• In English
  • Реформа інфраструктури

    Транспортна галузь є однією з базових галузей економіки України. Транспортна інфраструктура має розгалужену залізничну мережу, розвинуту мережу автомобільних шляхів, морські та річкові порти (термінали), аеропорти та широку мережу авіаційних сполучень, вантажних і митних терміналів. Від ефективності роботи та розвитку цього господарства залежить майбутнє Української держави та добробут її громадян.

    Ключові результати


    Навіщо щось змінювати?

    Реформування транспортної інфраструктури України є важливим з огляду на економіко-географічне положення країни, її стратегічну позицію на перетині транспортних шляхів з Європи в Азію і навпаки, а також між регіонами Балтії/Скандинавії та Чорного моря. Надзвичайно важливе значення інфраструктура має і для внутрішнього розвитку України, зважаючи на необхідність забезпечення ефективного, якісного і безперервного транспортного зв’язку між усіма її регіонами. Принципово важливе значення інфраструктура відіграє і для успішного розвитку економіки країни.

    Українська транспортна галузь потребує якісної модернізації, збільшення ефективності та конкурентоспроможності, адаптації до європейських норм. У своєму нинішньому стані вона задовольняє лише базові потреби населення та бізнесу у перевезеннях за обсягом, але не за якістю.   

    Кінцевою метою реформи є створення ефективного транспортного комплексу України, задоволення потреб населення у безпечних і  доступних перевезеннях, покращення умов ведення бізнесу у секторі, повна інтеграція української національної транспортної мережі в Транс’європейську транспортну мережу.

    Що передбачає реформа?

    Метою реформи транспортної інфраструктури є створення безпечно функціонуючого та ефективного транспортного комплексу України, інтегрованого до світової транспортної мережі, досягнення Україною статусу регіонального транспортного хабу, задоволення потреб населення у перевезеннях та покращення умов ведення бізнесу для забезпечення конкурентоспроможності та ефективності національної економіки.

    Реформування інфраструктурної галузі здійснюватиметься з урахуванням світових тенденцій, що притаманні розвитку галузі:

    • використання високотехнологічних та ергономічних транспортних засобів, принципів мультимодальності та інтелектуальних транспортних систем;
    • застосування альтернативних видів палива, “зелених” видів транспорту, пріоритетність  охорони навколишнього природного середовища;
    • збільшення частки контейнерних перевезень, інтероперабельність транспортних систем у складі ланцюгів поставок;
    • прискорення доставки пасажирів та вантажів завдяки швидкісним видам транспорту та розвитку логістики;
    • зростання ролі «дешевих» авіаперевезень для прямих міжрегіональних сполучень;
    • розвиток громадського транспорту;
    • стимулювання в Україні розвитку новітніх транспортних технологій і систем у партнерстві з провідними компаніями світу;
    • залучення стратегічних інвесторів і партнерів у рамках розвитку державно-приватного партнерства.

    1. Авіаційна галузь

    Розвиток пасажирської і вантажної авіації є одним з пріоритетів Уряду з огляду на стратегічне географічне положення України та її перспективи як регіонального і міжнародного логістичного центру та транспортного хабу.

    Цілями реформування авіаційної галузі є удосконалення ефективності її управління, модернізація авіаційної інфраструктури, підвищення її безпеки та приведення у відповідність до стандартів ЄС.

    У своєму сучасному вигляді українські аеропорти часто є технологічно застарілими,  термінальні комплекси мають низьку пропускну спроможність, непристосовані для впровадження новітніх технологій та недоступні для маломобільних груп населення.  

    Окремим аспектом є дерегуляція та лібералізація авіаційного ринку – Уряд прагне створити умови для вільного розвитку галузі, ширшого доступу на ринок приватних операторів (передусім – “лоукостерів”), впровадження процедури концесії терміналів аеропортів. Такі заходи мають на меті підвищити якість транспортних послуг, створити умови для залучення приватних інвестицій в розвиток термінальної та аеродромної інфраструктури.

