ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 грудня 2006 р.  № 1849

ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА
“Репродуктивне здоров’я нації” на період до 2015 року

Загальна частина

Людина, її життя та здоров’я є найвищими соціальними цінностями держави, визначеними Конституцією України. Майбутнє держави обумовлюється комплексом політичних, економічних, соціальних факторів, що впли­вають на демографічну ситуацію та стан здоров’я населення.

Результати аналізу змін населення за останні 10—15 років свідчать про те, що Україна перебуває у стані глибокої демографічної кризи, зумовленої депопуляцією, збільшенням питомої ваги осіб похилого віку  і зменшенням середньої тривалості життя. Зазначене негативно впливає на розвиток продуктивних сил, рі­вень добробуту людей та економічну ситуацію в державі.

Особливе занепокоєння викликає стан репродуктивного здоров’я, яке є невід’ємною складовою частиною здоров’я нації в цілому і має стратегічне значення для забезпечення сталого розвитку суспільства. Комплекс заходів, здійснених протягом останніх років у рамках Національної програми “Репродуктивне здоров’я 2001—2005”, сприяв позитивним змінам у цій сфері. Так, створено службу планування сім’ї, підвищився рівень обізнаності населення щодо здорового способу життя, безпечної статевої пове­дінки, відповідального батьківства, методів профілактики непланованої вагітно­сті, використання сучасних методів контрацепції.

Спостерігається тенденція до зменшення кількості абортів, зниження рівня материнської та дитячої смертності, однак ці показники залишаються високими і значно перевищують середньоєвропейські. Потребують розв’язання проблеми невиношування вагітності та безпліддя, що є наслідками не­безпечної статевої поведінки і причиною значних репродуктивних втрат.

Такий стан справ зумовлює необхідність подальшого здійснення комплексу заходів, спрямованих на поліпшення репродуктивного здоров’я населен­ня.

Аналіз причин виникнення проблеми

Проблеми, що виникають у сфері репродуктивного здоров’я, зумовлені:

незадовільним соціальним становищем громадян, недостатньою увагою до ролі інституту сім’ї, збереження традиційної культури взаємо­відносин у  сім’ї як основної складової суспільства;

недостатньою соціальною і правовою захищеністю у сфері праці, відсут­ністю належного контролю за дотриманням правил і норм охорони праці та техніки безпеки; дискримінацією жінок, особливо у сфері приватної підприємниць­кої діяльності, що витісняє їх у низькооплачувані галузі або змушує шукати роботу в тіньовому секторі економіки чи за кордоном;

недосконалістю нормативно-правової бази;

смертністю чоловіків працездатного віку, що у 3,6 раза перевищує смертність жінок. Незворотні втрати чоловічого населення у репродуктивному віці позначаються на статевому співвідношенні у суспільстві, зумовлюючи наявність значної кількості одиноких жінок, неповних сімей та дітей-сиріт;

високим рівнем материнської та малюкової смертності, пов’язаним з недостатньою поінформованістю населення щодо здорового способу життя, відповідальної статевої поведінки, планування сім’ї, сучасних стандартів профілактики, діагностики і лікування хвороб репродуктивної системи, а також недостатнім рівнем оснащення су­часним високотехнологічним обладнанням закладів охорони здоров’я та під­готовки спеціалістів, що призводить до зниження якості медичної допомо­ги;

незадовільним станом здоров’я вагітних жінок, що призводить до збільшення кількості ускладнень під час пологів, які спричинюють виникнення хвороб у новонароджених, а також впливають на рівень захворюваності дітей віком до 14 років та дитячої інвалідності;

високим рівнем штучного переривання вагітності (19,1 на 1000 жінок репродуктивного віку), що впливає на фертильність і перебіг наступної вагітності та пологів. Штучне переривання вагітності і пов’язані з ним ускла­днення призводять до смерті майже кожної десятої жінки;

незадовільним станом здоров’я підлітків, негативний вплив на яке має поширення порнографії, пропаганда сексуального насильства, широке рекламування шкідливих звичок (тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотиків);

високим рівнем безпліддя українських сімей, що можна віднести до прямих репродуктивних втрат;

поширеною онкогінекологічною патологією репродуктивних органів, що є однією з основних причин смертності і призводить до втрати значної кількості молодих жінок, які не реалізували свою репродуктивну функцію;

недостатнім рівнем матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров’я, що надають послуги у сфері репродуктивного здоров’я.

Одним з основних факторів розладу репродуктивного здоров’я населення вважаються інфекційні хвороби, що передаються статевим шляхом, які в підлітковому та дорослому віці нерідко стають причиною безплі­ддя, невиношування вагітності, онкогінекологічної патології, а також внутрішньоутробного інфікування плода з можливими тяжкими нас­лідками і навіть вадами розвитку. Прямі репродуктивні втрати від невиношування вагітності щороку становлять 36—40 тис. ненароджених дітей. У зв’язку з високими темпами поширення ВІЛ-інфекції особливої важливості набуває проблема ВІЛ-інфікованих вагітних жінок, що в свою чергу пов’язана з негативною динамікою збільшення ВІЛ-інфікованих ді­тей.

