там 30-40% в цих будинках – пенсіонери. Вони також не хочуть ні в ОСББ іти, їх влаштовують ті пільги, які вони отримують, і не хочуть на це все йти.

 

ЗУБКО Г.Г. – Зараз Уряд працює саме над тим, щоб поєднати модель субсидій і модель енергоефективності, яка б мотивувала людей ставити лічильники і не платити зайве. Чому? Тому що отримуючи допомогу від держави, а Павло Валерійович зараз скаже, що практично компенсує держава все збільшення вартості рахунку, сьогодні не мотивується взагалі проводити енергоефективні заходи. Тому на сьогодні і Фонд енергоефективності, який буде розроблений, і змінена модель субсидій буде мотивувати людину все-таки зменшити споживання.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Питання голови Чернігівської адміністрації абсолютно слушне. Проблема знаходиться в площині Національної комісії регулювання енергетики. Я доручав міністру разом з НКРЕ нарешті врегулювати питання щодо лічильників і норм, тому що виходить наступна історія: той, у кого є лічильник, платить більше, ніж той, у кого немає лічильника. Яка тоді мотивація ставити лічильники?

І це було рішення, яке пропонувалося НКРЕКП. Наше завдання, щоб людина платила за ту послугу, яку вона отримала, за той обсяг природного газу, який вони спожили, і за той обсяг тепла, який також пораховано. І лічильник є ключовим елементом в тому, щоб рахунок, який прийшов за житлово-комунальні послуги, був справедливий.

Тому, Геннадію Григоровичу, питання голови адміністрації потребує конкретного вирішення. Ви разом з Міненерговугілля і НКРЕКП, місяць вже пройшов, коли було дано відповідне доручення щодо унормування цієї проблеми.

 

РОЗЕНКО П.В. – Я хотів би коротко по двох питаннях, про які ми вже говоримо протягом останніх 4-х місяців.

Перше питання – це, безумовно, ситуація із заборгованості по зарплаті в країні. Вчора Держкомстат оприлюднив останні дані щодо цієї ситуації. За липень ми маємо невеличке зростання заборгованості по зарплаті в районі 2%, але якщо взяти заборгованість по зарплаті з початку 2015 року, то за ці сім місяців заборгованість по зарплаті зросла майже на 50% і на сьогодні складає суму 1 млрд. 960 млн. грн.

І це, шановні колеги, ми повинні чітко сказати, що все це, всі питання, які ми сьогодні розглядаємо, є взаємопов'язані. Коли ми говоримо про несплату за житлово-комунальні послуги, за газ, то вимагати своєчасної і в повному обсязі сплати за житлово-комунальні послуги і за газ у людини, якій вчасно не платиться зарплата, очевидно це цілий ланцюг, який породжує, на жаль, негативну соціально-економічну ситуацію в країні. Тому, на мій погляд, на сьогодні і саме влада, Кабінет Міністрів України, місцеві органи державної влади повинні врешті-решт показати свій характер, де треба, "показати свої зуби" і стати на захист трудових і соціальних прав працівників. У нас є великі сподівання, і ми цей процес маємо з вами спільно очолити.

Тому я пропоную, щоб наша спільна позиція всіх органів влади була жорстка і безкомпромісна щодо невиплати зарплати на підприємствах всіх форм власності і тому я можу сказати, що лише три області на сьогодні за півроку мають зменшення заборгованості по зарплаті, це Житомирська, Івано-Франківська і місто Київ сьогодні за півроку скоротили заборгованість по зарплаті. По всіх інших областях ситуація, на жаль, є негативна, особливо це стосується Волинської, Дніпропетровської, в останній місяць причому дала досить високий приріст заборгованості по зарплаті, Закарпатська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Харківська, Хмельницька, Чернівецька області – це області з найгіршими показниками зростання заборгованості по зарплаті.

Тому доручення Прем’єр-міністра було, ще раз давайте сьогодні протягом тижня скликати засідання обласних комісій із заборгованості по зарплатах. Ці комісії повинні очолити глави обладміністрацій. Чітко по кожному підприємству у вас така інформація є. Я можу тут по кожній області, по кожному підприємству дати інформацію, але щоб не затягувати час у вас вся ця інформація є. Чітко графіки погашення заборгованості по зарплаті, причини виникнення цієї заборгованості по зарплаті, рішення відповідних комісій, де ці графіки погашення заборгованості по зарплаті мають бути виконані. Це наш, так би мовити, контакт з підприємствами, які вчасно не виплачують зарплати. Якщо ви бачите, що підприємство не йде на такий конструктивний діалог, давайте не забувати про те, що на сьогодні передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність керівників цих органів, вірніше, тих установ і організацій, які вчасно не виплачують заробітну плату.

Якщо не вдається нам спільно домовитися, всі важкі економічні ситуації, як ми гасимо заборгованість по заробітній платі, значить у нас немає іншого виходу, як всім нам  спільно з Генеральною прокуратурою, Міністерством внутрішніх справ, залучайте Державну службу праці до цих процесів, і будемо іншим шляхом розмовляти з недбайливими керівниками підприємств, які дозволяють собі не виплачувати вчасно заробітну плату на, саме головне – економічно активних підприємствах.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Павле Валерійовичу, якщо дозволите, я хотів би Вас доповнити, щоб це так виглядало.

Товариші, це вулиця з двостороннім рухом. Ви збираєте комісію, якщо ви побачите на комісії, що це державні підприємства, які знаходяться в сфері управління центральних органів державної виконавчої влади, і скажете: товариші, так це не наша проблема, це проблема міста Києва. О’кей, покажіть це.

Тобто, державна компанія, яка знаходиться в управлінні будь-якого міністерства, не виплачує заробітну плату, тоді це абсолютно об'єктивно, ви вносите, як голова адміністрації, подання, і ми вже будемо працювати з керівником цього державного підприємства і розбиратися, що там відбувається. Тому що не ви орган управління.

Друге. Якщо вам треба допомогти в тому, що, можливо, десь є проблеми з Державною фіскальною службою, з відшкодуванням податку на додану вартість, можливо, є такі історії, і це пов’язано з економічним станом підприємства, також давайте проведемо цю дискусію. Але там, де підприємство працює, тим більше, продають на експорт. В силу валютно-курсової складової їхні доходи зрослі, і при цьому не виплачується заробітна плата. Це ні в які рамки не поміщається.

Тобто ваше завдання на місцях – розберіться й покажіть нам: от ті підприємства, які стосуються центральних органів влади, – це наш спільний головний біль. Там, де ви, товариші, керуєте безпосередньо на ваших територіях, працюйте з ними і забезпечте погашення заробітної плати.

Я окремо потім хочу послухати Волинь і Закарпаття. Товариші, зразу підготуйтеся, тому що вас дуже часто згадують на сьогоднішньому засіданні Уряду, і не в найкращому тоні.

 

РОЗЕНКО П.В. – Арсенію Петровичу, я повністю підтримую ваші пропозиції. Але я також звертаюся до своїх колег – керівників центральних органів виконавчої влади: давайте не чекати поки нам глави адміністрацій дадуть інформацію, а буквально по всіх своїх підприємствах, які знаходяться в вашому підпорядкуванні, така інформація є, проведіть також аудит їхньої діяльності стосовно того, причин затримок із виплатою заробітних плат.

 

Пункт 1.2) Про стан призначення житлових субсидій

 

РОЗЕНКО П.В. – Переходимо до другого питання стосовно прогресу впровадження системи субсидій, яку ми маємо, і я хочу сказати лише деякі загальні цифри, на які ми сьогодні виходимо.

