• In English
  • Реформа освіти та науки

    Реформа освітньої галузі є надзвичайно важливою. Очевидно, що сьогодні українська освіта не відповідає ані сучасним запитам з боку особистості та суспільства, ані потребам економіки, ані світовим тенденціям. Саме тому розпочато системну трансформацію сфери, головна мета якої – нова висока якість освіти на всіх рівнях: від початкової школи – до закладів вищої освіти.

    Масштабне реформування освіти в Україні стало можливим завдяки прийняттю рамкового Закону України «Про освіту». Він визначив метою освіти  всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.

    У науковій сфері реформа покликана зупинити ізоляцію і стагнацію у сфері досліджень, сформувати запит на якісну підготовку дослідників та якісні розробки в галузі фундаментальних і прикладних наук, скоротити розрив між дослідженнями та впровадженням їх результатів, інтегрувати вищу освіту й науку України в освітній та дослідницький простір Європейського Союзу.

    Реформа здійснюється за чотирма напрямами: реформування середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, вищої освіти та створення нової системи управління і фінансування науки. За кожним із них здійснюються заходи, спрямовані на досягнення спільної мети: перетворити українську освіту на інноваційне середовище, в якому учні й студенти набуватимуть ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, а науковці мають можливості та ресурси для проведення досліджень, що безпосередньо впливатимуть на соціально-економічне становище в державі.

    Під час реформування планується впровадити нові стандарти освіти, покращити матеріально-технічну базу освітніх та наукових закладів, залучити кращих педагогічних та наукових працівників і запровадити справедливу і прозору систему фінансування галузі освіти та науки. Реформа також має на меті підвищення престижу педагогічної та наукової праці.

    Навіщо щось змінювати?

    Ми живемо у ХХІ столітті. Країна та світ змінилися, суспільство змінилося, потреби економіки докорінно змінилися, а підходи до освіти залишилися далеко в минулому сторіччі. В українських школах і вишах учні та студенти здебільшого здобувають сукупність знань без розуміння того, як це може допомогти їм реалізуватися в житті. Освітній процес у закладах професійно-технічної та вищої освіти відірваний від потреб ринку праці та економіки в цілому.

    Освітні та наукові заклади потерпають від недостатнього матеріально-технічного забезпечення, неефективного управління та низької якості менеджменту. Основу вітчизняної економіки становлять сировинні та низькотехнологічні галузі, що істотно знижує потенціал розвитку України як конкурентоспроможної держави. Результати наукових досліджень і науково-технічних розробок лише незначною мірою впливають на зростання ВВП України.

    Сьогодні маємо шанс це змінити. Потужну державу і конкурентну економіку може забезпечити згуртована спільнота творчих людей, відповідальних громадян, активних і підприємливих. Саме таких має готувати середня та вища школа. Зміст професійно-технічної та вищої освіти має постійно оновлюватися з урахуванням потреб підприємств – замовників кадрів. Особливої актуальності набуває питання мобільності, конкурентоспроможності та рівня кваліфікації працівників. Освітня та наукова галузі мають перетворитися на важіль соціальної рівності та згуртованості, економічного розвитку і конкурентоспроможності України.

    Що передбачає реформа?


    1. Середня освіта

    Щоб донести реформу до всього суспільства, затверджено концепцію «Нової української школи», що передбачає:

    • Новий зміст освіти, спрямований на формування компетентностей XXI століття

    Після закінчення школи учень має володіти ключовими компетентностями і наскрізними вміннями, які стануть йому в нагоді у сучасному світі. Це, зокрема, вільне володіння державною мовою, математична, загальнокультурна та екологічна компетентності, підприємливість та інноваційність, економічна компетентність тощо. А також – наскрізні вміння: критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати проблеми.

    • Новий шкільний учитель, який володіє сучасними методиками викладання і здатен реалізовувати педагогіку партнерства

    У новій школі суттєво змінюється роль вчителя. Адже для сучасних дітей учитель вже не є єдиним джерелом знань – потрібну інформацію можна знайти і в книжках, і в Інтернеті. Втім, саме в цих умовах підсилюється висока роль учителя як партнера у вихованні особистості. На допомогу вчителеві створюють освітній портал із методичними та дидактичними матеріалами, українськими е-енциклопедіями, мультимедійними підручниками та інтерактивними онлайн-ресурсами.

