МЕТОДИКА

відстеження результативності

регуляторного акта Національного банку України

  1. Ця Методика встановлює вимоги для здійснення відстеження результативності прийнятого Національним банком України регуляторного акта (далі – відстеження).

  Вимоги цієї Методики поширюються на прийняті Національним банком України нормативно-правові акти, які спрямовані на виконання ним функцій, визначених    пунктами    4, 6, 7, 9, 11  і  17   статті   7   Закону   України “Про Національний банк України”, і мають ознаки регуляторних актів.

  2. Стосовно регуляторного акта здійснюється базове, повторне та періодичне відстеження у межах строків, установлених статтею 10 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.

  Базове відстеження здійснюється до дня набрання чинності регуляторним актом або більшістю його положень з метою оцінки стану суспільних відносин, на врегулювання яких спрямована дія акта.

  Повторне відстеження здійснюється через рік після набрання чинності регуляторним актом або більшістю його положень, але не пізніше ніж через два роки, якщо Правлінням Національного банку України не встановлено більш ранній строк, з метою оцінки ступеня досягнення цим актом визначених цілей. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час  базового відстеження.

  Періодичне відстеження здійснюється раз на три роки починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження, в тому числі у разі, коли дію регуляторного   акта,   прийнятого  на    визначений   строк,   було  продовжено   з метою оцінки ступеня досягнення актом визначених цілей. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час повторного відстеження.

  3. У процесі відстеження встановлюється кількісне та якісне значення для кожного показника результативності, визначеного під час проведення аналізу впливу регуляторного акта.

  4. Базове, повторне та періодичне відстеження здійснюється на основі показників і даних,  визначених під час проведення аналізу впливу регуляторного акта.

   5. У разі коли для встановлення кількісних та якісних значень показників результативності регуляторного акта необхідна інформація, якої не містять статистичні дані та дані наукових досліджень, проводиться опитування сукупності респондентів в усній чи письмовій формі (далі – опитування).

   Для відстеження можуть бути використані статистичні дані та дані наукових досліджень і опитувань.

   6. Для повторного та періодичного відстеження крім виду даних, що використовувався під час базового відстеження, також можуть бути використані інші види даних, в тому числі для встановлення значень показників результативності, які характеризують стан виконання регуляторного акта.

   7. Розробник регуляторного акта визначає види даних, які будуть використовуватися для відстеження, залежно від характеру показників результативності акта та погоджує їх використання із заступником Голови Національного банку України.

   8. Статистичні дані використовуються для встановлення значень таких показників результативності регуляторного акта:

   обсяг залучених та розміщених фінансових ресурсів;

   розмір відсоткової ставки;

   обсяги експорту та імпорту капіталу;

   курс національної валюти;

   кількість суб’єктів господарювання, фізичних осіб, на яких прямо чи опосередковано впливає дія акта;

   кількість наданих управлінських послуг;

   кількість застосованих заходів впливу, в тому числі фінансових;

   кількість випадків оскарження рішень, дій або бездіяльності Національного банку України, його посадових осіб.

   Статистичні дані можуть використовуватися для встановлення значень інших показників результативності акта.

   9. У разі використання статистичних даних заходи з відстеження включають визначення видів таких даних, їх збирання та аналіз.

   10. Для встановлення кількісних та якісних значень показників результативності регуляторного акта можуть використовуватися статистичні дані за відповідний період, що передує даті початку виконання заходів з відстеження, а для базового відстеження – даті набрання чинності актом або більшістю його положень.

   11. Проведення опитування під час відстеження включає визначення сукупності осіб, які повинні виконувати вимоги регуляторного акта (далі – цільова група); складення анкети; збирання інформації; створення бази даних опитування, їх обробку та аналіз.

   12. Для визначення складу цільової групи можуть використовуватися відкриті для загального доступу дані реєстрів, що ведуться Національним банком України та іншими органами державної влади.

   13. Чисельність цільової групи, яка визначається для повторного відстеження з використанням опитування, повинна дорівнювати чисельності цільової групи, яка була визначена для базового відстеження.

   14. Під час повторного і періодичного відстеження застосовуються ті самі підходи до визначення складу цільової групи та вибіркової сукупності (частина цільової групи, яка відбирається для участі в опитуванні за допомогою спеціальних методів для достовірного відображення структури та основних характеристик цієї групи), що і для базового відстеження.

   У разі коли чисельність цільової групи не перевищує 150 осіб, опитуються усі респонденти цільової групи без визначення вибіркової сукупності.

   15. Підставою для складення анкети під час базового, повторного і періодичного відстеження є кількісні та якісні значення показників результативності регуляторного акта, встановлені під час проведення аналізу його впливу.

   Після виконання відповідних заходів складається звіт окремо для базового, повторного і періодичного відстеження, який оприлюднюється в установленому порядку.

   16.  У звіті про результати відстеження зазначаються:

   вид та назва регуляторного акта, результативність якого відстежується, дата його прийняття та номер (у разі базового відстеження дата прийняття і номер акта не зазначаються);

   назва виконавця заходів з відстеження;

   цілі прийняття акта;

   строк виконання заходів з відстеження;

   тип відстеження (базове, повторне або періодичне);

   методи одержання результатів відстеження;

   дані та припущення, на основі яких відстежувалася результативність, а також способи одержання даних;

   кількісні та якісні значення показників результативності акта;

   оцінка результатів реалізації акта та ступеня досягнення визначених цілей.

   17. Звіт про відстеження підписується Головою Національного банку України і не пізніше ніж у десятиденний строк після підписання публікується у журналі “Вісник Національного банку України” та/або розміщується на офіційній сторінці Національного банку України в мережі Інтернет.

________________________