• In English
  • Про парламентські слухання на тему: "Роль, значення та вплив громадянського суспільства на формування етнонаціональної політики єдності в Україні" 11 березня 2015 року

    О 15 годині у сесійній залі Верховної Ради під головуванням заступника Голови Верховної Ради України Сироїд О.І. розпочалися парламентські слухання на тему: «Роль, значення та вплив громадянського суспільства на формування етнонаціональної політики єдності в Україні».

    Відкриваючи парламентські слухання, Сироїд О.І. назвала однією з причин нинішнього становища, нинішньої агресії у нашій державі відсутність послідовної державної етнонаціональної політики, яка б стосувалася національних меншин і принципів взаємодії всередині суспільства. Наголосила, що: «…аби виграти війну, ми повинні осмислити і прийняти нову державну політику у сфері етнонаціональних взаємин». За її словами, це потрібно всім, хто проживає на території України, але, в першу чергу, тим націям, які сьогодні перебувають «під особливою загрозою», зокрема, кримським татарам.

    Із доповіддю виступив Віце-прем’єр-міністр України – Міністр культури Кириленко В.А. Із співдоповідями – Урядовий уповноважений з питань етнонаціональної політики Друзенко Г.В. та Голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Немиря Г.М.

    У своєму виступі Кириленко В.А. наголосив, що добре зважена державна етнонаціональна політика є одним із пріоритетів Кабінету Міністрів та всієї української влади в інтересах міжнаціональної злагоди та миру в країні.

    Доповідач від Уряду висловив занепокоєння порушеннями прав кримських татар та інших національностей в окупованому Криму. За його словами, ці факти документуються, фіксуються Міністерством юстиції і акумулюються для передачі до розгляду у міжнародні структури. Зазначив, що українська громада у Криму також зазнає переслідувань. Це стосується громадянських, культурних і релігійних прав. Водночас поки що неможливо моніторити всі порушення прав людини і переслідування українців за національною ознакою у зоні АТО, які не згодні з політикою тимчасово правлячого терористичного режиму.

    Віце-прем’єр-міністр України – Міністр культури наголосив на важливості взаємодії Кабінету Міністрів України з органами виконавчої влади та інститутами громадянського суспільства. Поінформував про утворення Ради міжнаціональної злагоди як консультативно-дорадчого органу Кабінету Міністрів України, запровадження посад Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу та Урядового уповноваженого з питань етнонаціональної політики.

    Кириленко В.А. також торкнувся питання стосовно становища російської національної меншини в Україні, назвавши всі проблеми з цього питання надуманими. Зазначив, що в Україні діє понад 620 загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою викладання, де навчаються більше 350 тисяч учнів, діють професійно-технічні заклади та вищі навчальні заклади, де також відбувається навчання російською мовою. В Україні зареєстровано більш ніж дві тисячі громадських організацій національних меншин, серед яких понад 160 представляють російську національну меншину. Частина з них отримує фінансування з центрального та місцевого бюджетів та від міжнародних організацій.

    Виступаючий запевнив присутніх, що на сьогодні є всі підстави стверджувати про активізацію ролі інститутів громадянського суспільства у формуванні етнонаціональної політики нашої держави. Запевнив, що коли Україна повернеться до мирного життя, можна буде говорити про збільшення фінансування з державного бюджету громадських організацій, які представляють інтереси національних спільнот.

    Зазначив, що важливою складовою механізму залучення інститутів громадянського суспільства до участі у формуванні етнонаціональної політики єдності в Україні є створена Комісія з питань міжнаціональних відносин і етнонаціональної політики при Громадській раді Міністерства культури. Крім того, ефективним механізмом розвитку діалогу органів влади з громадянським суспільством, зокрема з організаціями національних меншин, є громадські ради при обласних державних адміністраціях та інші відповідні консультативно-дорадчі органи.

    На завершення свого виступу Кириленко В.А. вніс пропозицію про створення окремої Ради представників громадських організацій національних спільнот України.

    Урядовий уповноважений з питань етнонаціональної політики Друзенко Г.В. у своєму виступі наголосив на недостатній кількості нормативно-правових актів у сфері етнонаціональних відносин. Закликав за результатами парламентських слухань створити робочу групу, яка б протягом короткого часу підготувала засади державної етнонаціональної політики України.

    Учасники парламентських слухань визнали безсумнівну пріоритетність порушеної проблематики та нагальність провадження державної об’єднуючої політики у поліетнічному, багатоконфесійному українському суспільстві.

    Ефективне провадження етнонаціональної політики, на думку виступаючих, неможливе без належного інформаційного супроводу та налагодження системної просвітницької діяльності. Головним суб’єктом здійснення просвітницької політики у цьому напрямі були і залишаються інститути громадянського суспільства. Разом з тим, ефективність їхньої діяльності значно зросла б у разі злагодженої роботи та створення єдиного центру прийняття рішень щодо стратегії державної етнонаціональної політики єдності в Україні.

    Учасники слухань акцентували увагу на необхідності об’єднання зусиль держави і громадянського суспільства задля посилення популяризації поліетнічності та багатокультурності українського суспільства, забезпечення умов для усіх етнічних спільнот на рівних засадах брати участь у соціальному, суспільно-політичному житті, користуючись при цьому гарантованими законодавством можливостями зі збереження етнокультурної самобутності.

    Учасники дискусії, зокрема, визнали одним із важливих спільних завдань держави і громадянського суспільства формування сприятливих умов для відродження та розвитку автентики, етнонаціональнихкультурних та прикладних надбань, державної підтримки популяризації і поширення знань, умінь та навичків, що мають автентичну цінність, стимулювання реалізації мистецького та творчого потенціалу України.  

    В обговоренні питання взяли участь 32 учасники парламентських слухань, зокрема:

    народні депутати: Фельдман О.Б. (позафракційний), Єленський В.Є. («Народний фронт»), БрензовичВ.І. («Блок Петра Порошенка»);

    а також: доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, завідувач відділу правових проблем політології Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України Кресіна І.О., виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України, Голова Асоціації єврейських організацій та общин України Зісельс Й.С., Надзвичайний і Повноважний Посол Держави Ізраїль в Україні БєлоцерковськіЕліав, Надзвичайний і Повноважний Посол Румунії в Україні Іонеску Корнел, Голова Асамблеї Національностей України Тагієв Ровшан та інші.

    На завершення парламентських слухань із заключним словом виступив Голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Немиря Г.М.

    Підбила підсумки парламентських слухань заступник Голови Верховної Ради Сироїд О.І., яка висловила переконання щодо існування усіх підстав стосовно формування повноцінної національної політики та творення ефективного законодавства, яке дозволить усім етносам в Україні відчути себе захищеними. Також подякувала учасникам слухань за висловлені думки та конструктивні пропозиції і запропонувала Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин доопрацювати проект рекомендацій з урахуванням наданих зауважень та пропозицій.