    Передбачається і реконструкція та розвиток національної мережі регіональних аеропортів шляхом розбудови термінальних пасажирських та вантажних комплексів з мультимодальними технологіями за рахунок їх власників та державно-приватного партнерства. Це має на меті забезпечити доступність авіаційних послуг для населення та збільшити мобільність українців як у межах країни, так і за її межами.

    Кінцевою метою реформування авіаційної галузі є набуття Україною статусу транзитної держави. Цьому сприятиме підписання та реалізація Угоди про спільний авіаційний простір (САП) з ЄС. Очікується, що запровадження спільного авіаційного простору матиме якісний та позитивний вплив на галузь, збільшить пасажиро- та вантажопотік між Україною та ЄС, сприятиме реалізації трансферного потенціалу країни, збільшить залучення бюджетних перевізників на український ринок.

    2. Залізнична галузь

    Залізниця лишається одним з найбільш популярних в Україні засобів пересування та транспортування вантажів. Утім, галузь страждає від технологічного зношення рухомого складу, а діяльність державної залізничної компанії АТ “Укрзалізниця” потребує якісних змін. Відтак, зусилля Уряду по реформуванню залізничної галузі зосереджені на чотирьох основних напрямках:

    • удосконалення вітчизняного законодавства та його гармонізація з нормами європейського законодавства;
    • структурна реформа АТ “Укрзалізниця”;
    • модернізація рухомого складу і розвиток залізничних маршрутів;
    • запровадження приватної тяги.

    Нормативні зміни, що їх впроваджує Уряд у залізничній галузі, мають на меті зробити ринок залізничних перевезень прозорішим і відкритішим, збільшити ефективність управління залізничним транспортом, чітко розмежувати функції регулювання, управління та операційної діяльності між органами виконавчої влади та підприємствами, збільшити конкуренцію та спростити адміністративні процедури.

    Структурна реформа АТ “Укрзалізниця” має на меті привести структуру компанії у відповідність до європейських норм, передусім – організаційно та фінансово розділити всередині неї оператора інфраструктури та перевізника. Таке розділення дозволить забезпечити прозорість фінансових потоків всередині компанії, підвищити якість управління, реалізувати один із базових європейських принципів у залізничній галузі – справедливий доступ до інфраструктури – і створить умови для розвитку приватних залізничних перевізників.

    Модернізацію рухомого складу залізничної галузі і розвиток залізничних маршрутів має забезпечити збільшення державних інвестицій, а також створення належних умов для приватних інвестицій, що неможливо без належної фінансової прозорості галузі. Важливою потребою є і впровадження європейських стандартів безпеки на залізниці.

    3. Сфера автомобільного транспорту та галузь дорожнього господарства

    Українські дороги потребують проведення масштабного капітального та поточного ремонту, впровадження сучасних механізмів контролю за плануванням та якістю виконання ремонтних робіт, а також за використанням коштів на ці потреби. Для вирішення цих питань Уряд впроваджує новітні системи управління, моніторингу та контролю.

    Надзвичайно важливим елементом реформування дорожньої галузі є децентралізація управління автомобільними шляхами, передача автомобільних доріг місцевого значення в управління місцевим органам виконавчої влади, впровадження незалежного контролю за якістю будівництва, реконструкції, ремонту і експлуатації автомобільних доріг, створення правового регулювання аудиту та перевірки безпеки автомобільних доріг шляхом незалежної, детальної, системної технічної оцінки інженерних рішень щодо складових автомобільних доріг.

    Чіткий розподіл сфер відповідальності між центральними органами та місцевою владою є європейською практикою та дозволяє ефективно розпоряджатися коштами та якісно здійснювати утримання та ремонт доріг.

    Впровадження електронної системи «Кабінет перевізника» дозволяє цілодобово отримувати важливі адміністративні послуги в електронному вигляді та перевіряти наявність ліцензії у перевізників онлайн. У Тернополі, Івано-Франківську, Житомирі, Білій Церкви та інших містах запроваджено систему автоматизованої оплати проїзду («е-квиток»). Важливим елементом стимулювання розвитку автомобільних перевезень також є впровадження політики Уряду щодо лібералізації ринку транспортних послуг, забезпечення вільної та чесної конкуренції між його учасниками та впровадження сучасних методів та систем контролю за дотриманням законодавства.

