• In English
  • Безпека та оборона

    Реформа українського оборонного сектору спрямована на підготовку сучасних сил оборони, що матимуть необхідний рівень бойової готовності і здатності до виконання завдань оборони держави, ефективно реагуватимуть на існуючі та потенційні воєнні загрози й воєнно-політичні виклики національній безпеці. Ще однією ціллю реформи є підвищення рівня оперативної сумісності Збройних Сил України та інших військових формувань з підрозділами збройних сил держав-членів НАТО та ЄС до виконання спільних завдань в міжнародних операціях із підтримання миру і безпеки.

    Навіщо щось змінювати?

    Військова агресія Російської Федерації проти України у 2014 році, анексія Кримського півострову, окупація військами РФ окремих районів Донецької і Луганської областей, активна підтримка державою-агресором терористичних формувань та інспірованого збройного конфлікту на сході, що постійно загрожує перерости у відкрите збройне протистояння між Україною та Російською Федерацією – усі ці події та фактори наочно продемонстрували абсолютній більшості українців необхідність підтримки, модернізації, удосконалення та розвитку власних Збройних Сил та інших силових відомств.

    Безпека – одне з найбільш сильних на сьогодні прагнень українців. Підтримка здатності держави протистояти різним формам зовнішньої агресії, в тому числі всебічна підтримка розвитку спроможностей Збройних Сил, є безумовним пріоритетом Уряду. Водночас, не варто забувати і про гібридний характер сучасного конфлікту, який зачіпає значно ширші сфери життя суспільства і не обмежується лише військовим компонентом.  

    Саме тому завданням реформ у сфері безпеки і оборони є й забезпечення інформаційної безпеки, мінімізація загроз життю та майну громадян, запобігання побутовій та кіберзлочинності.

    Окремими ділянками роботи є профілактика та адекватне реагування на надзвичайні ситуації, підтримка безпечності публічного простору і дорожнього руху. У цьому ключі Уряд продовжує реформування системи ДСНС з метою її оптимізації, підвищення спроможності до виконання завдань у сфері цивільного захисту та передачі окремих повноважень щодо гасіння пожеж та реагування на надзвичайні ситуації від державних органів до органів місцевого самоврядування.

    Що передбачає реформа?

    Стратегічною метою України у секторі безпеки та оборони є інтеграція у євроатлантичний безпековий простір, передусім до Організації Північноатлантичного договору (НАТО). Частиною цього процесу є реформування Збройних сил України та усіх силових відомств відповідно до принципів та стандартів держав-членів НАТО. Крім того, в основі оборонної реформи – затверджені Воєнною доктриною України погляди на підготовку держави до можливого воєнного конфлікту, а також на застосування воєнної сили для захисту державного суверенітету, територіальної цілісності, інших життєво важливих національних інтересів.

    1. Об’єднане керівництво силами оборони

    Відсутність чіткого розподілу відповідальності за формування та застосування сил оборони справляє негативний вплив на здатність керівництва держави здійснювати ефективне управління у сфері оборони. Саме тому однією з цілей реформи є створення якісно нової системи управління силами оборони на основі нового розподілу повноважень, функцій, обов’язків і відповідальності на стратегічному та оперативному рівні – відповідно до найкращих практик держав-членів НАТО.

    Провідним елементом нової системи управління є ефективна організація Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил, структурована відповідно до стандартів Північноатлантичного Альянсу і така, що відповідає принципам ефективного демократичного цивільного контролю у сфері оборони.

    Зокрема, у рамках запланованих перетворень триває реформування апарату Міноборони у напрямку оптимізації кількості персоналу та структурних підрозділів. Також було переглянуто функції, відповідальність та повноваження, пов’язані з вирішенням проблемних питань управління силами оборони та спрямовані на кращу координацію дій Міноборони і Генерального штабу Збройних Сил. Було завершено формування Об’єднаного оперативного штабу та інших органів військового управління Збройних Сил.

    Однією з важливих цілей створення сучасного об’єднаного керівництва силами оборони лишається забезпечення ефективної комунікаційної спроможності на стратегічному, оперативному та тактичному рівні формування, а також реалізація державної політики у сфері безпеки і оборони.

