• In English
  • Поліпшення бізнес-клімату

    Мета реформи – створити сприятливе середовище для розвитку та ведення бізнесу в Україні, що є необхідною передумовою для досягнення країною більш високого рівня економічного розвитку та інтеграції до спільного ринку ЄС. 

    Зрозумілі та прозорі правила гри на ринку, чесна та передбачувана поведінка контрольних органів, відсутність регуляторних бар’єрів є життєво необхідними для повноцінного розвитку підприємництва в країні та залучення інвестицій. І саме такі умови мають забезпечити ініціативи у сфері бізнес-клімату. 

    Ключові результати

    Навіщо щось змінювати? 

    Складність відкриття бізнесу, відсутність єдиного джерела інформації щодо підприємницької діяльності, обтяжлива система адміністрування податків, зловживання з боку контрольних органів, корупція та заплутане регулювання – це аж ніяк не вичерпний перелік зовнішніх перешкод, які постають перед підприємцем в Україні. Додамо до цього низку внутрішніх викликів, притаманних кожному бізнесу, скажімо, забезпечення необхідного рівня реалізації продукції для рентабельності підприємства, ведення бухобліку, управління кадровим ресурсом, необхідність своєчасної виплати заробітної плати та безліч інших операційних «дрібниць». Підприємництво в Україні вже не має вигляду такої простої справи, чи не так? 

    Задля того, щоб стимулювати появу на українському ринку нових підприємств, а вже наявним дати можливість сконцентруватися на розвитку, а не на боротьбі із зовнішніми чинниками, що лежать у площині компетенцій держави, Міністерством економічного розвитку й торгівлі було розпочато низку реформ, які об’єднані однією ключовою метою – зробити Україну привабливішим місцем для ведення бізнесу.  

    Що передбачає реформа? 

    1. Дерегуляція та спрощення ведення бізнесу 

    Що простіші правила гри, то більше у ній гравців та прихильників. А якщо ми говоримо про прості правила для бізнесу – то більше на ринку підприємств (а отже, і робочих місць), то привабливішим він стає для інвесторів.  

    Державна політика дерегуляції – дієвий інструмент для створення відкритого середовища для розвитку бізнесу в Україні завдяки впровадженню якісного регулювання, де всі процеси є прозорими, а кількість регуляторних актів відповідає необхідному мінімуму.  

    Дерегуляція є важливою передумовою запровадження в Україні європейської бізнес-моделі та являє собою комплекс заходів, спрямованих на модернізацію реєстраційної системи, суттєве спрощення дозвільної та ліцензійної систем, полегшення контрольно-перевірної діяльності, боротьбу з корупцією. 

    За ініціативою Мінекономрозвитку Урядом запроваджено проведення "Дерегуляційних Кабмінів", метою яких є оперативний розгляд украй необхідних проектів нормативно-правових актів, що зменшують регуляторний тиск на бізнес та покращують бізнес-клімат. Під час таких засідань скасовуються десятки застарілих нормативно-правових актів, вносяться необхідні зміни до чинного законодавства для створення прозорих та чесних правил гри. За останні шість хвиль дерегуляції на звалище історії було відправлено більше тисячі архаїчних регуляторних документів та спрощено ведення бізнесу для цілої низки галузей. 

    Підвищення позицій України у рейтингу  Doing Business. Уже п’ятнадцять років поспіль експерти Світового Банку укладають рейтинг ведення бізнесу Doing Business, який є індикатором інвестиційної привабливості країн, має прямий або непрямий вплив на місце держав у інших економічних рейтингах. Упродовж останніх років Україна впевнено рухається вгору сходинками Doing Business. Так, за минулі три роки країна піднялась на 9 позицій – з 80-ї у 2016 році до 71-ї у році, що минув.  

    У 2018 році Кабінет Міністрів України схвалив рішення, що відчутно зменшить регуляторне навантаження на бізнес, збільшить привабливість країни в очах інвесторів, покращивши ситуацію одразу в таких компонентах рейтингу, як «Міжнародна торгівля», «Одержання дозволів на будівництво», «Примусове виконання контрактів», «Захист міноритарних акціонерів».  

    Звісно, для того, щоб Україна увійшла у ТОП-50 країн за легкістю ведення бізнесу, потрібно докласти ще багато зусиль та зняти низку додаткових регуляторних бар’єрів. Саме над цим і продовжать роботу Міністерство економічного розвитку і торгівлі та експерти, які активно долучаються до ініціативи.  