На сьогодні вже 2,5 млн. українських родин отримують субсидію за новим порядком. Для порівняння: в минулому році в цей період кількість родин, які отримували субсидії, складала 400 тис. українських родин. Таким чином, завдяки реформі системи субсидій, реформі в соціальній сфері, які ми провели протягом останніх півроку, ми змогли збільшити ефективність надання соціальної допомоги фактично в п’ять разів. І тепер виключно від нашої з вами спільної роботи залежить те, як ми вступимо в опалювальний сезон, як будуть сприйняті людьми нові платіжки за житлово-комунальні послуги, а буде здійснюватися оплата за житлово-комунальні послуги і яким чином люди будуть відчувати свій соціальний захист.

Як ми з вами домовлялися раніше, на сьогодні ми вже не будемо формально оцінювати кількість поданих заяв і кількість розглянутих справ. Ми приблизно  розуміємо, що на сьогодні ми маємо залучити до програми системи субсидій приблизно 4-4,5 млн. українських родин. Це наш національний план: 4,5 млн. українських родин мають бути залучені до системи субсидій. І ми по кожній області розробили свої критерії успішності їхньої діяльності і будемо наступним чином давати відповідну оцінку діяльності областей.

Я хочу вам продемонструвати, якщо можна, слайд № 8, як це буде відбуватися. Порівняльна характеристика регіонів, зокрема за останній тиждень. Ми поставили цілі, всі цілі до вас доведено. На сьогодні, якщо ми беремо, що ми маємо досягнути цілі 4 млн. українських родин, які маємо захистити від підвищення цін на житлово-комунальні послуги, то сьогодні Суми вже досягли 89% цілей, які перед нами поставлені, Вінниці – 80%, Кіровоград – 78%, Донецьк – 75%, Житомир – 73%, Черкаси – 69%. Тобто ці фактично у нас шість областей йдуть в графіку, який дозволяє нам сказати, що в жовтні після підвищення, коли люди отримають нові платіжки за житлово-комунальні послуги, люди в цих областях повністю соціально захищені.

На жаль, ситуація в Херсонській, Миколаївській, Закарпатській, Луганській, Чернівецькій і Одеській областях є на сьогодні незадовільна. Я просив би голів адміністрацій, перше – все-таки протягом тижня у нас є з вами всі можливості обробити всі заяви, які є на сьогодні в управліннях соціального захисту населення. Але цього мало. Для того, щоб виконати цілі 4 млн. людей, нам треба залучити ще додатково приблизно 1,5 млн. родин, щоб вони до нас звернулися за отриманням субсидій.

Тому головною проблемою на сьогодні є низький рівень нових заяв на систему субсидій. Якщо раніше ми отримували приблизно 120 – 150 тис. звернень щотижня, то на сьогодні таких звернень приблизно ми маємо 50 тис.

Тому я вважаю, що всі голови адміністрацій мають використовувати всі наявні у них засоби комунікацій для заохочення громадян подаватися на субсидії. Це особисті виступи голів адміністрацій. Друзі, більшість з вас мають високий рівень довіри і високий рейтинг в областях. Завдяки цьому залучайте людей приходити і отримувати субсидії. Це ваші особисті звернення, ваші особисті виступи в ЗМІ, залучення всього масиву регіональної преси до цієї кампанії.

Уряд зі свого боку робить також свою роботу. До 1 вересня, як ви знаєте, згідно з постановою Кабінету Міністрів ми забезпечимо повторну розсилку бланків заяв, декларацій з покроковою інструкцією заповнення кожному українському споживачу. На сьогодні за повідомленням "Укрпошти" вже здійснено приблизно 30% охоплення рознесенням цим заяв і декларацій. Тобто ми свою роботу зробимо. Нам потрібна від вас підтримка.

Друге. За допомогою "Укрпошти" і соціальних працівників активно залучити листонош до інформаційної роботи. Не тільки з точки зору прийти і рознести заяву. Це наші агітатори, наші соціальні працівники, які можуть переконати людину все ж таки не боятись прийти і отримати субсидію. Теж саме йдеться про створення мобільних бригад для виїзду у сільську місцевість. Зараз навантаження на соціальне управління протягом вересня буде менше, ніж було ще навіть місяць тому.

Зараз, будь ласка, це є прекрасна можливість вересень присвятити тому, щоб соціальні працівники виїхали в важкодоступні села і селища і поспілкувались із людьми, разом із главами РДА для того, щоб залучити людей на отримання субсидій. Ми вам довели по кожній області цілі, які мають бути досягнені при оформленні субсидій, нагадаю, це 4 млн. родин по всій Україні, такі ж самі завдання, я прошу, довести до кожного району. Зробити у розрізі району районні цілі, які мають виконати кожен район.

Дуже важливе питання – чисельність управлінь соцзахисту на рівні районів. На них зараз іде колосальне навантаження. Я не буду вам про це говорити, ви самі про це знаєте, наскільки велике навантаження працівників районної ланки. Уряд відкрив нові можливості для залучення людей у цей процес. Ми прийняли спеціальну постанову Кабінету Міністрів, де дозволили вам, спонукаємо вас залучати безробітних для допомоги при оформленні субсидій, причому фінансувати це буде і набирати персонал відповідні служби зайнятості і фінансувати цю роботу будуть не районні бюджети, не державні бюджети, ні місцеві бюджети, а саме бюджет Фонду зайнятості. Будь ласка, активно використовуйте ці можливості, тому що для мене є незрозуміла ситуація, коли область знаходиться в стадії відстаючих, пишуть нам, що потрібно 50 чоловік, а безробітних там працює на сьогодні 1-2 людини.

 В цілому по Україні ми оцінили потребу соціальних служб на вересень, жовтень, листопад, грудень приблизно додаткова чисельність по всій Україні 4 тис. людей. Ми готові профінансувати їм зарплату.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Прошу ще раз дуже чіткий меседж. Ті люди, які не мають роботи, вони можуть бути задіяні за рахунок коштів Фонду зайнятості в програмі оформлення субсидій. Людина має вищу чи середню освіту, коротке тренування, деякі області вже це провели. Ми фінансуємо це за рахунок коштів фонду зайнятості, вирішуємо дві проблеми: перша – зайнятість для людини й зарплата; і друга – це робота безпосередньо по оформленню субсидій. Від вас залежить, щоб максимально залучити цих людей до роботи по оформленню субсидій.

У кого вже залучені, Павле Валерійовичу?

 

РОЗЕНКО П.В. – Зараз я скажу. Ще буквально короткий меседж.

Ми чудово розуміємо, що основною проблемою, чому не вдається оперативно розглядати справи – це невеличка чисельність районних управлінь. Ми даємо можливість за рахунок фонду соціального страхування, за рахунок безробіття вирішити це питання.

На сьогодні у нас залучено приблизно лише 540 чоловік.

Непогано на сьогодні використовують ці можливості Полтавська область, Одеська область гарно включилася в цей процес, Харківська область, Хмельницька область, Дніпропетровська область непогані має показники залучення безробітних. Колеги, це, на мій погляд, реальна можливість зняти дуже швидко питання швидкого оформлення субсидій. Це перше питання.

І друге питання, Арсенію Петровичу, що нам заважає вчасно оформлювати субсидії – це, на жаль, про що я говорив неодноразово, несвоєчасне повідомлення підприємствами електропостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення, які надають послуги з утримання житла, вони вчасно не відповідають соціальним службам на наші запити.

Ще раз наголошую, п’ятиденний термін у нас відведений для надання відповіді на запит соціальних служб. Якщо комунальне підприємство, обленерго, районні служби вчасно не відповідають, це затримує процес субсидій. І в нас виходить знову парадоксальна картина, Арсенію Петровичу. Вони вимагають у людей своєчасно сплачувати за житлово-комунальні послуги, а коли до них звертаються соціальні служби з проханням надати інформацію про обсяг цих послуг, вони або не відповідають, або затягують цей процес.

