• In English
  • Реформа управління державними підприємствами

    Держава є найбільшим власником активів в Україні. Необхідність реформи назріла давно, оскільки від 1991 року цей сектор української економіки майже не зазнав змін. Недостатня прозорість діяльності та звітування, незадовільні операційні та фінансові результати, а також серйозні недоліки в організації корпоративного управління держпідприємствами – це не весь перелік проблем, які має вирішити Україна шляхом проведення глибинних змін.

    Головним завданням Уряду є забезпечення процесу ефективного управління активами на користь їх основного власника – народу. Держава має бути професійним та відповідальним власником підприємств і зосередити свої зусилля на зростанні вартості їх активів. Тож для Уряду реформа держпідприємств є одним із пріоритетів.

    Навіщо ця реформа

    В Україні існує понад 80 суб’єктів, що здійснюють управління об’єктами державної власності, включаючи державні підприємства. Суб’єктам управління державною власністю підпорядковано понад 3 500 підприємств різної організаційно-правової форми, більшість із яких не здійснюють господарської діяльності. Значна кількість підприємств є збитковою та виступає потенційним джерелом фіскальних ризиків. Через недостатню якість механізмів контролю та незадовільний рівень прозорості діяльність державних підприємств є джерелом корупційних ризиків та збитків держави.

    Основною метою реформи держпідприємств є підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки.

    Основні зміни, передбачені реформою

    • Посилення нагляду та досягнення прозорості

    Уряд почав впровадження більш життєздатних механізмів нагляду і управління для держпідприємств із метою забезпечення прозорості їхньої діяльності та контролю над створенням стратегічних бізнес-цілей. Одним із ключових кроків до досягнення прозорості діяльності держпідприємств є розкриття ними своїх фінансових даних та іншої важливої інформації. Така вимога відповідає міжнародній практиці та дозволяє об’єктивно порівняти фінансові й операційні результати діяльності, включаючи порівняння фінансових показників держпідприємств із результатами роботи аналогічних підприємств у приватному секторі. Таким чином, підготовка та аудит фінансової звітності держпідприємств мають здійснюватися відповідно до міжнародних стандартів, у строки, передбачені законодавством, а результат проведення аудиторської перевірки має бути публічно оприлюднений.

    • Удосконалення корпоративного управління

    Нова модель корпоративного управління держпідприємствами передбачає стратегічне планування, призначення незалежних членів наглядових рад та розробку системи заохочення для наглядових рад і правління. Компетентна і добре мотивована наглядова рада є одним із ключових факторів у забезпеченні результативного функціонування компанії. Це підтверджено досвідом багатьох державних підприємств у інших країнах. Наглядова рада виконує такі важливі функції, як визначення напрямків стратегічного розвитку, контроль та оцінка роботи керівників, надання інформації акціонерам, контроль за фінансовою діяльністю підприємства тощо.

    Очікується, що нова модель корпоративного управління держпідприємствами не лише створить фінансову вигоду для державного бюджету, а й підвищить якість послуг, надаваних громадянам України. Крім того, ефективне корпоративне управління держпідприємствами позитивно вплине на національну економіку та бізнес-середовище, що посилить привабливість України для іноземних інвесторів.

    Важливим елементом роботи наглядових рад має бути формування комітетів із питань аудиту. Створення таких комітетів буде обов’язковим для всіх великих держпідприємств. Відповідно до найкращих світових практик, комітети з аудиту повинні виконувати кілька важливих функцій:

    • контролювати процес підготовки фінансової звітності;
    • забезпечувати ефективність внутрішнього аудиту, внутрішнього контролю та управління ризиками;
    • здійснювати нагляд за аудитом річної фінансової звітності;
    • оцінювати незалежність особи або компанії, що виконує аудит;
    •  запобігати фінансовим порушенням.

    Окремо необхідно зауважити, що у процесі впровадження перебуває нова система заохочення як для членів наглядових рад, так і для керівників держпідприємств. Центральною ідеєю нової системи заохочення є збільшення винагороди таких посадових осіб у держпідприємствах до рівня оплати праці на аналогічних посадах у приватному секторі. Водночас фінансова винагорода має прямо залежати від виконання компанією та її керівниками поставлених цілей. Ця модель покликана стимулювати компетентних фахівців влаштовуватися на роботу до держпідприємств, а отже, допоможе підвищити якість управління.

