ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 грудня 2006 р. № 1834
ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА
з утвердження ґендерної рівності в українському
суспільстві на період до 2010 року
Загальна
частина
Досягнення рівності між жінками
і чоловіками є однією з передумов забезпечення стабільного розвитку
українського суспільства на засадах демократії.
Україна підписала міжнародні документи, в яких визнається ґендерна
дискримінація, і взяла зобов’язання щодо її подолання.
Дискримінація за ознакою статі
спостерігається в усіх сферах життя українського суспільства. В органах
законодавчої влади жінки становлять 8,5 відсотка, серед голів обласних
державних адміністрацій лише три жінки, у великому промисловому бізнесі жінки
обіймають лише два відсотки посад, серед власників середнього і малого бізнесу
— 20 відсотків. Заробітна плата жінок майже на третину менша, ніж чоловіків,
безробітних жінок значно більше, ніж безробітних чоловіків, пенсія жінок, за
прогнозом, через
20—30 років становитиме у середньому 40—45 відсотків пенсії чоловіків. Жінка
працює фактично на 4—6 годин більше, ніж чоловік. Праця у домашньому
господарстві не враховується як продуктивна.
Разом з тим у країні дуже
загострились проблеми чоловіків. Чоловіче безробіття зростає швидшими темпами,
ніж жіноче. Чоловіки йдуть на пенсію на п’ять років пізніше, ніж жінки, хоча
тривалість їх життя на 12 років
менша. Такі хвороби, як туберкульоз, алкоголізм, наркоманія, і таке явище, як
суїцид, панують переважно в чоловічому середовищі. Надзвичайно гострою є проблема
збереження репродуктивного здоров’я чоловіків.
Для виконання Закону України “Про забезпечення рівних прав та
можливостей жінок і чоловіків”, досягнення цілей розвитку, проголошених
Декларацією тисячоліття ООН, необхідно здійснити комплекс заходів для
розв’язання ґендерних проблем в усіх сферах життєдіяльності суспільства.
Мета та основні завдання Програми
Метою Програми є утвердження
рівних прав жінок і чоловіків та рівних можливостей для їх реалізації як
основного права людини.
Основними завданнями Програми є:
формування та реалізація
державної політики у сфері забезпечення ґендерної рівності;
створення відповідної нормативно-правової бази;
приведення галузевих
нормативно-правових актів у відповідність із Законом України “Про забезпечення
рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”;
адаптація законодавства України
до законодавства ЄС у сфері забезпечення ґендерної рівності;
удосконалення механізму здійснення ґендерно-правової експертизи
чинного законодавства та проектів нормативно-правових актів;
створення інституційного
механізму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
впровадження ґендерних підходів
у діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
підготовка та опублікування державної доповіді про виконання в Україні Конвенції ООН
“Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок”, щорічної державної доповіді щодо утвердження ґендерної
рівності в Україні;
забезпечення співпраці
центральних та місцевих органів виконавчої влади у вивченні ґендерних питань з
науково-дослідними установами Національної академії наук, залучення до
проведення наукових та експертних досліджень громадських організацій та
міжнародних агентств;
підтримка громадських ініціатив,
спрямованих на формування ґендерної культури, подолання усталених стереотипів
щодо ролі та місця жінок у суспільстві;
залучення до підготовки рішень органів виконавчої влади та органів
місцевого самоврядування з питань ґендерної рівності вітчизняних та міжнародних
громадських організацій;
організація громадського
обговорення проектів нормативно-правових актів і програм, спрямованих на
забезпечення ґендерної рівності;
проведення конференцій, засідань
за круглим столом, навчальних семінарів, інших масових заходів;
проведення інформаційно-просвітницької роботи з питань ліквідації
всіх форм дискримінації за ознакою статі, подолання стереотипів щодо ролі жінок
і чоловіків у сім’ї та суспільстві, утвердження духовних цінностей, формування
відповідального материнства і батьківства, забезпечення ґендерного паритету в
духовній сфері;
забезпечення включення ґендерної
складової до програм соціально-економічного розвитку регіонів та галузей, а
також дотримання ґендерної рівності під час вирішення кадрових питань у
центральних та місцевих органах виконавчої влади;
проведення моніторингу з дотримання засобами масової інформації
вимог із забезпечення рівноправності статей під час розміщення рекламних
оголошень стосовно працевлаштування, публікації матеріалів щодо ситуації на ринку
праці, а також висвітлення ролі жінок і чоловіків у всіх сферах
життєдіяльності.