Тому, як я й обіцяв, Арсенію Петровичу, в нас є перелік – 900 підприємств по всій Україні, які не виконують постанови Кабінету Міністрів України і вчасно не повідомляють, не надають відповіді на запити соціальних служб. Цю інформацію я передам до НКРЕКП офіційно, до Міненерговугілля, до Мінрегіону. Є перелік – 900 підприємств, які по всій Україні вчасно не виконують це завдання. Ми повинні зрозуміти, що у нас є буквально місяць, щоб навести тут порядок.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Протокольне доручення: вимагаю від НКРЕКП вжити невідкладних заходів щодо притягнення до відповідальності ліцензіатів – 900 компаній, які замість того, щоб допомагати людям оформляти субсидії, поки що тільки вимагають сплати за житлово-комунальні послуги, але нічого не роблять для того, щоб спростити механізм надання субсидій і подати відповідну інформацію.

Міністра енергетики та вугільної промисловості прошу вийти на голову НКРЕКП і вжити невідкладних заходів до компаній, які порушують рішення Кабінету Міністрів.

 

РОЗЕНКО П.В. – І останнє. Дайте слайд по оцінці областей, одну область візьміть.

Щоб не було ніяких упереджень, ніяких дискусій навколо цього питання, ми з наступного тижня всю інформацію про стан виконання наших з вами спільних обов’язків щодо нарахування субсидій будемо вивішувати на сайті Мінсоцполітики. Ми зробимо інтерактивну карту виконання національних планів, національних програм з розбивкою по кожній області. Ви приклади бачите: динаміка по тижню, динаміка за весь час, динаміка оформлення субсидій. Щоб наші громадяни знали і давали оцінку всім нам і органам місцевої влади, хто, як, в яких темпах виконує належним чином відповідні державні програми. Ми це переносимо в публічну площину, щоб суспільство знало, хто буксує, а хто працює продуктивно.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто ця інформація буде загальнодоступна на вашому сайті, буде оцінка в щоденному режимі, скільки оформили субсидій, скільки не оформили і яке йде відставання від запланованого?

 

РОЗЕНКО П.В. – Так, від запланованого графіку. Буде вивішено інтерактивну карту ситуації по всій країні, де щотижнево буде виставлятися динаміка, і по кожній області буде динаміка виконання завдань і виконання роботи. Це й буде оцінка обладміністрацій, обласної місцевої влади.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Хто найгірший зараз в оформленні субсидій?

 

РОЗЕНКО П.В. – Я вже називав ці дані. Поверніть ще раз восьмий слайд.

Ми переходимо на виконання цілей. Це 4-4,5 млн. родин по всій Україні, ми поставили таке завдання. На сьогодні суттєво відстають від графіку виконання цієї нашої мети Херсонська, Миколаївська, Закарпатська, Луганська, Чернівецька і Одеська області.

Якщо взяти динаміку останнього тижня, то найкращий результат щодо оформлення субсидій і залучення людей показали: Луганська, Донецька області – в них найкращі показники оформлення субсидій за останній тиждень, Харківська область, Вінницька, Сумська і місто Київ. Зверніть увагу, ми визнаємо критерій "нові заяви", це те, про що я говорю. Мало нам обробити ті заяви, які сьогодні є у нас в управліннях, нам треба залучити додаткових людей, нам треба залучити додаткові родини і тоді ми увійдемо в опалювальний сезон спокійно без емоцій зі сплатою житлово-комунальних послуг, і, найголовніше, політична напруга, яка буде зростати у період передвиборчих баталій, по цьому питанню буде знята. Тому фактор нових заяв на цьому тижні найбільше заяв надійшло у місті Києві, в Чернівецькій області, Житомирській області, Полтавській області, Вінницькій області, Кіровоградській області.

Тому зараз у ці місяці нам треба посилити інформаційну активність, я про це вже сказав.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Я хотів би відзначити голів ОДА, де реально робота пішла, особливо Харків, пане Райнін, я Вам дякую, після тієї зустрічі, коли відбулась, дивлюсь, що у Вас тенденція пішла у правильному напрямку. Прошу голів ОДА, де йде відставання, невідкладно після засідання Уряду дати відповідні вказівки, щоб швидше оформлювали субсидії. По вашій роботі по ЗМІ і подивився, в принципі непогано. Є звичайно декілька фактів, де кількість публікацій, зустрічей і прес-конференцій не відповідає реальному, але робота голів ОДА і керівництва держави щодо донесення інформації до громадян країни про необхідність оформлення субсидій, про те, що держава просто компенсує тарифи на житлово-комунальні послуги. В принципі, товариші, у вас є ще 2 місяці на те, щоб максимально прискорити цю роботу.

Ми моніторимо ситуацію по call-центру Кабінету Міністрів України. Що викликає стурбованість? Коли ми телефонуємо людям і питаємо: скажіть, чи ви підете оформлювати субсидію чи ні, вони кажуть, що так підуть, але, як правило, кажуть, що це будуть робити у вересні-жовтні. Тобто найбільший наплив буде у вересні-жовтні і будуть завантажені всі соціальні служби. Тому прошу вас те, що сказав Павло Валерійович по залученню безробітних і по залученню коштів соціального страхування. Наймайте людей, давайте людям роботу, відправляйте людей на оформлення субсидій.

І друге. Я Андрію Пивоварському окрему подяку хотів сказати. “Укрпошта” взагалі оголосила конкурс на те, що працівники “Укрпошти” будуть отримувати додатковий бонус, тобто додаткову премію за роботу в віддалених регіонах, і не тільки в віддалених, а в цілому по країні по оформленню субсидій. Там призовий фонд, здається, 2 млн. грн. ви передбачили?

І значна кількість працівників “Укрпошти” також залучена до цієї роботи. Тому прошу керівників обласних державних адміністрацій скоординувати роботу: перше – “Укрпошти”; друге – ваших соціальних служб; і третє – фонду соціальної зайнятості для того, щоб залучити максимальну кількість людей до оформлення субсидій для громадян країни.

 

РОЗЕНКО П.В. – Один меседж ще, останній буквально, пов’язаний з тим, що до 1 вересня, як я вже сказав, ми забезпечуємо повторну доставку бланків декларацій та інструкцій з покроковою буквально деталізацією, як їх треба заповнювати.

Я дуже вас прошу всіх, і до засобів масової інформації сьогодні сказати один меседж – ті люди, які вже оформили субсидію, які подалися на субсидії, ніяких нових заяв і декларацій вже заповнювати не треба. Вам вже призначена субсидія на 12 місяців. Тому ми розсилаємо всім ці бланки заяв і декларацій, але заповнити й подати їх в соціальні служби мають лише тільки ті, хто не звертався за субсидією. Тобто повторних звернень не треба, субсидія вам призначена на 12 місяців і тому не треба знов штурмувати, не треба знов переживати. Ми просто вас інформуємо ще раз і все.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Київське керівництво, Ігор Ніконов хотів задати запитання. Будь ласка, Ігорю.

 

НІКОНОВ І.– Я извиняюсь, очень ответственный нюанс есть один.

Павел Валерьевич сказал, кто медленно дает: там «Киевводоканал», «Киевэнерго», это все понятно. Но ОСМД бежит в ЖБК. Мы в организациях этих видим самых больших, скажем, тех, кто дольше всего передает данные. И знаете почему? Потому что они, действительно, они считают, что им лучше сделать так, чтобы людям не платили субсидии, потому что тогда люди платят им точно.

И что бы я попросил уважаемого министра? Мы должны очень четко понимать, что своевременная оплата этих субсидий именно, на особенно предприятия такие, как ОСМД, ЖБК, тогда их стимулируют к быстрейшей их организации и предоставлению данных, потому что они реально тормозят данные совершенно специально.