    2. Ефективне планування і управління ресурсами

    Реформування політики, системи планування і управління ресурсами у секторі оборони є однією з найважливіших задач реформи оборонного сектору, адже без належного забезпечення військо не здатне нормально функціонувати. 

    Існуюча система забезпечення військ є недосконалою та переобтяженою бюрократичними процедурами, що створює простір для корупційних проявів. Потужності виробництва не відповідають сучасним потребам оборонного замовлення, а основні виробничі фонди зношені. Процедури закупівель недостатньо публічні та прозорі. Усе це зменшує спроможність сил оборони виконувати покладені на них завдання, а Міністерство оборони обтяжує невластивими йому функціями.

    Таким чином, метою змін у системі планування та управління ресурсами є узгодження підходів та практик з євроатлантичними принципами, що забезпечують створення адекватно тренованих, оснащених та забезпечених сил оборони, які здатні ефективно виконувати завдання забезпечення національної безпеки, здійснювати оборону та брати участь у міжнародних миротворчих операціях із підтримання миру та безпеки.

    Серед іншого, заплановані у рамках реформування зміни включають удосконалення системи оборонного та бюджетного планування та створення інтегрованої системи управління ризиками. Також має бути впроваджено відкриту та прозору систему електронних закупівель для всіх публічних закупівель, забезпечення формування державного оборонного замовлення на трирічний період з можливістю щорічного коригування його показників. Насамкінець, плани реформування передбачають запровадження новітніх технологій виробництва військової техніки, створення замкнених циклів розробки і виробництва основних видів озброєння, військової і спеціальної техніки, а також оновлення системи управління військовою інфраструктурою.

    3. Забезпечення оперативних (бойових, спеціальних) спроможностей сил оборони 

    У нинішніх умовах вітчизняні сили оборони є недостатньо оперативними. Це особливо проявляється у низькій ефективності системи оперативного (бойового) управління, зв’язку, розвідки та спостереження, а також у неспроможності ефективно реагувати на зростаючу кількість та потужність кібератак і протистояти кіберзлочинності.

    Реформування забезпечення оперативних (бойових, спеціальних) спроможностей сил оборони передбачає, зокрема, законодавче визначення загальної структури та уточнення основних функцій Збройних Сил та інших складових сил оборони з урахуванням досвіду їх спільного застосування та створення нових окремих родів військ (Сил спеціальних операцій та Десантно-штурмових військ). Зміни також торкнуться оптимізації структури та чисельності органів управління, частин та підрозділів розвідки Збройних Сил, посилення їх спроможності для здобуття розвідувальної інформації. Окремим напрямом роботи є і підвищення рівня військово-морських спроможностей України для забезпечення оборони морського узбережжя Чорного і Азовського морів, недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, а також забезпечення участі у міжнародних (спільних) операціях разом з НАТО і ЄС.

    Кінцевою метою змін є досягнення таких спільних спроможностей сил оборони, які будуть здатні забезпечити надійну відсіч збройній агресії, змогу ефективно реагувати на загрози національній безпеці у воєнній сфері, оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також відповідатимуть стандартам та критеріям, необхідним для набуття членства в НАТО.

    4. Об’єднана система логістики і система медичного забезпечення

    Логістика і система медичного забезпечення – ще одні життєво важливі елементи побудови боєздатного війська. У своєму нинішньому вигляді Збройні сили не мають ефективної об’єднаної системи логістики, здатної підтримувати роботу усіх складових сил оборони. Ефективність медичного забезпечення перебуває на низькому рівні, а існуюча військова інфраструктура не відповідає експлуатаційним вимогам. Також у ЗСУ відсутня автоматизована система управління у сфері матеріально-технічного забезпечення.

    Виправити цю ситуацію має створення єдиної ефективної системи логістики і постачання сил оборони у мирний час та в особливий період, запровадження сучасної системи і технології всебічного забезпечення військ, а також створення системи медичного забезпечення відповідно до стандартів НАТО.