Для виконання Програми необхідно
здійснити заходи згідно з додатком.
Очікувані
результати
Виконання Програми дасть
змогу:
стабілізувати
соціальне становище в державі та забезпечити злагоду в суспільстві;
підвищити рівень та
якість життя жінок і чоловіків;
забезпечити рівність
прав та можливостей жінок і чоловіків у працевлаштуванні, просуванні по службі,
підвищенні кваліфікації та перепідготовці, провадженні підприємницької
діяльності, поєднанні трудової діяльності з виконанням сімейних обов’язків;
продовжити процес
формування державної політики у сфері забезпечення ґендерної
рівності;
підвищити рівень
соціально-правового захисту жінок і чоловіків;
розробити ефективний механізм
забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків як на державному, так
і на місцевому рівні;
забезпечити розвиток паритетної
демократії в Україні;
спрямувати зусилля центральних і
місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування,
громадськості на підвищення ефективності проведення державної політики у сфері
забезпечення ґендерної рівності.
Додаток
до
Програми
План
заходів щодо утвердження ґендерної
рівності
в українському суспільстві на період до 2010 року
1. Подання пропозицій і складення
плану проведення ґендерно-правової експертизи актів законодавства на
відповідний рік.
Мін’юст, інші центральні та
місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування за участю
громадських організацій.
До 1
грудня року, що передує планованому.
2. Приведення галузевих
нормативно-правових актів у відповідність із Законом України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і
чоловіків”.
Центральні органи виконавчої
влади.
2007—2008
роки.
3. Розроблення проекту Закону
України “Про внесення змін до Закону України “Про попередження насильства в
сім’ї”.
Мінсім’ямолодьспорт, Мін’юст,
МВС.
2007—2008
роки.
4. Вивчення питання та у разі
потреби підготовка проекту закону про внесення змін до Кодексу України про
адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо
встановлення відповідальності за порушення законодавства про забезпечення
рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Мін’юст, Мінсім’ямолодьспорт.
2007 рік.
5. Здійснення заходів з
приведення законодавства України у відповідність з міжнародними нормами та
стандартами у сфері забезпечення ґендерної рівності.
Мінсім’ямолодьспорт, Мін’юст,
МЗС.
2007—2009
роки.
6. Ініціювання утворення при
Кабінеті Міністрів України Міжвідомчої
ґендерної ради.
Мінсім’ямолодьспорт.
Грудень
2006 р.—2007 рік.
7. Утворення при центральних та
місцевих органах виконавчої влади консультаційно-дорадчих органів, експертних
робочих груп з ґендерних питань за участю науковців і представників громадських
організацій.
Мінсім’ямолодьспорт, інші центральні
та місцеві органи виконавчої влади.
2007 рік.
8. Підготовка державної доповіді
про виконання в Україні Конвенції ООН “Про ліквідацію всіх форм дискримінації
щодо жінок”.
Мінсім’ямолодьспорт, МЗС, інші
центральні та місцеві органи виконавчої влади.
Грудень
2006 р. і 2010 рік.
9. Забезпечення підготовки та
публікації щорічної державної доповіді щодо утвердження ґендерної рівності в
Україні.
Мінсім’ямолодьспорт, інші
центральні та місцеві органи виконавчої влади.
2008—2010
роки.
10. Розгляд на сесіях органів
місцевого самоврядування, колегіях місцевих держадміністрацій питання щодо
забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та впровадження
ґендерних підходів у діяльність зазначених органів.
Мінсім’ямолодьспорт,
місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
2007—2010
роки.
11. Вивчення питання та
підготовка у разі потреби пропозицій щодо внесення змін до виборчого
законодавства і Закону України “Про політичні партії в Україні” стосовно
впровадження ґендерних квот як тимчасових спеціальних заходів з утвердження
рівності прав жінок і чоловіків.