Вот у нас сегодня заложено 27 млн. перед ОСМД и ЖБК только по субсидиям. Конечно, они не будут данные давать. Просто в этом плане, мне кажется, надо обратить особое внимание, а не скорость.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Ми фінансування будемо день у день, у нас 24,5 млрд. грн., тобто ми повністю профінансуємо всі субсидії, у нас вистачає коштів. Ще й з великим запасом. Ми ж розраховували спочатку на 3 млн. домогосподарств, зараз у нас цільовий показник 4 млн. домогосподарств. Тобто ми забезпечимо повністю покриття всіх субсидій. Ваше завдання – разом з міністерствами та НКРЕКП заставити їх обмінюватися даними. Ви праві, що вони умисно це роблять.

Які ще є питання до міністра? Будь ласка, Запоріжжя.

 

 – У нас сегодня очень серьезное социальное напряжение по такому вопросу. Стоимость 1 тонны угля в Запорожской области сегодня составляет от 3,5 до 4,5 тыс. грн., а возмещение из госбюджета льготникам сегодня идет из расчета 1,3 тыс. грн. Люди обращаются сегодня и на личных приемах, и по "горячим линиям". У нас есть предложение установить предельный показатель стоимости твердого топлива на уровне двух прожиточных минимумов и внести соответствующие изменения в постановление Кабинета Министров.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Меня министр информирует, что стоимость угля в стране 1 тыс. 100.

 

 – К сожалению, это не так в Запорожской области.

 

ДЕМЧИШИН В.В. – Такі випадки, дійсно, є. Ми активно обговорювали проблему з Одеською областю. На місцевих рівнях перекупщики просто формують додатковий ринок. Ми готові постачати в будь-яку область під визначені підприємства, які у вас на місцевих рівнях займаються розповсюдженням вугілля побутовим споживачам, в необхідному обсязі, в необмеженому обсязі. Вугілля в наявності є. Будь ласка, звертайтеся, давайте адреси, ми будемо постачати його за ціною 1 тис. 100 плюс ПДВ.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Міністру доручення разом з ДП "Вугілля України" і облдержадміністрації. Формуйте заявки. Якщо міністр каже, що 1 тис. 100 плюс ПДВ, я так розумію, що плюс транспортування, таким чином тоді формуємо ціноутворення на цьому ринку.

Ще є питання до міністрів? Дніпропетровськ.

 

 – Мы внедрили полностью электронную систему подачи заявок, предлагаем внедрить это по всей стране. У нас за пять дней 33 заявки. Человек не выходит никуда.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Объясните, чтобы я понимал, какая электронная система.

 

? – Полностью введена электронная система подачи заявки на субсидию, и человек никуда не ходит, мы ему даже ничего не отправляем.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто безконтактно взагалі. Зайшов на сайт ОДА, заповнив заяву, і у вас соціальна служба опрацювала.

 

 – Да. Предлагаем всем воспользоваться.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Гарна справа.

 

 – Идентификация идет через банковскую карточку, но те люди, которые получают субсидии, в основном имеют пенсионные карточки, и мы это учитывали. Мы делали это с крупным банком, соответственно, его отделения есть практически по всей стране.

Второй вопрос. Я обращался к министру письменно, я прошу, можно вернуть слайд там, где все области? Арсений Петрович, я помню Ваш селектор и селектор господина Зубка. Вы приходили и говорили, первое – это субсидии, Геннадий Григорьевич говорил, первое – это взводные опорные пункты. Днепропетровская построила. Субсидии на нереальный план. Рядом со мной Харьковская. Мне придется загонять людей сегодня. Пересмотрите, пожалуйста.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Знаючи Вас, у Вас немає нереальних завдань. Ви все виконаєте.

 

 – Я Вас очень прошу, посмотрите. Мы не поймем, по какой формуле считалось это.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Павле Валерійовичу, покажете, тому що ця формула рахувалася, там дуже багато індикаторів, у тому числі рівень бідності, зарплати.

 

РОЗЕНКО П.В. – Рівень комунальних послуг. Робили поправку на тіньову зарплату, на особливості регіонів і т.д. Треба чітко розуміти, що це маяки. Ми розуміємо, що плюс – мінус, але це цифри, на які ви самі повинні орієнтуватися. Повірте, це об'єктивно, і це робилося, я відверто хочу сказати, не нами, а однією міжнародною потужною компанією, яка нам допомагає сьогодні в роботі.

 – Яка міжнародна компанія? Ми зараз провели переговори з компанією з Великої четвірки, з Deloitte, і будемо з ними співпрацювати. Яка потужна компанія робила це? Я хочу просто зрозуміти принцип розрахунку.

 

РОЗЕНКО П.В. – У нас в Кабінеті Міністрів створена відповідна робоча група, до якої входять представники всіх міністерств і центральних органів виконавчої влади.

Знову-таки кажу, я розумію Ваші сумніви, але повірте, це об'єктивні показники. Якщо є якісь конкретні зауваження – надсилайте фахівців, ми готові працювати.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Сейчас допроситесь, что увеличим показатели. Якщо є якісь показники, які треба врегулювати…

 

 – Увеличивайте, я буду стараться выполнить.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Якщо є якісь показники, які треба врегулювати. Нам же треба реальну картину, а не надуману. Якщо скажете: ось у нас реальна картина, ми вважаємо, що в нас саме така кількість домогосподарств, і ми готові це довести, все. Дякую.

Полтава.

 

 – Дуже приємна була і слушна Ваша пропозиція, Арсенію Петровичу, щодо залишити всі залишки, які залишаються після сплати комунальних платежів на рахунках з подальшим використанням на виплату комунальних послуг. Це стосується субсидій.

Я хотів би трошки розширити коло використання залишків і участі цих залишків у програмі по енергозбереженню. Ми зробили розрахунок, якщо квартира 60 м, є норматив споживання по газу, після сплати в цей опалювальний сезон, який відбувся, ми порахували, що економія на місяць такий родині після сплати комунальних платежів десь нараховує 1 тис. грн. Я хотів би, щоб на рівні Кабінету Міністрів внести пропозицію ці гроші використовувати для участі у програмі по енергозбереженню.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Опрацюйте пропозицію голови адміністрації. Останній Чернігів. Я прошу, щоб ми пришвидшились, а то ми вже дві години працюємо, а нам треба ще розглянути 1 вересня і підготовку навчальних закладів.

 

– Практичне питання. Пане Павле, є проблема роботи з програмою, з базою даних Мінсоцполітики. Не більше 5 чоловік одночасно може працювати і в нас в області з 7 до 23 по 5 людей працюють. То ми можемо набрати і 200 людей, але вони не можуть працювати з вашим програмним забезпеченням.

Якщо є якась альтернативна швидка програма, але треба вручну базу даних цю перебивати. Тому, будь ласка, спрямуйте програмістів, нехай відпрацюють це питання, бо людей можемо набрати, а їм робити не буде чого.

 

РОЗЕНКО П.В. – Чесно кажучи, вже 5-ий місяць у нас іде робота цієї програми і на 5-му місяці чути від Вас, що у Вас щось із програмою. Звичайно ми в робочому порядку ці питання по програмі всі знімаємо. Тому питань немає, тут проблем не буде.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Розберіться, Валерію Петровичу, по програмі.

Колеги, тепер є пропозиція оперативно перейти до найосновнішого, що відбудеться через тиждень, – 1 вересня і початок нового навчального року.

 

Пункт 2. Про підготовку навчальних закладів до  2015/16 навчального року

 

КВІТ С.М. – Початок навчального року є надзвичайно важливою подією в житті країни. Всі регіони (ми маємо цю інформацію) готуються до навчального року в дуже непростих умовах.

Скажу коротко, що на ремонтні роботи виділено біля 1 млрд. 155 млн. грн.

Дуже цікавою була для мене інформація, що буде відкрито сім нових побудованих шкіл. В наших умовах це велика подія. Дві школи – в Києві, три школи – в  Київській області, по одній – в Тернопільській і Полтавській областях, до кінця року – чотири школи у Львівській області.