    Реформою передбачається запровадження сертифікації - зовнішнього оцінювання професійних компетентностей педагогічних працівників, що має на меті виявити та стимулювати вчителів з високим рівнем професійної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню. Вчителі, які успішно пройшли сертифікацію, отримуватимуть 20% надбавки до зарплати й стануть носіями змін у шкільній освіті.

    Не менш важливо – розширити способи підвищення кваліфікації педагогів. Зараз вони можуть це робити лише в інститутах післядипломної педагогічної освіти (ІППО), які, на жаль, не завжди є зразком прогресивності. Учитель матиме право вибору місця і способу підвищення кваліфікації. Передбачається диверсифікація форми підвищення кваліфікації вчителів: курси при ІППО, семінари, вебінари, онлайн-курси, конференції, самоосвіта (визнання сертифікатів).

    Загальна кількість годин для підвищення кваліфікації вчителя впродовж п’яти років не має бути меншою 150 годин. Вчитель сам визначатиме, коли й де проходити підвищення кваліфікації, але робитиме це щорічно. Кошти для професійного зростання вчителя будуть закладені до освітньої субвенції та надходитимуть із Держбюджету.

    • Сучасна система управління та адміністрування шкіл

    Важливим з досягненням реформи є започаткування конкурсного відбору на посаду керівника закладу  загальної середньої освіти (на 6 років та не більше двох строків підряд), а також розширення їх повноважень щодо організації діяльності закладу освіти.

    Згідно з Законом України «Про освіту» кожен заклад освіти має оприлюднювати інформацію про надходження всіх коштів, а також їхнє призначення. Завдяки цьому батьки отримали можливість контролювати використання своїх благодійних внесків, а також коштів державного та місцевого бюджетів.

    • Нова система контролю якості освіти

    Закон повністю ліквідував атестацію шкіл – процедуру, яка себе дискредитувала через корупційну складову. Також скасовано інспекції в районних управліннях освіти. Натомість забезпечення якості освіти відтепер покладено на Державну службу якості освіти. У ній працюватимуть колеги-фахівці, які даватимуть поради школі, як покращити навчальний процес. Головна мета – не санкції, а рекомендації. Інституційний аудит закладу освіти є єдиним плановим заходом державного нагляду (контролю) над школою. Він відбуватиметься один раз на 10 років.

    Як у зв’язку із цим зміниться школа?

    Школа буде місцем, де діти отримують не лише знання, а й уміння їх застосовувати та цінності для оцінювання навколишнього світу і дійсності. Вона буде не лише закладом освіти, а й безпечним середовищем для розвитку, де діти вчаться спілкуватися між собою. Таке навчання передбачає впровадження нових методик викладання, зміну формату спілкування учнів, учителів та батьків, упровадження проектної роботи та навчання через діяльність.

    Усе це неможливо вмістити у дворічну профільну старшу школу, де діти мають поглибити вивчення профільних предметів та підготуватися до складання ЗНО без шкоди для свого здоров’я. Саме тому маємо запровадити повноцінну трирічну профільну школу, де діти здобуватимуть достатні знання.

    Нова старша профільна школа матиме ліцеї академічного та професійного спрямування. В академічному ліцеї учень може поглибити знання та вступити до закладу вищої освіти. У професійному – паралельно із загальною середньою освітою школярі опановуватимуть першу професію.

    Ключові результати

    Визначено новий зміст початкової освіти:

    • затверджено Державний стандарт початкової освіти, що базується на компетентнісному підході, за яким з 1 вересня 2018 року розпочали навчання 448,6 тис. першокласників.
    • затверджено типові освітні програми для 1—4 класів закладів загальної середньої освіти.

    Оновлено освітнє середовище для Нової української школи — закуплено:

    • комп’ютерне обладнання (9, 5 тис. інтерактивних проекторів, 19,2 тис. ноутбуків , 8 тис. планшетів/нетбуків, 16,5 тис. багатофункціональних пристроїв  та ін.);
    • меблі (364 223 одномісних учнівських комплектів , 9,2 тис. двомісних учнівських комплектів, 6,9 тис. комплектів для вчителів, 77, 1 тис. меблів зони відпочинку);
    • дидактичні матеріали (361,8 тис.  друкованих засобів навчання, 57,8 тис. натуральних об’єктів, 164,3 тис. моделей, макетів, 16,8 тис. музичних інструментів та ін.)

