• In English
  • Коментар Міністра фінансів України Олександра Шлапака на сайті "ЛігаБізнесІнформ", 29 жовтня 2014 року
    опубліковано 31 жовтня 2014 року о 16:00

    Про що розмовляли Міністр фінансів Олександр Шлапак та іноземні інвестори

    У керівництва країни є непросте завдання - повернути довіру зарубіжних інвесторів, не виконавши її, залучити ресурси для відновлення економіки буде неможливо. Це одна з причин, які дозволяють організаторам нечисленних інвестиційних конференцій заманювати на заходи перших осіб Кабміну. На конференції "Свіжий погляд на Україну", організованої компанією SP Advisors, іноземні інвестори закидали питаннями ключову людину в економічному блоці Кабміну: Міністра фінансів Олександра Шлапака

     

    ЛІГАБізнесІнформ вибрала змістовні питання і відповіді Олександра Шлапака.

    - Як позначаться парламентські вибори, що пройшли, на економіці України? Чи варто очікувати позитивних змін?

    - Ще взимку, під час Майдану, люди вимагали нову владу. Спочатку - наприкінці лютого - був повністю змінений склад Уряду, до якого увійшов і я, потім, у червні, пройшли вибори Президента. Вибори до Парламенту завершують цей процес. Раніше більшість ініціатив, націлені на реформи, часто зупинялися саме в Парламенті. Саме Верховна Рада - ключ до багатьох реформ. Наші ідеї вимагають саме законодавчого забезпечення. Результати виборів перспективні і оптимістичні. Партії-переможці готові до радикальних реформ на благо України.

    В України зараз два основних виклики. Перший, поза всяким сумнівом - військове протистояння на сході країни. Воно - один з каталізаторів тих економічних негараздів, у які потрапила країна. Ця війна виявила всі "оголені нерви" слабкості України, української нереформованої економіки, армії, усіх інших елементів нашої держави. Саме відсутність реформ і стало причиною нинішнього складного становища. І провести довгоочікувані реформи - це другий виклик, що стоїть перед Урядом і депутатами України. Від силових відомств до охорони здоров'я, від суддів до соціального забезпечення і освіти - все вимагає зараз проведення реформ.

    - Які саме реформи плануєте розпочати найближчим часом? Які першочергові завдання?

    - За час своєї роботи Уряд зміг розробити цілий ряд дуже потрібних реформаторських законопроектів. Частина з них вже прийнята - це антикорупційний пакет, закон про прокуратуру. Частина ще чекає прийняття - в основному це економічні законопроекти, зміни в податкове і бюджетне законодавство, реформа соціального сектора. До роботи над частиною необхідних ініціатив, на жаль, ще не приступили.

    У будь-якому випадку ми передаємо майбутньому Уряду не тільки більш-менш збалансовану ситуацію з бюджетом, але і напрацювання, які можуть бути прийняті вже на найближчих сесіях.

    Іншої дороги у нас немає - Україна піде шляхом реформ. Україна вагітна реформами, і вони почнуться вже цього року.

    - Наскільки критичний для української економіки ринок Росії? Що можете сказати про перспективи експортних галузей України?

    - Вже зараз втрати від розриву економічних зв'язків з Росією досягли $ 3,5 млрд. До кінця року вони складуть близько $ 5 млрд. Постраждали, в першу чергу, сектори сільського господарства і продовольства та машинобудування. Це дві основні галузі, які були орієнтовані на експорт в РФ. Решта сфер економіки, на жаль, не можуть розірвати тісні зв'язки з Росією і пов'язуватимуть нас і далі. Це поставка енергоресурсів з РФ, і експорт частини продукції машинобудування. Російські вертольоти не літатимуть без двигунів Мотор-Січі. Російські електростанції не зможуть працювати без турбін Енергоатому, а ракети не полетять без продукції КБ "Південне".

    Тобто зараз склалася ситуація, коли в секторах, де міг скоротитися товарообіг, - він вже впав. Ризику подальшого закриття кордону з політичних мотивів немає. Життя саме встановить той рівень економічних, а не політичних, зв'язків, які повинні бути між двома сусідами.

     - Чи можливо компенсувати втрати від розриву торгово-економічних зв'язків з РФ за рахунок нарощування експорту в Європу?

    - Втрати від дій російської влади склали 25% нашого торгового потенціалу. Що стосується Заходу - обсяг торгівлі наростили на 14%. Це значне зростання, особливо зараз, в умовах війни. Інше питання - що в ЄС надзвичайно серйозний механізм захисту споживачів і виробників. Скажімо прямо - механізм протекції. Поки ми не змогли переконати наших європейських партнерів збільшити квоти по тим українським товарним квотам, імпорт яких в Росію заборонений.

    Але процес заміщення російського ринку на ринки інших країн вже запущено, і я впевнений, що держава рухається в правильному напрямку.

    - Як на економіці країни позначилася окупація Криму та військові дії на сході України?

    - Втрати тільки банків від подій в Криму та Донбасі оцінюються приблизно в 60 млрд. грн. Стільки капіталу вони втратили в результаті цих потрясінь. Надходження податків з Луганської та Донецької областей скоротилися на 2/3. Але ми намагаємося підтримувати великі підприємства регіону, наприклад, відшкодовуємо ПДВ експортерам, продовжуємо поставляти в Донбас газ, хоч і не отримуємо ніякої оплати. Відключити поставки - спровокувати екологічну катастрофу в регіоні. Крім того, платимо лікарям, пожежній охороні, проводимо різні соціальні виплати. Так, ми не перераховуємо пенсії та інші платежі, оскільки Ощадбанк не може працювати в цьому регіоні, а гроші, спрямовані у Донбас, йшли на фінансування терористів. Але після повернення Донбасу під юрисдикцію України всі належні виплати будуть негайно відновлені.

    Таких викликів дуже багато, ми намагаємося адекватно на них відповідати.

    - Будете намагатися відсудити у Росії компенсацію за анексію Криму, націоналізацію держпідприємств на півострові, руйнування в Донбасі?

    - Обов’язково. У нас є три великих позови в міжнародні суди по Криму. По сходу поки немає судових позовів - немає можливості підрахувати збитки. Зараз проводимо підрахунок того, що залишилося на території, контрольованій терористами, оцінюємо втрати. Але міжнародний арбітраж - довгий і болісний процес. В будь-якому випадку, ці питання повинні стати одними з ключових завдань нового Уряду.

     

    Іван Зайцев