Мінсім’ямолодьспорт, Мін’юст,
інші центральні органи виконавчої влади.
2007 рік.
12. Вивчення питання та у разі
потреби підготовка проекту закону про внесення змін до Законів України “Про
Центральну виборчу комісію”, “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної
Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” і “Про
вибори народних депутатів України” щодо паритетного представництва жінок і
чоловіків у складі Центральної, територіальних і дільничних виборчих комісій та
комісій з референдуму.
Мінсім’ямолодьспорт, Мін’юст.
2007—2008
роки.
13. Проведення ґендерного
аналізу кадрового складу центральних та місцевих органів виконавчої влади, а
також працівників галузей.
Головдержслужба,
Мінсім’ямолодьспорт, центральні та місцеві органи виконавчої влади.
2007—2010
роки.
14. Врахування під час
формування кадрового резерву та затвердження на керівні посади в органах
виконавчої влади показника пропорційно збалансованого представництва кандидатур
кожної статі.
Головдержслужба,
Мінсім’ямолодьспорт, центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи
місцевого самоврядування.
Грудень
2006 р. — 2010 рік.
15. Забезпечення стажування
осіб, що перебувають у резерві на керівні посади в центральних та місцевих
органах виконавчої влади, з дотриманням вимог ґендерної рівності.
Головдержслужба,
Мінсім’ямолодьспорт, центральні та місцеві органи виконавчої влади.
2007—2010
роки.
16. Проведення аналізу рівня
доходів жінок і чоловіків у різних галузях відповідно до цілей розвитку,
проголошених Декларацією тисячоліття ООН.
Мінпраці, Держкомстат,
центральні та місцеві органи виконавчої влади.
2007—2010
роки.
17. Здійснення заходів,
спрямованих на формування свідомого ставлення суспільства до забезпечення
ґендерної рівності в галузі охорони праці та промислової безпеки. Вжиття
необхідних заходів до створення безпечних для життя і здоров’я умов праці.
Держгірпромнагляд, центральні та
місцеві органи виконавчої влади за участю об’єднань роботодавців та профспілок.
2007—2010
роки.
18.
Сприяння включенню до Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України,
всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та
всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями, регіональних і галузевих
угод, колективних договорів положень, що забезпечують рівні права та можливості
жінок і чоловіків.
Мінпраці, центральні та місцеві
органи виконавчої влади за участю об’єднань роботодавців і профспілок.
2007—2010
роки.
19. Проведення експертизи навчальних
програм, підручників та навчально-методичних посібників для загальноосвітніх і
вищих навчальних закладів щодо їх відповідності принципам забезпечення рівних
прав та можливостей жінок і чоловіків.
МОН, Національна академія наук,
МВС.
2007—2010
роки.
20. Забезпечення включення до
навчальних програм вищих навчальних закладів, курсів підвищення кваліфікації і
підготовки кадрів дисципліни з питань забезпечення рівних прав та можливостей
жінок і чоловіків.
МОН, Національна академія наук
за участю громадських організацій.
2007—2008
роки.
21. Здійснення підготовки та
перепідготовки кадрів для забезпечення рівних прав та можливостей жінок і
чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства шляхом проведення
спеціальних курсів і занять.
МОН, Мінсім’ямолодьспорт,
Національна академія наук.
2007—2010
роки.
22. Розроблення для різних
верств населення спеціальних просвітницьких програм з подолання ґендерних
стереотипів і формування ґендерної культури.
Мінсім’ямолодьспорт, МОН,
Національна академія наук за участю громадських організацій.
2007—2009
роки.
23. Проведення навчання з питань
ґендерної рівності для різних категорій державних службовців.
Головдержслужба,
Мінсім’ямолодьспорт за участю вітчизняних та міжнародних громадських
організацій.
2007—2010
роки.
24. Проведення конкурсу наукових
робіт з ґендерної проблематики серед учнів
10—11 класів, студентів і аспірантів та підсумкової конференції.
Мінсім’ямолодьспорт, інші
центральні та місцеві органи виконавчої влади за участю вітчизняних та
міжнародних громадських організацій.
2007 рік.