    2. Підтримка та розвиток  малого і середнього підприємництва 

    Підприємництво, малий та середній бізнес – рушійна сила національних економік провідних країн світу. Так, у ЄС до сегменту МСП належить 99.8% суб’єктів господарювання, а 66.8% робочих місць та 57.8% доданої вартості створюються саме невеликим бізнесом.  

    Згідно з результатами дослідження, проведеного Мінекономрозвитку та Офісом ефективного регулювання, ситуація з МСП в Україні доволі схожа з ринком Європейського Союзу: близько 99% суб’єктів господарської діяльності являють собою малі та середні підприємства, у сегменті зайняті 6.6 млн українців – тобто 81% від всієї комерційної зайнятості. Всього ж на українські МСП припадає 65% обсягів реалізації товарів, робіт та послуг.  

    Усвідомлюючи високу важливість даного сегменту для економіки країни, у 2017 році Уряд схвалив Стратегію розвитку МСП на період до 2020 року, а у травні 2018-го –  і План дій до неї, який передбачає: 

    • створення порталу МСП 

    • створення Офісу розвитку МСП при Мінекономрозвитку  

    • реалізацію пілотного проекту з часткового гарантування кредитів для МСП  

    • реалізацію пілотного проекту створення регіональної мережі центрів підтримки підприємництва 

    • удосконалення регуляторних процедур для МСП 

    Вже у жовтні 2018 року за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах проекту FORBIZ та Ініціативи EU4Business Міністерством економічного розвитку і торгівлі було зроблено перший та важливий крок із реалізації Стратегії – створено Офіс розвитку малого і середнього підприємництва. Пріоритетними завданнями Офісу стали розроблення програм підтримки малого та середнього бізнесу, полегшення доступу до фінансування та розвиток регіональної інфраструктури підтримки МСП. Саме ці питання будуть у фокусі роботи Офісу в 2019 році.  

    Слід зазначити, що комплексна підтримка МСП, а особливо – малого бізнесу, є частиною Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом.  

    3. Прозорі та  ризикоорієнтовані перевірки бізнесу 

    Прозора система перевірок є одним із ключових показників сприятливого бізнес-середовища в країні.Від 1 січня 2019 року в Україні запрацював новий підхід до перевірки бізнесу, який базується на аналізі ризиків, пов’язаних із діяльністю підприємства, а застаріла радянська система нагляду назавжди залишиться в історії. Що це означає?  

    Прозорість та зрозумілість. Більше ніяких «сюрпризів» для підприємців – усі дані про перевірки, включаючи комплексні та індивідуальні плани з проведення контрольних заходів, результати перевірок, відтепер доступні онлайн в Інтегрованій автоматизованій системі державного нагляду (контролю). Протягом останніх місяців нею скористалися понад 200 000 бізнес-користувачів. 

    Ризикоорієнтованість. Метою нової системи є впровадження управління ризиками, що пов'язані з діяльністю підприємства, тоді як раніше 99% перевірок являли собою бездумну фіксацію порушень. Нова система перевірок базуватиметься на критеріях ризику, які, залежно від спеціалізації, будуть призначені тому чи іншому підприємству. Приміром, виробництво, чиї продукти або ж виробничий процес мають потенційні ризики для життя чи здоров’я людей, будуть оглянуті більш детально та комплексно. У фокусі перевірок опиняться і сфери послуг, у яких часто відбуваються порушення: заклади дошкільної та загальної середньої освіти, лікарняні заклади тощо.  

    Важливо зазначити, що забезпечення комплексного підходу до перевірок – один із пріоритетів нової системи. Тепер, якщо бізнес підпадає під перевірку одразу двома та більше контрольними органами, така перевірка буде здійснюватися в один етап – матиме місце разовий контроль підприємства відповідними органами, що спростить процес перевірки та дозволить уникнути дублювання функцій інспекторів, а отже – і зловживань. 