    Здійснюється децентралізація фінансування ремонтно-будівельних робіт та утримання мережі автодоріг. Створений Державний дорожній фонд, що запрацював у 2018 році,  дозволить забезпечити стабільне фінансування дорожнього господарства та безпеку на дорозі. Національна транспортна стратегія України на період до 2030 року «Drive Ukraine 2030» передбачає комплексний розвиток автомобільних доріг, будівництво національної мережі автомагістралей з 10 автобанів на умовах концесії, а також розвиток міжнародних транспортних коридорів (як-от міжнародний інфраструктурний проект GО Highway).

    Окремою проблемою галузі є недобросовісні та безвідповідальні учасники ринку вантажних автоперевезень. Рух перевантажених автомобільних транспортних засобів, вага яких перевищує встановлені допустимі норми, спричиняє руйнацію дорожнього покриття, особливо у літній період. Вирішити цю гостру проблему покликане збільшення кількості пересувних габаритно-вагових комплексів і впровадження новітньої системи зважування автотранспорту під час руху (Weight-in-Motion, або WiM).

    Кінцевою метою перетворень є підвищення безпеки руху, зменшення смертності та травматизму на дорогах, поступове відновлення і вдосконалення експлуатаційних характеристик дорожньої мережі, покращення  екологічності автотранспорту, розвиток ринку електромобілів, імплементація норм і стандартів ЄС та інтеграція транспортної системи України до міжнародної європейської транспортної системи.

    4. Морська та річкова галузь

    Від ефективності функціонування морських та річкових портів, рівня їх технологічного та технічного оснащення, відповідності системи управління та рівня розвитку інфраструктури сучасним міжнародним вимогам залежить конкурентоздатність вітчизняного транспортного комплексу на світовому ринку. Попит на перевезення внутрішнім водним транспортом в Україні стабільно зростає, а український морський транспортний комплекс є перспективною галуззю з одним з найпотужніших потенціалом серед морських держав.

    Водночас, на заваді розвитку річкової та морської галузі України стоять недосконала нормативно-правова база, застаріла портова інфраструктура та нестача сучасного флоту. Наявне обладнання українських портів є надто енергоємним, часто з високим ступенем зношення. Глибини в окремих морських портах не відповідають їх паспортним характеристикам, що не дає можливості повною мірою реалізовувати потенціал наявної берегової інфраструктури. При цьому, портові збори є вищими, ніж у портах інших держав Чорноморського басейну, що значно знижує їх привабливість та гальмує збільшення обсягів перевезень, в тому числі транзитних. Державні стивідорні компанії не витримують конкуренції з приватними через негнучкість у тарифоутворенні, а також через застарілість портових потужностей і неефективність управління.

    Зусилля з реформування річкової та морської галузі України спрямовані передусім на удосконалення нормативно-правової бази, розробку нового порядку формування тарифів відповідно до фактичної структури витрат, забезпечення широкого залучення приватних інвестицій у розвиток морських та річкових портових терміналів (зокрема на принципах державно-приватного партнерства).

    Важливою складовою реформування галузі є поступовий відхід держави від стивідорної дільності та надання в концесію державних стивідорних компаній у морських портах. Цей крок дозволить модернізувати інфраструктуру портів та досягти підвищення ефективності діяльності.

    Не менш важливим є розроблення та затвердження методики розрахунку ставок портових зборів, перегляд їх розміру з урахуванням структури та напрямків вантажопотоків. Це забезпечить підвищення привабливості морських торговельних портів для користувачів транспортних послуг та створення гарантованого джерела компенсації витрат на відтворення та розвиток портової інфраструктури. Також передбачається перегляд політики сталого фінансування інфраструктури внутрішніх водних шляхів з метою стимулювання розвитку внутрішнього водного транспорту.

    Також пріоритетами для Уряду є технологічна модернізація портового господарства, забезпечення відповідності фактичних глибин у морських портах України, проведення ремонту та модернізації судноплавних шлюзів України. Необхідними є й нормативні та технологічні зміни, що допоможуть пожвавити вантажні та пасажирські перевезення судноплавними річками України, передусім – річкою Дніпро.  

