ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 11 березня 2004 р. № 308
проведення
аналізу впливу регуляторного акта
1. Ця Методика встановлює вимоги до проведення аналізу
впливу регуляторного акта (далі – аналіз), проект якого розроблений
регуляторним органом. Аналіз проводиться до оприлюднення проекту акта. Вимоги
цієї Методики не поширюються на проекти регуляторних актів, розроблювані
Національним банком.
2.
У разі коли проект регуляторного акта (далі – проект) одночасно містить норми,
що регулюють господарські або адміністративні відносини між регуляторними
органами чи іншими органами державної влади та суб’єктами господарювання, і
норми, що регулюють інші суспільні відносини, а також конкретні приписи,
проведення аналізу здійснюється лише стосовно норм, які регулюють господарські
або адміністративні відносини між зазначеними органами та суб’єктами.
3.
У процесі проведення аналізу:
визначається проблема, яку передбачається розв’язати
шляхом державного регулювання;
визначаються цілі
державного регулювання;
визначаються
та оцінюються усі прийнятні альтернативні способи досягнення зазначених цілей,
наводяться аргументи щодо переваги обраного способу;
описуються механізм, який пропонується застосувати для
розв’язання проблеми, і відповідні заходи;
обґрунтовуються можливості досягнення визначених цілей у
разі прийняття регуляторного акта;
визначаються очікувані результати прийняття акта;
обґрунтовується запропонований строк дії акта (у разі
обмеження цього строку);
визначаються показники результативності акта;
визначаються заходи, з допомогою яких буде здійснюватися
відстеження результативності акта.
4. При визначенні проблеми, яку
передбачається розв’язати шляхом
державного регулювання, зазначаються причини та умови виникнення
проблеми; обґрунтування неможливості її розв’язання за допомогою ринкових
механізмів або чинних регуляторних актів; суб`єкти, на яких проблема справляє
негативний вплив.
5.
При визначенні та оцінці усіх прийнятних альтернативних способів досягнення цілей
державного регулювання наводяться не менше ніж два можливих способи; оцінка
кожного із способів; причини відмови від застосування альтернативних способів розв’язання проблеми; аргументи щодо
переваги обраного способу.
6. В описі механізму, який пропонується
застосувати для розв’язання проблеми, і
відповідних заходів наводяться основні принципи і способи досягнення цілей
державного регулювання та визначається ступінь їх ефективності.
7. При обґрунтуванні можливості досягнення
цілей у разі прийняття регуляторного акта наводиться оцінка впливу зовнішніх
факторів на дію акта з визначенням та
порівнянням позитивних і негативних обставин, які можуть впливати на виконання
вимог акта; оцінка можливості впровадження та виконання вимог акта органами
державної влади і органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними
особами; характеристика механізму
повної або часткової компенсації можливої шкоди у разі настання очікуваних
наслідків дії акта; а також зазначається періодичність здійснення державного контролю
та нагляду за додержанням вимог акта.
8. Визначення очікуваних результатів
прийняття регуляторного акта провадиться із застосуванням методу аналізу вигод
та витрат у простій (перелік очікуваних позитивних та негативних факторів) або
складній (із застосуванням різноманітних економічних моделей) формі.
Для
проведення аналізу вигод та витрат установлюється певний період. Розмір кожної
вигоди та витрати обчислюється з використанням статистичних даних, даних
наукових досліджень та опитувань, а також даних, одержаних з інших джерел. На
підставі обчисленого розміру кожної вигоди та витрати підсумовується загальний
розмір.
9. Обґрунтування запропонованого
строку дії регуляторного акта
здійснюється з урахуванням
достатності цього строку для розв`язання проблеми та досягнення цілей
державного регулювання.
розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і
державних цільових фондів, пов’язаних з дією
акта;
кількість суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб,
на яких поширюватиметься дія акта;
розмір коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами
господарювання та/або фізичними особами, пов’язаними з виконанням вимог акта;
рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або
фізичних осіб з основних положень акта.
11. Прогнозні
значення показників результативності
регуляторного акта можуть бути виражені у кількісній формі. У разі неможливості
обчислення розмірів тієї чи іншої вигоди або витрати наводиться текстовий опис
результативності акта.
12. При визначенні
заходів, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності
регуляторного акта, зазначаються строки проведення базового та повторного
відстеження результативності акта; вид даних (статистичних, наукових досліджень
або опитувань), які використовуватимуться для такого відстеження; групи осіб,
що відбиратимуться для участі у
відповідному опитуванні; наукові установи, що залучатимуться для відстеження.
13. Результати аналізу викладаються у письмовій формі і
підписуються розробником проекту, а в разі, коли розробником проекту є
регуляторний орган, інший орган, установа чи організація, – керівником органу,
установи чи організації.
_________________________
Файли що додаються:
МЕТОДИКА проведення аналізу впливу регуляторного акта