Мета та основні завдання Програми

Мета Програми полягає у поліпшенні репродуктивного здоров’я населення як важливої складової загального здоров’я, що значно впливає на демографічну ситуацію та забезпечення соціально-економічного розвитку країни.

Основними завданнями Програми є:

створення умов безпечного материнства;

формування репродуктивного здоров’я у дітей та молоді;

удосконалення системи планування сім’ї;

збереження репродуктивного здоров’я населення;

забезпечення ефективного управління виконанням Програми.

Для більш ефективного розв’язання проблеми репродуктивного здоров’я визначені основні групи:

діти віком до 14 років;

діти підліткового віку 15—17 років;

молодь у віці 18—20 років;

молоді сім’ї до 35 років;

вагітні жінки;

жінки та чоловіки репродуктивного віку.

Пріоритетні напрями виконання Програми

Пріоритетними напрямами виконання Програми є:

у соціально-економічній сфері

удосконалення нормативно-правової бази з питань охорони репродуктивного здоров’я сім’ї;

пропагування сімейних цінностей, забезпечення медико-соціальної підтримки молодої сім’ї;

охорона здоров’я соціально незахищених верств населення;

у сфері освіти

розроблення та реалізація міжгалузевих стратегій, спрямованих на пропагування, формування і заохочення до здорового способу життя, відповідального батьківства та безпечного материнства;

інформування населення з питань відповідального ставлення до охорони особистого здоров’я;

проведення просвітницьких заходів з питань охорони здоров’я, пропагування здорового способу життя, планування сім’ї, зміцнення репродуктивного здоров’я населення, охорони материнства, а також профілактики онкологічних захворювань;

у сфері медицини

забезпечення посилення профілактичної спрямованості медичних послуг щодо збереження репродуктивного здоров’я для кожної цільової групи;

впровадження стратегії надання послуг щодо збереження репродуктивного здоров’я лікарями загальної практики та сімейними лікарями;

забезпечення надання високоякісної медичної допомоги у сфері репродуктивного здоров’я та планування сім’ї відповідно до протоколів її надання;

забезпечення рівних для чоловіків та жінок умов надання послуг щодо збереження репродуктивного здоров’я;

розширення доступу до медичних послуг підлітків, а також сільського населення;

розроблення та впровадження новітніх технологій у сфері репродуктивного здоров’я на основі висновків науково-доказової медицини;

поліпшення матеріально-технічного забезпечення закладів охорони репродуктивного здоров’я;

удосконалення та оптимізація системи планування сім’ї;

розроблення стратегії з питань забезпечення населення засобами запобігання непланованій вагітності;

створення системи підготовки сімейних лікарів і лікарів загальної практики з питань репродуктивного здоров’я та планування сім’ї;

включення до навчальних програм переддипломної та післядипломної підготовки фахівців розділів з питань репродуктивного здоров’я і планування сім’ї;

підвищення рівня професійної підготовки фахівців, які надають медичну допомогу у сфері репродуктивного здоров’я;

удосконалення системи управління в закладах охорони здоров’я;

у сфері науки

проведення наукових досліджень з метою:

- виявлення факторів та механізму впливу на збереження і поліпшення репродуктивного здоров’я;

- проведення аналізу щодо стану захворюваності на туберкульоз органів репродуктив­ної системи;

у сфері управління та контролю за виконанням Програми

моніторинг та оцінка здійснення заходів Програми.

Очікувані результати

Виконання Програми дасть змогу:

знизити рівень:

- материнської смертності на 20 відсотків;

- анемії серед вагітних на 45 відсотків;

- малюкової смертності на 20 відсотків;

- гемолітичної хвороби новонароджених на 20 відсотків;

- підліткової вагітності на 20 відсотків;

- запальних захворювань статевих органів у підлітків 15—17 років на 20 відсотків;

- штучного переривання вагітності серед підлітків 15—17 років на 20 відсотків;

- штучного переривання вагітності в дорослих жінок на 20 відсотків;

- захворюваності на інфекції, що передаються статевим шляхом, на 30 відсотків;

- захворюваності на гонорею серед дорослого чоловічого населення на 10 відсотків;

- захворюваності на рак шийки матки на 20 відсотків;

- онкологічної захворюваності молочної залози на 10 відсотків;

- смертності новонароджених від синдрому дихальних розладів на 20 відсотків;

збільшити кількість дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні до шести місяців, до 60 відсотків;

забезпечити антенатальним доглядом 98 відсотків вагітних;

довести рівень впровадження в амбулаторно-поліклінічних педіатричних закладах системи надання послуг “Клініка дружня до молоді” до 90 відсотків;

підвищити рівень використання сучасних засобів запобігання непланованій вагітності на 20 відсотків.

Фінансово-економічне обґрунтування

Фінансування завдань і заходів Програми (додаються) здійснюватиметься в межах видатків, передбачених у державному бюджеті МОЗ та іншим органам виконавчої влади, що беруть участь у виконанні Програми, бюджетах Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, а також за рахунок інших джерел.

Обсяг фінансування Програми з державного бюджету становить 455165,7 тис. гривень, з місцевих бюджетів — 295135,2, з інших джерел — 10709,6 тис. гривень.

___________________

   Додаток
до Програми

ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ
Державної програми “Репродуктивне здоров’я нації” на період до 2015 року

(тис. гривень)