    Фокус на клієнта. Для підготовки до перевірки підприємцю більше не потрібно буде вивчати тисячі сторінок законодавчих актів. Замість цього запроваджується практика використання чек-листів – індивідуального переліку конкретних вимог для кожного виду бізнесу. За даним переліком, по-перше, підприємець матиме можливість перевірити власний бізнес: чи все правильно організовано, чи існують на даний момент порушення, які можна було б виправити перед запланованою перевіркою. По-друге, буде чітке розуміння того, що саме перевірятиме контролер – чек-лист чітко обмежує компетенцію того чи іншого органу контролю, що не дозволяє перевірити більше чи менше того, що встановлено переліком.  

    Окрім чек-листів, новація впроваджує можливість онлайн-скарг, відкриті рейтинги контрольних органів, календар та історію перевірок – ці та інші послуги в межах нової системи перевірок бізнесу будуть доступні вже на початку року та працюватимуть на базі Інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю). 

    4. Спрощення адміністрування податків 

    Згідно з результатами низки опитувань, чи не найбільшим «головним болем» українського бізнесу є адміністрування податків. Тому підвищення якості та ефективності податкового адміністрування є одним із пріоритетних завдань Міністерства фінансів України протягом останніх кількох років. До реформи підійшли комплексно – увагу приділено не лише законодавчому регулюванню, а й перетворенню Державної Фіскальної Служби на сучасну сервісну організацію завдяки впровадженню низки новацій. 

    Цифровізація послуг. Практично кожен із нас звик отримувати послуги онлайн. Це суттєво економить час, а подекуди – і кошти. Тому інтеграція ІТ-рішень у роботу ДФС є одним із пріоритетом реформи, що допоможе суттєво спростити адміністрування податків та зробити взаємодію зі службою простішою та більш відкритою, а крім того – мінімізувати ризики, пов’язані, зокрема, із ручним втручанням у роботу інформаційних систем.  

    Приміром, у 2017 році було запущено Реєстр автоматичного відшкодування ПДВ, який дозволив мінімізувати ризики виникнення корупції та «ручного» втручання у процес відшкодування; введено в експлуатацію Систему моніторингу ризиків із ПДВ, що дала можливість автоматизувати процес моніторингу накладних та мінімізувати ризики виникнення корупції; забезпечено оновлення функціоналу Електронного кабінету платника податків.  

    Підвищення інституційної спроможності. Наразі триває розпочате у 2017 році реформування ДФС у чотирьох ключових напрямках: обслуговування платників податків, аудит, погашення податкового боргу, робота з персоналом. Окрім того, було запроваджено систему KPI для ДФС, яка була розроблена спільно з громадськими експертами Реанімаційного пакету реформ у партнерстві з НДІ фіскальної політики та Інститутом податкових реформ 

    Законодавче регулювання. У 2018 році було розроблено та подано до Верховної Ради України законопроекти, які мають на меті створення єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, крім сплати податку на додану вартість та акцизного податку з реалізації пального. Запровадження єдиного рахунку є вкрай важливим кроком, який значно спростить процедуру сплати зборів до бюджету.  

    Минулого року було врегулювано і питання обміну інформацією між контрольними органами та органами місцевого самоврядування, налаштовано ефективний процес обміну інформацією між контрольними органами та органами місцевого самоврядування щодо податків і зборів. 

    У середньостроковій перспективі  подальші кроки з підвищення якості та ефективності податкового адміністрування, нерозривно пов’язані із продовженням реформування ДФС в частині стандартизації порядку здійснення ключових функцій та процедур, а також покращенням взаємодії з питань міжнародного оподаткування та виконання Україною норм, закріплених в Угоді про асоціацію з Європейським союзом.  

    Цілі та завдання на поточний рік 

    • Мінекономрозвитку продовжить процес дерегуляції у низці галузей, серед найбільш пріоритетних: перевезення вантажів, надрокористування, будівництво, сільське господарство та харчові продукти, фіскальна політика, зовнішньоекономічна діяльність, енергетика, інформаційні технології та телекомунікації. 

    • Подальша системна робота над підвищенням України у рейтингу Doing Business. Зокрема, Мінекономрозвитку забезпечуватиме координацію центральних органів виконавчої влади задля пришвидшення завдань, визначених Планом заходів. Ціль на 2019 рік  плюс десять сходинок для України у рейтингу. 

    Над реформою працюють

    Міністерство економічного розвитку і торгівлі України,  Команда підтримки реформ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державна регуляторна службаОфіс ефективного регулюванняМіністерство фінансів України, FORBIZПроект USAID / UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS». 


    Матеріали та посилання