    Інші досягнення:

    • Близько  5 тис. шкіл отримали обладнання для природничо-математичних кабінетів (518 кабінетів біології, 308 - географії, 466 - математики, 448 - фізики, 499 - хімії)
    • Створено 24 211 додаткових місць у закладах освіти для дітей дошкільного віку.
    • Створено 277 опорних закладів загальної середньої освіти та 302 їх філії, у тому числі 165 опорних закладів та 213 їх філій в об’єднаних територіальних громадах.
    • Затверджено Концепцію розвитку педагогічної освіти та професійний стандарт вчителя початкової школи.
    • Створено умови  для першочергового вступу майбутніх вчителів та лікарів для сільської місцевості.
    • Підвищено кваліфікацію педагогічних працівників для НУШ: 2,1 тис тренерів педагогів;
    • 22 тис вчителів початкових класів; 18,5 вчителів іноземних мов.
    • Створено 516 інклюзивно-ресурсних центрів та 24 ресурсні центри підтримки інклюзивної освіти.
    • На 65% зросла кількість учнів з особливими освітніми потребами, що отримують інклюзивну освіту (з 7 179 учнів у 2017/2018 н.р. до 11 839 учнів- у 2018/2019 н.р.).
    • Утворено Державну службу якості освіти та прийнято рішення Уряду щодо утворення її територіальних органів.


    2. Професійно-технічна освіта

    • Багатоканальне фінансування  

    У зв’язку з децентралізацією, з 2016 року фінансування закладів професійної (професійно-технічної) освіти було передано на місцевий рівень: обласні бюджети, бюджети міст обласного значення-обласних центрів, бюджети міст обласного значення. Однак не всі міста обласного значення могли фінансово забезпечити свої заклади П(ПТ)О. Саме тому з 2017 року такі заклади фінансуються із обласних бюджетів та бюджетів міст обласного значення-обласних центрів. З 2017 року у бюджеті  вперше передбачено кошти освітньої субвенції на здобуття середньої освіти в закладах П(ПТ)О, а також фінансування  професій загальнодержавного значення та створення навчально-практичних центрів за галузевим спрямуванням.

    • Модернізація матеріально-технічної бази

    За рахунок коштів державного бюджету на базі закладів професійної (професійно-технічної) освіти створюються навчально-практичні центри галузевого спрямування, результатами діяльності яких є зростання загального контингенту учнів, слухачів закладів П(ПТ)О; збільшення кількості випускників, які працевлаштовуються за професією; а також стажування на базі таких центрів майстрів виробничого навчання і викладачів спецдисциплін.

    • Осучаснення змісту професійної (професійно-технічної) освіти

    Розроблення та впровадження нових державних стандартів професійної (професійно-технічної) освіти, заснованих на компетентнісній основі, та впровадження елементів дуальної форми професійного навчання – це забезпечення якості, гнучкості та мобільності підготовки робітничих кадрів відповідно до потреб роботодавців.

    • Упровадження елементів дуальної форми навчання

    Елементи дуальної форми навчання забезпечують проходження виробничого навчання та виробничої практики в умовах виробництва в межах 60–70% навчального часу, що надає можливість здійснювати практичну підготовку на сучасному обладнанні з використанням інноваційних технологій та забезпечує належну якість професійної підготовки кваліфікованих робітників з урахуванням потреб та запитів роботодавців.

    • Впровадження проектів партнерства у сфері освіти

    Реформа передбачає активну участь усіх заінтересованих сторін, у тому числі роботодавців, у розробленні стандартів освіти та освітніх програм, формуванні державного та регіонального замовлення, зміцненні матеріально-технічної бази, а також у відновленні престижності професійної освіти та популяризації робітничих професій.