Школи утеплюються, реалізується програма енергозбереження, наскільки це можливо, оновлюється їхня матеріально-технічна база.

Ми багато зробили по реформуванню змісту освіти, щоб навчальні програми були цікавішими. Було багато нарікань, що вони ускладнені.

Запрацює з 1 вересня концепція національно-патріотичного виховання в школах.

Розробляється концепція профільного навчання.

На виконання доручення Прем’єр-міністра МОН збільшило кількість годин на вивчення іноземної мови – з двох до трьох годин на тиждень у 6-9 класах, з 3-х до 3,5 годин в 10-11 класах.

Міністерство скасувало 1600 документів у галузі, за якими відбувалися різноманітні звіти. Я спочатку сам перепитав у колег, чи 160, чи 1600. 1600. Але, на жаль, на місцевому рівні ця безглузда звітність часто поновлюється. Я прошу наших шановних голів облдержадміністрацій звернути на це увагу.

Хочу подякувати практично всім головам облдержадміністрацій за те, що вони зрозуміли в такому нашому спілкуванні, що неможливо вчити дітей в так званих малоформатних школах, в яких може бути вісім учнів, вісім вчителів, з двох причин.

По-перше, і це головне, що такі діти ніколи не будуть мати можливість вступити до університетів, тому що в таких школах неможливо забезпечити нормальну якість навчання.

Друга причина – фінансова. Дуже часто в таких школах вартість підготовки на один рік одного учня складає понад 50 тис. грн., і на це не вистачить ніяких субсидій. Тобто це з фінансової точки зору є безглуздям.

І цей процес оптимізації почався, він іде дуже добре. Ми сподіваємося, що на ті показники, які заплановані самими облдержадміністраціями, ми вийдемо на кінець року, і цей процес дуже добре іде.

Тобто ідеться про те, що ті кошти, які економляться, лишаються в галузі, на них можна зміцнювати матеріально-технічну, кадрову базу в областях. І це те, що потрібно робити.

Також я хочу підкреслити, що ця оптимізація ніякою мірою не стосується початкової школи. Де дитина народилася, там вона йде в школу. І тому я дякую за конструктивну співпрацю.

Проблемним питанням, зокрема в сенсі оптимізації шкіл залишаються шкільні автобуси. Ми маємо таку статистику, що в державному бюджеті ми маємо кошти приблизно на 40 автобусів, ми їх закупимо. І за оперативною інформацією в областях, а це: Харківська, Луганська, Черкаська та Вінницька, було закуплено всього 10 шкільних автобусів.

Я розумію, що це системна проблема, тому що велика кількість автобусів була вилучена для АТО. І ми будемо старатися, будемо намагатися вкласти ці кошти в державний бюджет на наступний рік. Але я хочу підкреслити, що закупівлі з минулих років відбувалися не лише за кошти державного бюджету, а також значною мірою за кошти обласних бюджетів. І це серйозна проблема, і ми повинні спільно над цією проблемою працювати.

Ми маємо позитивні зрушення у демографічних процесах. У 2015-2016 навчальному році контингент учнів збільшився на 38 тисяч, і до перших класів всього піде в цьому році 414 тис. дітей.

Ліквідовано корупційні схеми відбору та друку шкільних підручників. Цього року на відкритому онлайновому конкурсі вчителі самі обрали підручники для 4-х і 7-х класів. Публічність і прозорість конкурсу вперше призвела до того, що не було подано жодної апеляції.

Також існує кілька проектів доступу учнів до електронних версій підручників. Цього року держава забезпечила 255 млн. 307 тис. грн. на друк підручників за рахунок економії коштів, призначених для бюджету Верховної Ради України. Відповідно другу половину коштів мають виділити місцеві бюджети. Тому я хочу підкреслити, що, по-перше, підручники скоро будуть надруковані та доставлені, вони вже друкуються. По-друге, вони будуть безкоштовними для учнів та їхніх сімей.

Ми зробили розрахунок, скільки кожна область має знайти коштів, і сьогодні на засіданні Уряду ми будемо один із наших документів. Ми підготували проект постанови про те, щоб допомогти з витратами. Тобто де знайти ці витрати? Це може бути, в одних випадках – з коштів місцевих бюджетів, в іншому випадку – із коштів субвенції.

І також я хочу сказати, що ця постанова даватиме можливість також робити витрати, ті, хто не має заборгованості по субвенції, а заборгованість має тільки одна Чернігівська область, всі інші зможуть також витрачати кошти на зміцнення матеріально-технічної бази, на закупівлю відповідно класів з хімії, з фізики і таке інше.

Стосовно Чернігівської області. Я знаю, що це проблема не тільки цього року, тобто кожного року за всі роки незалежності була проблема з фінансуванням освіти в Чернігівській області. Кожного року на кінець року були борги. Але ми подивилися, як це відбувається. Якщо на перше півріччя по максимуму платити матеріальні заохочення, премії і т.ін., то на друге півріччя, звичайно, цього не вистачить.

Тому це окрема тема. Я знаю, що ви працюєте з Мінфіном, і з вами ми також далі будемо працювати.

Цього року до українських університетів вступило 477 тис. осіб, в тому числі 307 тис. першокурсників. Ми прийняли на навчання 20 тис. 500 випускників шкіл з Луганської і Донецької областей та 963 випускники з Криму. Нашим завданням є створення більш сприятливих умов для дітей з окупованих територій. Для цього МОН готує ряд урядових та законодавчих ініціатив.

Також я хотів би сказати два слова про необхідність скорочення мережі вищих навчальних закладів. Це питання зовсім інакше, воно не має такого соціального навантаження, як це стосується шкіл, тому що у нас забагато університетів, і ви знаєте, колеги, у ваших областях ті університети, які не мають жодної вартості. Я прошу вас активніше з нами співпрацювати. Ми за минулий рік закрили 76 вищих навчальних закладів у різний спосіб: було об'єднання, припинення дії ліцензії. В основному це приватні, але також були й державні заклади освіти. Я думаю, цей процес треба продовжити.

Я хочу зазначити такий дуже цікавий тренд по підсумках цьогорічної вступної кампанії. Ми бачимо, що абітурієнти вже чітко дивляться, де і який вищий навчальний заклад, який університет дає кращу освіту. Як правило, гарні заклади освіти у великих університетських центрах і в обласних центрах не мали проблем з абітурієнтами, у них успішно відбулася вступна кампанія. На цьому тлі ця величезна кількість інших університетів недостатньої, м'яко кажучи, якості будуть шукати можливостей вижити і найкраща можливість – це об'єднуватися з кращими університетами.

Ми будемо працювати, і ми просимо тут вашої підтримки, тому що нам потрібна якість. Якість перебуває в центрі уваги всіх наших освітніх реформ.

Також насамкінець я зазначу, що Уряд сьогодні розгляне ряд інших важливих постанов – постанова про відкриття депозитних рахунків у банках для університетів і наукових установ, а на наступному тижні буде проект постанови про обслуговування в банках спецфондів університетів і науково-дослідних установ, це дуже важливо. Ці колективи всі чекають. І сьогодні ми будемо говорити про забезпечення підручників, коли перейдемо до робочої частини нашого засідання.

У мене все. Якщо є питання, я готовий відповісти.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Шановні колеги, які є запитання до Міністра освіти?

 

? – Передали в місто Київ, щоб ми фінансували його, але не передали як власність. Я прошу, щоб ви передали як власність, тому ми не маємо права ні ремонти робити, нічого.

 

КВІТ С.М. – Так, звичайно. У вересні, я сподіваюсь, Парламент розгляне три наших закони, які ми збираємось виносити: це Закон "Про професійну освіту", Закон "Про освіту" базовий і Закон "Про наукову і науково-технічну діяльність".

