Право на доступ до публічної інформації

Права громадян, передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації»

Частиною першою статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації»визначено, що публічна інформація – відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, яка була отримана або створена у процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством або яка перебуває у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» кожна особа має право на:

  1. знання у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збирають, як, ким і з якою метою їх використовують, передають чи поширюють, окрім випадків, встановлених законом;
  2. доступ до інформації про неї, яку збирають та зберігають;
  3. вимоги виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону;
  4. ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів;
  5. відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію не залежно від того, стосується цяінформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Згідно з Законом "Про доступ до публічної інформації", відповідь на інформаційний запит має бути надано не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду запиту може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації», запитувач має право оскаржити:

  1. відмову в задоволенні запиту на інформацію;
  2. відстрочку задоволення запиту на інформацію;
  3. ненадання відповіді на запит на інформацію;
  4. надання недостовірної або неповної інформації;
  5. несвоєчасне надання інформації;
  6. невиконання розпорядниками обов’язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;
  7. інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Відповідно до статті 23 Закону «Про доступ до публічної інформації», рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Відмова та відтермінування в задоволенні запиту на отримання публічної інформації

Відповідно до статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»:

розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

  1. розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
  2. інформація, яку запитують, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
  3. особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 Закону фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком;
  4. не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п’ятою статті 19 Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не за суттю запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов’язаний спрямувати цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається від дня отримання запиту належним розпорядником.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

  1. прізвище, ім’я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;
  2. дату відмови;
  3. мотивовану підставу відмови;
  4. порядок оскарження відмови;
  5. підпис.

Відмову в задоволенні запиту на інформацію надають у письмовий формі.

Відтермінування в задоволенні запиту на інформацію дозволене в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відтермінування доводять до відома запитувача у письмовій формі з роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

У рішенні про відтермінування в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

  1. прізвище, ім’я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;
  2. дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку;
  3. причини, у зв’язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк;
  4. строк, у який буде задоволено запит;
  5. підпис.