• In English

  •             ЗАТВЕРДЖЕНО

        постановою Кабінету Міністрів України

    від 11 березня 2004 р. № 308

     

     

     

    МЕТОДИКА

    проведення аналізу впливу регуляторного акта

     

    1. Ця Методика встановлює вимоги до проведення аналізу впливу регуляторного акта (далі – аналіз), проект якого розроблений регуляторним органом. Аналіз проводиться до оприлюднення проекту акта. Вимоги цієї Методики не поширюються на проекти регуляторних актів, розроблювані Національним банком.

    2. У разі коли проект регуляторного акта (далі – проект) одночасно містить норми, що регулюють господарські або адміністративні відносини між регуляторними органами чи іншими органами державної влади та суб’єктами господарювання, і норми, що регулюють інші суспільні відносини, а також конкретні приписи, проведення аналізу здійснюється лише стосовно норм, які регулюють господарські або адміністративні відносини між зазначеними органами та суб’єктами.

    3. У процесі проведення аналізу:

    визначається проблема, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання;

    визначаються цілі  державного регулювання;

    визначаються та оцінюються усі прийнятні альтернативні способи досягнення зазначених цілей, наводяться аргументи щодо переваги обраного способу;

    описуються механізм, який пропонується застосувати для розв’язання проблеми, і відповідні заходи;

    обґрунтовуються можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта;

    визначаються очікувані результати прийняття акта;

    обґрунтовується запропонований строк дії акта (у разі обмеження цього строку);

    визначаються показники результативності акта;

    визначаються заходи, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта.

    4. При визначенні проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом  державного регулювання, зазначаються причини та умови виникнення проблеми; обґрунтування неможливості її розв’язання за допомогою ринкових механізмів або чинних регуляторних актів; суб`єкти, на яких проблема справляє негативний вплив.

     

     

    5. При визначенні та оцінці усіх прийнятних альтернативних способів досягнення цілей державного регулювання наводяться не менше ніж два можливих способи; оцінка кожного із способів; причини відмови від застосування  альтернативних способів розв’язання проблеми; аргументи щодо переваги обраного способу.

    6. В описі механізму, який пропонується застосувати для розв’язання проблеми,  і відповідних заходів наводяться основні принципи і способи досягнення цілей державного регулювання та визначається ступінь їх ефективності.

    7. При обґрунтуванні можливості досягнення цілей у разі прийняття регуляторного акта наводиться оцінка впливу зовнішніх факторів на дію акта з визначенням  та порівнянням позитивних і негативних обставин, які можуть впливати на виконання вимог акта; оцінка можливості впровадження та виконання вимог акта органами державної влади і органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; характеристика  механізму повної або часткової компенсації можливої шкоди у разі настання очікуваних наслідків дії акта; а також зазначається періодичність здійснення державного контролю та нагляду за додержанням вимог акта.

    8. Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта провадиться із застосуванням методу аналізу вигод та витрат у простій (перелік очікуваних позитивних та негативних факторів) або складній (із застосуванням різноманітних економічних моделей) формі.

    Для проведення аналізу вигод та витрат установлюється певний період. Розмір кожної вигоди та витрати обчислюється з використанням статистичних даних, даних наукових досліджень та опитувань, а також даних, одержаних з інших джерел. На підставі обчисленого розміру кожної вигоди та витрати підсумовується загальний розмір.

    9. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта  здійснюється  з урахуванням достатності цього строку для розв`язання проблеми та досягнення цілей державного регулювання.

    10. Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта встановлюються протягом різних періодів після набрання чинності актом, обов’язковими з яких повинні бути:

    розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних з дією  акта;

    кількість суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта;

    розмір коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання та/або фізичними особами, пов’язаними з виконанням вимог акта;

    рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта.

     

     

     

    11.  Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта можуть бути виражені у кількісній формі. У разі неможливості обчислення розмірів тієї чи іншої вигоди або витрати наводиться текстовий опис результативності акта.

    12.  При визначенні заходів, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта, зазначаються строки проведення базового та повторного відстеження результативності акта; вид даних (статистичних, наукових досліджень або опитувань), які використовуватимуться для такого відстеження; групи осіб, що відбиратимуться  для участі у відповідному опитуванні; наукові установи, що залучатимуться для відстеження.

    13. Результати аналізу викладаються у письмовій формі і підписуються розробником проекту, а в разі, коли розробником проекту є регуляторний орган, інший орган, установа чи організація, – керівником органу, установи чи організації.

     

    _________________________