У тій частині, де йдеться Закон "Про професійну освіту", ми передаємо вам не просто власність, ми передаємо на обласний рівень можливість взагалі всі важливі рішення приймати по розвитку чи оптимізації тих чи інших професій і закладів. І після цього закону ми внесемо зміни до Бюджетного кодексу про те, що ви зможете розпоряджатись власністю. Поки що, якщо б ми це зробили в минулому році, то за цей рік, я боюсь, що всі технікуми, коледжі, які, як правило, у центрах міст, вони би просто були оптимізовані. Я не кажу, щоб обов’язково це відбулось у Києві чи в якомусь конкретному центрі, але така тенденція є, щоб закрити навчальний заклад у центрі і побудувати там свічку, наприклад.

Тому після прийняття Закону "Про професійну освіту" ми делегуємо всі права на рівень області по розвитку і оптимізації професії певної навчальні заклади професійні і разом з тим будуть передані всі права на власність також.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Сергію Мироновичу, по яких областях Ви бачите проблеми щодо підготовки до навчального року?

 

КВІТ С.М. – Я би не виділив особливо проблемні області, у нас є проблеми по фінансах, пов’язані конкретно з Чернігівською областю. Всі інші, я би так сказав, що реагують на наші запити. Є в нас об’єктивні проблеми, тому я б не сказав, що хтось дуже різко вибивається з цього графіку. Для нас важливо, щоб не було заборгованості по субвенції, тому що це дуже принципове питання, все інше в основному відбувається рівно.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Заборгованості перед освітянами по зарплаті, по відпускних у когось є, крім Чернігова? Немає ні в кого. Чернігів виводимо окремо за шпальти і треба знайти вирішення питання по Чернігову і це відбувається кожен рік.

По підручниках. Державний бюджет дав 50% компенсації за безкоштовні підручники. Тепер органи місцевої влади повинні дати своїх 50%.

 

КВІТ С.М. – Так. Це буде приблизно 260 млн.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Всі про це знають?

 

КВІТ С.М. – Цей механізм ми сьогодні розглянемо.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Сьогодні Уряд приймає відповідну постанову: 50% наших, 50% ваших. А Київ міг би і 100% погасити.

По шкільних автобусах. Що відбувається? Тому що оптимізація мережі і покращення якості освіти безпосередньо пов'язані з забезпеченням транспортування наших дітей до нормальних шкіл. Яка тенденція?

 

КВІТ С.М. – Тенденція така, що головна проблема, яка була, - біля 300 автобусів було забрано в зону АТО. Звичайно, що вона не повернуться, їх фактично нема. У нас була ідея, ми спілкувалися з Міноборони, щоб під державні гарантії ми могли випустити ці автобуси, Міністерство не було проти. Але по тих документах, які є, які регламентують такі витрати, це не будуть витрати на зміцнення обороноздатності. Тому Міноборони не може витратити ці кошти на повернення автобусів, які ми їм надали. Тому це питання лишається відкритим.

На сьогодні держбюджет має кошти на 40 автобусів. Ми шукаємо ці можливості, тобто з позабюджетних коштів. Ми розмовляємо про гранти і т. ін. Ми розуміємо, що наш центральний бюджет не може не брати в цьому участь. Але я хочу підкреслити, що завжди автобуси закуповувалися з обласних бюджетів, і зараз на це треба звернути увагу. І ми бачимо, що області виходять таким чином, що відбувається довезення учнів і вчителів також іншими перевізниками. Тобто це питання, на яке зараз в нас нема прямої відповіді. Ми повинні працювати щоденно. Ми працюємо, коли буде формування бюджету, і просимо щоб наші області також до цього долучалися.

 

ЗУБКО Г.Г. – Я хотів би звернутися до голів облдержадміністрацій. Перспективні плани по об'єднанню територіальних громад, які пов'язані з державними стратегіями регіонального розвитку, які пов'язані з якісним наданням послуг в освіті, охороні здоров'я, а також пов'язані з доставкою дітей до шкіл. Ті голови адміністрацій, які подивилися уважно, де адміністративний центр, де потрібно оптимізувати систему по освіті, дали заявку до фонду регіонального розвитку на шкільні автобуси. І по декількох областях ми затвердили питання для придбання саме через фонд регіонального розвитку можливостей закупівлі цих автобусів. Для того, щоб запропонувати альтернативу, хоче селище або село тримати школу, в якій є 20 учнів і 40 вчителів, або батьки хочуть своїй дитині дати якісну освіту, сідають до шкільного автобусу, який придбаний за рахунок державного фонду регіонального розвитку, і їдуть до сусіднього села, де є досить непогана школа.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Хто у нас виробляє автобуси?

 

КВІТ С.М. – У нас є кілька підприємств, які виробляють саме шкільні автобуси. Там є специфікація. Є кілька підприємств, до яких можна звертатися.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – "Богдан". Хто ще?

 

КВІТ С.М. – "Еталон".

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Це Львів?

 

КВІТ С.М. – Ні.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Голови адміністрацій, у кого автобуси виготовляють?

 

ЗУБКО Г.Г. – Луцьк, Черкаси.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Ще у кого? Скільки коштує шкільний автобус?

 

КВІТ С.М. – Приблизно 1 млн.

 

ЗУБКО Г.Г. – До 850 тис. в тому обладнанні...

 

КВІТ С.М. – Ні, це понад 900 тис. зараз.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Пропозиція така сама, як і по підручниках. Частину даємо ми, частину ви даєте з місцевих бюджетів. Я просто дивлюся динаміку по місцевих бюджетах, наприклад, та ж Волинь. Хоча вас згадували не дуже добре по інших показниках, але темпи надходжень до загального фонду у вас 167% – найкраще по Україні! В середньому по Україні плюс 40% доходи по всіх місцевих бюджетах. Якби грошей не було, то я розумію. Казначейство все фінансує зі ста сто. Доходи ростуть. Держава дала з фонду регіонального розвитку і дала капітальні видатки.

Сконцентруйтеся. Візьміть на себе те, що буде мати відношення безпосередньо до життя кожної людини і кожної дитини. Тим більше, перед 1 вересня. Ви вже зараз перед 1 вересня об'єктивно не встигнете, навіть якщо захочете замовити ці автобуси. Але, голови адміністрацій, де виготовляються автобуси – попрацюйте з підприємствами, які виготовляють автобуси. Пане Міністр, дайте одну узагальнену картину, скільки це "щастя" коштує, щоб ми мали фактично державне замовлення. Давайте сконцентруємо один бюджетний ресурс, проведемо тендер і закупимо декілька сотень автобусів.

По заборгованостях ми поговорили. Сім шкіл нових вводиться. По поточних ремонтах є якісь проблеми?

 

КВІТ С.М. – Це мені важко сказати, чи є проблеми, тому що ми маємо загальну статистику. Я думаю, що силами місцевої влади в основному ремонти проведені. Тобто драматичних відхилень ми не маємо.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Добре. Питання Міністру є?

Ми зараз будемо переходити з вами до другої частини.

 

СААКАШВІЛІ М.Н. – У мене є одне питання. По-перше, що стосується цих відсотків.

Насчет субсидий я хочу сказать, что Одесса по целому ряду показателей в той сфере, которая касается по субсидии, по инфраструктуре вам это хорошо известно, потому что работал заместитель губернатора. Самое худшее в Украине почему? Потому что в большинстве мест у нас в Бесарабии нет газа и у нас нет водопровода практически нигде.

Поэтому в связи с этим возвращаюсь к тому вопросу, который Вице-премьер Зубко поднял. Очень важный вопрос – долги, которые вы видели – 111 млн. Но мы должны понять, это регион - украинская Бесарабия, где очень опасные политическая и социальная ситуации. Это регион, по которому у Владимира Путина есть план – Бесарабия, по взрыву этого региона. Руководят им прямо из Кремля Сурков и другие деятели.