    Ключові результати

    • Протягом 2016-2018 років за рахунок коштів державного бюджету на базі закладів професійної (професійно-технічної) освіти створено 100 навчально-практичних центрів галузевого спрямування.
    • Cтворено 5 багатопрофільних центрів професійної освіти.
    • Затверджено 17 стандартів професійної (професійно-технічної) освіти, розроблених на основі компетентнісного підходу.
    • З 1 вересня 2018 року елементи дуальної форми навчання запроваджено у 198 закладах професійної (професійно-технічної) освіти, за 114 монопрофесіями навчається 7 175 учнів; до організації професійно-практичної підготовки залучено понад 800 роботодавців.
    • У 2018 році підписано 4 меморандуми про співробітництво між МОН та ПАТ «Українська залізниця», Федерацією роботодавців України, ТОВ промислове підприємство «ЗІП», ТОВ «Фомальгаут – Полімін» та створено 5 навчально-практичних центрів із залученням коштів соціальних партнерів.
    • Проведено Всеукраїнський конкурс професійної майстерності «WORLDSKILLS UKRAINE»; 5 всеукраїнських та 25 регіональних конкурсів фахової майстерності серед учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти з професій.



    3. Вища освіта

    • Створення системи забезпечення та постійного поліпшення якості вищої освіти, яка відповідає рекомендаціям і стандартам Європейського простору вищої освіти

    Діяльність Міністерства в цьому напрямі визначається як надання методичної підтримки закладам вищої освіти у створенні системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти та створення системи зовнішнього контролю якості вищої освіти. Маємо затвердити нові стандарти вищої освіти, що базуються на компетентнісному підході. Ці стандарти гарантуватимуть забезпечення внутрішньої якості вищої освіти з боку університетів.

    Також для нас надзвичайно важливо отримати дієздатне Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, яке за своєю ідеологією має бути честю й совістю вищої освіти та мати бездоганну репутацію у суспільстві. Саме цей незалежний орган має забезпечити зовнішній контроль за якістю вищої освіти.

    • Забезпечення академічної доброчесності

    Триває активна робота над створенням Національного репозитарію академічних текстів - ефективного інструмента виявлення плагіату та ресурсом для обміну інформацією між науковцями. Ресурси Національного репозитарію будуть допоміжним засобом для експертизи академічних текстів на запозичення.

    • Підвищення рівня підготовки фахівців та забезпечення дотримання норм доброчесності та рівності вступу до закладів вищої освіти

    Передбачається розподіл місць державного замовлення за широким конкурсом відповідно до пріоритетів, визначених вступником; запровадження єдиного фахового вступного випробування з використанням зовнішнього незалежного оцінювання для вступників на спеціальності 081 «Право» та 293 «Міжнародне право»; запровадження вступного іспиту з іноземної мови з використанням організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання для вступу на другий (магістерський) рівень вищої освіти за визначеними спеціальностями.

    Ключові результати

    • Оновлено вимоги до змісту вищої освіти – сформовано систему стандартів вищої освіти, яка відповідає національній рамці кваліфікацій, затверджено 51 стандарт бакалавра та 4 стандарти магістра.
    • Затверджено новий склад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
    • Визначено порядок роботи Національного репозитарію академічних текстів та розпочато тестову експлуатацію першої черги Національного репозитарію академічних текстів на внутрішніх ресурсах ДНУ УкрІНТЕІ.
    • Вступ до закладів вищої освіти: 59,2% бюджетників зараховані за першим пріоритетом.
    • Під час вступної кампанії 2018 року вперше проведено єдиний вступний іспит з іноземної мови з використанням ЗНО для вступу для здобуття ступеня вищої освіти магістра за спеціальностями галузей знань 03 «Гуманітарні науки» (крім спеціальності 035 «Філологія»), 05 «Соціальні та поведінкові науки», 06 «Журналістика», 08 «Право», 24 «Сфера обслуговування», 29 «Міжнародні відносини».
    • За 2016-2018 рр. майже вдвічі збільшилася кількість вступників з тимчасово окупованих територій.
    • Україною отримано окреме вікно для фінансування конкурсів Програми “Еразмус+” у 2019—2020 роках: виділено додаткове фінансування за напрямом Кey Аction (KA)1 “Міжнародна кредитна мобільність” у розмірі 2,5 млн. євро, напрямом Кey Аction (KA)2 “Розвиток потенціалу вищої освіти” – у розмірі 2  млн.  євро, а також 1,5 млн. євро – за напрямом Жан Моне.