25. Підготовка та розповсюдження
разом із засобами масової інформації циклів теле- і радіопередач з питань
утвердження паритетних відносин, подолання ґендерних стереотипів щодо ролі
чоловіків і жінок у сім’ї та суспільстві, утвердження духовних цінностей,
патріотичного та духовного виховання населення, формування відповідального
материнства і батьківства, забезпечення ґендерної рівності в духовній сфері.
Держкомтелерадіо, Національна
телекомпанія, Національна радіокомпанія, Мін’юст за участю релігійних,
вітчизняних та міжнародних громадських організацій.
2007—2010
роки.
26. Вирішення питання щодо
надання можливостей для виступу фахівців центральних і місцевих органів
виконавчої влади з питань ґендерної рівності у засобах масової інформації.
Держкомтелерадіо,
Мінсім’ямолодьспорт, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади.
2007—2010
роки.
27. Надання всебічного сприяння
релігійним організаціям у реалізації доброчинних проектів.
Державний комітет у справах
національностей та релігій, інші центральні та місцеві органи виконавчої
влади.
2007—2010
роки.
28. Проведення у закладах
культури культурно-мистецьких акцій, читацьких на науково-практичних
конференцій, спрямованих на піднесення ролі жінки та утвердження ґендерної
культури у суспільстві.
МКТ, Мінсім’ямолодьспорт,
місцеві органи виконавчої влади за участю громадських організацій.
2007—2010
роки.
29. Організація виставки
образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва “Жінки України — митці”.
МКТ, Мінсім’ямолодьспорт, місцеві
органи виконавчої влади за участю громадських організацій.
2007—2010
роки.
30. Вивчення
питання щодо започаткування видання всеукраїнського журналу з питань
ґендерної рівності.
Мінсім’ямолодьспорт за участю
вітчизняних і міжнародних громадських організацій.
2007 рік.
31. Ініціювання внесення до
тематичного плану випуску пам’ятних та ювілейних монет України виготовлення
монет, присвячених пам’яті Алчевської Х. Д., Латиніної Л. С.,
Литвиненко-Вольгемут М. І.,
Ужвій Н. М.
Мінсім’ямолодьспорт.
2007—2010
роки.
32. Проведення семінарів,
тренінгів, засідань за круглим столом за участю викладачів вищих навчальних закладів МВС для дільничних
інспекторів міліції та слухачів (курсантів) училищ початкової підготовки
працівників міліції з питань запобігання насильству щодо жінок і чоловіків.
МВС, Мінсім’ямолодьспорт, МОЗ,
МОН, місцеві органи виконавчої влади за участю науковців, релігійних,
вітчизняних і міжнародних громадських організацій.
2007—2010
роки.
33. Забезпечення продовження
роботи телефонної „гарячої лінії” та мережі телефонів довіри з питань подолання
насильства щодо жінок і чоловіків.
МВС, Мінсім’ямолодьспорт,
місцеві органи виконавчої влади за участю засобів масової інформації,
релігійних, вітчизняних і міжнародних громадських організацій.
2007—2010
роки.
34. Проведення
інформаційно-просвітницьких та освітніх заходів з питань протидії насильству
щодо жінок і чоловіків.
МВС, Мінсім’ямолодьспорт,
місцеві органи виконавчої влади за участю засобів масової інформації,
релігійних, вітчизняних і міжнародних громадських організацій.
Грудень
2006 р. — 2010 рік.
35. Удосконалення методики
розслідування злочинів, пов’язаних із насильством у сім’ї, а також методики
навчання працівників органів внутрішніх справ.
МВС.
2007—2008
роки.
36. Підготовка, видання та розповсюдження
буклетів, плакатів та іншої літератури, а також відеороликів, спрямованих проти
насильства і ґендерної дискримінації.
Мінсім’ямолодьспорт, МВС, інші
центральні та місцеві органи виконавчої влади за участю засобів масової
інформації, релігійних, вітчизняних і
міжнародних громадських організацій.
2007—2010
роки.
37. Забезпечення впровадження
ґендерного компонента в усі міжнародні проекти і програми, які реалізуються в
Україні на національному та регіональному рівні за підтримки міжнародних організацій
і фондів.
Мінсім’ямолодьспорт,
Мінекономіки, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади.
