• In English
  • Про парламентські слухання 2 липня 2014 року

    О 15 годині у сесійній залі Верховної Ради України під головуванням заступника Голови Верховної Ради Кошулинського Р.В. розпочалися парламентські слухання на тему: «Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави».

    Відкриваючи парламентські слухання, головуючий Кошулинський Р.В. констатував, що впродовж останніх двадцяти років у державі фактично відсутній запит на наукові дослідження і високотехнологічні розробки. Це свідчить про те, що держава практично не надає реальних пріоритетів цьому напрямку, а наука існує за залишковим принципом фінансування, адже у державному бюджеті на 2014 рік на науку заплановано виділити лише 0,27% ВВП, що є найнижчим показником за всі часи існування України. «І це при тому, що у Законі України «Про наукову та науково-технічну діяльність» закладена норма щодо витрат на науку в розмірі 1,7% від ВВП», - зазначив він. Головуючий висловив переконання, що сьогоднішня розмова дасть можливість законодавцям знайти відповіді на запитання - які завдання на сьогодні є головними для підтримки наукової галузі, які бар’єри треба забирати, яким повинно бути ставлення до науки з боку органів влади.

    Із доповідями виступили Міністр освіти і науки Квіт С.М. та Голова Державного фонду фундаментальних досліджень Кухар В.П. Із співдоповідями - Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Гриневич Л.М., Віце-президент НАН України Загородній А.Г., Голова Ради проректорів з наукової роботи вищих навчальних закладів України Ільченко М.Ю.

    Зокрема, Міністр освіти і науки Квіт С.М. висловив переконання, що сучасна розвинена наука є запорукою майбутнього України як високотехнологічної демократичної європейської держави. Зазначив, що схиляється перед мужністю українських вчених, які за умов украй недостатньої державної підтримки, діючи в рамках часто ворожого до них законодавства, зуміли зберегти статус України як однієї з провідних наукових держав континенту. Поінформував, що Міністерство освіти і науки на основі консультацій з науковою громадськістю найближчим часом вийде до керівництва Уряду з пропозиціями щодо комплексу практичних кроків для підтримки науково-технічної сфери держави. Одним з таких кроків має стати оптимізація бюджетного фінансування науки. Іншим – створення єдиної дієвої системи незалежної науково-технічної експертизи, без якої неможливий повноцінний перехід до програмно-цільового методу фінансування наукових розробок на грантовій основі.

    Доповідач від Уряду відзначив, що наука є складною і дуже різноманітною сферою людської діяльності. Вирішення її проблем потребує поєднання зусиль великого числа органів виконавчої влади, законодавців та громадянського суспільства. Тому, виходячи зі значення української науки для забезпечення належного рівня національної безпеки (що набуває особливого значення в умовах російської агресії), з огляду на необхідність перетворення науки і технологій на справжні пріоритети державної політики, Міністр заявив, що підтримує пропозицію Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти щодо звернення до Президента України Порошенка П.О. з проханням присвятити одне з чергових засідань Ради національної безпеки і оборони України розгляду комплексу цих питань.

    Учасники парламентських слухань поінформували, що у сучасних умовах наука та науково-технічна сфера відіграють визначальну роль в ефективному розвитку економік передових країн світу та якісному покращенню життя громадян. Стрімко зростає наукоємність ВВП, збільшується кількість зайнятих у науково-технічній сфері, нарощуються кошти на її фінансове та ресурсне забезпечення. Світовий ринок наукоємної продукції росте в 2-2,5 раза швидше у порівнянні з темпами зростання світової економіки.

    В Україні за роки незалежності наука втратила функції впливу на соціально-економічний розвиток держави, відбулося зниження до критичного рівня не лише кількісних, а й якісних показників роботи вітчизняних вчених, що стало загрозою для національної безпеки України. Сьогодні у загальній кількості зайнятого населення України частка вчених становить 0,49%., що у 3,5 раза менше, ніж 20 років тому. У 2011 році цей показник у Фінляндії становив 3,27%, у Данії - 3,16%, Ісландії - 2,96%, Туреччині - 0,68%. Стійка тенденція до зменшення частки ВВП на витрати вітчизняної науки особливо загострилася упродовж 2010 - 2013 років, і, як наслідок, у 2014 році на науку заплановано видатки на рівні 0,27% ВВП. Це найнижчий показник за всі часи існування незалежної України.

    Проблема має системний характер і обумовлена загальними принципами організації соціально-економічної діяльності України. В державі не визначені стратегічні цілі і завдання її розвитку, не запроваджено довгострокове та середньострокове прогнозування і планування соціально-економічного розвитку, як то передбачено у розвинених країнах світу та державах ЄС. Реформи вітчизняної економіки та програми, що пропонувалися Президентами України та Урядами України упродовж останніх років, лише формально декларували інноваційну спрямованість держави і жодним чином не вплинули на зростання попиту виробництва та потреби економіки на наукові розробки.

    Промовці звернули увагу на те, що чинне законодавство у науково-технічній сфері, яке напрацьовувалося в перше десятиріччя незалежної України, в цілому створювало сприятливі можливості для розвитку вітчизняної науки та економіки держави. Але шляхом внесення змін та призупинення діючих норм законів втратило стимулюючі чинники розвитку науки, особливо в частині реалізації прикладних розробок, їх впровадження та створення ринку інтелектуальної власності.

    В обговоренні питання взяли участь 22 учасники парламентських слухань, зокрема:

    перший заступник Голови Держінформнауки України Гриньов Б.В.;

    народні депутати: Ревенко А.Д. і Мочков О.Б. («УДАР Віталія Кличка»), Чубатенко О.М. (ВО «Батьківщина»), Ханенко С.М. і Фаріон І.Д. (ВО «Свобода»);

    а також: голова правління Українського науково-дослідного інституту авіаційних технологій КривовГ.О., директор Інституту фізіології ім. Богомольця Кришталь О.О., директор ЦДПІН ім. Доброва МалицькийБ.А., ректор Ужгородського Національного університету Смоланка В.І., президент Малої академії наук Довгий С.О., директор Інституту фізики конденсованих систем Мриглод І.М., директор Інституту харчових біотехнологій та геноміки Блюм Я.Б., директор Українського мовно-інформаційного фонду Широков В.А., директор Центру інтелектуальної власності та передачі технологій Капіца Ю.М., президенти Національних академій аграрних та медичних наук Петриченко В.Ф. і Сердюк А.М., академік відділення економіки НАН України Лібанова Е.М. та інші.

    На завершення парламентських слухань із заключним словом виступив Міністр освіти і науки Квіт С.М.

    Підбив підсумки розгляду питання головуючий Кошулинський Р.В., який подякував учасникам слухань за відкриту та щиру роботу. Запропонував Комітету з питань науки і освіти доопрацювати проект рекомендацій з урахуванням висловлених під час обговорення зауважень та пропозицій.