• In English
  • Про парламентські слухання 23 липня 2014 року

    О 15 годині у сесійній залі Верховної Ради під головуванням Голови Верховної Ради України Турчинова О.В. розпочалися парламентські слухання на тему: «Обороноздатність України у ХХІ столітті: виклики, загрози та шляхи їх подолання».

    Відкриваючи парламентські слухання, Турчинов О.В. зазначив, що вони проходять у час, коли відбувається жорстка і цинічна агресія правлячого режиму Російської Федерації проти нашої країни, продовжується окупація Автономної Республіки Крим, терористичними угрупованнями разом з російськими найманцями і військовослужбовцями ведеться війна проти України в Донецькій і Луганській областях. Глава парламенту констатував: «Не є таємницею, що на північних і східних кордонах продовжують концентруватися російські війська, які готові до вторгнення на нашу територію і усі запевнення Президентом Путіним світової громадськості є, на жаль, брехнею». Головним завданням нинішніх слухань Турчинов О.В. назвав фахову оцінку ситуації у Збройних Силах і силових структурах. «Маємо вийти на реальні задачі, які треба реалізувати, щоб забезпечити обороноздатність України у ХХІ столітті», - підкреслив Голова Верховної Ради.

    Із доповіддю виступив тимчасово виконуючий обов’язки Міністра оборони Руснак І.С. Із співдоповідями - Голова підкомітету з питань воєнної безпеки та оборони Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Кузьмук О.І. та перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Кінах А.К.

    Доповідач від Уряду поінформував учасників слухань про те, що реальними та потенційними викликами і загрозами національній безпеці України, зокрема, є:

    - посягання на державний суверенітет України та її територіальну цілісність, розширення масштабів військової агресії Росії проти України;

    - втручання у внутрішні справи України, зокрема, шляхом підтримання будь-яким чином політичних або інших організацій, діяльність яких спрямована на порушення конституційного устрою, внутрішньої соціально-політичної стабільності та правопорядку;

    - незавершеність договірно-правового оформлення і недостатнє облаштування державного кордону між Україною та Російською Федерацією;

    - посилення мілітаризації держав (коаліцій) у регіоні, нарощування угруповань військ та озброєнь поблизу кордонів України, створення нових, розширення і модернізація наявних військових баз та об’єктів;

    - активізація розвідувальної та розвідувально-диверсійної діяльності спеціальних служб іноземних держав, а також інших державних або недержавних іноземних організацій проти України;

    - загроза скоєння терористичних актів на об'єктах критичної інфраструктури України проросійськими терористичними організаціями та сепаратистськими рухами, які діють на території нашої держави;

    - незаконне ввезення в Україну за сприяння Російської Федерації зброї, боєприпасів, вибухових речовин і засобів масового ураження, радіоактивних та наркотичних засобів;

    - використання енергетичної та торговельно-економічної залежності України від Російської Федерації;

    - намагання російською стороною маніпулювати суспільною свідомістю, зокрема шляхом поширення недостовірної, неповної або упередженої інформації.

    Тимчасово виконуючий обов’язки Міністра оборони заявив, що потенційні загрози національній безпеці, які були визначені на стратегічному рівні протягом останніх років, виявилися помилковими. Саме тому розроблена під таку оцінку Державна комплексна програма реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2017 року не спрацювала. Фінансові ресурси, які виділялися із Державного бюджету, забезпечували лише виживання Збройних Сил України. У 2010-2013 роках Міністерство оборони фінансувалося за залишковим принципом, у мінімальних за останні вісім років обсягах – менше 1,0% до ВВП. Внаслідок хронічного ресурсного голоду у Збройних Силах розпочалися руйнівні процеси, які призвели до дезорганізації системи управління військами. Озброєння і військова техніка за роки незалежності України фактично не оновлювалися. На сьогодні Збройні Сили України проходять найбільш складний та відповідальний етап у своїй історії – поступово відновлюються, зміцнюються та набувають бойового досвіду. За чотири місяці напруженої роботи відбулося нарощування чисельності бойового складу Збройних Сил України та значно зросли його бойові спроможності.

    Руснак І.С. зазначив, що Указом Президента України від 13 квітня 2014 року зупинено виконання у 2014 році заходів Державної комплексної програми реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2017 року. Водночас поставлено завдання Кабінету Міністрів України організувати проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України та перегляд положень основних документів оборонного планування з урахуванням змін воєнно-політичної обстановки. Зважаючи на вкрай обмежений термін, уточнення документів оборонного планування сплановано здійснити у ході оборонного огляду. З урахуванням існуючих та ймовірних викликів і загроз національній безпеці у воєнній сфері будуть внесені зміни до Воєнної доктрини України, підготовлено новий проект Стратегічного оборонного бюлетеню України та Державної програми розвитку Збройних Сил України. Передбачається провести ефективне реформування Збройних Сил України з урахуванням складного економічного стану, що склався на цей час.

    Учасники парламентських слухань у своїх виступах зазначали, що Україна залишається об’єктом геополітичного протистояння між Заходом та Росією, яке набуло загострення у зв’язку з активізацією зусиль Російської Федерації щодо відновлення своєї ролі як великої світової держави. Враховуючи стратегічне значення України для Росії з точки зору реалізації її планів щодо побудови Євразійського союзу, Російська Федерація не відмовиться від намірів встановлення контролю над Україною та продовжуватиме докладати зусиль для досягнення своїх цілей. У рамках практичних дій Росії у ставленні до України будуть застосовуватися нові форми та методи агресії, які включатимуть поєднання спеціальних заходів, а також засобів політичного, економічного та інформаційного тиску (впливу). При цьому Росія зберігатиме готовність до прямого застосування військової сили проти України. За таких умов основними союзниками України залишаються США, НАТО та ЄС, які вважають незалежність України одним із стримуючих чинників зростання потужності та геополітичних амбіцій Росії. Разом з тим, за умов нинішнього позаблокового статусу нашої держави, західні країни та міжнародні організації обмежуватимуться лише наданням політичної, економічної та військово-технічної допомоги.

    В обговоренні питання взяли участь 20 учасників парламентських слухань, зокрема:

    Голова Служби безпеки України Наливайченко В.О., заступник Міністра фінансів Матвійчук В.М., заступник Міністра соціальної політики Ярошенко В.С., заступник Міністра молоді та спорту Підгрушна О.М., Голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації   Звєрєв В.П., перший заступник Голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації Гриньов Б.В., Голова Адміністрації Держспецтрансслужби Мальков М.І.;

    народні депутати: Сиротюк Ю.М. (ВО «Свобода»), Ляшко О.В., Гриневецький С.Р., Немілостівий В.О. (позафракційні);

    а також: радник Президента України Горбулін В.П., народний депутат III, IV скликань Крючков Г.К., заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Кононенко К.А., директор аналітичного «Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння» Бадрак В.В., Генеральний конструктор Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» ім. Академіка Івченка А.Г. Кравченко І.Ф. та інші.

    На завершення парламентських слухань із заключним словом виступив Голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Литвин В.М.

    Підбив підсумки парламентських слухань Голова Верховної Ради Турчинов О.В., який подякував усім учасникам за серйозну та фахову розмову, за внесення конструктивних пропозицій. Запропонував Комітету з питань національної безпеки і оборони доопрацювати проект рекомендацій з урахуванням висловлених під час обговорення зауважень та пропозицій.