    5. Професіоналізація сил оборони та створення необхідного військового резерву

    Деструктивна діяльність попереднього політичного режиму у сфері оборони нанесла значної шкоди Збройним силам України, що особливо яскраво проявилося у 2014-2015 роках, коли перед країною постала загроза повномасштабної війни. Тоді спроможність ЗСУ захищати суверенітет країни підтримувалась завдяки загальній мобілізації громадян до лав війська. Водночас, стратегія оборонної реформи передбачає перехід до професійного війська (контрактний принцип комплектування з дотриманням прийнятих у НАТО принципів кадрової політики), а також створення достатнього і якісного військового резерву. 

    Досягти цих цілей планується за рахунок укомплектування сил оборони підготовленим та мотивованим особовим складом, формування необхідного кадрового потенціалу Збройних Сил та інших складових сил оборони професійно підготовленими, з високими морально-діловими якостями, військовослужбовцями. Такий склад має бути здатним якісно вирішувати складні військово-професійні завдання у мирний час та особливий період, а також, за рахунок створення та утримання готового до розгортання стратегічного резерву Збройних Сил, бути здатним здійснювати наступальні (контрнаступальні) дії, посилювати угруповання військ (сил) на загрозливих напрямах, забезпечувати ротацію військ (сил), їх поповнення та заміну в разі втрати боєздатності.

    Що вже змінилось завдяки реформі?

    • Триває поглиблення усестороннього співробітництва та зближення України з НАТО. У політичній площині, у 2018 році НАТО офіційно визнало прагнення України долучитися до Альянсу. У своїй заяві від 11 липня 2018 року за підсумками Брюссельського саміту держави-члени НАТО підтвердили перспективу членства України в Альянсі;
    • Україна активно впроваджує стандарти НАТО у своїх Збройних Силах. Зокрема, триває реорганізація структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил за принципами та цінностями, які застосовуються у державах-членах НАТО. Збільшується інтенсивність бойової підготовки військовослужбовців, що здійснюється за активної підтримки інструкторів з держав-членів та партнерів НАТО;
    • Триває реформування та розвиток оборонно-промислового комплексу України. Поступово відновлюється інфраструктура навчальних центрів, військових містечок і полігонів Збройних Сил, комплексів аеродромних споруд і злітно-посадкових смуг;
    • Зростає обсяг державних інвестицій в розробку нових видів озброєнь. У 2018 році на озброєння Збройних Сил прийнято 16 нових зразків озброєння та військової техніки, а також проведено державні випробування 12 нових зразків озброєння та військової техніки;
    • Схвалено Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2028 року, якою визначено його стратегічні напрямки розвитку. Ці напрямки передбачають, зокрема, модернізацію та нарощення виробничих потужностей оборонно-промислових підприємств;
    • У рамках відновлення інфраструктури базування Військово-Морських Сил ЗСУ на узбережжі Чорного і Азовського морів та створення сучасної системи управління разом з інженерною службою шостого флоту Військово-Морських Сил США триває будівництво Центру морських операцій Військово-Морських Сил ЗСУ;
    • Змінюється відповідно до сучасних стандартів гендерна політика у ЗСУ. Зокрема, у Збройних Силах України та інших військових формуваннях введено посади радників з гендерних питань. Створено умови для дотримання гендерної рівності у відносинах між військовослужбовцями;
    • У секторі безпеки, завдяки ефективній роботі правоохоронних органів у 2018 році вдалося зменшити кількість вчинених кримінальних правопорушень на 7%, а кількість вчинених тяжких та особливо тяжких злочинів – на 13%

    Цілі та завдання на поточний рік

    Пріоритети роботи Уряду на 2019 рік у реалізації реформи безпекового та оборонного секторів включають:

    • Продовження реформування структури органів управління Збройних сил України за принципами НАТО
    • Продовження оснащення ЗСУ сучасною військовою технікою та озброєнням
    • Покращення забезпечення військової медицини транспортом
    • Введення в експлуатацію оновленого міжнародного навчального центру для Національної гвардії

    Над реформою працюють

    Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Міністерство у справах ветеранів України, Міністерство інформаційної політики, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство фінансів України, Національна поліція України, Адміністрація Державної прикордонної служби України, Державна міграційна служба України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Комітет ВРУ з питань національної безпеки і оборони, Комітет ВРУ з питань інформатизації та зв'язку, Комітет ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, Офіс реформ КМУ


    Документи та корисні посилання