    Що вже змінилось завдяки реформі?

    Урядом схвалено Національну транспортну стратегію України на період до 2030 року «Drive Ukraine 2030». Реалізація Стратегії має сприяти перетворенню України на розвинену, високотехнологічну та інноваційну країну завдяки розвитку сфери транспорту та інфраструктури, застосування новітніх технологій.

    • Лібералізовано ринок авіаційних перевезень і залучено провідні світові авіакомпанії, в тому числі найбільший європейський лоукостер Ryanair. Три роки поспіль ринок авіаперевезень в Україні зростає на 25-30%. Триває поступова інтеграція авіаційної галузі у внутрішній ринок ЄС та спільний авіаційний простір. У 2018 році пасажиропотік аеропортів України перевищив 20 млн пасажирів. Відкрито 28 нових міжнародних маршрутів для іноземних авіакомпаній та 20 міжнародних та внутрішніх маршрутів для українських авіакомпаній. Розпочато розвиток регіональних аеропортів – летовища Миколаєва та Ужгорода вже відновили роботу, добудовується нова злітно-посадкова смуга в аеропорту Одеси. Ініційовано розробку проекту «Міжнародний мультимодальний транспортний вузол на базі аеропорту «Біла Церква».
    • Реалізовано низку великих національних проектів у залізничній інфраструктурі. Завершено будівництво і введено в експлуатацію Бескидський тунель, який суттєво збільшив пропускну спроможність пан’європейського міжнародного транспортного коридору № 5 і суттєво прискорив залізничне сполучення між Україною і ЄС. Також завершено будівництво і введено в експлуатацію проект “Повітряний експрес” – лінію залізничного сполучення між Києвом та міжнародним аеропортом “Бориспіль”. Уряд активно розвиває залізничне сполучення між Україною та ЄС, у 2018 році відкрилися нові залізничні маршрути з України до Польщі, Угорщини, країн Балтії. Європейський напрямок став користуватися найбільшим попитом серед українців.
    • Триває інтенсивна модернізація рухомого залізничного складу та залізничного господарства в цілому. У 2018 році уперше за 25 років придбано та виготовлено на власних виробничих потужностях 3,4 тис. вантажних вагонів, оновлено 118 пасажирських вагонів, відремонтовано115 локомотивів. Крім того, у рамках контракту з американською компанією General Electric поставлено 15 сучасних локомотивів і ще 15 надійшло на початку 2019 року. Завдяки цьому вперше за 10 років українська залізниця отримала нові локомотиви.
    • Призначено професійних членів до незалежних наглядових рад в АТ “Укрзалізниця”, АТ “Укрпошта” та ДП «Адміністрація морських портів України». Триває лібералізація та оздоровлення цих державних підприємств.
    • Реалізовано низку великих національних проектів у дорожній інфраструктурі. Запрацював Державний дорожній фонд. 23,8 млрд гривень спрямовано у 2018 році на відновлення доріг державного значення. Відремонтовано рекордні 3800 км автошляхів. Загалом з 2016 року відновлено 7000 км автошляхів. Завдяки нарощуванню державних інвестицій̆ протяжність відремонтованих та збудованих автомобільних доріг загального користування є найбільшою за останні 14 років.
    • Відбулась децентралізація Укравтодору. Області отримали рекордне фінансування – понад 11,5 млрд гривень на автошляхи і відповідальність за них.
    • Змінено підхід до перевірки якості виконаних дорожніх робіт. З 2018 року всі контракти на середні поточні ремонти передбачають гарантію не менше 5 років, на капітальні ремонти – 10 років. У разі виявлення дефектів виконавець робіт має ліквідовувати їх власним коштом.
    • Затверджено Державну цільову економічну програму розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018-2022 роки та Державну програму підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року.
    • Розпочато реалізацію проекту GО Highway – великого міжнародного інфраструктурного проекту, що має на меті поєднати порти Чорного та Балтийського морів і увійти до європейської транспортної мережі TEN-T. Проект передбачає масштабний ремонт дорожньої інфраструктури і створення міжнародного транспортного коридору від західного кордону України через центральні регіони країни до портів Одеси та Миколаєва. Основний етап реалізації проекту запланований на 2019, завершення очікується у 2020 році.
    • Ініційовано дослідження та реалізацію в Україні проекту високошвидкісного транспорту п’ятого покоління та технології Hyperloop, утворення Центру транспортних інновацій. Міністерство інфраструктури України та компанія Hyperloop transportation technologies підписали меморандум про співпрацю у сфері технологій вакуумного поїзда Hyperloop. Національна академія наук України підтвердила перспективність впровадження технології Hyperloop в Україні.
    • З 1 січня 2018 року знижено ставки портових зборів на 20%, що дає позитивний мультиплікативний ефект: здешевлення логістики, збільшення обсягів перевалки вантажів українськими портами, підвищення їх конкурентоздатності.
    • Утворена та почала виконувати свої функції Державна служба морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація). Головним завданням служби є реалізація державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
    • Успішно пройдено аудит Міжнародної морської організації.
    • Україна включена до Транс’європейської опорної транспортної мережі (TEN-T) і стає важливим учасником розбудови стратегічного транспортного коридору у сполученні Європа – Азія.
    • 39 українських інфраструктурних проектів, що передбачені «Drive Ukraine 2030», включені до Індикативного плану розбудови Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T). План підготовлено Європейською комісією та Світовим банком з метою розвитку транспортного сполучення в країнах Східного партнерства.