Там на большинстве территории доминирует российское телевидение, когда мы говорим о том, как их информировать. И практически украинское государство представлено очень слабо. У нас есть сейчас, мы делаем спецназ, который там туда переводим, там есть группа Нацгвардии, которую мы туда переводим. Но это, конечно, не представление украинского государства.

В связи с этим была хорошая инициатива. Важно, пан Премьер-министр, сделать так, чтобы 50% таможенных поступлений, которые вырастут в Одесской области, теоретически они оставались на строительстве этой дороги, поскольку денег на дорогу нет.

Есть 111 млн., мы должны понимать, что 111 млн. – это только на новые проекты, а новые проекты, там надо …, что есть. Позавчера я был в Арцизе, у Арциза дороги уже там нет, есть катакомбы, они хороши для танков. Но мы не должны так сделать, чтобы туда танки действительно пришли. И я уверен, что не придут, если мы будем координировано действовать. Но то, что хотят там дестабилизировать, это однозначно.

Что происходит сейчас в таможне? Я просто хочу вас информировать, видимо, информация не доходит, и просто, чтобы у вас была точная информация о том, какие проблемы у нас в таможне.

Там, помимо того, что на таможне в целом есть проблема общая, на украинской таможне, это мы все знаем. После того, как вы объявили об этом решении, первое, что было сделано ДПС – это было, что энергетическую таможню вывели из Одессы, то есть перевели в другое подчинение. Это означает 28% доходов таможни.

Одновременно были резко увеличены планы на 20%, по-моему, на растаможивание, то есть на таможенные доходы, и в результате мы получили ситуацию, когда только в июле, после того как мы объявили, что 50% остается, 400 млн. грн. увели из таможни. Причем, к сожалению, надо констатировать, что это делается – наверно, Министр финансов должна заинтересоваться этим, –  в ручном режиме.

Что такое в ручном режиме? Одесской таможне дается указание перевезти грузы и растаможить на других таможнях. То есть с тех пор, как было объявлено, что этим будем строить дороги, моментально включился режим перевода грузов в другие таможни. У меня есть конкретный инвойсы, могу передать, когда один и тот же груз идет с Одесской таможни на Киевскую, Западно-украинскую, на Херсонскую таможню, там растамаживается дешевле, а Одесса в ручном режиме получает инструкции и максимально завышает тариф. Я не знаю, кто конкретно. Я не верю ни в какие заговоры, конспирации, не люблю верить. Но с того момента, когда объявили, что эта таможня должна работать на стратегическую дорогу Украины с Евросоюзом, реально на дорогу на Бухарест, включился механизм саботажа Одесской таможней.

Поэтому я хочу получить ответ, с чем это связано.

 

ЯРЕСЬКО Н. – Я хочу конкретно Вам сказати, що рішення було політичне, але це потрібно прийняти законопроект на рівні Верховної Ради. Тобто законопроект поданий в Адміністрацію Президента по Одесі, плюс декілька додаткових областей. Якщо я правильно пам'ятаю, це Львівська, Волинська, Закарпатська області. Але Верховна Рада поки що це не прийняла.

Те, що діється на митниці, те, що Ви говорите, дуже серйозно. Я готова сьогодні-завтра поговорити з головою митниці. Але поки що закон не діє, на жаль, в жодній області, не тільки в Одеській. Поки що Верховна Рада не прийняла цей законопроект. Поки що в нас немає перерозподілу будь-яких митних надходжень.

 

СААКАШВІЛІ М. – Чтобы уточнить цифры. Там, где у нас реально увеличение по импорту, четкое сокращение растомаживания в Одессе. Там есть цифра, что мы наседаем на эту таможню, чтобы не было коррупции, это правда, хотя у нас никаких внутренних механизмов контроля нет, мы знаем, что выходит от туда.

ЯРЕСЬКО Н. – Різні цифри. Просто були підвищені на кожному митному пункті після обрання нового голови митниці, тобто це було рішення, коли ми зустрічались в ДФС. І підвищення всіх по цілій Україні було, тому що ми хочемо закрити цю контрабанду і підвищити надходження від митниці, це незалежно від Одеси. Те, що Ви говорите, 20% - це не було наше рішення, це мусить бути внутрішнє рішення митниці. При цьому я готова зустрітись з головою митниці і спитати чому у вас якісь інші індикатори від інших.

 

СААКАШВІЛІ М. – Мабуть так. Але що визначає внутрішнє рішення митниці? Це не є якась феодальна система. Здесь прослеживается четкая тенденция. А четкая тенденция в том, что в Одесской таможне самые высокие тарифы, инструкции поступают с центра и грузы уходят в другое место. Это не саботаж Одесской обладминистрации, это не мелкие козни. Я думаю, что это не при чем, надеюсь, что это не так.

Но тут идет речь о подрыве стратегического объекта для Украины,  тут идет речь о национальной безопасности. Уже все, пришла осень, дороги строить осенью невозможно. У нас впереди большие испытания, в этих местах, вы знаете, что много других социальных проблем, но без дороги не проехать. Реально, это остров, который окружен с севера Молдовой, тут Днестр, мосты в очень плохом состоянии, у нас нет нормального морского сообщения  с ними. Что нам делать? Как нам обойтись без дорог, когда на таможне это происходит? Даже если этот закон пройдет, он не будет иметь никакого смысла. Поэтому давайте открытую дискуссию, я сейчас не пришел сюда полемику устраивать. Я Вас попрошу отдельно этот вопрос обсудить, чтобы его не откладывать в долгий ящик. Поэтому очень важно, чтобы этот вопрос решился.

Второе, я очень коротко скажу. Вы правильно сказали, что надо сокращать региональные администрации в том виде, в котором эти региональные администрации до сих пор работают, к сожалению, они реально утратили функции. Многие мои коллеги, я с ними общаюсь, многие с этим соглашаются. Это структура, которая должна найти новую функцию. Но когда мы говорим о том, что надо сокращать в 2 раза. Вот мы сократили в 2 раза. Ситуация какая? Мы сократили в 2 раза, процесс принятия решения продолжался почти 3 месяца, а мы принимали максимально быстро, но так по процедурам расписано.

После того, как мы вначале объявили, что мы будем сокращать, три месяца мы принимаем решение, что их будем сокращать. Включился сейчас механизм двух месяцев сокращения, в результате чего мы получили огромное количество сотрудников, в том числе глав департаментов, большинство которых были удалены от должности, но которые продолжают оставаться в своих департаментах и реально занимаются саботажем. То есть мы сами подрываем, структура так выстроена, я знаю Вашу позицию, что надо это менять – давайте вместе поменяем. Давайте не ждать. Потому что реально мы получаем, что если вы все будете сокращать сотрудников, вы получите в следующие месяцы в результате, когда у вас большие проблемы и так, вы получите саботаж из своих собственных администраций. Зачем вам это? Зачем нам это? Мы можем одним росчерком пера это решить, если внести соответствующие изменения в эти законы.

Я вас призываю эти изменения подготовить. У нас готовы, кстати, и мы их предлагаем Кабмину, рассмотреть эти изменения, они сейчас уже в Раде, т.е. предварительное обсуждение идет, но было бы предпочтительней, если бы Кабмин сам сделал это, потому что это в интересах всех, а не просто одной администрации.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Ще хто хотів би виступити? Я, напевно, тоді почну з наступного питання: хто задоволений роботою митниць у вас на територіях? Підніміть руку. В принципі, відповідь мені зрозуміла.

При призначенні нового керівництва Державної фіскальної служби Урядом були поставлені чіткі завдання з конкретними параметрами, яким чином повинна працювати Державна фіскальна служба, Державна митна служба і Податкова міліція. Я вдячний за інформацію, яка щойно була висловлена по керівництву української митниці, і Ваша відповідь щодо ситуації на митниці в цілому мені зрозуміла.