    4. Нова система управління та фінансування науки

    • Утворення Національної ради з питань розвитку науки і технологій

    Ми створюємо систему, де всю наукову та науково-технічну діяльність координуватиме Національна рада з розвитку науки і технологій. До її складу ввійшли представники наукової громадськості, органів виконавчої влади та реального сектору економіки. Основною функцією Нацради буде формування стратегічних рішень щодо державної політики в науково-дослідній сфері.

    • Утворення Національного фонду досліджень та формування органів його управління

    Основною функцією Національного фонду досліджень є грантова підтримка наукових досліджень і розробок як для окремих вчених, так і для колективів та інституцій. Національний фонд досліджень забезпечить дослідникам можливість отримувати додаткові кошти на конкурсній основі для здійснення конкретних наукових проектів.

    • Забезпечення процесу утворення державних ключових лабораторій та отримання статусу дослідницького університету національними закладами вищої освіти.

    Ключові результати

    • Утворено Національний фонд досліджень.
    • Затверджено план заходів щодо реформування вітчизняної наукової сфери.
    • Створено 8 міжуніверситетських центрів колективного користування науковим обладнанням у закладах вищої освіти
    • Збільшено в 1,63 рази загальний обсяг фінансової підтримки наукових проектів та стипендіальних програм для молодих вчених (до 94 869,5 тис. грн).
    • Розширено доступ до електронних наукових баз даних Scopus та Web of Science для науковців, студентів, аспірантів за кошти державного бюджету:  у 2017 році до Scopus отримали підключення 67 закладів; до Web of Science - 64 заклади, у 2018 році до Scopus – 135, до Web of Science – 105. Українські науковці стали вп’ятеро частіше користуватися Scopus та Web of Science.
    •  В рамках реалізації Міжнародної європейської інноваційної науково-технічної програми “EUREKA” забезпечено участь та фінансування двох проектів: мережевого проекту “Проектування і розробка матеріалів для захисту від ультрафіолетового випромінювання” (Київський національний університет технологій і дизайну) та кластерного проекту “Майбутня електронна сфера охорони здоров’я на основі технології 5G” (НТУУ “Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського”)


    Ключові подальші дії Уряду у 2019 році

    • Визначення змісту базової середньої освіти, заснованого на компетентнісному підході (затвердження Державного стандарту базової середньої освіти).
    • Апробація процедури сертифікації вчителів, спрямованої на впровадження сучасних форм та засобів мотивації педагогічних працівників до професійного розвитку.
    • Врегулювання діяльності опорного закладу освіти як одного із інструментів формування спроможних мереж закладів освіти.
    • Забезпечення здобувачів освіти електронними освітніми ресурсами (розроблення та розміщення на Національній освітній платформі електронних освітніх ресурсів).
    • Забезпечення рівного доступу до якісної загальної середньої освіти, надання державної підтримки учням з особливими освітніми потребами за місцем проживання.
    • Розвиток мережі інклюзивно-ресурсних центрів.
    • Продовження створення додаткових місць у закладах дошкільної освіти.
    • Здійснення системної реформи професійної (професійно-технічної) освіти (розроблення та подання Кабінетові Міністрів України законопроекту «Про професійну (професійно-технічну) освіту»).
    • Утворення сучасних навчально-практичних центрів за галузевим спрямуванням із залученням інвестицій роботодавців та за рахунок коштів Державного бюджету.
    • Нормативно-правове забезпечення створення та функціонування центрів професійної досконалості, створення умов для поширення дуальної форми здобуття освіти.
    • Запровадження нового змісту підготовки фахівців з вищою освітою, що відповідає вимогам ринку праці (оновлення стандартів вищої освіти).
    • Надання методичної допомоги місцевим органам управління освітою у процесі оптимізації мережі закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
    • Модернізація матеріально-технічного забезпечення закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку вчителів.
    • Забезпечення здобуття освіти впродовж життя (розроблення та подання Кабінетові Міністрів України законопроекту «Про освіту дорослих»).
    • Забезпечення діяльності Національного фонду досліджень України, запровадження грантового фінансування наукової діяльності за рахунок загального фонду державного бюджету.
    • Проведення державної атестації наукових установ.
    • Запровадження базового фінансування наукової та науково-технічної діяльності закладів вищої освіти за науковими напрямами, які мають найважливіше значення для держави.
    • Забезпечення діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
    • Запровадження діяльності Освітнього омбудсмена.

    Матеріали та посилання