    Цілі та завдання на поточний рік

    Пріоритети роботи Уряду на 2019 рік у впровадженні реформи інфраструктури включають:

    • Забезпечення  фінансування відновлення автодоріг в обсязі 55 млрд гривень;
    • Подальше оновлення та електрифікація залізничних шляхів та рухомого складу;
    • Подальше впровадження заходів з підвищення безпеки руху, зокрема активну реалізацію програми “500-500-1000” (державна програма будівництва 500 кільцевих розв'язок, 500 острівців безпеки і 1000 пішохідних переходів) у рамках розвитку дорожнього господарства;
    • Будівництво об’єктів освітлення пішохідних переходів;
    • Реалізація пілотного проекту будівництва майданчиків для зважування автомобілів у русі;
    • Подальша реалізація пілотних проектів концесії державних морських портів: проведення тендерів та підписання перших договорів концесії портів «Ольвія» та «Херсон», підготовка концептуальної записки та техніко-економічного обґрунтування концесії порту «Южний»;
    • Корпоратизація ДП «Адміністрація морських портів України» - стратегічного та найбільшого підприємства морської галузі;
    • Розробка Методики ставок портових зборів та Порядку компенсації інвестицій, вкладених у стратегічні об’єкти портової інфраструктури;
    • Збільшення частки регіональних аеропортів у загальних показниках авіаперевезень шляхом розширення присутності в Україні лоукост-авіакомпаній;
    • Розвиток міжнародного мультимодального транспортного вузла на базі аеропорту «Біла Церква»: відкриття міжнародного пункту пропуску через державний кордон в аеропорту та запуск міжнародних авіаційних вантажних перевезень;
    • Запуск терміналу F аеропорту «Бориспіль»  і початок будівництва автостанції;
    • Комп’ютеризація сільських відділень ПАТ «Укрпошта» (до кінця року буде комп’ютеризовано понад 40% відділень) та зростання міжнародної доставки.

    Над реформою працюють

    Міністерство інфраструктури України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство фінансів України, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерство екології та природних ресурсів України, Державна авіаційна служба, Державна служба України з безпеки на транспорті, Державне агентство автомобільних доріг (Укравтодор), Державне агентство інфраструктурних проектів України, Комітет ВРУ з питань транспорту, Комітет ВРУ з питань інформатизації та зв'язку, ПАТ “Укрзалізниця”, ПАТ “Укрпошта”, ДП “Адміністрація морських портів України”.


    Ключові документи та корисні посилання