Ми після сьогоднішнього засідання приймемо відповідні рішення щодо керівництва української митниці. Це перше.

Друге. Я просив би від вас так само зворотній зв'язок по всіх керівниках центральних органів виконавчої влади, які знаходяться на місцях. Вкотре нагадую, що повертати колишні кадри імені Калетніка та всіх інших, які повернуті в частині ваших областей, є неприйнятно, і це безпосередньо в тому числі відповідальність голови кожної ОДА щодо контролю за кадровими призначеннями на місцях. І я прошу вас як людей, які безпосередньо мають вплив на відповідних територіях, займати жорстку і безкомпромісну позицію, тому що це лягає в цілому на всю українську владу.

Тому по митниці я вже провів попередні дослідження, і те, що сьогодні це питання піднято на рівні всіх керівників облдержадміністрацій, дає мені можливість разом з Мінфіном і керівництвом ДФС вжити відповідних невідкладних заходів.

По дорогах. Загальний обсяг – 4 млрд. в цьому році ми дали на дороги. Що нам вдалося зробити? В цьому році ми побудуємо одну дорогу – Львів – Івано-Франківськ загальною протяжністю 135 км. Вже зараз 40 км побудовано.

Завдяки тому тендеру, який був проведений, скажу таку парадоксальну історію. Якщо раніше 1 км дороги коштував на тендері 1 млн. дол., що сьогодні складає 22 млн. грн., а тоді це складало 5 млн. грн., то зараз так само складає 5 млн. грн., а не 1 млн. дол.

Після проведеного тендеру по дорозі Львів – Івано-Франківськ вартість цього проекту було зменшено з 700 млн. на 500 з гаком.  510 чи 570, Андрію? 510 тис.

Оце реальна цифра того, що 700 млн. планували, за 510 млн. будуємо цю дорогу.

Третє. 110 млн. на дорогу Одеса – Рені виділено. Тому невідкладно необхідно, щоб Укравтодор почав будівництво цієї дороги. Давайте освоїмо цих 110 млн.

 

ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – Ми освоїмо ці гроші в тій частині, де ми можемо робити поточні роботи. Але дуже важливо розуміти, Що дорога в такому стані, що поточний ремонт там нічого не вирішить. Нам треба робити капітальний ремонт. Для цього нам терміново необхідно профінансувати проект, щоб наступного року активно запустити капітальний ремонт.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Тобто це означає, що якщо б ми зараз знайшли гроші, то ми не можемо відремонтувати дорогу Одеса – Рені, тому що там нема проекту. Я правильно зрозумів чи ні?

 

ПИВОВАРСЬКИЙ А.М. – Правильно.

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Скільки треба часу на проект?

 

Із залу

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Михаил, подсуетитесь, пожалуйста, по проекту.

 

Із залу

 

ЯЦЕНЮК А.П. – Я Вас поддерживаю. Нам треба розглядати реальний фінансовий ресурс. Починаємо все поетапно: перше – проект, друге – освоюємо 110 млн., третє – в нас є заначки, але для того, щоб витратити ці гроші, нам необхідний проект.

Четверте – по закону, який піднімався. Закон прийнятий в першому читанні, внесений Президентом та Урядом щодо того, щоб проводити експеримент по додаткових надходженнях на митницях. Я сподіваюся, що Парламент підтримає цей законопроект, і це буде ще одним додатковим джерелом фінансування по дорогах.

І наостанок по скороченню взагалі державної служби як такої. Нагадаю, що Уряд прийняв рішення внести до Парламенту закон, який кардинально змінює процедуру скорочення органів державної влади. Тому що зараз дешевше їх тримати на місцях, ніж їх скорочувати.

У нас є Міністерства, які ліквідували по декілька років тому, і до сьогодні ці міністерства існують, там є ліквідатори, там платиться заробітна плата, тому що відповідно до чинного трудового законодавства ми не можемо звільнити цих людей. Тому Уряд підготував відповідний проект закону. У зв'язку з тим, що сесія завершилась, на наступній сесії буде прийнято відповідне рішення щодо спрощеної процедури оптимізації державної служби, тому що це не десятки, а сотні мільйонів гривень, які виплачуються звільненим державним службовцям, які не хочуть ліквідовувати міністерства, які не хочуть ліквідовувати свої ЦОВВи, які не хочуть ліквідовувати відповідні департаменти і далі там працюють.

Просто будучи в Одесі першим заступником Голови адміністрації, тоді було прийнято рішення, я ліквідував всю обласну державну адміністрацію. Просто ліквідував її. І була створена нова адміністрація з усіма департаментами. І ми також попали в ту історію, про яку Ви кажете, де звільнення відбулося, а трудове законодавство ще вимагає, щоб за два місяці попередити, три місяці ще виплачувати, а потім ще вони будуть довго й нудно не хотіти покинути державну службу, тому що тут в принципі тепло й мухи не кусають.

Тому Урядом вноситься до Парламенту законопроект щодо спрощеної процедури оптимізації та ліквідації органів державної влади.

Дорогі друзі, ми з вами обговорили. Ще раз нагадую, субсидії – це номер один завдання; енергоефективність – номер два, і це пов’язано з субсидіями; розрахунки за житлово-комунальні послуги; погашення заборгованості по заробітній платі – це ваші ключові блоки.

До 1 вересня зберіть мерів, зберіть керівників районів, щоб там ніде не було штанги. Щоб всі були підготовлені, щоб діти пішли до школи.

Далі, по підручниках. Колеги, прийняття рішення щодо фінансування 50% безкоштовних підручників. Половину даємо ми, половину даєте ви.

По автобусах ми вже з вами проговорили. Голови адміністрацій, де складаються автобуси, й Міністр освіти, я хочу побачити, який проект, як швидко ми можемо купити автобуси, й ми будемо частково фінансувати.

По дорогах пройшлись, по ОДА пройшлись. Що тепер прошу у керівників обласних адміністрацій? У п’ятницю, в цю п’ятницю Кабінет Міністрів України буде робити публічний звіт про свою діяльність на публічному засіданні Уряду України.

Мною як Прем’єр-міністром були проведені колегії у всіх міністерствах протягом останніх 3-х місяців, були поставлені завдання, і кожен профільний міністр буде звітувати перед країною про те, які завдання виконані, які не виконані. Так само ми будемо мати зустріч із парламентською коаліцією, я взагалі пропоную, щоб це були збори народних депутатів від парламентської коаліції і щоб Уряд зустрівся разом з коаліцією і був відкритий і прозорий діалог про те, які напрацювання вже є, що зроблено, що реформовано, що нам треба як допомога від українського Парламенту і який далі план змін у країні.

До керівників ОДА я звертаюсь із наступним. У вас є колегії ОДА, прошу протягом двох тижнів провести публічні засідання колегій ОДА, де кожен голова ОДА в прямому ефірі так само звітує у своїй області про те, які він завдання поставив, що він досяг, до йому необхідно досягти і які його подальші плани. Спілкування з людьми і відповідальність перед людьми, звіт перед людьми – це наша з вами політична відповідальність. Нас для цього призначали, нас для цього обирали.

А далі після того, коли будуть запроваджені рейтинги регіонів, будемо так само публічно звітувати про те, що виконано, що не виконано. І дуже важливо нам зараз зібратись із силами, знайти взаємне порозуміння в середині всіх політичних сил України, не дивлячись на те, що будуть відбуватись місцеві вибори, це не перші і не останні вибори в Україні, і їх пройдемо. І щоб цей політичний сезон відзначився подальшим поступом країни, подальшим успіхом кожної області, кожного громадянина країни. І ми, як керівництво країни, несемо за це відповідальність.

Сьогодні я буду мати зустріч з Президентом, тому проінформую його про наше сьогоднішнє зібрання голів ОДА і про ті завдання, які поставлені.

Я дякую ЗМІ, а далі хочу перейти до технічних питань.