• In English

  •                                                       ЗАТВЕРДЖЕНО

    постановою Кабінету Міністрів України

                                               від 17 червня 2004 р.  № 785

     

     

    Порядок

    виплати грошової компенсації

    вартості санаторно-курортного лікування

    деяким категоріям громадян

     

    1. Цей Порядок визначає механізм виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки (далі – грошова компенсація) та компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування, передбачених Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про жертви нацистських переслідувань” та “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”.

    2. Грошова компенсація виплачується інвалідам війни та інвалідам, зазначеним в абзаці третьому частини першої статті 6 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”, за місцем їх обліку один раз на два роки з дня звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації за бажанням, якщо ці особи протягом двох років не одержували безоплатних санаторно-курортних путівок, незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань.

    Грошова компенсація виплачується у таких розмірах:

    інвалідам І і ІІ групи – 100 відсотків середньої вартості путівки;

    інвалідам ІІІ групи – 75 відсотків середньої вартості путівки.

    3. Підставою для виплати грошової компенсації є такі документи:

    заява про виплату грошової компенсації;

    посвідчення особи, що підтверджує її належність до категорії громадян, зазначених у пункті 2 цього Порядку;

    облікові дані про одержання путівок та грошової компенсації.

    4. Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування учасникам бойових дій, учасникам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особам, зазначеним у статті 6 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань” (крім осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку), та ветеранам праці відповідно до Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” виплачується за їх бажанням у розмірі вартості самостійного санаторно-курортного лікування, але не більше ніж середня вартість санаторно-курортної путівки, визначена відповідно до пункту 7 цього Порядку.

    5. Підставою для виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування є такі документи:

    заява про виплату компенсації;

    квитанція про оплату вартості санаторно-курортної путівки;

    зворотний талон санаторно-курортної путівки;

    посвідчення особи, що підтверджує її належність до категорії громадян, зазначених у пункті 4 цього Порядку.

    6. Грошова компенсація виплачується особам через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки.

    Для осіб, які не перебувають на обліку для санаторно-курортного лікування, вперше грошова компенсація виплачується у разі звернення із заявою через два роки після набрання чинності законом України “Про внесення змін до статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

    Право на компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування настає з дня звернення із заявою про її виплату один раз на два роки.

    У разі зміни статусу особи період перебування її на обліку для одержання грошової компенсації обчислюється з дня набуття нового статусу.

    7. Середню вартість санаторно-курортної путівки визначає Мінпраці за поданням Фонду соціального захисту інвалідів та погодженням з Мінфіном щороку до 15 березня в межах обсягу бюджетних коштів, виділених відповідно до Закону України про державний бюджет на поточний рік.

    8. Грошова компенсація особам, які перебувають на обліку в органах праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду як одержувачі пенсій чи державної соціальної допомоги, призначеної замість пенсії, виплачується управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій за умови подання довідки з місця роботи, навчання, служби про те, що протягом двох попередніх років не одержували безоплатну санаторно-курортну путівку.

    Виплата грошової компенсації особам, зазначеним у пункті 2 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, проводиться у порядку, визначеному Мінпраці разом з Мінфіном та Державним казначейством.

    Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування особам, які працюють, навчаються чи служать у Збройних Силах, виплачується органами, які видали посвідчення, що підтверджує належність таких осіб до категорії громадян, зазначених у пункті 4 цього Порядку, на підставі довідки з місця роботи, навчання, служби про те, що протягом двох років не одержували безоплатних санаторно-курортних путівок.

    9. Особам, які перебувають на повному державному утриманні, грошова компенсація та компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування виплачуються згідно з цим Порядком.

    10. грошова компенсація або компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування, не одержана особою з вини органу виконавчої влади, підлягає відшкодуванню без обмеження будь-яким строком.

    У разі смерті особи, яка мала право на грошову компенсацію або компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування, не одержана нею сума не виплачується.

    11. Витрати, пов’язані з виплатою грошової компенсації, покриваються за рахунок коштів державного бюджету в межах видатків, передбачених Мінпраці на цю мету.

    Витрати, пов'язані з виплатою компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування особам, які перебувають на обліку в органах праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду як одержувачі пенсій чи державної соціальної допомоги, призначеної замість пенсії, покриваються за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для надання пільг ветеранам війни і праці.

    12. У разі коли особа має право на одержання двох і більше видів компенсацій згідно з кількома законами, їй надається право вибору в одержанні компенсації за одним із цих законів.