• In English
  • Реформа та розвиток фінансового сектору

    Мета реформи – створення фінансової системи, що здатна забезпечувати сталий економічний розвиток за рахунок ефективного перерозподілу фінансових ресурсів в економіці на основі розбудови повноцінного ринкового конкурентоспроможного середовища згідно із стандартами ЄС.

    Реформа фінансового сектору – комплекс заходів, спрямований на досягнення трьох ключових цілей:

    • фінансова стабільність;
    • захист прав споживачів та інвесторів;
    • інституційна спроможності регуляторів.

    Результатом виконання всього комплексу реформ стане створення фінансової системи, яка:

    • здатна забезпечити сталий економічний розвиток;
    • функціонує у ринковому, конкурентоспроможному середовищі;
    • регулюється згідно зі стандартами ЄС;
    • інтегрована у європейський ринок фінансових послуг. 

    Реформа фінансового сектору має чіткі та конкретні індикатори, які мають бути досягнуті в результаті:

    • споживча інфляція (ІСЦ, у річному вимірі, %) – 5% ± 1 п. п.
    • міжнародні резерви (млрд дол. США) – відповідно до положень програми з МВФ
    • рівень готівки в економіці (М0/ВВП) – ≤9,5%
    • рівень безготівкових розрахунків – 55%
    • кількість POS-терміналів на 1 млн осіб – 11 000
    • індекс концентрації в банківському секторі (індекс ННІ) – ≥800 
    • рівень доларизації кредитів і депозитів – ≤40% 
    • співвідношення кредитів до депозитів (валові кредити) – ≤110%
    • рівень номінальних ставок за новими кредитами у національній валюті – ≤12%
    • рівень проникнення страхування – 0,75%
    • активи другого рівня пенсійної системи – не нижче 2%
    • активи публічних ІСІ – не нижче 10%

    Навіщо щось змінювати?

    Фінансовий сектор протягом 2009-2014 років розвивався уривчасто та непропорційно.

    Банківська система зростала випереджаючими темпами порівняно з іншими сегментами фінансового сектору, проте якість активів банків та їх бізнес-моделі залишали бажати кращого (хоча зрозуміло це стало дещо пізніше). Розвиток небанківського фінансового сектору стримувався відсутністю ефективного законодавства, систем регулювання та пруденційного нагляду, що призвело до появи значної кількості кептивних фінустанов та “фінансових пірамід”.

    Все це вилилося в кризу довіри до фінансового сектору в цілому. Події 2014 року, особливо анексія Криму та початок військового конфлікту на Сході, сильно вдарили по розвитку економіки, знизивши довіру споживачів фінансових послуг до банківського сектору та розбалансувавши фінансові ринки.

    Скорочення економічної активності та зовнішньоторговельний дисбаланс 2014-2015 років спричинили девальвацію та прискорили інфляцію. Все це остаточно погіршило якість кредитних портфелів банків та зумовило необхідність очищення балансів банківської системи.

    Ситуацію з проблемними балансами банків ускладнила відсутність ефективних систем захисту прав кредиторів та споживачів, насамперед гарантій прав власності та неупередженого судочинства.

    Головні ознаки системних проблем у фінансовому секторі України на початок 2015 року: 