    • Визначення чітких цілей діяльності

    Тривалий час держпідприємствам ставили різноманітні та часто суперечливі цілі, що призводило до невизначеності під час розподілу відповідальності. При здійсненні своїх управлінських повноважень державні органи повинні забезпечити абсолютну чіткість і прозорість комерційних і некомерційних (зокрема, соціальних) цілей держпідприємств та контролювати їх виконання. Це допоможе держпідприємствам реалізувати свої стратегічні завдання шляхом надання суспільству послуг та продукції найвищої якості з максимальною ефективністю.

    Нерентабельна комерційна діяльність та здійснення невластивих  функцій мають бути припинені. Слід інтенсифікувати зусилля і темпи корпоратизації державних підприємств, що здійснюють комерційну діяльність.

    • Розділення комерційних і некомерційних функцій

    Рекомендації ОЕСР закликають держпідприємства визначити свої некомерційні (або соціальні) функції та окремо зазначити їх у своїх статутах. Окрім того, підприємства мають розділити комерційні та некомерційні операції у своїх бухгалтерських документах для забезпечення більшої прозорості та спрощення фінансового аналізу. Найбільші державні підприємства України муситимуть оцінити обсяг своїх некомерційних функцій і пов’язаних із ними витрат, а також їхній вплив на фінансову ефективність. Важливо запровадити чітку та прозору модель фінансування некомерційних операцій для уникнення перехресного субсидування. Таке фінансування не має впливати на ринкові умови. Це означає, що комерційна діяльність компаній має здійснюватися згідно із принципами чесної конкуренції.

    • Запровадження політики власності

    Державні підприємства конкурують із приватними компаніями – отже, під час створення систем управління держпідприємствами Уряд повинен неухильно дотримуватися принципу розділення функцій власності та функцій регулювання. Враховуючи це, Уряд розробляє Основні засади здійснення державної політики власності щодо державних підприємств. Цей документ визначатиме принципи, цілі та пріоритети управління державними підприємствами.

    Передбачається, що Засади політики власності будуть модельним документом. Відповідно до його положень у подальшому будуть прийняті окремі політики власності особливо важливих для економіки України державних підприємств. Такі політики власності мають повною мірою враховувати специфіку того чи іншого держпідприємства, оптимально включати всі положення загальнодержавної Політики власності, визначати очікувані результати діяльності підприємства та механізми корпоративного управління. Визначені таким чином принципи корпоративного управління переносять до установчих документів держпідприємства.

    • Впровадження передових світових практик продажу активів

    Передбачено впровадження нової процедури продажу державних активів шляхом затвердження ВРУ нового Закону про приватизацію державного майна. Закон встановлює принципово новий підхід до розподілу на об’єкти великої та малої приватизації. До великих, за рішенням КМУ, належатимуть лише найбільші об’єкти з найвищим потенціалом, аби привабити стратегічного іноземного інвестора. Таких об’єктів, за попередніми даними, буде близько 60.

    Об’єкти великої приватизації продаватимуть із залученням інвестиційного радника – одного з інвестиційних банків із репутацією. Радник вивчатиме попит на об’єкт, спілкуватиметься з потенційними покупцями та пропонуватиме стартову ціну.

    Водночас об’єкти малої приватизації зможуть бути реалізовані за допомогою відкритих аукціонів онлайн, як це, скажімо, вже зараз відбувається з активами неплатоспроможних банків та непрофільними активами державних підприємств на ProZorro.Продажі. Стартовою ціною буде чиста вартість активів (вартість активів мінус зобов’язання), або одна гривня, якщо чиста вартість від’ємна.

    Новий закон дозволить вивести конкуренцію за державні активи на глобальний рівень та перейти до ринкового ціноутворення на об’єкти у державній власності. Так, передбачено, що закон дозволить відійти від інституту оцінки та визначити ціну об’єкту виключно платоспроможним попитом.

    Файли

    ТОП-100. Огляд найбільших державних підприємств України-2016