• In English
  • Результати проекту Twinning будуть використані у процесі розроблення нових законів "Про освіту" та "Про професійну освіту"
    опубліковано 11 листопада 2014 року о 19:04

    11 листопада в Міністерстві освіти і науки відбулося VI засідання Наглядової ради проекту Twinning «Модернізація законодавчих стандартів та принципів освіти та навчання у відповідності до політики Європейського Союзу щодо навчання впродовж життя» під головуванням заступника Міністра освіти, керівника Проекту від країни-бенефіціара Павла Полянського та керівника Проекту від консорціуму країн-членів ЄС Сюзан Готліб (Королівство Данія), а також за участі українських експертів та представників роботодавців.

    На початку засідання Павло Полянський наголосив, що результати та спільні напрацювання в рамках проекту Twinning є важливим для модернізації української професійно-технічної освіти (далі – ПТО) і вже залучаються до оновлення законодавчої бази. Зокрема, низка напрацювань буде відображена у нових законах «Про освіту» та «Про професійну освіту», над якими зараз триває робота; частина з них уже втілена в проекті Концепції освіти України на 2015-2025 роки, що презентована для громадського обговорення. Оскільки проект виходить на завершальний етап, Павло Полянський висловив побажання, щоб усі учасники діяли максимально прагматично, аби у фінальному звіті було відображено досягнення всіх поставлених перед проектом цілей.

    Залучені експерти представили Наглядовій раді результати роботи за попередній квартал, яких було досягнуто в трьох компонентах проекту:

    1. Вдосконалення законодавчої бази.

    2. Впровадження Національної рамки кваліфікацій (НРК).

    3. Розроблення критеріїв забезпечення якості ПТО.

    У рамках першого компоненту набуті знання і досвід реалізації проекту були залучені до розроблення нового Закону «Про освіту»: узгодження структури української освіти з європейськими освітніми стандартами, оптимізація системи управління, автономія навчальних закладів тощо.

    Щодо другого компоненту було зауважено, що в основу НРК закладаються не більш звичні критерії, як тривалість навчання і тип навчального закладу, а компетентності випускника ПТНЗ. Окрім того, за участі роботодавців також були розроблені рекомендації щодо впровадження НРК.

    У рамках третього компоненту було розроблено проект трьох нових стандартів профтехосвіти, що базуються на модульно-компетентнісних засадах: «Гірник підземний», «Електромонтер з експлуатації розподільчих мереж» та «Машиніст-обхідник з котельного устаткування». Як зазначили експерти, це стало можливим в тому числі завдяки створеним спільно з Федерацією роботодавців галузевим радам при об’єднаннях роботодавці, що брали участь у розробленні стандартів.

    За участі європейських експертів у рамках кожного компоненту були проведені навчальні програми, семінари, тренінги як для керівників ПТНЗ, так і для викладачів.

    Зважаючи на завершальний етап проекту, сторони підкреслили про необхідність визначити пріоритетні напрямки роботи та висловили обопільне бажання продовжити співпрацю в рамках проекту.