2007—2010
роки.
38. Включення до планів
міжнародного співробітництва центральних органів виконавчої влади заходів щодо
забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, зокрема у сфері
оборони, у рамках обміну досвідом з країнами, які мають значні здобутки у цій
сфері.
Міноборони, інші центральні
органи виконавчої влади.
2007—2010
роки.
39. Забезпечення паритетного
представництва жінок і чоловіків у міжнародних делегаціях.
МЗС, інші центральні та місцеві
органи виконавчої влади.
2007—2010
роки.
40. Дотримання принципу
ґендерної рівності під час формування штату посольств, консульств та інших
представництв України за кордоном.
МЗС.
2007—2010
роки.
41. Забезпечення участі України
у заходах з питань ґендерної рівності, що проводяться під егідою Ради Європи,
ООН, ОБСЄ та інших міжнародних організацій.
Мінсім’ямолодьспорт,
МЗС.
2007—2010
роки.
42. Проведення відповідно до
рекомендацій шостої Європейської конференції міністрів з питань рівноправ’я
Міжнародної конференції з питань ґендерної рівності.
Мінсім’ямолодьспорт,
МЗС.
2007 рік.
43. Вивчення можливості
проведення в Україні міжнародних заходів і форумів з питань стратегічних
напрямів ґендерного розвитку.
Мінсім’ямолодьспорт,
МЗС.
2007—2010
роки.
44. Забезпечення перекладу українською мовою міжнародно-правових
документів, які визначають міжнародні стандарти у сфері ґендерної рівності.
Мін’юст,
МЗС.
2007—2010
роки.
45. Проведення аналізу
міжнародно-правових документів з питань ґендерної рівності та забезпечення
підготовки пропозицій щодо доцільності приєднання України до них.
Мінсім’ямолодьспорт, Мін’юст,
МЗС, Мінпраці, інші центральні органи виконавчої влади, Національна академія
наук.
2007—2010
роки.
46. Визначення кількісних та якісних показників
оцінки стану утвердження ґендерної рівності.
Мінсім’ямолодьспорт, Мін’юст,
Держкомстат, Національна академія наук.
2007 рік.
47. Проведення моніторингу виконання Державної програми з утвердження
ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року за всіма напрямами, в усіх галузях і сферах життєдіяльності
суспільства, а також у розрізі регіонів.
Мінсім’ямолодьспорт, інші
центральні та місцеві органи виконавчої влади, Національна академія наук.
2007—2010
роки.
48. Сприяння
висвітленню у засобах масової інформації ходу виконання Державної програми з
утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010
року.
Держкомтелерадіо, інші
центральні та місцеві органи виконавчої влади.
2007—2010
роки.
49. Проведення моніторингу
дотримання засобами масової інформації вимог із забезпечення рівноправності
статей під час розміщення рекламних оголошень стосовно працевлаштування,
публікації матеріалів щодо ситуації на ринку праці, а також висвітлення ролі
жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності.
Держкомтелерадіо,
Держспоживстандарт, Мінпраці.
2007—2010
роки.
50. Продовження
підготовки і видання статистичного збірника “Жінки і чоловіки в Україні”.
Держкомстат.
Один раз
на два роки починаючи
з 2007 року.
51. Проведення
моніторингу стану впровадження ґендерної складової до програм
соціально-економічного розвитку регіонів і галузей.
Мінсім’ямолодьспорт, інші
центральні та місцеві органи виконавчої влади.
2007—2010
роки.
52. Забезпечення
проведення перевірки виконання Закону України “Про забезпечення рівних прав та
можливостей жінок і чоловіків” держадміністраціями, зокрема Львівською та
Харківською обласними — у грудні 2006 року;
Одеською, Донецькою, Івано-Франківською, Тернопільською та Чернігівською
обласними — у 2007; Кіровоградською,
Волинською, Херсонською обласними, Київською та Севастопольською міськими — у 2008; Дніпропетровською, Сумською, Хмельницькою, Рівненською та
Миколаївською обласними — у 2009; Вінницькою,
Житомирською, Запорізькою, Луганською та Чернівецькою обласними — у 2010
році.
Мінсім’ямолодьспорт.
Файли що додаються:
ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року