    • різке зростання частки проблемних активів на балансах банків – частка проблемних кредитів у банківському секторі зросла з 12,9% на початку 2014 року до 24,7% наприкінці I кварталу 2015 року;
    • суттєвий відплив депозитів із банківського сектору: мінус 45,4% за 2014 рік та І квартал 2015 року за валютними депозитами та мінус 17,9% за гривневими депозитами;
    • висока доларизація кредитів та депозитів – 55,9% та 53,4% відповідно станом на кінець I кварталу 2015 року;
    • незбалансована база активів і пасивів банків: співвідношення кредитів до депозитів сягнуло пікового значення 226,7% у 2009 році та становило 158,8% на кінець І кварталу 2015 року;
    • з І кварталу 2014 року до II кварталу 2015 року 47 банків, із них один системно важливий банк, оголошено неплатоспроможними;
    • недостатні розміри власного та регулятивного капіталу банків унаслідок погіршення якості кредитів й інших активів і доформування резервів за активними операціями з початку 2014 року;
    • масовий вихід із України великих європейських гравців фінансового сектору – після кризи 2008 – 2009 років близько 10 європейських банків продали свої дочірні банки в Україні або припинили ведення роздрібного бізнесу;
    • відсутність первинних публічних розміщень (IPO) акцій українських компаній на місцевих і закордонних біржах протягом 2013 – 2014 років;
    • зменшення обсягу торгів на вітчизняних біржах (крім державних облігацій) на 38% у 2014 році ‒ до 76 млрд грн, у тому числі торгів акціями та деривативами на 46% ‒ до 36 млрд грн;
    • відсутність дієвого механізму та інфраструктури підтримки фінансування інвестиційних проектів малих та середніх підприємств (МСП), що стримує залучення кредитних коштів від міжнародних фінансових організацій для стрімкого відновлення економічного зростання та підтримки національного виробництва;  
    • низька та незмінна протягом 2008 – 2014 років частка страхових компаній у структурі фінансового сектору – від 2,6% до 3% від загального обсягу активів;
    • низький рівень активів системи недержавного пенсійного забезпечення ‒ 2,5 млрд грн, або 0,2% від ВВП на кінець 2014 року.

    Що передбачає реформа?

    Реформа фінансового сектору охоплює 52 різних напрямки – від лібералізації руху капіталу, покращення захисту прав кредиторів та споживачів, сталого розвитку безготівкових розрахунків та фінансових технологій, ринку страхових послуг до податкового стимулювання розвитку фінансового сектору та розбудови його інфраструктури.

    В основу реформи покладено такі базові принципи:

    • наближення регулювання ринку фінансових послуг України до правил та норм ЄС
    • лібералізація фінансових ринків та набуття режиму внутрішнього ринку з ЄС у сфері фінансових послуг
    • збалансованість економічних інтересів через формування ринкового конкурентоспроможного середовища
    • незалежність та ефективність роботи регуляторів, здійснення нагляду на основі оцінки ризиків
    • прозорість та високі стандарти розкриття інформації учасниками фінансового сектору та регуляторами
    • відповідальність та довіра між учасниками фінансового сектору та регуляторами
    • цілісність фінансової системи, всебічний захист прав кредиторів, споживачів та інвесторів

    Реформа стосується всіх сегментів фінансового сектору – банківського, небанківських фінансових установ, ринків капіталу. 

    Ефективність реформування буде досягнута шляхом проведення комплексних змін:

    • у регуляторів фінансового сектору – зміцнення інституційної спроможності регуляторних органів і ФГВФО та створення відповідних умов для ефективного нагляду та впливу, зміцнення стійкості фінансової системи країни, зростання її кредитного та інвестиційного потенціалу
    • в учасників фінансового сектору (різних форм власності) – очищення від “баластів” та проблемних установ, підвищення фінансової стійкості та платоспроможності учасників, відновлення та посилення довіри до гравців ринку, стимулювання розвитку, прозорості й конкуренції у всіх сегментах, забезпечення рівноправності учасників фінансового сектору

    Що вже змінилось завдяки реформі? 

    Ключові результати за підсумками трьох років реформування фінансового сектору:

    • приборкано зростання інфляції, наразі вона контрольована та рухається згідно з прогнозами НБУ
    • підвищено прозорості банківської системи (розкриття кінцевих бенефіціарів)
    • банківський сектор розвивається стабільно та отримує прибутки
    • валютне регулювання суттєво пом'якшене (ухвалений закон «Про валюту і валютні операції»)
    • створені умови для розвитку FinTech
    • запущена система віддаленої ідентифікації клієнтів для спрощення дистанційного доступу до фінпослуг (Bank ID)
    • покращено захист прав кредиторів (ухвалений закон «Про захист прав кредиторів»)
    • забезпечено прозорість формування наглядових рад державних банків (впроваджується корпоративне управління, створено «Школу незалежних директорів»)
    • запущено кредитний реєстр НБУ
    • забезпечено модернізацію, консолідацію і розвиток біржової, розрахункової та клірингової інфраструктури ринків капіталу
    • проведено внутрішню трансформацію НБУ
    • введено електронний документообіг для банків (проект «Paperless»)

    Документи та корисні посилання

    Комплексна програма розвитку фінансового сектору України до 2020 року

    Виконання Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року

    Звіт про виконання Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року за 2018 рік